Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №2-2097/11 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 2-2097/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої – судді Кожух О.А.,

суддів – Джуги С.Д.,Собослоя Г.Г.,

за участі секретаря – Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2026 року (суддя Хамник М.М.) у справі № 2-2097/11 про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю та його розподіл,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст заяви

05.05.2026 ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2011 у справі № 2-2097/11 та одночасно заявив клопотання про поновлення строку на подання цієї заяви.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначав, що судова кореспонденція відповідачу не вручалася. У справі наявне лише повідомлення про виклик у газеті «Новини Закарпаття». Із матеріалами справи він ознайомився 20.04.2026, а копію заочного рішення отримав 20.03.2026.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2026 відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю та його розподіл.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що заяву про перегляд заочного рішення подано 05.05.2026 з пропуском строку, передбаченого статтею 284 ЦПК України. Наведені заявником обставини є неповажними причинами пропуску процесуального строку, оскільки ОСОБА_1 раніше, у листопаді 2011 року, вже звертався із заявою про перегляд цього заочного рішення, ухвалою суду від 05.12.2011 таку заяву ОСОБА_1 було повернуто заявнику, при цьому у матеріалах справи наявні заяви відповідача про ознайомлення з матеріалами справи. Оскільки заявником не наведено належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку, підстав для його поновлення суд не вбачав. Суд першої інстанції виснував, що заява подана з пропуском установленого законом строку, який поновленню не підлягає, у зв`язку з чим у відкритті провадження слід відмовити.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги

На вказану ухвалу подав апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу місцевого суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду постанові від 09.11.2021 у справі N 214/5505/16 суд приймає до розгляду належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення незалежно від пропуску строку на її подання та залишає цю заяву без задоволення у разі, якщо нема підстав для поновлення вказаного строку.

Просить врахувати, що у такій постанові було зазначено, що не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу III ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).

Зазначає, що оскаржувана ухвала унеможливлює його гарантоване право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 ухвалу про відкриття апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та судову повістку про виклик в судове засідання апеляційного суду не отримала. За твердженням ОСОБА_1 , ОСОБА_3 проживає за кордоном.

Межі розгляду справи та явка учасників

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, позицію апелянта та його представника, дослідивши матеріали даної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи та застосовані норми права

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2011 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю та його розподіл – задоволено (а.с.282-31).

Згідно запису на довідковому листі до справи, ОСОБА_1 отримав рішення суду 07.07.2011.

25.11.2011 ОСОБА_1 звертався до місцевого суду із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2011 у справі № 2-2097/11 (а.с. 33, оригінал заяви приєднано до довідкового листа до справи).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.12.2011 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення – повернуто заявнику.

Цією ухвалою встановлено ту обставину, що ОСОБА_1 особисто отримав копію заочного рішення 07.07.2011, про що міститься відмітка у матеріалах справи. Суд виходив із того, що заяву подано з пропуском строку передбаченого ст. 229 ЦПК України (у редакції на час вчинення відповідної процесуальної дії).

10.11.2023 ОСОБА_1 звертався до місцевого суду із заявою про отримання копії судового рішення (а.с. 35).

27.11.2023 ОСОБА_1 звертався до місцевого суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 36).

04.12.2024 відповідач звертався до місцевого суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 37).

25.02.2026 ОСОБА_1 звертався до місцевого суду із заявою про отримання копії заочного рішення суду від 22.02.2011, яке повторно отримав 02.03.2026, про що міститься відмітка відповідача на вказаній заяві (а.с. 40).

12.03.2026 ОСОБА_1 вчергове звертався до місцевого суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копій документів, з якими ознайомився 20.03.2026 (а.с. 41).

15.04.2026 відповідач вчергове звертався до місцевого суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, з якими ознайомився 20.04.2026 (а.с. 42).

05.05.2026 ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2011 у справі № 2-2097/11 та одночасно заявив клопотання про поновлення строку на подання цієї заяви.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначав, що судова кореспонденція відповідачу не вручалася. У справі наявне лише повідомлення про виклик у газеті «Новини Закарпаття». Із матеріалами справи він ознайомився 20.04.2026, а копію заочного рішення отримав 20.03.2026.

Судова колегія погоджується із висновками місцевого суду в тій частині, що наведені заявником обставини є неповажними причинами пропуску процесуального строку, оскільки ОСОБА_1 раніше, у листопаді 2011 року, вже звертався із заявою про перегляд цього заочного рішення, йому достеменно було відомо про таке судове провадження. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05.12.2011 таку заяву ОСОБА_1 було повернуто заявнику. При цьому у матеріалах справи наявні неодноразові вищевказані заяви відповідача про ознайомлення з матеріалами справи та видачу копії судового рішення.

Посилання скаржника на висновки у постанові від 09 листопада 2021 року у справі N 214/5505/16 (про те, що суд приймає до розгляду належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення незалежно від пропуску строку на її подання та залишає цю заяву без задоволення у разі, якщо нема підстав для поновлення вказаного строку) – є безпідставними.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі N 756/11081/20 відступила від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі N 214/5505/16 (провадження N 14-74цс21) та навела такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:

- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Велика Палата Верховного Суду у п. 93 цієї постанови від 12 червня 2024 року констатувала, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.

В оскаржуваній ухвалі у даній справі суд дійшов правильних висновків про відсутність підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Разом із тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не відмова у відкритті провадження за такою заявою.

Висновки апеляційного суду

Постанолення відповідної ухвали щодо заяви про перегляд заочного рішення (в тому числі, вирішення питання про поновлення строку на подання такої заяви або залишення її без розгляду) є повноваженням суду першої інстанції. Порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ст. 379, ст.ст.381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2026 року – скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2026 року.

Головуюча:

Судді: