Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №335/9466/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/9466/26 3/335/1754/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Калюжна В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., прокурора Фоміної Г.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м.Запоріжжі адміністративний матеріал, який надійшов з Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, має вищу освіту, одруженого, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, будучи звільненим з 24.06.2024 року з посади головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за результатами планових перевірок управління правового забезпечення ГУ ДПС у Запорізькій області та маючи обов`язок подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями за формою «при звільненні» протягом 30 днів з дня припинення діяльності, а саме до 24.07.2024 року, у порушення вимог ч.2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно та без поважних причин подав декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за формою «при звільненні» за період з 01.01.2024 року по 24.06.2024 року, а саме 26.06.2026 року, тобто з порушенням строку для подачі такої декларації, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, визнав та факт несвоєчасного подання декларації за формою «при звільненні» не оспорював та зазначив про відсутність поважних причин, передбачених законом. Причиною несвоєчасної подачі декларації після звільнення є постійні переїзди, відсутність інтернету. Зазначив, що умислу на приховування відомостей не мав, щорічну декларацію наступного року після звільнення подав вчасно. Після отримання повідомлення про необхідність подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, він невідкладно її подав, наміру ухилятись від фінансового контролю чи приховати відомості, які підлягають декларуванню, не мав. Разом з тим, вважає, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення, сплинули строки, передбачені ст. 38 КУпАП, та просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, оскільки останнім днем подання декларації був 24.07.2024 року, а отже з 25.07.2024 року подання декларації вже було несвоєчасним. Таким чином, дворічний строк з дня вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, сплинув. Також вважає необґрунтованим визначення у протоколі днем виявлення правопорушення 17.08.2026 року, оскільки відсутні документальні підтвердження цієї обставини. У разі, якщо суд дійде висновку, що строки, передбачені ст. 38 КУпАП не сплинули, просив суд застосувати ст. 22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.

Прокурор, з огляду на досліджені під час судового розгляду докази, вважає, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП повністю доведена, тому він має бути притягнутим до відповідальності, та з урахуванням даних про особу ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності за корупційне діяння, просила суд застосувати мінімальне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 172-6 КУпАП. Клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі вважає необґрунтованим, оскільки правопорушення вчинено 26.06.2026 року, коли ОСОБА_1 була несвоєчасно подана декларація за формою «при звільненні», і на час розгляду справі ні 6-місячний термін з дня виявлення, ні 2-річний термін з дня вчинення правопорушення не сплинули.

Суд, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та думку прокурора, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч. 1 ст.172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII від 14.10.2014 суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 65-1 Закону, за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У відповідності до статей 41, 342 Податкового кодексу України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи, відносяться до контролюючих органів та є державними службовцями.

Підпунктом 9 пункту 1 статті 8 Закону України «Про державну службу» зобов`язано державних службовців додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Відповідно до Наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.06.2022 №120-о у зв`язку із введенням в дію організаційної структури та штатного розпису Головного управління ДПС у Запорізькій області на 2022 рік та відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» головного державного інспектора відділу супроводження в судах податкових спорів за результатами планових перевірок управління супроводження судових справ ГУ ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 було переведено з 16 червня 2022 року на посаду головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за результатами планових перевірок управління правового забезпечення ГУ ДПС у Запорізькій області.

Згідно посадової інструкції, посада головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за результатами планових перевірок управління правового забезпечення ГУ ДПС у Запорізькій області належить до посад державної служби категорії «В».

Згідно Наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 21.06.2024 №316-о ОСОБА_1 було звільнено 24 червня 2024 року з посади головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за результатами планових перевірок управління правового забезпечення ГУ ДПС у Запорізькій області за угодою сторін.

Таким чином, головний державний інспектор відділу супроводження судових спорів за результатами планових перевірок управління правового забезпечення ГУ ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 , відповідно до ч.1 примітки ст.172-6 КУпАП, п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Частиною 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Пунктом 5 ч.1 ст.12 Закону передбачено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено.

Наказом Національного агентства «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 23.07.2021 №449/21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за №987/36609) затверджено форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Цей Порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - декларація) (далі - Закон).

Декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі.

Декларація подається незалежно від того, перебуває суб`єкт декларування в Україні чи за її межами.

2. Суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: 2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

У зв`язку з цим, на виконання вище зазначених вимог закону, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за формою «при звільненні» за період часу з 01.01.2024 по 24.06.2024 року в строк до 24.07.2024 року включно.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру декларацій на офіційному сайті НАЗК (https://public.nazk.gov.ua) встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію за типом «при звільненні» за період часу з 01.01.2024 по 24.06.2024 року, 26.06.2026 року, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім визнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 190 від 26.08.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , повідомленням Національного агентства з питань запобігання корупції про факт неподання декларації, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування від 12.06.2026 року; відомостями Єдиного державного реєстру декларацій; копією наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 21.12.2020 року № 184-о про призначення ОСОБА_1 на посаду; Наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 21.10.2021 року про введення в дію штатного розпису, витягом з наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.06.2022 року № 120-0 про переведення з 16.06.2022 року ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів за результатами планових перевірок управління правового забезпечення, копією заяви ОСОБА_1 від 21.06.2024 року про звільнення, копією Наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 21.06.2024 року про звільнення ОСОБА_1 з 24.06.2024 року з відміткою про ознайомлення ОСОБА_1 24.06.2024 року, особовою карткою державного службовця, посадовою інструкцією державного службовця.

Докази, на яких ґрунтується протокол про скоєння корупційного правопорушення, зібрані у встановленому законом порядку, є належними, допустимими, достовірними та в своїй сукупності підтверджують обставини скоєного правопорушення.

ОСОБА_1 було відомо, що він є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону, він був обізнаний з вимогами Закону, а тому був зобов`язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за формою «при звільненні», у визначені Законом строки. Доказів наявності поважних причин несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 не надано і під час розгляду справи не встановлено.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 38 КУпАП України, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що правопорушення, а саме подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування несвоєчасно та без поважних причин ОСОБА_1 вчинене 26.06.2026 року.

Днем виявлення адміністративного правопорушення є 17.08.2026 року, коли посадовою особою органу Національної поліції отримані пояснення ОСОБА_1 та встановлено відсутність поважних причин несвоєчасної подачі 26.06.2026 року декларації.

Таким чином, строки, передбачені ч.4 ст. 38 КУпАП України не сплинули, підстав для закриття провадження судом не встановлено. Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.

Отже, судом встановлено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що підтверджено матеріалами справи, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, згідно ст. 17 КУпАП, суддею не встановлено, строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 38 КУпАП, не закінчилися.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинене адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, підстав для застосування ст. 22 КУпАП суд не вбачає.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, є військовослужбовцем, одружений, має неповнолітню дитину. Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у мінімальному розмірі, передбаченому ч.1 ст. 172-6 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень 00 копійок, яке буде доцільним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння інших правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП України, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 40-1, 172-6, 213, 221, 245–249, 251, 252, 276–279, 280, 283–285, 287–291 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 ( вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави (Отримувач: ГУК у Запорізькій області/ТГ м. Запоріжжя/21081100, Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997, Номер розрахунку (IBAN): UA558999980313060106000008479, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (Отримувач: ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37993783, Номер розрахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Символ звітності: 256 ).

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ст.ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови -не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у такий строк, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Калюжна