Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №450/3702/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3702/26 Провадження № 1-кп/450/549/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у спрощеному провадженні у кримінальному провадженні внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142430000120 від 08.07.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лапаївка, Пустомитівського району, Львівської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, яка не є особою з інвалідністю, неодруженої, яка на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей немає, тимчасово не працює, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, відносно якої 02.07.2026 року постановлено вирок Пустомитівським районним судом за ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у виді 120 годин громадських робіт, який не набрав законної сили,

у вчиненні кримінального проступку, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст.129 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , 21.06.2026 року близько 20:00 год., перебуваючи неподалік стадіону «Арена Хіни»( зі сторони вул.Коцюбинського), що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером номером: 4623681600:01:007:0556 у с. Зимна Вода, Львівського району, Львівської області, під час раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, маючи умисел на здійснення погрози вбивством, з метою залякування останньої, взяла загострений дерев`яний кілок, який знаходився на землі, підійшла до потерпілої та висловлюючись у її сторону словами: «я тебе зараз вб`ю», одночасно схопила лівою рукою ОСОБА_4 , за праву руку та замахнулась на неї загостреним дерев`яним кілком, який тримала у правій руці, чим здійснила погрозу вбивством, яка була сприйнята ОСОБА_4 як реальна та така, що загрожує її життю та здоров`ю.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила погрозу вбивством, тобто кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченої ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , слідує, що остання беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надавала свою згоду на розгляд обвинувального акту без її участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні нею кримінального проступку, передбачених ч. 1 ст. 129 КК України, знайшла своє підтвердження, та доведена повністю.

Кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_3 за ч. 1 ст.129 КК України, є правильною, так як вона вчинила погрозу вбивством.

За вчинення кримінального проступку обвинувачена підлягає покаранню, при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченій суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченої, його відношення до скоєного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Обвинувачена ОСОБА_3 вчинила умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, вона раніше не судима, однак щодо неї 02.07.2026 року Пустомитівським судом Львівської області постановлено вирок, згідно якого останню було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у виді 120 годин громадських робіт, вирок не набрав законної сили.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п.п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За змістом ч. 4 ст. 70 КК, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 1-3 цієї статті (сукупність кримінальних правопорушень).

Отже, законодавець чітко визначив момент у часі щодо необхідності застосування правил, передбачених приписами ч. 4 ст. 70 КК - постановлення обвинувального вироку, а не набрання ним законної сили.

Судом встановлено, що вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.07.2026 року ОСОБА_3 визнано винуватою за ч.1 ст.125 КК України з призначенням покарання у виді 120 годин громадських робіт.

За таких обставин, суд на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом повного складання призначених покарань, за даним вироком та вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.07.2026 року, з врахуванням положень п.4 ч.1 ст.72 КК остаточно визначає покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік та 15 днів.

Разом з тим враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, який щиро кається у вчиненому, повністю визнає вину, нейтрально характеризується за місцем проживання, суд вважає, що її виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому доцільно застосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановлення іспитового строку 1 (один) рік з покладенням на неї обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Судові витрати на залучення експертів відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили – не обирати.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 302, 373, 374, 381-382 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_3 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.4 ст.70 КК України суд шляхом частково складання призначених покарань, за даним вироком та вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.07.2026 року, з врахуванням положень п.4 ч.1 ст.72 КК остаточно визначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один ) рік та 15 днів.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку 1 (один) рік за умови не вчинення нею протягом цього строку нового кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 :

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору і обвинуваченому.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

СуддяОСОБА_1