Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №644/5665/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 644/5665/26

Провадження № 2/644/4329/26

24.09.2026

ЗАОЧНЕ Рішення

Іменем України

24 вересня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі

головуючої судді – Маркосян М.В.,

за участю секретаря судового засідання – Григоряна Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 29933,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26.01.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та гр. ОСОБА_1 було укладено угоду № 200201128 щодо кредитування.

Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти з встановленим строком користування з 26.01.2015 р. (видана кредитна картка), а Відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Банк, правонаступником якого є Позивач, виконав свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином, в той же час Відповідач порушив умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.

Також, 20 липня 2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 відповідно до якої Позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і зв вимогою до позивача. За розрахунками позивача станом на 08.05.2026 р. загальний розмір заборгованості Відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 22874,46 грн., з яких: 7360,41 грн. – заборгованість за кредитом; 15514,05 грн. – заборгованість за відсотками.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку заборгованість за зазначеним кредитним договором.

Також, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2622,40 грн. а також витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 21.05.2026 було відкрито провадження у справі, розгляд справи проводився у спрощеному позовному провадженні.

У судові засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву, що у випадку неявки відповідача проти заочного розгляду справи не заперечує, та просить розглянути справу за відсутності представника позивача. В судові засідання, призначені на 23.06.2026, 10.08.2026, 24.09.2026 відповідач не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судових повісток, про причини неявки в судові засідання суд не повідомила, заяв чи клопотань до суду не подавала.

Відтак, судом 24.09.2026 постановлено провести розгляд справи у відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України. У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив такі обставини справи.

Так, судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 200201128 від 26.01.2015, відповідно до якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього. Договір було укладено шляхом підписання Заяви №200201128, Анкети №1166330, Довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту. Всі зазначені документи містять власноручний підпис позичальника та передбачають аналогічні умови кредитування.

Отже, сторонами були погоджені, зокрема, такі умови кредитування: сума кредиту, яка була погоджена сторонами – 7360,41 гривень, строк кредиту - 36 місяців (згідно паспорта споживчого кредиту), дата повернення кредиту 05 жовтня 2020 року, процентна ставка – 0,0001% річних. Також, в договорі була встановлена щомісячна комісія «за обслуговування кредитної заборгованості» в розмірі 3,99%.

Отримання кредиту та користування ним підтверджено випискою по особовим рахункам з 23.05.2016 по 27.07.2020, яка є первинним документом.

Крім того, 20.07.2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 відповідно до якої Позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за Кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості.

Позивач зазначає про те, що станом на 08.05.2026 р. загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 22874,46 грн., з яких: 7360,41 грн. – заборгованість за кредитом; 15514,05 грн. – заборгованість за відсотками.

Зазначений розрахунок не спростований відповідачем. В той же час, з наданих у справу доказів, суд не вбачає підстав стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, оскільки відповідно до укладеного кредитного договору сторонами було погоджено нарахування відсотків в розмірі 0,0001 річних, загальна сума відсотків є не більшою ніж 0,02 грн. за 36 місяців. Також, позивачем не додано у справу обґрунтованого розрахунку заборгованості, з якого можливо зробити висновок щодо періоду нарахування відсотків, суми заборгованості з урахуванням відсотків та комісій, нарахованих первісним кредитором, при тому, що подання такого розрахунку є обов`язком позивача відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї додатків між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та відповідачем було укладено кредитний договір щодо надання відповідачу споживчого кредиту та надання відповідачу можливості користуватись кредитними коштами, однак доказів встановлення кредитного ліміту відповідачу позивач не надав, з наданих у справу документів вбачається тільки отримання позивачем коштів в розмірі 7360,41 грн.

Крім того, встановлена в кредитному договорі № 2020812208 від 26.01.2015 року загальна вартість кредиту та загальні витрати за кредитом, є значно нижчими, ніж заявлена в позовній заяві сума. Сам позов також не містить обґрунтувань нарахування відсотків в заявленій сумі, встановлення кредитного ліміту, і, також нарахування відсотків поза межами погодженого строку кредитування.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Отже, з огляду на положення вказаних вище норм законодавства, позивачем надано докази укладення письмового кредитного договору відповідачем та ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», та, надано докази відступлення права за цим договором в певній сумі на користь самого позивача.

Однак, в той же час, позивачем доведено лише факт отримання кредиту відповідачем в розмірі 7360,41 грн. та обґрунтованого нарахування відсотків на кредитну заборгованість в розмірі 0,02 грн. Щодо іншої суми заборгованості, суду не надано доказів встановлення кредитного ліміту, видачі кредитної картки, погодження умов кредитування між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та відповідачем та обґрунтованості нарахування відсотків. .

Водночас, саме на позивача покладено обов`язок доказування обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги та подання всіх наявних у нього доказів у строки, встановлені статтею 83 ЦПК України.

Стосовно нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат за період з 03.2019 по 02.2022 року, однак, суд вважає необґрунтованою суму заборгованості боржника визначеного позивачем для обрахунку. Суд здійснює самостійний перерахунок 3% річних та інфляційних, виходячи із суми боргу в розмірі 7360,43 грн.

Таким чином, при викладених обставинах, у зв`язку з тим, що позивач в повному обсязі не довів тих обставин, на які він посилається в своїй позовній заяві – позов підлягає частковому задоволенню на суму основного боргу в розмірі 7360,41 грн. тіла кредиту, 0,02 грн. відсотків, 1468,21 грн. інфляційних втрат та _ 646,10 грн. 3% річних у відповідності до статті 625 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу позивачем та його представником надано такі докази: копія договору про надання правової (правничої) допомоги №26 від 15.02.2024 року, Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" про стягнення кредитної заборгованості, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг).

Із зазначених документів вбачається факт надання правничих послуг Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» на загальну суму 7000,00 грн., які складаються із витрат на підготовку позовної заяви з додатками, ці витрати суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають розподілу у справі та стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 6, 205, 207, 525, 526,527, 530, 610, 625, 626, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 2020812208 від 26.01.2015 року у розмірі 7360,43 грн., 1468,21 грн. інфляційних втрат та 646,10 грн. 3% річних , всього загальну суму 9474,74 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати в розмірі 3058,44 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Індустріальним районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, 04112, місто Київ, ВУЛИЦЯ АВІАКОНСТРУКТОРА ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО , будинок 8),

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складене 24.09.2026 р.

Суддя Марина МАРКОСЯН