Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №671/1658/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 671/1658/26

Провадження № 33/820/718/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Мельничук К.С., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Фіщука В.М. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу та зареєстровану за адресою АДРЕСА_1 , особу з інвалідністю ІІ групи,

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 119 грн.,

в с т а н о в и л а:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.

Постановою суду встановлено, що 26 липня 2026 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці біля будівлі будинку культури в с. Криштопівка по вул. Миру, 20 б, вчинила дрібне хуліганство, а саме публічно розпивала алкогольні напої, демонстративно вела себе та опублікувала відеозапис даної події в інтернет мережі “Тік-Ток”, чим проявила явну неповагу до суспільства та загальноприйнятих норм моралі, зневажання пам`яті загиблих військовослужбовців, меморіальні дошки яких розміщені на фасаді СБК. Своїми діями ОСОБА_1 порушила громадський порядок та спокій громадян.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В поданій апеляційній скарзі та доповненні до неї ОСОБА_1 просить постанову Волочиського районного суду від 19 серпня 2026 року скасувати, а провадження щодо неї закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що надані нею в судовому засіданні пояснення підтверджують зйомку та публікацію саме відеозапису, який досліджувався як речовий доказ (DVD-R, а.с. 12, 13). Її пояснення стосувалися іншого відеоролика, а саме зйомки моменту, коли дитина подарувала їй квіти, та не містили визнання того, що саме відеозапис застілля на фоні меморіальних дошок із демонстрацією мови, музичним супроводом та зображенням алкогольного напою був знятий і опублікований особисто нею.

На думку ОСОБА_1 , суд фактично ототожнив два різні за змістом відеозаписи та безпідставно використав пояснення щодо одного відеоролика як підтвердження її причетності до створення і публікації іншого, не встановивши належним чином обставин створення та розміщення саме відеозапису, що є предметом розгляду у справі.

Зазначає і про те, що суд у мотивувальній частині постанови одночасно зазначає, що вона вину у вчиненні правопорушення не визнала, і водночас посилається на те, що у графі протоколу міститься запис про визнання нею вини. Така суперечність має істотне значення для перевірки достовірності та повноти протоколу як джерела доказів, а також для оцінки послідовності її позиції у справі.

Стверджує про те, що наявний dvd-r диск є недопустимим доказом, оскільки з`явився в матеріалах справи з порушенням встановленого порядку фіксації та вилучення доказів. А саме відсутній будь – який процесуальний документ (протокол вилучення речей і документів чи протокол огляду) який би підтверджував джерело походження цього відеозапису, спосіб та дату його одержання, а також дотримання встановленого порядку вилучення речей і документів.

Наголошує апелянт на тому, що суд самостійно викликав в судове засідання свідків, в тому числі свідка ОСОБА_2 , яка заінтересованою особою, оскільки за її зверненням до поліції складено протокол про адміністративне правопорушення. Такими діями суд фактично перебрав на себе функцію збирання доказів на підтвердження обвинувачення, що не властиво незалежному та безсторонньому суду.

ОСОБА_1 послідовно заперечує вчинення нею будь-яких хуліганських дій, зазначаючи, що разом із дитиною з інвалідністю вона приєдналася до компанії осіб, які вже відпочивали, при цьому будівля будинку культури з меморіальними дошками на фасаді знаходилася на значній відстані від місця відпочинку. Окрім того, матеріали справи не містять протоколу огляду місця події чи інших належних доказів, які б давали змогу об`єктивно встановити відстань між місцем відпочинку та меморіальними дошками, а також з`ясувати, чи могли її дії за таких обставин сприйматися як прояв неповаги до пам`яті загиблих військовослужбовців.

За відсутності таких доказів, на думку апелянта, висновок суду про близькість її дій до меморіальних дошок, а також про їх демонстративний та публічний характер ґрунтується виключно на суб`єктивному тлумаченні відеозапису, допустимість якого викликає обґрунтовані сумніви.

Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 та її захисник Фіщук В.М. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Заслухавши сторону захисту, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Мотиви суду

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Згідно положень ст.280КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст.173 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст.173КУпАП адміністративним правопорушення є дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Громадський порядок загалом визначається як безпечний стан в громадських місцях, гарантія вільного використання кожним громадянином своїх прав і свобод, а також додержання громадських місць в умовах, що не заважають трудовій діяльності, відпочинку та спокою громадян. Образливе чіпляння до будь-якої особи, словесне хуліганство, грубе ставлення до оточуючих не загрожує життю та здоров`ю людей, проте, вчинення таких дій, перш за все, знижуює рівень людського спілкування, ображає людську гідність, завдає моральної шкоди духовному стану особи або суспільству.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22 грудня 2006 року, при розгляді адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясувати чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з`ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.

За результатами апеляційного перегляду провадження, апеляційний суд вважає, що суд прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини що ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КупАП за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП підтверджується даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 418248, вбачається, що 26 липня 2026 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці біля будівлі будинку культури в с. Криштопівка по вул. Миру, 20 б, вчинила дрібне хуліганство, а саме публічно розпивала алкогольні напої, демонстративно вела себе та опублікувала відеозапис даної події в інтернет мережі “Тік-Ток”, чим проявила явну неповагу до суспільства та загальноприйнятих норм моралі, зневажання пам`яті загиблих військовослужбовців, меморіальні дошки яких розміщені на фасаді СБК. Своїми діями ОСОБА_1 порушила громадський порядок та спокій громадянта вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП (а.с. 1).

- письмових пояснень ОСОБА_1 від 27 липня 2026 року, я яких слідує, що 26 липня 2026 року близько 19 год.30хв. вона разом із подругами вирішила св`яткувати день торгівлі, купили спиртні напої, взяли стіл і розташувались на території старостинського округу, по вул.Миру, 20Б. Під час св`яткування вона знімала на відео своїх подруг та будівлю Старостинського округу з меморіальними табличками полеглих воїнів. Згодом це відео виклала в мережу «Тік-Ток». Вину у вчиненому визнає (а.с.6),

- письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 27 липня 2026 року, за змістом яких вбачається, що 26 липня 2026 року близько 19 год.00хв. – 19 год.50хв. вони разом із ОСОБА_1 відпочивали, розпивали алкогольні напої на території старостинського округу, по вул.Миру, 20Б в с.Криштопівка, де розташовані меморіальні дошки з світлинами загиблих воїнів України, знімали відео (а.с.4, 7,8,9);

- письмових пояснень ОСОБА_2 від 27 липня 2026 року, у яких зазначено, що 26 липня 2026 року близько 23 год.00хв. вона переглядала соцмережу «Тік-Ток» та натрапила на відео, де місцеві жителі - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 розпивали алкогольні та слабоалкогольні напої на території старостату, де були розміщені меморіальні дошки загиблих військовослужбовців України (а.с.5);

- таблицею ілюстрацій із загальним виглядом території СБК, на фасаді якої розміщені меморіальні дошки загиблих військовослужбовців (а.с.13);

- відеозаписом події, що доданий на DVD-R диску, з якого вбачається перебування групи осіб за столом на території біля будівлі старостинського округу, на фасаді якої розміщені меморіальні дошки загиблих військовослужбовців, вживання ними алкогольних напоїв, здійснення відеозйомки події під музичний супровід, а також обстановка та характер поведінки присутніх осіб (а.с.12).

Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Відомостей які б підтверджували їх фальсифікацію матеріали справи не містять. Тому у суду немає підстав ставити наведені докази під сумнів.

Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав її винною у вчиненні правопорушення, передбаченого 173 КУпАП.

Посилання ОСОБА_1 на те, що суд не встановив всіх обставин справи та не довів її вини, апеляційний суд відкидає, оскільки поясненнями ОСОБА_1 та свідків підтверджуються обставини правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, які інкриміновані їй та викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доводи ОСОБА_1 про те, що її пояснення в суді першої інстанції стосувалися іншого відеозапису, апеляційний суд вважає необґрунтованими. Як убачається з її письмових пояснень від 27 липня 2026 року, ОСОБА_1 сама зазначила, що під час перебування 26 липня 2026 року на території старостинського округу вона здійснювала відеозйомку подруг та будівлі з меморіальними табличками полеглих воїнів, після чого опублікувала відео в мережі «Тік-Ток». Зазначені пояснення узгоджуються з іншими матеріалами справи, у тому числі поясненнями свідків та дослідженим апеляційним судом відеозаписом. При цьому об`єктивних даних про те, що пояснення ОСОБА_1 стосувалися іншого, не пов`язаного з подією відеозапису, матеріали справи не містять.

Посилання апелянта ОСОБА_1 на невідповідність її пояснень у судовому засіданні запису в протоколі про визнання вини, на думку апеляційного суду, не свідчить про необґрунтованість постанови суду першої інстанції, оскільки така розбіжність не спростовує встановлених у справі обставин. Відомості, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення оцінені судом у сукупності з іншими доказами, які узгоджуються між собою та підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Щодо посилань апелянта про недопустимість відеозапису, що міститься на DVD-R диску, то апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото зйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками,

Як вбачається із диску, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, на такому зафіксовано відеозапис з камери мобільного телефону ОСОБА_1 , який підтверджуює обставини інкримінованого їй правопорушення.

Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації. Факт відсутності окремого протоколу огляду чи вилучення носія, як про це зазначає сторона захисту, не спростовує його доказового значення за встановлених у справі обставин. Тому, суд обґрунтовано поклав такий в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Твердження про заінтересованість свідка ОСОБА_2 також не впливають на допустимість її показань, які оцінені судом у сукупності з іншими доказами та узгоджуються з ними.

Зазначення у апеляційній скарзі про те, що місце відпочинку знаходилося на значній відстані від меморіальних дошок, не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки з дослідженого відеозапису вбачається місце перебування ОСОБА_1 , розташування будівлі з меморіальними дошками та характер її поведінки. Крім того, відеозаписом підтверджується здійснення нею відеозйомки застілля та подальше розміщення відеозапису в мережі «Тік-Ток».

Апеляційний суд також не приймає до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що вона не вчиняла хуліганських дій, оскільки диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність не лише за нецензурну лайку чи образливе чіпляння до громадян, а й за інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Установлені у справі обставини свідчать про наявність таких дій у поведінці останньої.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або містили порушення судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, доводи ОСОБА_1 про те, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є надуманими, і спростовуються наведеними доказами.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.173КУпАП у виді штрафу в розмірі 119 грн., відповідає положенням ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушниці.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Постанову Волочиського районного суду від 19 серпня 2026 рокупро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, – залишити без змін.

Постанова є остаточною, набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.

Суддя: