Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №615/957/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/957/26

Провадження № 1-кп/615/90/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження № 42024222070000049 від 13.12.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Валки Харківської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

10 вересня 2024 року о 09 год 00 хв водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним мотоциклом ІЖ ЮПІТЕР-5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі по вулиці Богодухівській у м. Валки Богодухівського району Харківської області по крайній правій стороні дороги в напрямку с. Костів Богодухівського району Харківської області, наближаючись до скупчення дітей на лівому узбіччі дороги напроти будинку № 102 по вулиці Богодухівській у м. Валки Богодухівського району Харківської області, здійснив перестроювання на ліву частину проїжджої частини по ходу свого руху, діючи необережно, не врахував дорожню обстановку та не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась зліва направо, відносно напрямку руху мотоцикла ІЖ ЮПІТЕР-5, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Таким чином, вищевказаними діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України:

12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Внаслідок порушення ОСОБА_3 п. 12.3 Правил дорожнього руху України, у відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 12-14/71-Важ/25 від 26 вересня 2025 року, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забитих ран правої лобної і правої тім`яно-потиличної ділянки голови, забою головного мозку легкого ступеню, лінійного перелому лобної кістки праворуч, верхньої стінки правої орбіти, передньої стінки гайморової пазухи праворуч з поширенням на нижню стінку правої орбіти, на альвеолярний відросток верхньої щелепи; садна в області обох гомілковостопних суглобів, поперекової області.

Вищезазначені тілесні ушкодження утворилися внаслідок дії предметів, в момент спричинення ушкоджень котрі діяли як тупі тверді за механізмом удару та/або здавлення і тертя, чи при взаємодії з такими, з силою, достатньою для їх виникнення, індивідуальні особливості поверхні, що травмує, котрих в ушкодженнях не відобразились, і могли утворитися в строк та при умовах дорожньо-транспортної пригоди, вказаних в установчій частині наданої постанови про призначення судово-медичної експертизи.

Закрита черепно-мозкова травма у вигляді забитих ран правої лобної і правої тім`яно-потиличної ділянки голови, забою головного мозку легкого ступеню, лінійного перелому лобної кістки праворуч, верхньої стінки правої орбіти, передньої стінки гайморової пазухи праворуч з поширенням на нижню стінку правої орбіти, на альвеолярний відросток верхньої щелепи, відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження, за критерієм небезпеки для життя (згідно п. 2.1.1.а., п. 2.1.2., п. 2.1.3.б. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року).

Садна в області обох гомілковостопних суглобів, поперекової області викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3 , які згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 14481 від 09 жовтня 2025 року знаходяться в причинному зв`язку з подією, виразилося в тому, що він, керуючи технічно справним мотоциклом ІЖ ЮПІТЕР-5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі по вулиці Богодухівській у м. Валки Богодухівського району Харківської області по крайній правій стороні дороги в напрямку с. Костів Богодухівського району Харківської області, наближаючись до скупчення дітей на лівому узбіччі дороги напроти будинку № 102 по вулиці Богодухівській у м. Валки Богодухівського району Харківської області, здійснив перестроювання на ліву частину проїжджої частини по ходу свого руху, діючи необережно, не врахував дорожню обстановку та не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась зліва направо, відносно напрямку руху мотоцикла ІЖ ЮПІТЕР-5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 .

Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 щодо пред`явленого обвинувачення та висновки суду.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав у повному обсязі, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також правову кваліфікацію не оспорює.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що він 10 вересня 2024 року близько 09 год 00 хв керував мотоциклом ІЖ ЮПІТЕР-5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався по вул. Богодухівській у м. Валки в напрямку с. Костів. Наближаючись до місця, де на узбіччі перебували діти, здійснив перестроювання на ліву частину проїзної частини, після чого допустив наїзд на малолітню ОСОБА_6 , яка рухалася через проїзну частину. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла отримала тілесні ушкодження.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Законний представник потерпілої у судове засідання не зявилась. Подала до суду заяву, у якій просить проводити судовий розгляд кримінального провадження без її участі та участі потерпілої. Також, в заяві зазначила, що вони не мають жодних матеріальних та моральних притензій до обвинуваченого.

На підставі вимог ст. 325 КПК України, за погодженням із учасниками судового провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілої та її законного представника.

Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного ним кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, вислухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо процесуальних витрат, речових доказів, а також матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.

Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке кваліфікується судом за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Мотиви суду при призначенні покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він неодружений, непрацюючий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, має постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше не судимий.

Згідно з висновком досудової доповіді Богодухівського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 15 липня 2026 року стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній.

За висновком досудової доповіді від 15 липня 2026 року, виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, із покладення на нього обов`язків, передбачених ч. 1, 3 ст. 76 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуду своїх дій, розуміння наслідків своїх дій.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Згідно з принципами співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Виходячи з указаної мети й вищезазначених принципів, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України є тяжким злочином, наявність пом`якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, дані про особу винного, у зв`язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаюється, по справі наявні обставини, що пом`якшують покарання, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання можливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі та без його ізоляції від суспільства.

Таким чином, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 76 КК України.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправним діянням, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

У межах кримінального провадження прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення витрат на лікування потерпілої ОСОБА_6 у розмірі 14 095,00 грн.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про залишення цивільного позову без розгляду, оскільки обвинуваченим зазначені витрати відшкодовано у повному обсязі, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи платіжну інструкцію № 8424-7420-3134-2708 від 18 серпня 2026 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд вважає, що цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Обов`язок по відшкодуванню понесених процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової автотехнічної експертизи № 13273 від 24 лютого 2025 року у розмірі 12 722,40 грн, за проведення судової автотехнічної, фототехнічної експертизи № 14481 від 09 жовтня 2025 року у розмірі 10 177,92 грн, що разом становить 22 900,32 грн, виходячи з положень ст. 124 КПК України, суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 .

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався і підстави для його обрання не вбачаються.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду, тобто з 24 вересня 2026 року.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.

Цивільний позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення витрат на лікування малолітньої потерпілої ОСОБА_6 – залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № 13273 від 24 лютого 2025 року у розмірі 12 722 (дванадцять тисяч сімсот двадцять дві) грн 40 коп., за проведення судової автотехнічної, фототехнічної експертизи № 14481 від 09 жовтня 2025 року у розмірі 10 177 (десять тисяч сто сімдесят сім) грн 92 коп., що разом становить 22 900 (двадцять дві тисячі дев`ятсот) грн 32 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- мотоцикл ІЖ ЮПІТЕР-5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 та зберігається за адресою: АДРЕСА_1 – залишити ОСОБА_3 ;

- медична картка стаціонарного хворого № 17563 та рентген-знімок № 62100-34 на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які передані на зберігання до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» - залишити у Комунальному некомерційному підприємству «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова».

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1