Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №212/5616/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Суд: Балаклійський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №212/5616/26

Суддя: Феленко Ю. А.

Справа № 212/5616/26

Провадження № 2/610/1880/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24.09.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Феленка Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Афоніної Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

26.05.2026 на підставі ухвали Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 22.04.2026 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла за підсудністю позовна заява ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , у якій позивач просить стягнути з відповідача 18 337,73 грн, з яких 12 149 грн передоплата за неотриманий товар, 188,73 грн - 3 % річних, 6 000 грн - моральна шкода.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.10.2025 позивач замовив у ФОП ОСОБА_2 комп`ютерний стіл "Cougar E-Grav 160" та здійснив оплату за вказаний товар у сумі 12 149 грн шляхом здійснення безготівкового переказу на рахунок відповідача НОМЕР_1 , відкритий в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК". Проте в узгоджений сторонами строк до 11.10.2025 товар не був доставлений. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою доставити товар або повернути кошти, зокрема 26.11.2025 - з досудовим попередженням, проте станом на дату подання позовної заяви товар не було доставлено, сплачені кошти не повернені. Наведене стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду (а.с. 1-2).

У судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, яка заперечень проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення не містить.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу - судової повістки про виклик до суду на 11:30 год 24.09.2026 до його електронного кабінету в системі "Електронний суд" (а.с. 29). Про причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, заяв та клопотань від нього не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

01.06.2026 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відшкодування моральної шкоди, відкрито провадження у справі та призначено проведення судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 09.07.2026 (а.с. 19).

09.07.2026 судове засідання було відкладено до 24.09.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 24.09.2026 у зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача на підставі статей 223, 280 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 06.10.2025 позивач на сайті "ІНФОРМАЦІЯ_3" оформив замовлення № F02970546 на придбання комп`ютерного столу "Cougar E-Grav 160" вартістю 12 149 грн (а.с. 3).

Оплату за товар позивач здійснив 06.10.2025 о 14:32 год шляхом безготівкового переказу на рахунок відповідача ФОП ОСОБА_2 - НОМЕР_1 , відкритий в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", як це було обумовлено сторонами перед оформленням замовлення (а.с. 6).

Із наданих позивачем скріншотів його переписки з відповідачем у мобільному месенджері "Telegram" убачається, що відповідач зобов`язався відправити товар протягом 3-5 днів після здійснення позивачем оплати.

Проте, як стверджує позивач у своїй позовній заяві, в узгоджений сторонами строк до 11.10.2025 товар доставлений не був. Вказаний факт підтверджується також скріншотами переписки та не спростований відповідачем.

З метою добровільного досудового врегулювання спору 26.11.2025 на електронну адресу сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач надіслав відповідачу досудову претензію з вимогою повернути сплачені ним кошти у розмірі 12 149 грн протягом 7 календарних днів з моменту отримання цієї претензії на відповідні реквізити. Зазначив, що у разі звернення до суду він буде вимагати стягнути з відповідача також інфляційні втрати, 3 % річних, моральну шкоду та компенсацію судових витрат відповідно до норм чинного законодавства (а.с. 4, 5).

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування, безпеку продукції, необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції (частини перша, друга статті 6 Закону України "Про захист прав споживачів").

Згідно зі статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 2 статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 641 ЦК України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до змісту статті 699 ЦК України пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною пропозицією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору.

Виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу є публічною пропозицією укласти договір незалежно від того чи вказана ціна та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу.

Згідно зі статтею 702 ЦК України сторони можуть укласти договір купівлі-продажу товару на підставі ознайомлення покупця із зразком товару (за описом, каталогом тощо).

Договір купівлі-продажу товару за зразком є виконаним з моменту доставки товару у місце, встановлене договором, а якщо місце передання товару не встановлене договором, - з моменту доставки товару за місцем проживання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 704 ЦК України передбачено, що якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцеві, продавець зобов`язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, указаним покупцем, а якщо місце передання товару покупцем не вказане, - за місцем проживання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця.

Договір роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку товару покупцеві є виконаним з моменту вручення товару покупцеві, а у разі його відсутності - особі, яка пред`явила квитанцію або інший документ, що засвідчує укладення договору або оформлення доставки товару, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання.

Відповідно до положень статті 693 ЦК України у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України "Про захист прав споживачів" якщо інше не передбачено договором, укладеним на відстані, продавець повинен поставити споживачеві товар протягом прийнятного строку, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.

У разі неможливості виконання договору через відсутність замовленого товару продавець повинен негайно повідомити про це споживача, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з частино третьою цієї статті якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Мотиви суду.

Як було встановлено судом, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі договору купівлі-продажу комп`ютерного столу "Cougar E-Grav 160" вартістю 12 149 грн, укладеного шляхом оформлення позивачем замовлення на придбання товару на сайті продавця та здійснення попередньої оплати за цей товар.

Позивач сплатив вартість товару у повному обсязі, шляхом здійснення перерахування коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 , як це було обумовлено сторонами перед укладанням договору.

Протягом 3-5 днів після оплати замовлення, тобто не пізніше 11.10.2025, відповідач мав відправити позивачу замовлений товар, проте порушив зобов`язання за договором та в узгоджений сторонами строк товар не відправив, сплачені позивачем кошти не повернув.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 188,73 грн за 189 днів прострочення виконання зобов`язання (з 12.10.2025 до дати подання позову), виходячи з розрахунку: 12 149 х 3 % х 189/365 = 188,73 (грн).

Крім того, позивач просить відшкодувати завдану йому діями відповідача моральну шкоду у розмірі 6 000 грн.

У спорах про захист прав споживачів відшкодування моральної шкоди прямо встановлено спеціальним законом, який регулює відносини у сфері захисту прав споживачів.

За змістом частини 2 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Положеннями статті 22 Закону "Про захист прав споживачів" передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Так, вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення договору, суди мають враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статті та 22 Закону України "Про захист прав споживачів" навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено. Такої ж правової позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц.

Як убачається з позову, завдана позивачу моральна шкода полягає у тривалому психологічному дискомфорті, спричиненому невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, систематичним ігноруванням його звернень та наданням неодноразових неправдивих обіцянок щодо виконання замовлення або повернення коштів. Позивач зазначає, що протягом тривалого часу відповідач не виходив на зв`язок, що створювало стан невизначеності та змусило позивача витрачати значний час на спроби врегулювання ситуації, підготовку досудових звернень та звернення до суду для захисту своїх прав.

Суд зазначає, що психологічне напруження, розчарування, відчуття невизначеності та незручності, неоправдані очікування, що виникли внаслідок порушення відповідачем прав позивача, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчити про заподіяння йому моральної шкоди.

При цьому, судом прийнято до уваги, що рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.

Суд звертає увагу, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її збагачення.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди 6 000 грн відповідає глибині та тривалості його моральних страждань, а також засадам розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі. Відтак з відповідача слід стягнути на користь позивача 18 337,73 грн, з яких 12 149 грн передоплата за товар, 188,73 грн - 3 % річних, 6 000 грн - моральна шкода.

Судові витрати.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позивач на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів" звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 322, 509, 525, 526, 629 ЦК України, статтями 12, 13, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму попередньої оплати товару за договором купівлі-продажу - 12 149 (дванадцять тисяч сто сорок дев`ять) гривень 00 копійок, 3 % річних за прострочення виконання зобов`язання у сумі 188 (сто вісімдесят вісім) гривень 73 копійки, та моральну шкоду в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок, а всього - 18 337 (вісімнадцять тисяч триста тридцять сім) гривень 73 копійки.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Копію рішення направити відповідачам рекомендованою поштою з повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.

СуддяЮ.А. Феленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua