Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №473/2566/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2566/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"25" вересня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Ротар М.М.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив

У травні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 05.07.2025 року ТОВ «Споживчий центр» уклало з ОСОБА_1 . Кредитний договір №05.07.2025-100001308 (кредитної лінії).

Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 3000 грн з загальним строком користування коштами протягом 168 днів з дня надання (що складається з окремих періодів кредитування), а відповідач зобов`язався повернути кредит до 19.12.2025 року, а також сплачувати проценти за користування ним за пільговою процентною ставкою у розмірі 0,5 % за кожен день користування коштами (процентна ставка «Економ», що застосовується в межах періодів кредитування, що слідують за періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»), а також проценти за стандартною ставкою у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом (процентна ставка «Стандарт», що застосовується протягом перших трьох періодів кредитування), а також комісію за надання кредиту у розмірі 150 грн та комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 150 грн, яка сплачується у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом кредитування.

Проте позичальник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 25 травня 2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 9090 грн, у тому числі заборгованість за кредитом 3000 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 3990 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту 150 грн, заборгованість за додатковою комісією (за обслуговування кредитної заборгованості) 450 грн, неустойка 1500 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача Сиплива Т.А. не з`явилась, проте у позові просила про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача у позові не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах позовних вимог та на підставі поданих доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 05.07.2025 року ТОВ «Споживчий центр» уклало з ОСОБА_1 . Кредитний договір №05.07.2025-100001308 (кредитної лінії).

Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 3000 грн з загальним строком користування коштами протягом 168 днів з дня надання (що складається з окремих періодів кредитування), а відповідач зобов`язався повернути кредит до 19.12.2025 року, а також сплачувати проценти за користування ним за пільговою процентною ставкою у розмірі 0,5 % за кожен день користування коштами (процентна ставка «Економ», що застосовується в межах періодів кредитування, що слідують за періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»), а також проценти за стандартною ставкою у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом (процентна ставка «Стандарт», що застосовується протягом перших трьох періодів кредитування), а також комісію за надання кредиту у розмірі 150 грн та комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 150 грн, яка сплачується у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом кредитування.

У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання останній відповідно до ст. 625 ЦК України зобов`язався сплатити проценти у розмірі 547,5 % річних за період прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, ОСОБА_1 набув статусу, прав та обов`язків позичальника у кредитних правовідносинах з ТОВ «Споживчий Центр».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Водночас ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З копії довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 19.05.2026 року за вих. №1-1905 вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» повністю виконало взяті на себе зобов`язання перед позичальником шляхом перерахування 05.07.2025 року кредитних коштів у розмірі 3000 грн на зазначену у кредитному договорі банківську картку позичальника. Вказана обставина також не оспорюється відповідачем.

У той же час, позичальник взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 25 травня 2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 9090 грн, у тому числі заборгованість за кредитом 3000 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом (за період з 05.07.2025 року до 19.12.2025 року) 3990 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту 150 грн, заборгованість за додатковою комісією (за обслуговування кредитної заборгованості) 450 грн, неустойки 1500 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок, суд встановив наступне.

Суд погоджується із нарахованою заборгованістю за кредитом (тілом кредиту) процентів, які нараховувалися позивачем відповідно до умов кредитного договору.

Кредитним договором також вбачається правильність нарахування комісії за видачу кредиту та додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а тому така комісія підлягає стягненню.

Що стосується вимоги про стягнення неустойки, то в цій частині слід зазначити наступне.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин є чинними положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону № 2120-IX.

За встановленого, нарахована неустойка не підлягає стягненню.

Таким чином, заборгованість за кредитним договором до стягнення становить 7590 грн, у тому числі заборгованість за кредитом 3000 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 3990 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту 150 грн, заборгованість за додатковою комісією (за обслуговування кредитної заборгованості) 450 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених позовних вимог 83%) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 2209,79 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за Кредитним договором №05.07.2025-100001308 (кредитної лінії) від 27 листопада 202405.07.2025 року, що утворилася станом на 25 травня 2026 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 3000 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 3990 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту у розмірі 150 грн, заборгованість за додатковою комісією (за обслуговування кредитної заборгованості) у розмірі 450 грн, а всього в загальному розмірі 7590,00 грн, а також в повернення судового збору 2209,79 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

.

Суддя: М.М. Ротар