Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №943/567/26 — Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/567/26

Провадження № 2-о/943/134/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м.Буськ

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б.М.

присяжних Захаревича О.В., Ковальчука Я.І.

з участю секретаря судового засідання Пирки В.М.

за участю представника особи,

відносно якої розглядається заява

ОСОБА_1 , адвоката Лукащука Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Буську цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Буська міська рада Золочівського району Львівської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з означеною заявою. Просить визнати матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною та призначити його опікуном над останньою, посилаючись на те, що мати ОСОБА_1 , похилого віку, має розлади особистості та поведінки внаслідок дисфункції головного мозку, паркінсона, тремтива форма ІІ-ІІ ст. УХС, нейросенсорна втрата слуху, періодично проходить медичні обстеження та лікування, однак стан її здоров`я не покращується тому потребує постійного стороннього догляду, згідно висновку ЛКК № 79 від 27.01.2026 року. Внаслідок захворювання, не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, не здатна самостійно вживати ліки, орієнтуватися в просторі, та потребує постійного стороннього догляду. Заявник здійснює догляд за матір`ю, піклується про неї, тому просить призначити його опікуном останньої.

Заявник ОСОБА_3 до початку судового засідання, подав письмову заяву з проханням залишити позовні вимоги в частині призначення опікуном матері без розгляду, в решті вимоги щодо визнання особи недієздатною підтримую повністю, просить задоволити, крім того дане засідання проводити у його відсутності.

Представник особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною ОСОБА_1 – адвокат Лукащук Я.М., який підтримав заяву заявника про залишення позовних вимог в частині призначення опікуном матері без розгляду, в решті вимоги щодо визнання особи недієздатною не заперечую, просить суд розглядати дану справу без фіксації звукозапису, про що подав письмову заяву.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, клопотань про розгляд справи у його відсутності, пояснень, заперечень, не подав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши такі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Фізична особа, яка внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, може бути, відповідно до ст.39 ЦК України, визнана судом недієздатною.

Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено наступне.

Згідно медичного висновку ЛКК від 27 січня 2026 року від № 79, виданого КНП Буської міської ради « Буська ЦРЛ», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 хворіє, діагнозом: розлади особистості та поведінки внаслідок дисфункції головного мозку, паркінсона, тремтива форма ІІ-ІІ ст. УХС, нейросенсорна втрата слуху, потребує постійного стороннього догляду.

Висновком КНП «Буська ЦРЛ» встановлено наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватись та самообслуговуватися, що мати заявника, внаслідок хвороби, потребує догляду.

Факт хвороби та психічних розладів підтверджується також виписками з медичних документів, історії хвороби ОСОБА_1 .

Згідно акту обстеження № 54 від 11 березня 2026 року, акту фактичного проживання/не проживання особи № 53 від 11 березня 2026 року та довідки про склад сім`ї № 267 від 16 березня 2026 року, заявник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає за адресою АДРЕСА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявник має можливість і бажання доглядати свою матір і бути її опікуном, в нього добрий стан здоров`я.

Згідно з п. 1 ч. 2, 4 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Розгляд вказаної категорії справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Відповідно до ч.1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно з ч.1 ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Відповідно до ч. 6-9 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи. Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

Дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що заявник проживає разом з матір`ю, яка постійно хворіє, потребує постійного стороннього догляду. Заявник здійснює догляд за нею, піклується про неї.

Ухвалою Буського районного суду від 13 травня 2026 року у справі призначена судово – психіатрична експертиза.

Згідно висновку судово – психіатричного експерта № 1284 від 31 липня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає стійким хронічним психічним розладом – деменцією при хворобі Паркінсона за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 внаслідок психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а відтак останню необхідно визнати недієздатною.

Відповідно до ст. 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законами та іншими нормативно- правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до положень ч.1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатись своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Згідно ч. 1 ст. 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Так, ст. 56 ЦК України встановлено, що органи, на які покладено здійснення опіки та піклування, їх права і обов`язки щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.1.3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88, органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Згідно з нормами чинного законодавства та спеціальних нормативно-правових актів піка і піклування у всіх випадках встановлюється органами опіки та піклування (п.3.1 Правил опіки та піклування). Положення, відповідно до якого суд встановлює опіку у разі визнання особи недієздатною, пов`язані із розглядом справ окремого провадження та передбачені розділом ІV гл.2 ЦПК України, і при призначенні опікуна суд повинен враховувати висновок органів опіки та піклування.

Виходячи з аналізу частини 1 статті 60 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 300 Цивільного процесуального кодексу України, обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Оскільки, у суду відсутні дані, про те що заявник звертався із заявою до Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Буської міської ради Львівської області, як органу опіки та піклування щодо надання висновку про доцільність призначення його опікуном, крім того враховуючи клопотання представника про залишення без розгляду вимог щодо призначення опікуна, а тому прийняття рішення судом про призначення опікуна буде передчасним.

За змістом ч. 2 ст. 299 ЦПК України усі судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною та, як наслідок, встановлення над недієздатною особою опіки та призначення їй опікуна, відносяться на рахунок держави.

Відтак, витрати за проведення експертизи необхідно віднести на рахунок держави.

На підставі статей 30, 36, 60 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 4, 12, 16, 76, 263-265, 295-300 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_2 – недієздатною та встановити над нею опіку.

Тимчасово покласти обов`язки опікуна над ОСОБА_1 на Опікунську раду виконавчого комітету Буської міської ради Золочівського району Львівської області.

Встановити строк дії рішення - 2 (два) роки з моменту набрання ним законної сили.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

За приписами ч. 5 ст. 300 ЦПК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Копії рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя Б.М. Журибіда

Присяжні О.В. Захаревич

Я.І. Ковальчук