Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №335/6323/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/6323/26 2/335/3384/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Соболєвої І. П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представниці адвокатки Волошиної Євгенії Вячеславівни до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини доходів,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2026 ОСОБА_1 в особі представниці адвокатки Волошиної Є. В. звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки за період з 29.01.2024 по 29.07.2024 розміром 118 507,84 грн та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням її виплати за період з лютого 2022 року по квітень 2026 року на суму 126 306,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач згідно наказу № 02-006/к від 29.01.2024 був звільнений з посади заступника генерального директора з технічних питань підрозділу підпорядкування генерального директора на підставі п. 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного та трудового договору.

Внаслідок порушення трудових прав, позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі № 335/4816/24 від 05.06.2024 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», в тому числі з рахунків його відокремленого структурного підрозділу Придніпровське виробниче управління ПАТ «ЗАлК» на користь ОСОБА_1 , нараховану, але невиплачену заробітну плату за період з січня 2022 року по січень 2024 року у розмірі 365 273,48 грн.

На виконання рішення суду 12.05.2026 та 20.05.2026 була погашена заборгованість в повному обсязі.

Відповідно до довідки про заборгованість з виплати заробітної плати № 82 від 29.01.2024 на день звільнення існувала заборгованість з виплати ОСОБА_1 заробітної плати у загальному розмірі 365 273,48 грн.

Заробітна плата за лютий 2022 року становила 31 334,27 грн, за березень 2022-лютий 2023 – 20 178,56 грн, отже, середня денна заробітна плата становить 904,64 грн = (31334,27+20178,56*11): 280 (загальна кількість робочих днів за останні 12 місяців нарахування заробітної плати з 01.02.2022 по 28.02.2023.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 звільнено 29.01.2024, проте повний розрахунок було проведено лише у травні 2026 року, відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за шість місяців з часу звільнення, а саме за період з 29.01.2024 по 29.07.2025.

Станом на день звернення до суду середній заробіток за час затримки за період з 29.01.2024 по 29.07.2024 (за 131 робочі дні) становить 118 507,84 грн (904,64*131).

Тому позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за шість місяців з часу звільнення, а саме за період з 29.01.2024 по 29.07.2024 у розмірі 118 507,84 грн.

Крім того, позивач посилаючись на вимоги ст. 34 Закону «Про оплату праці» просить стягнути з відповідача на його користь компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням їх виплати за період з лютого 2022 року по квітень 2026 року у розмірі 126 306,45 грн (а.с. 1-3).

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

Ухвалою судді від 05.06.2026 позовну заяву залишено без руху, визначено строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме надання суду відповідного платіжного документа про сплату судового збору розміром 1 958,51 грн 7 днів з дня вручення копії ухвали (а.с. 16 – 17).

11.06.2026 в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС судом отримано заяву про усунення недоліків позовної заяви разом із платіжним документом про сплату судового збору в розмірі 1 958,51 грн (а.с. 19-, 20).

15.06.2026 в порядку ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перевірив зарахування судового збору в розмірі 1 958,51 грн до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 21).

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 29.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті справи (а.с. 22).

Судом встановлено, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд». Ухвала суду від 15.06.2026 була направлена відповідачу через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Згідно довідки про доставку електронного документа до електронного кабінету відповідача, ухвала суду від 15.06.2026 доставлено до електронного кабінету відповідача (а.с. 24).

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судового документа є день отримання судом повідомлення про доставлення документа до електронного кабінету особи. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

У встановлений ухвалою строк відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

Інших заяв по суті справи від сторін також не надходило.

За таких обставин, суд вважав за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання на підставі наявних у справі доказів на підставі статті 279 ЦПК України.

10.09.2026 суд завершив розгляд справи та перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши перерву для складання повного тексту до 24.09.2026.

Дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Наказом № 02-006/к від 29.01.2024 ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника генерального директора з технічних питань підрозділу підпорядкування генерального директора на підставі п. 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного та трудового договору (а.с. 8 зворот).

На день звільнення з посади заступника генерального директора з технічних питань підрозділу підпорядкування генерального директора існувала заборгованість з виплати заробітної у загальному розмірі 365 273,48 грн, що підтверджується довідкою про заборгованість з виплати заробітної плати № 82 від 29.01.2024 (а.с. 7).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2024 по справі № 335/4816/24 стягнуто з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат в тому числі з рахунків його відокремленого структурного підрозділу Придніпровське виробниче управління ПАТ «ЗАлК» на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену заробітну плату за період з січня 2022 року по січень 2024 року у розмірі 365 273 грн. 48 коп (а.с. 9-10).

Згідно виписці по картці за період з 12.05.2026 по 22.05.2026 АБ «УКРГАЗБАНК», на виконання рішення суду 12.05.2026 та 22.05.2026 ОСОБА_1 виплачено заробітну у загальному розмірі 365 273,48 грн (а.с. 12-13).

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

На день звільнення з посади заступника генерального директора з технічних питань підрозділу підпорядкування генерального директора існувала заборгованість з виплати заробітної у загальному розмірі 365 273,48 грн, що підтверджується довідкою про заборгованість з виплати заробітної плати № 82 від 29.01.2024. Заробітна плата за лютий 2022 року становила 31 334,27 грн, за березень 2022-лютий 2023 – 20 178,56 грн, отже, середня денна заробітна плата становить 904,64 грн = (31334,27+20178,56*11): 280 (загальна кількість робочих днів за останні 12 місяців нарахування заробітної плати з 01.02.2022 по 28.02.2023.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звільнено з посади заступника генерального директора з технічних питань підрозділу підпорядкування генерального директора 29.01.2024, проте повний розрахунок було проведено лише у травні 2026 року відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за шість місяців з часу звільнення, а саме за період з 29.01.2024 по 29.07.2024. Станом на день звернення до суду середній заробіток за час затримки за період з 29.01.2024 по 29.07.2024 (за 131 робочі дні) становить 118 507,84 грн (904,64*131).

Таким чином, виходячи з наданого розрахунку заборгованість з середнього заробітку за час затримки за період з 29.01.2024 по 29.07.2024 становить 118 507,84 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» станом на день звернення до суду має заборгованість за середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 118 507,84 грн.

Крім того, позивач посилаючись на вимоги ст. 34 Закону «Про оплату праці» просить стягнути з відповідача на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням її виплати за період з лютого 2022 року по квітень 2026 року у розмірі 126 306,45 грн.

Відповідно статей 1, 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Тобто право на компенсацію за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача (роботодавця) не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Дія норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку № 159 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені (див. постанови Верховного Суду від 03 липня 2018 року в справі № 521/940/17, від 18 липня 2023 року в справі № 200/10663/21).

З наданих позивачем доказів, а саме виписки по картці за період з 12.05.2026 по 22.05.2026 АБ «УКРГАЗБАНК», встановлено, що виплати по нарахованій заробітній плати робились у наступному порядку: 12.05.2026 - 180 000,00 грн, та 22.05.2026 – 185 273,48 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, розмір компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням її виплати за період з лютого 2022 року по квітень 2026 року становить 126 306,45 грн (а.с. 11).

Таким чином, виходячи з наданого розрахунку компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням її виплати за період з лютого 2022 року по квітень 2026 року становить 126 306,45 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Зазначені у позові обставини відповідачем не спростовані, відзиву на позов ним не подано, розрахунки позивача не оспорені.

Встановивши, що відповідачем порушувалися строки виплати заробітної плати у належному розмірі, спірні відносини між сторонами виникли у зв`язку з невиплатою відповідачем нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у день звільнення, суд вважає, що позивачем належними доказами доведено порушення відповідачем вимог трудового законодавства, відповідачем були порушені права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, а тому вони підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки за період з 29.01.2024 по 29.07.2024 у розмірі 118 507, 84 грн та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням її виплати за період з лютого 2022 року по квітень 2026 року у розмірі 126 306,45 грн.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середнього заробітку за час затримки у розмірі 118 507, 84 грн та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням її виплати у розмірі 126 306,45 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Участь адвокатки, яка представляє інтереси позивача у справі та факт надання правничої допомоги підтверджено ордером про надання правничої допомоги серії АР № 1322622 від 04.06.2026, згідно якого позивач уповноважив адвокатку адвокатського об`єднання «Адвокатське об`єднання ПРЕМІУМ» Волошину Є.В. на ведення його справи у Вознесенівському районному суді міста Запоріжжя (а.с. 3) та копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю зазначеного адвоката серії ЗП 0015557 від 09.02.2018 (а.с. 4).

Щодо витрат на правничу допомогу, то у позові представниця позивача зазначила, що орієнтовний їх розмір складає 5 000,00 грн. Остаточний розрахунок судових витрат буде подано протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на зазначене, питання щодо розміру судових витрат у виді витрат на правничу допомогу, підлягатиме вирішенню додатково після надання стороною позивача відповідних доказів.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені в розмірі 1 958,51 грн (а.с. 20, 21).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 141, 76 – 82, 141, 263 265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представниці адвокатки Волошиної Євгенії Вячеславівни до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини доходів задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки належних виплат за період з 29.01.2024 по 29.07.2024 у розмірі 118 507 (сто вісімнадцять тисяч п`ятсот сім) грн 84 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням її виплати за період з лютого 2022 року по квітень 2026 року у розмірі 126 306 (сто двадцять шість тисяч триста шість) грн 45 коп., та судові витрати по сплаті судового збору розміром 1 958 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн 51 коп.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складене 24.09.2026.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Відповідач – Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», код ЄДРПОУ 00194122, місцезнаходження: вул. Південне шосе, буд. 15, м. Запоріжжя, 69032.

Суддя І. П. Соболєва