Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №335/4453/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 16.09.2026 Справа № 335/4453/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/4453/26 Головуючий у 1-й інстанції: Соболєва І.П.

Провадження № 22-ц/807/1766/26 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Мінгазова Р.В.,

Онищенка Е.А.

при секретарі: Товстопятко З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., зареєстрований в реєстрі за № 2881, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором за № 0119-1083 від 29.01.2019 в розмірі 18 066,26 грн.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, просив суд забезпечити позов «про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню» шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., зареєстрований в реєстрі за № 2881 від 01.06.2021 року, виконавчим провадженням № 67210632 від 21.10.2021 року, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим К.К.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28 квітня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов К.К., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Зупинено стягнення на підставі виконавчого документу – виконавчого напису, вчиненого 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем за № 2881, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 0119-1083 від 29.01.2019 в розмірі 18 066,26 грн – до набрання законної сили рішенням в цивільній справі № 335/4453/26 за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

07.05.2026 року представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Цигульський О.В. сформував в системі «Електронний суд» заяву про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що аналогічну справу розглядає суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Сиротенко В.К. Тобто в провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебувають дві справи із спору між тими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки позивачем, всупереч цивільного процесуального законодавства було подано двічі позов, 12.12.2025 та 27.04.2026 стосовно аналогічного предмету спору, а саме визнання виконавчого напису № 2881 від 01.06.2021 таким, що не підлягає виконанню, вчиненого на тій же підставі (згідно кредитного договору № 0119-1083 від 29.01.2019), у зв`язку з чим просив суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов К.К., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишено без розгляду.

Роз`яснено позивачу, що після усунення умов, які були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28.04.2026 у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису, вчиненого 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем за № 2881, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 0119-1083 від 29.01.2019 в розмірі 18 066,26 грн до набрання законної сили рішенням в цивільній справі № 335/4453/26.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що 12.06.2026 року він звернувся до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з заявою про залишення позову без розгляду у цивільній справі ЄУН № 335/12189/25, яка перебувала в провадженні судді Сиротенко В.К. за його позовом до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов К.К., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, станом на 19.06.2026 року у Вознесенівському районному суді міста Запоріжжя перебуває лише одна цивільна справа ЄУН №335/4453/26 за його позовом. Отже, станом на 19.06.2026 року немає будь-яких правових підстав для залишення без розгляду його позову у цивільній справі ЄУН №335/4453/26, яка перебуває в провадженні судді Соболєвої І.П.

Учасники справи своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, до апеляційного суду не з`явилися. Від ОСОБА_1 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Інші учасники справи, будучи належним чином відповідно до вимог процесуального законодавства повідомленими про дату, час та місце розгляду справи до апеляційного суду не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подали.

Частиною першою статті 182 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Окрім того, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними (частина перша статті 372 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року по справі № 361/8331/18 зазначено, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд виходить з того, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, скаржник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у апеляційній скарзі, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за потрібне розглянути справу в даному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на вказане, колегія суддів у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України ухвалила здійснювати апеляційний розгляд у відсутності учасників справи. Неявка зазначених осіб в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не перешкоджає її розгляду.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що на час розгляду позову у даній справі, в провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя знаходиться справа № 335/12189/25, позовна заява в якій подана раніше, із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому наявні підстави для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. А тому клопотання представника відповідача підлягає задоволенню, а позовна заява залишенню без розгляду.

Апеляційний суд погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, перевіркою відомостей із даних автоматизованої системи документообігу суду та Єдиного державного реєстру судових встановлено, що 12.12.2025 через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана представником адвокатом Лисенком С.Д., до відповідача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов К.К. про визнання виконавчого напису, вчиненого 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. та зареєстрованим у реєстрі за №2881, таким, що не підлягає виконанню. Дана позовна заява зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду з присвоєнням єдиного унікального номеру № 335/12189/25 та передана в провадження судді Сиротенко В.К. Ухвалою суду від 17.01.2026 було прийнято до розгляду вищезазначену позовну заяву ОСОБА_1 та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи у судове засідання. Ухвалою судді від 11.03.2026 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із її невідповідністю ст.ст. 175, 177 ЦПК України, та надано позивачу строк п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою суду від 31.03.2026 продовжено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов К.К. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Крім того, ухвалою суду від 28.04.2026 було задоволено клопотання представника позивача адвоката Столітнього М.М. про витребування доказів та витребувано у ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредитний договір № 0119-1083 від 29.01.2019, укладений між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 . Судове засідання у даній справі відкладено до 11 години 00 хвилин 16.06.2026.

Отже, предметом позовних вимог у справі № 335/12189/25, яка перебуває на розгляді судді Сиротенко В.К. та розгляд якої триває, є визнання виконавчого напису, вчиненого 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. та зареєстрованим у реєстрі за № 2881, таким, що не підлягає виконанню.

В той же час, 27.04.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов К.К., про визнання виконавчого напису, вчиненого 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. зареєстрованого в реєстрі за № 2881, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором за № 0119-1083 від 29.01.2019 в розмірі 18 066,26 грн. – таким, що не підлягає виконанню, яка зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду з присвоєнням єдиного унікального номеру № 335/4453/26 та передана в провадження судді Соболєвої І. П.

Мотиви, якими керується апеляційний суд, та застосовані норми права.

Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Підстави для залишення позову без розгляду законодавцем визначено у статті 257 ЦПК України.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення по суті спору у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Приписи пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України направлені на виключення випадків одночасного розгляду декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав.

Залишення позову без розгляду у цьому разі можливе лише за умови, що позов у справі, яка перебуває у провадженні цього чи іншого суду, є тотожним щодо позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав, зокрема, залишати позов без розгляду.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

У свою чергу, підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15 (провадження № 14-58цс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Отже, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за суб`єктним складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду, такі позови є тотожними і в такому разі суд залишає позов без розгляду з дотриманням правового механізму, передбаченого положеннями статті 257 ЦПК України.

У свою чергу, нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав, зокрема залишати позов без розгляду.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування вимог пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України та залишення позову без розгляду викладено в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №755/16267/17, від 23 листопада 2022 року у справі №759/2532/22-ц, від 16 листопада 2022 року у справі №520/97/18, від 30 червня 2023 року у справі №522/13894/22.

У постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/21932/21 зазначено, що по суті, пред`явлення цього позову, коли на розгляді перебуває інший тотожний позов, є зловживанням процесуальними правами (пункт 2 частини другої статті 44 ЦПК України).

У справі, яка переглядається, судом першої інстанції встановлено, що у провадженні суду перебувають дві справи про спір між тими самими сторонами та з тих самих правовідносин, а саме про визнання виконавчого напису № 2881, вчиненого 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості на підставі однакового кредитного договору за № 0119-1083 від 29.01.2019, таким, що не підлягає виконанню. Вказані позови у цивільних справах № 335/12189/25 та № 335/4453/26 є ідентичними (ті самі сторони, той самий предмет, а також ті самі правові підстави).

Так, ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28 квітня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов К.К., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 32).

Також, з матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанції перебувала справа №335/12189/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 18 грудня 2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження із повідомлення ( викликом) учасників справи у судове засідання (а.с. 108-109).

Отже, станом на 05.06.2026 року (дата постановлення оскарженої ухвали про залишення позову без розгляду) у провадженні суду перебувало дві справи про спір між тими самими сторонами та з тих самих правовідносин, а саме про визнання виконавчого напису № 2881, вчиненого 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості на підставі однакового кредитного договору за № 0119-1083 від 29.01.2019, таким, що не підлягає виконанню. Вказані позови у цивільних справах № 335/12189/25 та № 335/4453/26 є ідентичними (ті самі сторони, той самий предмет, а також ті самі правові підстави).

Доводи апеляційної скарги про те, що 12.06.2026 року скаржником було подано заяву до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя про залишення позову без розгляду по справі, яка перебувала на розгляді у судді Сиротеко В.К., правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки оскаржувана ухвала постановлена 05.06.2026 року, а з заявою про залишення позову без розгляду ОСОБА_1 звернувся до районного суду 12.06.2026 року, тобто після постановлення оскаржуваної ухвали.

Апеляційний суд звертає увагу, що суд вищої інстанції (апеляційної або касаційної) переглядає законність і обґрунтованість судового рішення, виходячи з фактичних обставин та законодавства, які існували саме на момент його ухвалення судом першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що у справі, ухвала в якій переглядається апеляційним судом, з тими самими сторонами про той самий предмет та з тих самих підстав, провадження відкрито 28 квітня 2026 року, тобто, майже на п`ять місяців пізніше, ніж у справі № 335/12189/25, тому правильним є висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 с. 257 ЦПК України.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону і підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «РуїзТоріха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

В силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови заявнику у задоволенні його апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2026 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.

Головуючий Д.А. Трофимова

Судді: Р.В. Мінгазов

Е.А. Онищенко