Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №130/2087/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/515/2026

130/2087/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., розглянув матеріали, які надійшли з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 51 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 145626 від 11.06.2026, 11.06.2026 о 12:24 год, ОСОБА_1 перебуваючи на території ТОВ «Кусто Агро», що по вул. Я. Мудрого, буд.28А, таємно викрав з території металеву бочку об`ємом 200 л та металевий лист, на загальну суму 1200 грн, металевий лист цінності не становить. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст. 51 КУпАП.

23.09.2026 ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому не визнав, вказав, що дійсно на території ТОВ «Кусто Агро» він збирав яблука в металеву бочку, проте ні дану бочку, ні металевий лист він не викрадав. Що саме відбувалось у той день, що у нього було вилучено і чи вилучалось щось взагалі він не пам`ятає, адже був в стані алкогольного сп`яніння. Додатково вказав, що не працює, його утримує дружина, яка наразі знаходиться за кордоном.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши письмові докази по справі про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ч. 2 ст. 51 КУпАП встановлена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Юридичними ознаками майна як предмета дрібного викрадення є те, що таке майно повинно бути чужим для винного, та як правило, має належати на праві власності іншому суб`єкту права власності

З об`єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів/правопорушень з матеріальним складом. Тому, крім діяння (таємного викрадення), обов`язковими її ознаками є позитивна матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю. Визначення вартості викраденого майна має значення для розмежування діянь, передбачених ст. 51 КУпАП та ст. 185 КК України.

Отже, конструкція об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, свідчить про обов`язковість належного встановлення вартості майна, яке було викрадене.

Так, у адміністративній справі відсутні будь-які докази, які б підтверджували пояснення свідка ОСОБА_2 щодо викраденого майна (протокол огляду місця події, документи чи інші докази) про наявність на балансі ТОВ «Кусто Агро» майна (слідів його існування), про викрадення яких вона заявляє, доказів про вилучення такого мана чи слідів його існування у ОСОБА_1 , іншими словами, обвинувачення останнього у викраденні майна, належного ТОВ «Кусто Агро», викладене в протоколі про адміністративне правопорушення не підтверджене належними та допустимими доказами.

Крім того, в протоколі згідно змісту викладеного правопорушення його автором, вказано про викрадення товару, зокрема металевої бочки та листа загальною вартістю 1200 грн. При цьому ініціатором складення протоколу не надано суду жодного належного документу, наприклад довідки вартості, висновку експерта, тощо, яким би було визначено вартість викраденого майна, натомість на підтвердження вартості викраденого майна, в матеріалах справи наявна накладна №56 ФОП ОСОБА_3 за підписом директора та головного бухгалтера, згідно якої вартість бочки металевої НОВА 200 л становить 1050 грн, проте кому саме даний товар був відпущений та яким чином ФОП « ОСОБА_4 » пов`язана з ТОВ «Кусто Агро» невідомо та матеріали справи таких даних не містять.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 51 КУпАП суду не надано, його слід виправдати, а справу закрити.

Суддя наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 221, 247, 252, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 51 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення - закрити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ