Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №673/1042/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 673/1042/25

Провадження № 33/820/725/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому у режимі відео конференції, за участю секретаря Мельничук К.С., захисника Довгаля П.С., особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 17 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,

в с т а н о в и л а:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.

Постановою суду встановлено, що 09 вересня 2025 року близько 18 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 перебуваючи на 11 км автодороги Деражня – Зяньківці, керував трактором колісним «Shifeng SF240» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема, характерним запахом алкоголю з порожнин рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, нестійкою ходою. Водій ОСОБА_1 від проходження на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування скарги зазначає, що судом першої інстанції було порушено його право на захист, оскільки розгляд даного провадження був завершений без участі сторони захисту, незважаючи на подану заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із захворюванням ( пошкодження правого лівого сухожилля із накладенням гіпсової лангети).

Стверджує про те, що він Правил дорожнього руху не допускав, трактором не керував. Як вбачається із відеозапису, 09 вересня 2025 року близько 17 год. він, перебуваючи в тверезому стані, їхав колісним трактором з причепом разом із ОСОБА_2 до с.Зіньківці. По дорозі спустило колесо, щоб знайти допомогу задля відремонтування транспорту він пішов у село, проте повернувшись до місця зупинки виявив ще двох працівників поліції, які звинуватили його у перебуванні у стані алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд. Оскільки він не керував транспортним засобом, тому відмовився його проходити. На прохання поліцейських, не вмикаючи двигун разом із ОСОБА_2 перемістили трактор на обочину. Проте, незважаючи на це відносно нього було складено протокол, від підписання якого він відмовився.

Звертає увагу суду і на те, що знаходження за кермом транспортного засобу або біля нього, яке не є в стані руху, особи не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, оскільки саме перебування особи на місці водія або біля транспортного засобу не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна або ввімкнених фар автомобіля.

Окрім того, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_2 , яка була присутня під час приїзду до місця стоянки трактора працівників поліції, штовхала його і була присутня під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. На думку ОСОБА_1 вона могла б підтвердити те, що двигун трактора не запускався, а скотився дороги завдяки штовханню.

У підсумку зазначає, що стороною обвинувачення не надано та не встановлено в судовому засіданні будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження об`єктивної сторони інкримінованого йому правопорушення, а саме обставини – керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що могло б бути підставою для зобов`язання водія проходити відповідний огляд.

Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 та його захисник Довгаль П.С. підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду з підстав викладених у ній.

Будучи допитаною під час апеляційного перегляду провадження, свідок ОСОБА_2 повідомила про те, що є сусідкою ОСОБА_1 в с. Яблунівка. 09 вересня 2025 року близько 18 год. 10 хв. ОСОБА_1 підвозив її в с. Яблунівка на тракторі «Shifeng SF240», був тверезий. На грунтовій дорозі у них пробило колесо, ОСОБА_1 пішов у село за допомогою до свого знайомого з метою починити колесо, а вона залишилася біля трактора. Через деякий час до неї під`їхали працівники поліції та запитали водія. Коли ОСОБА_1 повернувся з села, вони стали висувати йому претензії про те, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а потім склали протокол про адміністративне правопорушення, хоча ОСОБА_1 заперечував факт керування ТЗ у стані алкогольного сп`яніння.

Заслухавши захист, свідка, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду.

За положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 130 ч. 1 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Проте, всупереч вказаних вимог закону, суд першої інстанції не з`ясував всі обставини справи та дійшов невірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Обґрунтовуючи своє рішення в частині винуватості ОСОБА_1 у вчинені зазначеного правопорушення, суддя місцевого суду зіслався на протокол про адміністративніе правопорушення серії ЕПР1 №448772 від 09 вересня 2025 року та інші матеріали справи.

Разом з тим, у ході апеляційного розгляду справи встановлено, що відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з доданими до них матеріалами.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 09 вересня 2025 року вінне керував трактором «Shifeng SF240» д.н.з. НОМЕР_1 . Стверджував, що 09 вересня 2025 року близько 17 год. він, перебуваючи в тверезому стані, їхав колісним трактором з причепом разом із ОСОБА_2 до с.Зіньківці. По дорозі спустило колесо, щоб знайти допомогу задля відремонтування транспорту він пішов у село, проте повернувшись до місця зупинки виявив ще двох працівників поліції, які звинуватили його у перебуванні у стані алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд. Зазначив, що повідомляв працівникам поліції про те, що транспортним засобом не керував, в суді також заперечував факт керування ним трактором у стані алкогольного сп`яніння.

Такі покази ОСОБА_1 підтвердила і допитана у судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_2 . Апеляційний суд вважає показання свідка ОСОБА_2 об`єктивними, оскільки вони узгоджуються з матеріалами справи.

Згідно з дослідженими судом відеозаписами з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що працівники поліції та ОСОБА_1 перебувають на грунтовій дорозі, спілкуються. Поруч них, стоїть трактор колісний «Shifeng SF240» д.н.з. НОМЕР_1 , із непрацюючим двигуном та вимкненими габаритними вогнями, факту зупинки ТЗ під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції не зафіксовано. ОСОБА_1 пояснює, що ходив у село по допомогу, щоб полагодити колесо, алкоголь вжив у селі, трактором у стані сп`яніння він не керував.

З відеозапису також вбачається, що працівники поліції вимагають у ОСОБА_1 пред`явити документ, що посвідчує особу, водночас останній неодноразово повідомляє що транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння він не керував.

Таким чином, показання ОСОБА_1 в суді є послідовними, збігаються з покананнями свідка ОСОБА_2 та відеозаписом. Суд вважає, що сукупністю цих доказів не підтверджено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення як за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів cуд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.

Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Отже, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП недоведена достатніми, допустимими та достовірними доказами.

З врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 17 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: