Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №632/2150/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/2150/26

провадження №3/632/560/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Журавель О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 154 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

23 вересня 2026 року до суду надійшов протокол серії ВБА № 163190 від 16 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 2 статті 154 КУпАП.

Ознайомившись із матеріалами справи доходжу висновку, що даний адміністративний матеріал не може бути предметом судового розгляду і підлягає поверненню для належного оформлення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Вказані дії орган, який розглядає справу повинен вчинити для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Виходячи із диспозиції частини 2 статті 154 КУпАП об`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення полягає: в утриманні собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утриманні незареєстрованих собак, приведенні їх у громадські місця, вигулюванні собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбиранні власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), вчинені особою повторно протягом року.

Тобто, означена норма закону є бланкетною, а відтак у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені нормативні документи, із розкриттям їх суті, якими, зокрема, унормовано питання порушення правил тримання собак, чого зроблено не було.

Зокрема, уповноваженою особою на складання протоколу, не зазначено чи відноситься тварина до Переліку небезпечних порід собак (постанова Кабінету Міністрів України № 1164 від 10 листопада 2021 року), що є обов`язковою умовою притягнення особи до відповідальності з огляду на зміст диспозиції згаданої норми.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05 лютого 2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Окрім цього, адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 було складено з кваліфікуючою ознакою, передбаченою частиною 2 статті 154 КУпАП – вчинення правопорушення повторно протягом року.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 154 КУпАП України, а саме, відсутня копія постанови суду про притягнення останнього протягом року до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 154 КУпАП, яка набрала законної сили, що не дає можливості з`ясувати наявність чи відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за частиною 2 статті 154 КУпАП.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року (з наступними змінами та доповненнями), визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

З огляду на вищевикладене доходжу висновку, що протокол про адміністративне правопорушення, а також додані до нього матеріали підлягають поверненню до ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, для належного оформлення, як складеного в порушення вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395від 07 листопада 2015 року.

Доопрацьовану справу про адміністративне правопорушення необхідно надіслати до суду з урахуванням вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, за змістом якої, у справах про адміністративні правопорушення, що підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 256, 268, 277, 278 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Протокол про адміністративне правопорушення ВБА № 163190 від 16 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 154 КУпАП повернути до ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: О. О. Журавель