Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №714/81/26 — Новоселицький районний суд Чернівецької області

Справа ЄУН 714/81/26

Провадження № 1-кп/720/135/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2026 р. Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоселиця кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №12025262020002849 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Тереблече Глибоцького району Чернівецької області, яка зареєстрована по АДРЕСА_1 , яка проживає по АДРЕСА_2 , громадянки України, одруженої, яка має на утриманні двох малолітніх дітей, із середньою освітою, яка працює касиром в магазині «Бонус Маркет», раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.115 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 у період часу з 00 годин 52 хвилини по 02 годину, перебуваючи в господарстві за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , з невстановлених слідством мотивів вирішила проникнути до житлового будинку рідної тітки свого чоловіка ОСОБА_7 , який розташований в господарстві за тією ж адресою. В подальшому, ОСОБА_4 через вікно проникла всередину вказаного будинку, де була виявлена потерпілою, внаслідок чого між ними виник конфлікт.

Під час вказаного конфлікту ОСОБА_4 , переслідуючи мету направлену на умисне заподіяння смерті ОСОБА_7 , усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що вона може спричинити смерть останній, та бажаючи її настання, дерев`яною скалкою почала наносити ОСОБА_7 чисельні удари в область голови потерпілої. Від отриманих ударів ОСОБА_7 опинилась на підлозі, після чого ОСОБА_4 , схопивши подушку притиснула її до обличчя ОСОБА_7 , перекривши їй тим самим доступ кисню, та умисно утримувала подушку до тих пір, доки остання перестала подавати ознаки життя.

Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_4 спричинила потерпілій численні тілесні ушкодження у виді синців, крововиливів, ран, зламів ребер. Крім того, вона спричинила ОСОБА_7 крововилив в м?язову тканину кінчика язика; синця на слизовій нижньої губи більше зліва, які виникли за короткий проміжок часу до моменту настання смерті від дії тупих предметів та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв?язку з фактом настання смерті. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.115 КК України, вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обвинувачена в судому засіданні на початку судового слідства вину визнала частково, однак в кінці з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами повідомила, що вона вину визнає повністю, щиро розкаюється в скоєному, однак відмовляється від дачі показань та відповіді на запитання, просить призначити їй покарання у виді мінімального строку позбавлення волі. Цивільний позов визнає частково та згідна відшкодувати потерпілій 100 000 гривень моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні дала показання, що вона є рідною сестрою померлої ОСОБА_7 . Остання проживала в своєму господарстві разом із обвинуваченою, її дітьми та чоловіком, однак в різних будинках. ОСОБА_7 склала заповіт на користь доньки обвинуваченої. Останнім часом сестра дзвонила їй та казала, що ОСОБА_9 із її чоловіком їй погрожують. Померла казала, що хоче їх виселити з будинку, однак чекала поки приїде її племінниця. Її сестра повністю утримувала сім`ю обвинуваченої, оскільки остання із чоловіком не мали власного доходу. В той день, коли сталося вбивство, їй відомо, що померла сильно посварилася із обвинуваченою та її чоловіком. Цивільний позов підтримує та просить стягнути із обвинуваченої 2 000 000 грн, оскільки в неї після смерті сестри погіршилася хвороба серця, піднявся артеріальний тиск, погіршився зір, вона почала погано спати. Крім того, вважає, що у зв`язку із цією смертю помер її рідний брат, що спричинило їй додаткові моральні страждання. Крім нього, в неї ще залишилися три сестри та один брат. В даний час вона живе із чоловіком, мають двох повнолітніх дітей, які проживають за кордоном.

Свідок ОСОБА_10 суду дав показання, що він є племінником покійної, а обвинувачена є дружиною його брата. Він часто приходив до тітки, оскільки проживає недалеко від її господарства, та остання часто його кликала до себе, коли погано себе почувала, і він їй допомагав. Між обвинуваченою та тіткою були конфлікти, але не часто. В той день, коли сталося вбивство, він приїхав до будинку ОСОБА_7 та побачив, що остання лежала обгорнута в ковдру на ліжку, та біля її голови була подушка. В голові у неї був отвір та шишка, а на ковдрі була кров. ОСОБА_9 йому сказала, щоб він забрав ковдру та подушку і відніс позаду хати, щоб спалити, але він відмовився. В подальшому він взяв ковдру та подушку та відніс за будинок, однак не дозволив обвинуваченій їх спалити. Йому відомо, що у обвинуваченої був доступ до банківської картки померлої та вона знімала їй кошти. Також тітка допомагала йому грошима, зокрема надавали кошти на продукти, оплачувала за світло та телефон. В господарстві потерпілої є камери відеоспостереження,які розташовані по периметру двору, а реєстратор знаходиться в будинку, де проживає ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_12 в суді дала показання, що вона є племінницею потерпілої. ІНФОРМАЦІЯ_3 року їй подзвонила ОСОБА_8 та сказала, що померла ОСОБА_7 . Коли вони приїхали до будинку останньої, то вона побачила, що там було багато працівників поліції. В подальшому чоловік обвинуваченої сказав, що хтось проник до будинку покійної. Коли вона зайшла до будинку, то її тітка лежала вся в крові, на ребрах справа в неї був синець. Їй відомо, що між померлою та ОСОБА_9 були погані відносини, однак вони ще більше погіршилися десь з лютого 2025 року. Зі слів покійної ці сварки були в основному через гроші.

Їй відомо, що тітка мала намір скасувати складений нею заповіт на дочку ОСОБА_9 та чекала на її приїзд з Італії, щоб це зробити. В тітки не було своїх дітей, а тому вона допомагала фінансово сім`ї обвинуваченої та з 2016 року вони проживають у її господарстві. Їй відомо, що після смерті тітки ОСОБА_13 в тітки ОСОБА_14 почалися панічні атаки, поганий сон, виявили тромб в оці.

ОСОБА_15 суду дала показання, що вона є невісткою потерпілої ОСОБА_8 . З того часу, як померла ОСОБА_7 у потерпілої почалися проблеми із здоров`ям, зокрема артеріальний тиск став часто підвищуватися, її зробили операції на око, вона дуже сильно схудла. Також в її свекрухи сильний стрес, тривога, поганий сон. Крім того, після смерті ОСОБА_13 , помер і її рідний брат. Покійна розповідала їй, що в неї із ОСОБА_9 був конфлікт, і вона хоче змінити заповіт на користь своєї племінниці ОСОБА_16 .

З протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_3 року та відеозапису до нього встановлено, що об`єктом огляду являється господарство по АДРЕСА_2 . В будинку у кімнаті №4 на підлозі виявлено труп особи жіночої статі, а саме ОСОБА_7 . Труп лежить на підлозі на лівій третині тулуба, повернутий в сторону ліжка, головою в напрямку вікна, ногами в напрямку кімнати №3. Вся волосяна частина голови та праве передпліччя мають накладання бурої речовини схожої на кров, на слизовій оболонці нижньої губи розташовано крововилив темно-фіолетового кольору з вираженим набряком, на спині знаходиться синець в проекції 10-12 ребер фіолетового кольору без чіткої інтенсивності, на волосяній частині голови в правій та лівій тім`яній скроневій ділянці розташовані рани, зіниці розширені до 0,7 см. На ліжку відсутня подушка, по кімнаті розкидане пір`я. Позаду господарства на ймовірному смітнику наявна ковдра з ознаками бурої речовини схожої на кров, а також подушка та покривало. (а.с.9-74 т.1).

З протоколу поверхневого огляду ОСОБА_4 від 15.08.2025 року встановлено, що в останньої виявлено та вилучено 4 штуки золотих кілець, 6 штук золотих сережок, ланцюжок золотий із хрестиком; пояс дермантиновий чорного кольору, сумка жіноча із гаманцем, у якому наявні таблетки, вологі серветки, ручка, 12705 гривень та 4 банківські картки. (а.с.105 т.1).

З лікарського свідоцтва про смерть №858 встановлено, що смерть ОСОБА_7 наступила ІНФОРМАЦІЯ_3 року через механічну асфіксію внаслідок перекриття просвітів носа та рота. (а.с.115 т.1).

З протоколу огляду речей від 15.08.2025 року та відеозапису до нього встановлено, що об`єктом огляду є відеореєстратор, на якому наявний відеозапис з камер спостереження. На камері під номером 5 13.08.2025 року о 22:41:11 зафіксовано, що ОСОБА_7 заходить до свого будинку та не зачиняє двері на ключ, а фіксує дверну ручку у верхньому положенні. На даній камері 13.08.2025 о 22:49:02 зафіксовано, як ОСОБА_4 у піжамі з атласного матеріалу заходить до будинку, де вона проживає, та на сходах знімає резинові шльопанці біля їх лівого боку. З 00:52:12 ІНФОРМАЦІЯ_3 запис відеоспостереження відсутній, та він відновлюється ІНФОРМАЦІЯ_3 року о 02:07:08, де зафіксовано, що резинові шльопанці, які перед цим залишила ОСОБА_4 , тепер знаходяться на доріжці біля сходів з правого боку. Також виявлено, що дверна ручка вхідних дверей будинку потерпілої знаходиться паралельно сходам. Також встановлено, що зі всіх решта камер відсутній запис впродовж часу із 00:52:12 ІНФОРМАЦІЯ_3 до 02:07:08 ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с.149-159 т.1).

З протоколу слідчого експерименту від 18.08.2025 року та відеозапису до нього за участю ОСОБА_4 встановлено, як остання розказала та показала, як вона через бокове вікно, яке було неповністю зачинене, залізла до будинку покійної. В подальшому вона показала, як наносила ОСОБА_7 тілесні ушкодження дерев`яною скалкою. Надалі вона повідомила, як через вхідні двері вийшла із будинку. Після цього продемонструвала, як віднесла скалку у літню кухню, де засунула її у шпаргат. Надалі вона пішла в сарай, де у сіно заховала ключі від вхідних дверей будинку ОСОБА_7 . Після цього, вона зайшла до будинку, в якому проживає та пішла до ванної кімнати, де зняла із себе піжаму, та поклала її до пральної машинки. (а.с.207-211 т.1).

З протоколу обшуку від 18.08.2025 року та відеозапису до нього встановлено, що під час обшуку господарства по АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено дерев`яний предмет (каталку), що виявлена в кухонній плиті (шпаргаті) на кухні та ключ, який знаходився у сараї в сіні. (а.с.217-222 т.1).

З протоколу огляду від 22.08.2025 року встановлено, що об`єктом огляду є мобільний телефон марки «Самсунг», темно синього кольору, яким користувалася ОСОБА_4 . В галереї мобільного телефону наявні фотозображення, з яких одне фото трупа ОСОБА_7 , а також скрін-шот довідки за реквізитами (для одержання у Євро) ОСОБА_7 . При відкритті додатку «Google» наявна відкрита сторінка із статтею «Отравление крисиним ядом», «що случиться еслі піть много таблеток для підвищення тиску», «Какими таблетками можно спровоцировать інсульт», «сільниє без запаха снотворное». Крім того, наявне листування із абонентом « ОСОБА_17 » з номером телефону « НОМЕР_1 », якому ІНФОРМАЦІЯ_3 року о 12:24 надіслано фотозображення трупа ОСОБА_7 (а.с.1-27 т.2)

З висновку судово-імунологічної експертизи №1232 від 12.09.2025 року встановлено, що вилучені під час огляду місця події з рук померлої ОСОБА_7 волосини №2-5,7 є волоссям людини та походять з голови, при цьому 2 волосини вирвані життєздатні, одна волосина випавша відживаюча, дві волосини обірвані швидким рухом. При порівнянні цього волосся із волоссям з голови ОСОБА_4 виявлено ознаки розбіжності, що виключає походження його від останньої. (а.с.33-36 т.2).

З висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/126-25-11197-БД від 16.10.2025 року встановлено, що на наданому для дослідження ключі виявлено поодинокі клітини з ядрами, крові людини не виявлено. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин виявлених та поверхні ключа є змішаними та придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем, який збігається з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_7 та не збігається з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 (а.с.80-91 т.2).

З висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/126-25/11113-БД від 09.10.2025 року встановлено, що генетичні ознаки крові та клітин виявлених на качалці збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_7 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 . Походження крові та клітин від ОСОБА_4 в об`єктах №1,3,4 виключається. (а.с.96-108 т.2).

З висновку судово-імунологічної експертизи №1362 від 29.09.2025 року встановлено, що кров від ОСОБА_7 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Кров від ОСОБА_18 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В плямах бурого кольору на 2-х фрагментах марлі знайдено кров людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген А, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові А, в даному випадку від ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , або в цих двох осіб одночасно. (а.с.112-115 т.2).

З висновку судово-імунологічної експертизи №1346 від 03.10.2025 року встановлено, що в плямах бурого кольору на ковдрі, яка була виявлена та вилучена на смітнику під час огляду місця події ІНФОРМАЦІЯ_3 року, знайдено кров людини та виявлено антиген А, що не виключає походження крові від ОСОБА_7 , ОСОБА_4 чи обох осіб одночасно. (а.с.146-149 т.2).

З висновку судово-імунологічної експертизи №1354 від 02.10.2025 року встановлено, що в плямах бурого кольору на окулярах, які були виявлені та вилучені під час огляду місця події ІНФОРМАЦІЯ_3 року, знайдено кров людини та виявлено антиген А, що не виключає походження крові від ОСОБА_7 , ОСОБА_4 чи обох осіб одночасно.(а.с. 154-157 т.2).

З висновку судово-імунологічної експертизи №1349 від 29.09.2025 року встановлено, що в плямах бурого кольору на подушках та наволочці, які були виявлені та вилучені на смітнику під час огляду місця події ІНФОРМАЦІЯ_3 року, знайдено кров людини та виявлено антиген А, що не виключає походження крові від ОСОБА_7 , ОСОБА_4 чи обох осіб одночасно. (а.с.162-165 т.2).

З висновку судово-імунологічної експертизи №1347 від 02.10.2025 року встановлено, що в плямах бурого кольору на подушці, яка була виявлена та вилучена під час огляду місця події ІНФОРМАЦІЯ_3 року, знайдено кров людини та виявлено антиген А, що не виключає походження крові від ОСОБА_7 , ОСОБА_4 чи обох осіб одночасно. (а.с.170-173 т.2).

З висновку судово-імунологічної експертизи №1353 від 03.10.2025 року встановлено, що в плямах бурого кольору на марлевому тампоні (змив речовини), який був виявлений та вилучений під час огляду місця події ІНФОРМАЦІЯ_3 року з підлоги біля дивану знайдено кров людини та виявлено антиген А, що не виключає походження крові від ОСОБА_7 , ОСОБА_4 чи обох осіб одночасно. (а.с.178-181 т.2).

З висновку судово-імунологічної експертизи №1348 від 03.10.2025 року встановлено, що в плямах бурого кольору на покривалі, яке було виявлено та вилучено під час огляду місця події ІНФОРМАЦІЯ_3 року, знайдено кров людини та виявлено антиген А, що не виключає походження крові від ОСОБА_7 , ОСОБА_4 чи обох осіб одночасно. (а.с. 186-189 т.2).

З висновку судово-імунологічної експертизи №1351 від 02.10.2025 року встановлено, що в плямах бурого кольору на покривалі, яке було виявлено та вилучено на смітнику під час огляду місця події ІНФОРМАЦІЯ_3 року, знайдено кров людини та виявлено антиген А, що не виключає походження крові від ОСОБА_7 , ОСОБА_4 чи обох осіб одночасно. (а.с.194-197 т.2).

З висновку судово-імунологічної експертизи №1352 від 02.10.2025 року встановлено, що в плямах бурого кольору на фрагменті тканини (виріз з ковдри), яке було виявлено та вилучено під час огляду місця події ІНФОРМАЦІЯ_3 року, знайдено кров людини та виявлено антиген А, що не виключає походження крові від ОСОБА_7 , ОСОБА_4 чи обох осіб одночасно. (а.с. 202-205 т.2).

З висновку судово-імунологічної експертизи №1350 від 03.10.2025 року встановлено, що в плямах бурого кольору на кофті, майці ОСОБА_7 , які були вилучені з приміщення моргу 15.08.2025 року знайдено кров людини та виявлено антиген А, що не виключає походження крові від ОСОБА_7 , ОСОБА_4 чи обох осіб одночасно. (а.с. 210-213 т.2).

З протоколу огляду від 02.10.2025 року встановлено, що об`єктом огляду є документи, які вилучені в ході огляду місця події ІНФОРМАЦІЯ_3 року за адресою АДРЕСА_2 , а саме: заповіт ОСОБА_7 від 29.08.2018 року, зареєстрований в реєстрі за №71 на 1-му арк; поліс №АС/6375602 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на 1-му арк;лист повідомлення про дорожньо-транспорту пригоду на 2-х арк; поліс №АВ/8234040 обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності наземних транспортних засобів на 1-му арк; повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (без заповнень) на 1-му арк; лист із вказівками для заведення спадкової справи на 1-му арк; копія закордонного паспорту ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1-му арк; копія довідки №1364 від 04.04.2014 виданої виконавчим комітетом Тернавської сільської ради про те, що ОСОБА_7 проживає в АДРЕСА_2 , та те, що остання поховала чоловіка ОСОБА_4 на 1-му арк; копія довідки №20 від 24.04.2014 року про реєстрацію смерті ОСОБА_4 та копія довідки №1365 від 24.04.2014 про те, що ОСОБА_7 проживала постійно із ОСОБА_4 на 2-х арк; копія паспорту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (КР012500) на 1-му арк; паперова папка із надписом «Інвентаризаційна справа № на будинок АДРЕСА_3 » на якій зверху олівцем наявні надписи №42 від 08.12.14. Паспорт виготовлено на «02» грудня 2013 року, виконавець ОСОБА_20 , власник ОСОБА_4 , довідку на ОСОБА_4 від 16.01.2004 про склад сім`ї на 1-му аркуші; свідоцтво про смерть ОСОБА_4 від 18.04.2014 на 1-му аркуші; заповіт ОСОБА_7 від 10.12.2008 року зареєстрований в реєстрі за №1237 на 1-му аркуші; свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке зареєстроване у реєстрі №346 на 1-му аркуші та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №44067291 на 1-му аркуші; свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстрований у реєстрі №344 на 1-му аркуші та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №44066134 на 1-му аркуші; свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстрований у реєстрі №348 на 1-му аркуші та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №44067921 на 1-му аркуші, свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстрований у реєстрі №342 на 1-му аркуші та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №44062844 на 1-му аркуші (а.с.150-187 т.3).

З висновку судово-медичної експертизи №1177 від 14.11.2025 року встановлено, що смерть ОСОБА_7 найбільш ймовірно настала в часовому проміжку від 23:00 години 13.08.2025 року до 03:00 години ІНФОРМАЦІЯ_3 року від механічної асфіксії внаслідок закриття отворів носа та рота, про що свідчать наступні дані аутопсії: факт наявності вираженої синюшності лицевої частини голови з точковими крововиливами темно-фіолетового кольору (ехіматична маска); розширення зіниць та крововиливи в білкові оболонки обох очей; емфізема, повнокров?я легень; переповнення правої половини серця рідкою кров?ю та згустками темно-червоного кольору; рідка кров у великих судинах; виражений набряк речовин головного мозку; судово-гістологічної експертизи: вогнищеві крововиливи в кінчику язика; повнокров?я, виражена емфізема, вогнищеві розриви міжальвеолярних перетинок в легенях; вогнищеві крововиливи в міокарді; виражений набряк м?яких мозкових оболонок та речовини головного мозку.

Крім того, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження, а саме: синці по передній поверхні грудної клітки в проекції 11-го ребра справа, по середньо-ключичній лінії; по зовнішній поверхні у нижній третині правого плеча; по задньо-внутрішній поверхні у верхній та середній третин правого передпліччя в кількості 11-ти; по тильній поверхні китиці правої руки в кількості 9-ти; по задній поверхні в нижній третині лівого плеча; по внутрішній поверхні лівого ліктьового згину; по внутрішній поверхні у середній третині лівого передпліччя; по зовнішній поверхні у середній третині правого плеча; по задній поверхні тулуба в проекції нижнього краю реберної дуги зліва; крововиливи з боку внутрішньої поверхні волосяної частини голови; в лобній ділянці зліва; в тім?яній ділянці зліва; в тім?яно-потиличній ділянці по центру; крововиливи в тканини підшкірно-жирової клітковини грудної клітки в проекції грудинно-ключичних з?єднань по центру; в м?які тканини грудної клітки справа в проекції 3-6-го ребер по пригрудинній лінії. Дані тілесні ушкодження найбільш ймовірно виникли незадовго до моменту настання смерті, від дії тупих предметів або ударів об такі, відносяться до легких тілесних ушкоджень, та в причинному зв?язку з фактом настання смерті не знаходяться; рани в тім?яно-скроневій ділянці волосяної частини голови справа; на 2,5 см вище попередньої та дещо до заду; в скроневій ділянці зліва на 2,5 см до заду від завушної ділянки; крововиливи в м?які тканини голови з боку внутрішньої поверхні в проекції вище зазначених ран. Дані тілесні ушкодження найбільш ймовірно виникли незадовго до моменту настання смерті, від дії тупого предмету або ударів об такий, мають ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров?я та в будь-якому причинному зв?язку з фактом настання смерті не знаходяться. Розмежування вищезазначених тілесних ушкоджень за ступенями тяжкості не є доцільно в зв?язку з тим, що останні виникли внаслідок одного травматичного процесу; злами 6,7-го ребра зліва по середньо-ключичній лінії; крововиливи в оточуючі м?які тканини та губчасту речовину ребер довкола зламів. Дані тілесні ушкодження найбільш ймовірно виникли незадовго до моменту настання смерті, від дії тупих предметів або ударів об такі, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, та в причинному зв?язку з фактом настання смерті не знаходяться. Розмежування вищезазначених тілесних ушкоджень за ступенями тяжкості не є доцільно в зв?язку з тим, що останні виникли внаслідок одного травматичного процесу; крововиливи в м?язову тканину кінчика язика; синець на слизовій нижньої губи більше зліва, які виникли за короткий проміжок часу до моменті настання смерті від дії тупих предметів, цілком можливо при закритті отворів носа та рота та належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою, як такі, що "спричинили гостру недостатність дихання" та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв?язку з фактом настання смерті. (а.с.172-176 т.5).

З висновку додаткової судово-медичної експертизи №1177 від 17.12.2025 року встановлено, що враховуючи відсутність факторів, що пригнічують свідомість та захисні рефлекси (алкогольне сп`яніння, захворювання або травми ЦНС), а також беручи до уваги виявлені тілесні ушкодження: крововиливи в м`язову тканину кінчика язика, синець на слизовій оболонці нижньої губи зліва, версія про настання смерті ОСОБА_7 внаслідок власного необережного накриття обличчя постільною білизною (ковдрою, подушкою) є неможливою. Сукупність вказаних ушкоджень вказує на насильницький характер закриття дихальних шляхів. (а.с.180-184 т.5).

Суд, оцінюючи зібрані по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, та в їх сукупності щодо достатності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, враховуючи принцип доведення «поза розумним сумнівом», вважає, що дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ст.115 ч.1 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, оскільки вона ІНФОРМАЦІЯ_3 року у період часу з 00 год. 52 хв. по 02 год. 00 хв. умисно заподіяла смерть ОСОБА_7 шляхом перекриття дихальних шляхів потерпілої.

Згідно диспозиції ст.115 ч.1 КК України відповідальність настає за вчинення умисних дій, внаслідок яких було спричинено смерть особи. Тобто для кваліфікації дій за даною статтею необхідна наявність із об?єктивної сторони трьох складових елементів: діяння, наслідку у формі смерті особи та причинного зв`язку між діянням та наслідком.

Обвинувачена в судовому засіданні спочатку визнала лише факт заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, однак в кінці судового слідства визнала вину повністю, не повідомивши суду фактичних обставин скоєного нею злочину.

Суд вважає таку поведінку ОСОБА_4 логічною, оскільки сукупність зібраних по справі доказів беззаперечно підтверджують факт того, що вона перебувала у місці скоєння злочину, мала можливість і засоби для його скоєння, намагалася приховати сліди злочину, що підтверджено в суді як протоколами слідчого експерименту із нею, огляду, так і показами свідків, висновками експертиз.

Зокрема під час слідчого експерименту ОСОБА_4 на місці події впевнено розказувала і показувала яким чином вона проникла в будинок потерпілої, як відбувався між ними конфлікт, як вона наносила удари останній по голові та тілу дерев`яною скалкою. Неповідомлення під час даної слідчої дії про здійснення удушення за допомогою подушки суд розцінює як своєрідний спосіб захисту з метою можливого зменшення ступеня вини за скоєне. Крім того, під час експерименту було знайдено знаряддя злочину - дерев`яну скалку, яку сховала у шпаргат обвинувачена, а також ключі від будинку потерпілої, які вона викинула у сіно. Слідчий експеримент був зафіксований на відеокамеру, та під час перегляду запису не було встановлено таких суттєвих порушень прав під час його проведення, які б давали суду підстави вважати даний доказ недопустимим.

З показів свідка ОСОБА_10 встановлено, що обвинувачена спонукала його знищити речові докази по справі, зокрема просила спалити на смітнику ковдру та подушку зі слідами крові покійної, однак останній відмовився. Така посткримінальна поведінка є звичною для особи, яка вчинила злочин, а тому також доводить вину обвинуваченої.

З протоколу огляду відеореєстратора від 15.08.2025 року встановлено, що впродовж часу з 00:52:12 ІНФОРМАЦІЯ_3 по 02:07:08 ІНФОРМАЦІЯ_3 року відеозапис на реєстратор не здійснювався. Таким чином, оскільки із протоколу огляду господарства встановлено, що сам реєстратор фізично перебував у будинку обвинуваченої, паролем до нього було ім`я та рік народження обвинуваченої, то відповідно ОСОБА_11 зупинила запис камер у проміжку безпосередньо перед вбивством ОСОБА_7 на території її подвір`я. Це було здійснено з метою приховати фактичний перебіг подій, який би допоміг слідству встановити те, що після вбивства обвинувачена вийшла з будинку потерпілої саме через вхідні двері та зачинила їх знадвору на ключ, який в подальшому сховала у сіні.

Суд не вбачає іншого розумного та логічного пояснення таких подій, оскільки у зв"язку із відмовою обвинуваченої давати покази, суд був позбавлений можливості перевірити її версію таких обставин, зокрема не встановлено, хто інший мав можливість доступу до відеореєстратора, кому обвинувачена повідомляла пароль від нього.

Таку інформацію суд не зміг перевірити з показів свідка ОСОБА_21 , який є чоловіком обвинуваченої, мешкав разом із нею в одному будинку, однак відмовився давати покази.

З висновків первинної та додаткової судово-медичних експертиз встановлено, що перед смертю ОСОБА_7 отримала чисельні синці, крововиливи, рани і переломи, які не перебувають в прямому причинному зв`язку із фактом смерті. Ці обставини відповідають показам обвинуваченої, які вона давала на досудовому слідстві, та в суду немає сумнівів у їх правдивості.

В свою чергу безпосередньою причиною смерті експерти визначили саме насильницьке закриття дихальних шляхів.

В суду немає розумних сумнів щодо того, що злочин у такій формі було скоєно саме ОСОБА_4 , оскільки щодо такого способу вбивства вона жодного разу не повідомила своєї версії подій, а повне визнання вини з її боку є логічним під вагою неспростовних доказів, які є логічними та послідовними.

За нормативним визначенням умисне вбивство (стаття 115 КК) з об`єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання.

В свою чергу, суд вважає, що ОСОБА_4 під час нанесення ударів дерев`яною скалкою у життєво важливі частини тіла (голову, тулуб), а в подальшому перекриваючи органи дихання потерпілої подушкою, діяла з прямим умислом на заподіяння смерті ОСОБА_7 , оскільки усвідомлювала небезпечний характер її дій, передбачала небезпечні наслідки у вигляді смерті, а також бажала їх настання, оскільки відпустила подушку саме після того, як потерпіла перестала подавати ознаки життя.

Непрямим доказом прямого умислу ОСОБА_4 є історія її пошуків в додатку «Google», де остання цілеспрямовано шукала інформацію, яка могла б їй допомогти спричинити смерть іншій людині різними способами.

Вищевказаний пошук свідчить про виникнення такого умислу ще заздалегідь до вбивства, а тому сформувавши свій план вбивства вона реалізувала його саме ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_4 в скоєнні злочину передбаченого ст.115 ч.1 КК України доведена повністю зібраними по справі належними, допустимими та достатніми доказами поза розумним сумнівом.

Щодо позиції представника потерпілого про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.2 ст. 115 КК України, то суд виходячи із положень ч.1 ст. 337 КПК України не має права виходити за межі висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

При вирішенні питання про призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, думку потерпілої.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

Посилання захисника щодо наявності такої пом`якшуючої обставини як щире каяття є помилковим.

Щирим каяттям є відверта негативна оцінка винною особою своєї протиправної поведінки, визнання вини і тих обставин, які їй ставляться в провину, а отже, характеризує її поведінку після вчинення злочину з позицій психологічної переорієнтації, коли вона справді засуджує свій вчинок та визнає його антисуспільний характер, про що мають свідчити відповідні об`єктивні дані. Саме по собі визнання своєї провини ще не означає, що особа стала на шлях виправлення і що її зізнання свідчить про рішучість стати на такий шлях, самоосуд свого вчинку. Щире каяття слід відрізняти від визнання провини з метою створити формальні підстави для пом`якшення кримінальної відповідальності.

Незаперечення обвинуваченою об`єктивного розвитку подій автоматично не свідчить про щире каяття, оскільки останнє завжди пов`язане з відвертим осудом своєї поведінки як причини заподіяної шкоди, отже і відповідним суб`єктивним ставленням до вчиненого злочину, до заподіяних наслідків, зокрема, в частині здійснення справедливої сатисфакції завданої шкоди, яке суд встановлює в аспекті зовнішнього виявлення винуватим свого співчуття і вибачення, висловлених не тільки в формі, що є переконливим свідченням про наявність таких, а і за умови, що вони відповідають реальному ставленню винуватого до заподіяних наслідків.

Такі правові позиції були висловлені колегіями суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постановах від 28 лютого 2024 року (справа № 183/2097/23, провадження № 51-5624км23), від 15 травня 2024 року (справа № 521/20842/15-к, провадження № 51-5128км23).

Щодо даних про особу, то суд враховує її позитивну характеристику з місця проживання, те, що вона на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, є особою молодого віку, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Суд не вбачає підстав для застосування щодо обвинуваченої ст.69 та ст.75 КК України, оскільки вважає, що їй має бути призначено покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально, що є необхідним і буде достатнім для її виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів.

З врахуванням даних про особу обвинуваченої, відсутність обставин, що пом"якшують покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання, формальне визнання вини без дачі об"єктивних показів, враховуючи спосіб та час скоєння злочину, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання у межах середнього діапазону санкції ч.1 ст.115 КК України, що буде відповідати принципу індивідуалізації покарання, ступеню небезпеки скоєного, буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.

Суд вважає, що із обвинуваченої на підставі ст.124 КПК України слід стягнути в дохід державного бюджету судові витрати за проведення експертиз.

Питання щодо речових доказів слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково.

За змістом ст. 128 КПК потерпілий у кримінальному провадженні має право заявити цивільний позов. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається за правилами, визначеними КПК, з дотриманням норм та положень Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода, зокрема, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. При цьому розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Таким чином, питання про визначення розміру моральної шкоди в межах заявлених позовних вимог законодавцем віднесено до дискреційних повноважень суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01 вересня 2020 року (справа № 216/3521/16) відійшла від раніше висловлених правових позицій та дійшла висновку про те, що виходячи із положень статей 16 і 23 ЦК та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Оскільки ч.1 ст. 23 ЦК передбачає загальний спосіб захисту порушених цивільних прав та знаходиться у загальних положеннях ЦК, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення будь-яких її прав. Отже, ст. 23 ЦК може прямо застосовуватися до будь-яких відносин. ЦК як основний акт цивільного законодавства не виходить із того, що моральна шкода компенсується лише у випадках, передбачених ним або спеціальними законами.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду неодноразово застосовував цю позицію, зокрема, в постанові від 01 березня 2023 року у справі № 496/1691/19 виходив із того, що в контексті приписів ст. 1168 ЦК, ст. 23 ЦК є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди.

Об`єднана палата КЦС ВС в постанові від 22 квітня 2024 року (справа № 279/1834/22, провадження № 51-1382сво23) сформувала висновок, за яким норми права, передбачені ст. 23 ЦК, мають поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, серед іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. При цьому, в нормі наведений не вичерпний перелік, а найбільш можливі варіанти прояву моральної шкоди.

З тих підстав, що за ст. 23 ЦК моральна шкода повинна відшкодовуватися кожному, чиє право порушене та кому вона дійсно завдана, необґрунтованим є правозастосування, яке обмежує коло суб`єктів, які мають право на відшкодування моральної шкоди, лише тими, про яких йдеться в ч. 2 ст. 1168 ЦК.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпіла ОСОБА_8 звернулася до суду із заявою про визнання її потерпілою та цивільним позивачем у кримінальному провадженні та через представника заявила цивільний позов про відшкодування завданої їй моральної шкоди в розмірі 2000000 гривень.

Підставою позовних вимог вона зазначає наявність як фізичних, так і душевних страждань через смерть рідної сестри.

Зокрема, вона посилається на те, що в неї розвинулася хвороба серця, піднявся артеріальний тиск, погіршився зір, вона почала погано спати.

Дані обставини підтверджуються показами як самої потерпілої, так і свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , які повідомили суд, що в ОСОБА_14 після смерті сестри почалися панічні атаки, поганий сон, піднімався артеріальний тиск.

Крім того, з довідки КНП «АЗПСМ с.Балківці» від 13.04.2026 року також встановлено, що у ОСОБА_8 починаючи із середини серпня 2025 року на фоні вираженої психологічної травми (смерті сестри) почастішали гіпертонічні та церебральні кризи, хвора знаходиться у постійному стресі, спостерігаються панічні атаки, порушення сну, втрата апетиту, втрата ваги. Крім того, після чергового гіпертонічного кризу вона раптово втратила зір на ліве око.

Суд вважає доведеним факт заподіяння моральної шкоди потерпілій, оскільки вона у зв"язку із смертю рідної сестри переживає душевні та фізичні страждання, суттєво погіршується стан її здоров`я.

В свою чергу обвинувачена також визнала факт заподіяння моральної шкоди потерпілій та згідна сплатити останній 100000 гривень.

Врахувавши характер, ступінь та обсяг моральних переживань потерпілої, виходячи з принципу розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на глибину моральних переживань потерпілої через порушення її життєвих ритмів внаслідок вбивства сестри, із якою вони перебували в близьких стосунках, розрив родинних зв`язків, які поновити неможливо, тяжкість вимушених у її житті змін, час та зусилля, необхідні для відновлення її душевного стану, суд приходить до висновку про часткове задоволення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 200000 грн, що на переконання суду буде домірним і справедливим.

Керуючись ст.ст.128, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винуватою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.115 ч.1 КК України та призначити їй покарання у виді десяти років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення у строк покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 15 серпня 2025 року по день набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили, а саме:

-речовину бурого кольору (виріз з ковдри), яка вилучена у кімнаті № 4 із ліжка;

-покривало з підлоги з речовиною бурого кольору, яке виявлене у кімнаті №4;

-подушку з під дивану з речовиною бурого кольору, яка виявлена у кімнаті №4;

-покривало з речовиною бурого кольору, яке виявлене на смітнику;

-ковдру з РБК, яка виявлена на смітнику;

-подушку з РБК, яка виявлена на смітнику;

-змиви речовини бурого кольору з підлоги біля дивану;

-волосся з рук трупа;

-змиви потожирової речовини із телефону у ванній кімнаті;

-змиви з правої і лівої руки трупа;

-змиви потожирової речовини із телефону у кімнаті;

-зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки трупа;

-сліди рук на 9-ти відрізках, які згідно постанови слідчого від 15.08.2025 року знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів ВП №4 (м. Герца) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, знищити;

-дерев`яну скалку, ключ, які згідно постанови слідчого від 18.08.2025 року знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів ВП №4 (м. Герца) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, повернути власнику;

-кофту, штани, футболку, труси, які згідно постанови слідчого від 25.08.2025 року знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів ВП №4 (м. Герца) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, знищити;

-сейф пакети №6622184, №6622185, №6622186, №6622187 (зразки букальних епітеліїв), які згідно постанови слідчого від 19.10.2025 року знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів ВП №4 (м. Герца) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, знищити;

-окуляри із оправою жовтого кольору, вилучені з вікна кімнати №4;

-три жіночі піжами, які вилучені у другому будинку;

-три рушники із ванної кімнати;

-жіночі тапочки рожевого кольору «Релакс»; (паперовий конверт з наліпкою NPU-0204063)

-жіночі гумові тапочки фіолетового кольору; (паперовий конверт з наліпкою NPU-0204065)

-жіночі гумові тапочки рожевого кольору «Релакс»; (паперовий конверт з наліпкою NPU-0204066)

-документи із сейфу;

-мобільний телефон «Самсунг» бірюзового кольору;

-мобільний телефон «Самсунг» темно-синього кольору;

-мобільний телефон «Редмі»;

-мобільний телефон «Веріко»;

-ручки з зовнішніх та внутрішніх тильних вхідний дверей;

-сумку автомобільну аптечку;

-відеореєстратор, які згідно постанови слідчого від 15.08.2025 року знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів ВП №4 (м. Герца) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, повернути власникам;

-жіночу сумку із особистими речами ОСОБА_4 , яка згідно постанови слідчого від 15.08.2025 року знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів ВП №4 (м. Герца) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, повернути ОСОБА_4 ;

Стягнути із ОСОБА_4 в дохід державного бюджету України судові витрати за проведення експертиз в сумі 80745,31 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 , яка проживає по АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканки с.Балківці Дністровського району Чернівецької області 200000 (двісті тисяч) гривень моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченою в цей же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Головуючий: ОСОБА_22