Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №521/7058/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/7058/26

Провадження №2-а/521/123/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6516245 від 15 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позов обґрунтований такими обставинами.

Згідно оскаржуваної постанови, 15 січня 2026 року о 16:00 годин за адресою: м. Одеса, вул. Прохоровська, 3, водій ОСОБА_1 керував вантажним Т3 Реugeot Partner, д.н.з. НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно не пройшов, та після зупинки ТЗ та законної вимоги працівників поліції пред`явити водійське посвідчення відповідної категорії, реєстраційний документ на ТЗ відмовився та не пред?явив їх (об`єднано розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 121 КУпАП з ч. 1 ст. 126 КУпАП відповідно до ст. 36 КУПАП), чим порушив п. 2.4. а. ПДР - керування ТЗ особою, не пред`явила посвідчення водія, реєстраційного документа на Т3, а також поліса обов`язкового страхування цив. прав. відповід. власників наземних ТЗ. Так, 15 січня 2026 року транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції. На його запитання про причину зупинки інспектор повідомив, що він нібито перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки. ОСОБА_1 відразу заперечив факт такого порушення та попросив надати докази, на що інспектор повідомим, що таких доказів в нього не має. Після цього інспектор змінив обґрунтування своїх дій та почав вимагати документи, у тому числі, документ про проходження обов`язкового технічного контролю, а надалі виніс оскаржувану постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Представник позивача вважає, що така зміна причини зупинки свідчить про відсутність у поліцейського належної та законної підстави для втручання у право позивача на свободу пересування та подальшої перевірки документів. Наголошує, що підстав для зупинки транспортного засобу, за кермом якого перебував позивач не було, зупинка інспектором була здійснена без причини. Оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України, представник позивача вважає, що вимога посадової особи відповідача до позивача про пред`явлення документів в т.ч. про проходження технічного контролю є неправомірною, а позивач, в свою чергу, не був зобов`язаний виконувати дану вимогу, і тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.

12 травня 2026 року представником відповідача було надано відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи свої заперечення зазначив наступне.

Транспортний засіб Реugeot Partner, д.н.з. НОМЕР_1 було зупинено згідно пункту 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», за кермом знаходився гр. ОСОБА_1 , якому було повідомлено про причину зупинку – порушення правил дорожнього руху, а саме:

1) Керуючи транспортним засобом, здійснив перетин подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки.

2) Керував транспортним засобом, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

3) Керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса.

Вказує, що представившись та роз`яснивши позивачу причину зупинки, інспектор Ткаченко М.Г. неодноразово пред`являв вимогу надати документи на що відповідач відмовився. Таким чином, представник відповідача стверджує, що посилання позивача та його представника у позовній заяві на те, що підстава зупинки не відповідала вичерпному переліку, визначеному ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а також те що інспектор не виконав обов`язку повідомити конкретну причину зупинки, не відповідає дійсності.

Дриневський Сергій Валентинович та його представник у відкрите судове засідання не з`явились, про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причину неявки не повідомили. В матеріалах справи міститься заява представника позивача від 07 липня 2026 року, в якій просила розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Представник Департаменту патрульної поліції в ході розгляду справи заперечував щодо задоволення позову, з підстав зазначених у відзиві.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6516245 від 15 січня 2026 року, складеною інспектором УПП в Одеській області ДПІ старшим лейтенантом поліції Ткаченко М.Г., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень.

Зі змісту постанови вбачається, що 15 січня 2026 року о 16:00 годин за адресою: м. Одеса, вул. Прохоровська, 3, водій ОСОБА_1 керував вантажним Т3 Реugeot Partner, д.н.з. НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно не пройшов, та після зупинки ТЗ та законної вимоги працівників поліції пред`явити водійське посвідчення відповідної категорії, реєстраційний документ на ТЗ відмовився та не пред?явив їх (об`єднано розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 121 КУпАП з ч. 1 ст. 126 КУпАП відповідно до ст. 36 КУПАП), чим порушив п. 2.4. а. ПДР - керування ТЗ особою, не пред`явила посвідчення водія, реєстраційного документа на Т3, а також поліса обов`язкового страхування цив. прав. відповід. власників наземних ТЗ.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Частиною 3 ст. 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

З матеріалів справи встановлено, що 15 січня 2026 року в ході виконання службових обов?язків інспектор управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Ткаченко М.Г. за адресою: м. Одеса, вул. Прохоровська, 3, виявив транспортний засіб марки Реugeot Partner, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , який керував вантажним транспортним засобом який підлягає обов`язковому технічному контролю.

Так, згідно пп. «б» п. 31.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Факт виявлення відсутності обов`язкового технічного контролю на транспортний засіб підтверджується наданим відповідачем відеозаписом, на якому зафіксовано, що під час руху ТЗ, інспектор перевірив інформацію в базі Інформаційно-телекомунікаційні системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та через офіційний сайт ГЦ МВС України щодо наявності обов`язкового технічного контролю на транспортний засіб Реugeot Partner, д.н.з. НОМЕР_1 , де зазначено її відсутність.

За таких обставин суд вважає доведеним фактом законності зупинки транспортного засобу Реugeot Partner, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_1 , оскільки у вказаного ТЗ був відсутній обов`язковий технічний контроль, що було встановлено поліцейськими до моменту зупинки транспортного засобу.

Крім того, поліцейськими було встановлено, що у транспортного засобу Реugeot Partner, д.н.з. НОМЕР_1 відсутній чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З наданого відповідачем відеозапису вбачається, що гр. ОСОБА_1 , було повідомлено про причину зупинку – порушення правил дорожнього руху (ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»), зокрема і керування транспортним засобом, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Суд наголошує на тому, що повідомлення поліцейським ОСОБА_1 , в тому числі й інших причин зупинки, окрім керування транспортним засобом, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, жодним чином не спростовує факту законності зупинки його ТЗ.

Судом встановлено, що роз`яснивши позивачу причину зупинки, інспектор ОСОБА_2 неодноразово пред`являв вимогу пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, на що відповідач відмовився.

Вказані обставини підтверджуються наданим відеозаписом та не заперечуються стороною позивача.

Під час розгляду справи, позивача було ознайомлено з його правами згідно ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Відеозаписом з портативного відеореєстратора інспектора патрульної поліції на якому зафіксований процес розгляду справи інспектора патрульної поліції, підтверджується правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У зв`язку з тим, що інспектором було встановлено причетність гр. ОСОБА_1 до вчинення одразу двох адміністративних правопорушень: за ч. 3 ст. 121 КУпАП та за ч. 1 ст. 126 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративні правопорушення, на підставі ст. 36 КУпАП, накладено стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених – ч. 1 ст. 126 КУпАП.

За результатами розгляду адміністративних справ відносно позивача, інспектором Ткаченко М.Г. винесено постанову серії ЕНА № 6516245, фабула якої містить посилання одразу на два склади адміністративного правопорушення та зі змістом якої позивача було ознайомлено та роз`яснено права та строки її оскарження.

Негайно, після закінчення розгляду справи інспектор відповідно до ст. 285 КУПАП оголосив винесену постанову, однак позивач відмовився від отримання копії примірника постанови.

16 січня 2026 року за вих. № 889 Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на адресу позивача: м. Одеса, просп. Зелений, 31, було направлено копію примірника постанови серії ЕНА № 6516245 від 15 січня 2026 року.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, доводи позивача не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.

Додатково необхідно зазначити, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Аналогічна правова позиція щодо неточностей відомостей в постанові про притягнення особи до адміністративного правопорушення, висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1214/17 та у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 459/1801/17.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, суд прийшов до висновку про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 243-246, 250, 251, 255, 286 КАС України, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення– залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.В. Тополева