Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №504/1322/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/1322/26

Номер провадження 1-кп/504/582/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Доброслав Одеського району Одеської області, справу за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026161200000156 від 15.03.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, українця за національністю, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей 2014 р.н. та 2016 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/22 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради Національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку.

На підставі Указу Президента України від 12.01.2026 № 40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.

ОСОБА_4 , будучи громадянином України та постійно проживаючи на її території, достовірно знав про дію в Україні воєнного стану.

Так, під час дії воєнного стану в Україні, 11.03.2026 приблизно о 17:00 годині, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 перебував на відкритій ділянці місцевості поблизу Фонтанського будинку культури, що за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Фонтанка, вул. Центральна, 46.

Під час перебування за вищевказаною адресою, в умовах воєнного стану, у ОСОБА_4 , із корисливих мотивів та переслідуючи ціль незаконного збагачення, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, а саме: велосипеду марки «TopRider» чорно-зеленого кольору.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, із корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та не зможе завдати перешкод для реалізації його злочинного умислу, а поряд відсутні сторонні особи та власник майна, ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед марки «TopRider» чорно-зеленого кольору, вартістю 4940 гривень 25 копійок, належний потерпілій ОСОБА_5 , який був припаркований на велосипедній стійці поблизу Фонтанського будинку культури, що за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Фонтанка, вул. Центральна, 46.

Після чого ОСОБА_4 з місця події зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 4940 гривень 25 копійок.

Потерпіла ОСОБА_5 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, матеріальних претензій до обвинуваченого не має, з цивільним позовом звертатися до суду не бажає. Визначення покарання обвинуваченому залишив на розсуд суду.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині) визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства, при цьому суду пояснив, що того дня посварився зі своєю дівчиною, випив, йшов вздовж будинку культури, подивився, що стоїть велосипед, що нікого не має, вирішив забрати його, щоб перевезти на ньому речі, наступного дня до нього прибула поліція та він повернув велосипед, він на ньому катався, матір його насварила тому він поїхав до друга, а вже потім поїхав за цим велосипедом разом з поліцією. У вчиненому злочині розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Зі вступною промовою учасники процесу виступити відмовилися.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна(крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність обвинуваченого.

Суд, зокрема, враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, скоїв умисне кримінальне правопорушення (злочин), який відносяться до категорії тяжких, відповідно до ст.12 КК України, разом з цим, визнав свою вину, негативно відноситься до вчиненого кримінального правопорушення, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, має неповнолітніх дітей, матір з інвалідністю 3 групи, матеріальні претензії з боку потерпілої особи не заявлені.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до положень ст.66 КК України є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.

В судових дебатах прокурор Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_3 просила обрати обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. Із застосуванням ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши строк випробування 1 рік з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 просив суд обрати покарання не пов`язане з ізоляцією від суспільства, встановивши мінімальний строк випробування, що передбачений законом.

За результатом ознайомлення з досудовою доповіддю на обвинуваченого ОСОБА_6 , підготовленої Одеським РВ № 3 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, судом встановлено, що за результатами оцінки ризику вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення (середній), а також ризику його небезпеки для суспільства (середній) орган пробації вважає можливим виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства.

Суд, на підставі встановлених обставин вважає необхідним та достатнім обрати ОСОБА_4 міру покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання із випробувальним терміном, оскільки суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 в ході судового розгляду кримінального провадження не обирався.

Цивільні позови не заявлялися.

Процесуальні витрати по справі на залучення експерта на проведення судово – товарознавчої експертизи від № 433/26 від 16.03.2026 вартістю 400 грн. документально підтверджені, тому відповідно до ст.124 КПК України підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого ОСОБА_4 .

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349, 371-373, 374, 615 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, якщо протягом 1 (одного) року іспитового строку ОСОБА_4 не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме:

- DVD-диск з відеозаписом з камер відеоспостереження, розташованої поблизу Фонтанського будинку культури за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Фонтанка, вул. Центральна, 46 в період часу з 17:00 год. 11.03.2026 по 17:30 год 11.03.2026 – залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження;

- велосипед марки ««TopRider» чорно-зеленого кольору», який було передано на відповідальне зберігання під зберігальну записку потерпілій ОСОБА_5 – вважати повернутим власнику.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати на проведення судової – товарознавчої експертизи в розмірі 400 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, крім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1