Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №642/3487/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

24.09.2026

642/3487/26

3/642/778/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду міста Харкова Ольховський Є.Б., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_1 , громадянина України, адреса мешкання: АДРЕСА_1

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

29.04.2026р. о 10-37 год. в м. Харків, вул. Холодноігсрька, б. 64 водій ОСОБА_1 керував т.з. Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на місця зупинки т.з. та у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ відмовився.

Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт правопорушення зафіксовано протоколом серії ЕПР1 №652759 від 29.04.2026р.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явився, провину не визнав. Пояснив що не відмовлявся від проходження огляду однак не міг залишити в автомобілі пасажира.

Адвокатом Пефтієва О.Г. заявлено клопотання про закриття провадження в справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення оскільки працівниками патрульної поліції під час оформлення протоколу не дотримані вимоги Закону України «Про національну поліцію». Матеріалами відеозаписів не підтверджено забезпечення водія правовою допомогою, водій не був відсторонений від керування транспортним засобом, у ОСОБА_1 відсутні ознаки наркотичного сп`яніння зазначені у протоколі, відсутнє фіксування руху автомобіля під керування ОСОБА_1 , на переглянутому відеозаписі вбачається провокування працівниками поліції водія на відмову у проходженні огляду на стан наркотичного сп`яніння, відсутня підстава для зупинення автотранспортного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозаписи з нагрудного реєстратора поліцейського, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції , а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Переглянути відеозаписом з реєстратора І.D 471108 встановлено що об 0:14:19 ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння. На пропозицію пройти огляд каже : «Нет. Складайте протокол». Співробітник поліції починає проголошувати ОСОБА_1 його права передбачені ст. 268 КупАП, однак водій перериває його відмовляючись слухати зі словами: «..будеш мне по ушам ездить..».

Факт вчинення правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №652759 від 29.04.2026р., рапортом інспектора, направленням, даними відеозаписів, які міститься в матеріалах справи.

Суд відхиляє доводи захисника адвоката з наступних підстав:

рух транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 зафіксовано відео реєстратором яким обладнано поліцейський екіпаж FAIL 20260429-103743-001228.

Як убачається з рапорту інспектора взводу 1 роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП сержанта поліції Шутко від 29.04.2026 року, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений співробітниками поліції на підставі п.3 та п.5 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію».

Статтею 23 ЗУ «Про національну поліцію» визначено основні повноваження поліції, до яких належать, зокрема, здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень (п.1), вжиття заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень (п.3), здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (п.5).

Відповідно до ч.1 ст.31 ЗУ «Про національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу. (п.1, п.2, п.3, п.4)

Пунктами 3 та 5 статті 35 вище вказаного Закону передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, зокрема, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, а також якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути.

Зважаючи на викладене та з урахуванням даних відеозапису, інспектори патрульної поліції при зупинці транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 діяли у межах своїх повноважень, що також узгоджується з вимогами ЗУ «Про національну поліцію» та нормами КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що працівники поліції не відрекомендувались та не озвучили підстави для зупинки автомобіля суд приймає до уваги. Однак, зазначені обставини не спростовують факт відмови ОСОБА_1 виконати вимоги п.2.5 ПДР України.

Крім того, всупереч доводам адвоката, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння.

Посилання адвоката на те, що наявним відеозаписом події не зафіксована наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, які були виявлені у поліцейськими, не є спроможними за таких підстав.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений вичерпний перелік ознак наркотичного сп`яніння, що узгоджується із тими ознаками, що були виявлені працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_1 , а тому суд дійшов висновку, що дії працівників поліції під час складання протоколу відповідали вимогам цієї інструкції та іншим нормативним актам.

Статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 Розділу І Інструкції, ознаками наркотичного сп`яніння є:

- порушення координації рухів;

- порушення мови;

- виражене тремтіння пальців рук;

- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

- поведінка, що не відповідає обстановці;

- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

- почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Інспектором поліції в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло.

Аналогічні ознаки наркотичного сп`яніння, які були виявлені поліцейським у ОСОБА_1 , зафіксовані і у направленні на медичний огляд у КНП ХОР «ОКНЛ».

Посилання в протоколі на ознаки сп`яніння, які стали підставою для пропозиції пройти такий огляд, відповідають роз`ясненням, що містяться в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, а саме: якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, від якого останній відмовився.

Ознаки сп`яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп`яніння.

Виявлення ознак, як виходить зі змісту діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів, входить до його виключних дискреційних повноважень.

В даному випадку працівники поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 , дійшли до висновку, що він має ознаки саме наркотичного сп`яніння, про що йому, згідно відеозапису, і було повідомлено поліцією, а тому, в порядку вимог ПДР України, запропонували пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Щодо доводів адвоката відносно того що працівники поліції не представились то суд констатує, що в матеріалах справи зазначені посади та прізвища працівників поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення та рапорт.

Захисником не обґрунтовано, яким чином вказана вище обставина могла негативно вплинути на забезпечення та реалізацію прав і свобод ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, згідно з відеозаписом ОСОБА_1 яка притягається до адміністративної відповідальності, не висловлював будь-яких сумнівів у повноваженнях та особі працівників поліції, з якими у нього відбувалось спілкування.

Таким чином, враховуючи дані відеозапису, доводи захисника щодо провокативних дій з боку поліцейських не знайшли свого обґрунтованого підтвердження зібраними матеріалами, в той час як ОСОБА_1 самостійно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння за встановленою законом процедурою, що зафіксована на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

Посилання адвоката стосовно того, що до матеріалів справи долучено відеозапис з бодікамер поліції, який не є безперервним, а тому такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, є неспроможними, так як на ньому зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано. До того ж, в даному випадку відеозапис не є єдиним доказом по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Також суд зауважує, що фіксування відбувалось відкрито, а водій не заперечував проти зйомки.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась з недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону в матеріалах справи немає.

Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст.267 КУпАП, дії службової особи що складала протокол та фіксувала правопорушення, можe бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Однак, як було встановлено матеріали справи таких даних не мітять. Отже, твердження щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія – НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою Управління патрульної поліції в Харківській області, тобто, ним було складено іспит на знання вимог ПДР України. За таких обставин, апеляційний суд вбачає, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції є свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст.10 КУпАП

Відповідно до ст. 33КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, відсутність обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення слід стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 40, 268, 283, 284, ч. 1 ст.130 КУпАП, –

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання адвоката- відмовити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.

Згідно з положеннями ст. 303 КУпАП термін пред`явлення постанови до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя Є. Ольховський