Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №509/6351/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6351/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року с-ще. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026163380000081 від 30.06.2026 року, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Іллічівськ Одеської області, українець за національністю, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, не маючий на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 02.06.2025 вироком Чорноморського міського суду Одеської області за ч.1 ст. 309 КК України засуджений до покарання у виді штрафу, в сумі 17000 гривень;

- 11.05.2026 вироком Чорноморського міського суду Одеської області за ст. 390-1 КК України засуджений до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки;

- 28.02.2026 відносно нього до Чорноморського міського суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42026162160000002 від 05.01.2026 за ч. 4 ст. 185 КК України.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 року біля 13 години 15 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись у селищі Великодолинському, Одеського району Одеської області, перебуваючи біля автобусної зупинки, яка розташована на провулку Залізничному, біля будинку № 3-Б під деревом знайшов блістер з 1 таблеткою білого кольору.

В цей час у ОСОБА_3 , виник прямий умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено, шляхом привласнення знайденого, без мети збуту, а з метою подальшого особистого вживання вказаного засобу.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний намір, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено, у вищевказаний час та місці, ОСОБА_3 , поклав блістер з 1 таблеткою білого кольору до кишені своєї сумки та почав зберігати при собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, без мети збуту, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 р., Закону України «Про заходи протидії незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і зловживанню ними» від 15 лютого 1995 р.

В подальшому, 29.06.2026 року, відходячи від автобусної зупинки розташованої у селищі Великодолинському, Одеського району, Одеської області, на провулку Залізничному, біля будинку №3-Б, о 13 годині 20 хвилин ОСОБА_3 , був зупинений співробітником поліції, які під час проведення відповідних процесуальних дій виявили та вилучили у нього блістер з 1 таблеткою білого кольору, який є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – метадон, кількісний вміст якого у формі основи у таблетці круглої форми білого кольору становить 0,022 г, який ОСОБА_3 , незаконно придбав та зберігав при собі, без мети збуту.

Метадон включений в «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року і внесений до списку наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено (таблиця 2, список 1).

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», кількість наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, маса якого становить 0,022г, вилученого у ОСОБА_3 , перевищує невеликі розміри.

Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 07.10.2021 року у справі №166/361/19, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було учинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

На підставі сукупності доказів, здобутих у ході досудового розслідування та досліджених судом, вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього докази та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Призначення судом покарання передбачає необхідність дотримання балансу між інтересами обвинуваченого, який прагне мінімізувати негативні для себе правові наслідки, та інтересами держави, що полягають у забезпеченні невідворотності кримінальної відповідальності особи відповідно до ступеня її вини. Реалізуючи свої дискреційні повноваження, суд водночас чітко обмежений встановленою законом системою покарань і не має права виходити за її межі чи ігнорувати законодавчі приписи.

Санкція ч. 1 ст. 309 КК України передбачає альтернативні види основних покарань, а саме: штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправні роботи на строк до двох років, пробаційний нагляд на строк до п`яти років, або обмеження волі на той самий строк.

Оцінюючи можливість застосування кожного з указаних видів покарань, суд дійшов таких висновків:

Призначаючи покарання суд враховує, що як вбачаєтьcя з обвинувального акту ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований. Крім того, вироком Чорноморського міського суду Одеської області від 02 червня 2025 року його було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. Як вбачається з ухвали Чорноморського міського суду Одеської області від 12 грудня 2025 року орган пробації не отримав від засудженого ОСОБА_3 документ про сплату вищезазначеного штрафу у повному обсязі. Ухвалою суду засудженому надана розстрочка виплати штрафу, однак, щомісячні платежі він також не сплачує.

Отже, на думку суду, призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу є недоцільним, оскільки воно буде завідомо невиконуваним і не забезпечить досягнення мети покарання.

Відсутність офіційного працевлаштування обвинуваченого також виключає можливість призначення ОСОБА_3 покарання у виді виправних робіт, оскільки таке покарання відповідно ч. 1 ст. 57 КК України, встановлюється виключно за місцем роботи засудженого.

Неможливість призначення покарання у виді пробаційного нагляду обумовлена тим, що кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений мало місце у період відбування ним покарання у виді пробаційного нагляду строком на два роки, призначеного за попереднім вироком Чорноморського міського суду Одеської області від 11.05.2026 року, а відповідно ч.5 ст.59-1 КК України пробаційний нагляд не призначається особам, які під час відбування цього виду покарання вчинили кримінальне правопорушення.

Враховуючи, вищевикладене, а також особу обвинуваченого, який вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, та належних висновків для себе не зробив і вчинив третє правопорушення у період відбування покарання, суд дійшов висновку, що виправлення особи та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень є неможливим без ізоляції від суспільства в спеціальних установах. Таким чином, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого видом покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України є обмеження волі. Перешкод для призначення такого виду покарання судом не встановлено.

Відповідно ч.2 ст. 61 КК України обмеження волі встановлюється на строк від одного до п`яти років. Призначаючи обвинуваченому покарання, судом також враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують покарання: щире каяття, а тому строк покарання у виді обмеження волі суд визначає у розмірі одного року.

Оскільки кримінальне правопорушення, за яке засуджується ОСОБА_3 цим вироком, вчинено ним після постановлення вироку Чорноморського міського суду Одеської області від 11.05.2026 (за ст.390-1 КК України), але до повного відбуття призначеного цим попереднім вироком покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, остаточне покарання обвинуваченому підлягає призначенню за правилами ст.71 КК України за сукупністю вироків.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком з такого розрахунку, щоб остаточне покарання за сукупністю вироків не перевищувало максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині Кодексу.

Оскільки попереднім вироком ОСОБА_3 призначено покарання іншого виду - пробаційний нагляд та штраф, а цим вироком призначається покарання у виді обмеження волі, розмір невідбутої частини покарання за попереднім вироком підлягає обчисленню за правилами ст.72 КК України, згідно з якою одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, а покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Вироком Чорноморського міського суду Одеської області від 11.05.2026 року ОСОБА_3 призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік у уповноваженому органі з питань пробації.

ОСОБА_3 поставлено на облік в уповноваженому органі з питань пробації 23.06.2026 року. Отже станом на день ухвалення вироку у вказаній справі ОСОБА_3 відбув 2 місяці 29 днів пробаційного нагляду, невідбута частина покарання складає 1 рік, 9 місяців та 1 день.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

З урахуванням наведеного, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, необхідно повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Чорноморського міського суду Одеської області від 11.05.2026 року у виді 1 року, 9 місяців та 1 день ) пробаційного нагляду, що відповідає 1 року, 9 місяців та 1 день ) обмеження волі, та остаточно призначити ОСОБА_3 за сукупністю вироків покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки 9 місяців та 1 день.

Відповідно до вимог ст. 118, 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Тому з огляду на це, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави витрат по проведенню експертизи № СЕ-19/116-26/18089-НЗПРАП від 28.08.2026 року у розмірі 13478,08 гривень, що підтверджується відповідною довідкою про витрати на проведення вказаної експертизи у кримінальному провадженні № 12026163380000081.

Долю речових доказів, в порядку ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином:

-Два полімерних зіп - пакета з кристалічною речовиною та блістер з однією таблеткою білого кольору, які було вилучено та поміщено до сейф пакету № NPU2032788; чотири скляні трубки з залишками невідомої речовини та два футляри, які було вилучено та поміщено до сейф пакету № PSP1248766, згідно до постанови дізнавача сектора дізнання ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області – необхідно знищити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026163380000081, не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 100, 118, 124, 368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до покарання, призначеного цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Чорноморського міського суду Одеської області від 11.05.2026 року у виді 1 року, 9 місяців та 1 дня пробаційного нагляду, що відповідає 1 року, 9 місяцям та 1 дню обмеження волі, та остаточно призначити ОСОБА_3 за сукупністю вироків покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, 9 місяців та 1 день.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, покарання призначене ОСОБА_3 за вироком Чорноморського міського районного суду Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу, в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень – виконується самостійно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 , обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі. У строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України, зарахувати час слідування під вартою до виправного центру.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати по проведенню експертизи № СЕ-19/116-26/18089-НЗПРАП від 28.08.2026 року у сумі 13 478,08 грн. на користь держави.

Речові докази:

-Два полімерних зіп - пакета з кристалічною речовиною та блістер з однією таблеткою білого кольору, які було вилучено та поміщено до сейф пакету № NPU2032788; чотири скляні трубки з залишками невідомої речовини та два футляри, які було вилучено та поміщено до сейф пакету № PSP1248766, згідно до постанови дізнавача сектора дізнання ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області – необхідно знищити.

Рішення щодо долі речових доказів після набрання вироком суду законної сили:

Залишити та зберігати при матеріалах даного кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання такі докази:

-речові докази документи-докази по провадженню.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Головуючий суддя ОСОБА_1