Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №403/538/26 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/538/26 провадження № 3/403/141/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року с-ще Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , згідно

з відомостями, зазначеними в протоколі,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце

проживання:

АДРЕСА_1 , місце реєстрації:

АДРЕСА_2 , громадянство

України (паспорт № НОМЕР_1 , виданий 17

жовтня 2022 року органом 3533), тимчасово

не працюючого

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №841074, складеного 10 серпня 2026 року інспектором СРПП ВП №1 КРУП ГУНП в Кіровоградській області (скорочення, як вони викладені в протоколі) лейтенантом поліції Коваль Ю.В., з доданими до нього матеріалами, 10 серпня 2026 року о 16 год. 15 хв. за адресою: АДРЕСА_1 гр-н ОСОБА_1 умисно висловлював образи та погрози в сторону своєї співмешканки - гр-нки ОСОБА_2 , що проживає разом з ним за цією адресою, чим вчинив домашнє насильство психічного характеру, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання по розгляду справи гр-нка ОСОБА_2 не з’явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась в порядку, передбаченому законом. Будь-яких заяв та клопотань в порядку ст.268 КУпАП до суду не подала.

В судове засідання по розгляду справи гр-н ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку, передбаченому законом. Будь-яких заяв та клопотань в порядку ст.268 КУпАП до суду не подав.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява №3236/03) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За вказаних обставин, з урахуванням того, що положення ст.268 КУпАП не містять імперативної вимоги щодо здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП, за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності гр-на ОСОБА_1 , що відповідатиме виконанню завдань, визначених ст.1 КУпАП. При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з’ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов’язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону).

Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеній в протоколі серії ВАД №841074 від 10 серпня 2026 року, гр-н ОСОБА_1 вчинив стосовно гр-нки ОСОБА_2 (заначеній в рядку потерпілий) домашнє насильство психологічного характеру, яке полягало у висловлюванні на її адресу образ та погроз.

Подібний виклад суті адміністративного правопорушення, не відповідає диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, та зазначеним вище положенням п.14 ч.1 ст.1 Закону, оскільки зі змісту протоколу не вбачається як заподіяння внаслідок висловлювання гр-ном ОСОБА_1 на адресу гр-нки ОСОБА_2 образ та погроз шкоди її психічному здоров`ю, так і виникнення в останньої побоювань за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинення їй емоційної невпевненості або нездатності захистити себе.

Протокол серії ВАД №841074 від 10 серпня 2026 року не містить також і зазначення того, яка саме шкода була завдана психічному здоров`ю гр-нки ОСОБА_2 внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 , як чоловіка, з яким вона спільно проживає однією сім`єю.

З огляду на викладене, подібний формальний підхід до складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, позбавляє суд можливості самостійно встановити наявність в діях гр-на ОСОБА_1 ознак об`єктивної сторони саме психологічного насильства, як виду домашнього насильства, за відсутності в протоколі встановлених поліцейським обставин події, що мала місце 10 серпня 2026 року за участі гр-н ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Зі змісту доданого до протоколу письмового пояснення, відібраного лейтенантом поліції ОСОБА_3 від гр-нки ОСОБА_2 , не вбачається повідомлення останньої про обставин виникнення у неї внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 побоювань за свою безпеку чи спричинення їй емоційної невпевненості.

Додана до протоколу форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, заповнена лейтенантом поліції Сівковим Ю.О. не береться судом до уваги при розгляді справи, оскільки зазначена форма стосується спілкування поліцейського з гр-нкою ОСОБА_4 , яка не є потерпілою особою, виходячи зі змісту протоколу серії ВАД 841074.

Будь-яких інших, передбачених ст.251 КУпАП доказів на підтвердження наявності в діях гр-на ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП (за ознакою психологічного насильства), до протоколу серії ВАД №841074 додано не було, про їх наявність у самому протоколі також не зазначено.

При цьому зазначена в письмовому поясненні гр-нки ОСОБА_2 обставина побиття її гр-ном ОСОБА_1 , внаслідок чого їй не було завдано тілесних ушкоджень, не береться суддею до уваги при розгляді даної справи, оскільки об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, була встановлена поліцейським саме як домашнє насильство психічного характеру, без надання жодної іншої правової кваліфікації зазначеним вище діям (зокрема як фізичне насильство).

З огляду на викладене, суд не наділений повноваженнями самостійно здійснювати правову кваліфікацію дій особи, яка не охоплюється змістом протоколу та зазначеної в ньому об’єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, яка не була встановлена поліцейським при складанні такого протоколу.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З огляду на викладене, враховуючи, що обов`язковою ознакою психологічного насильства, як об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є наслідок у виді виникнення у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинення їй емоційної невпевненості та нездатності захистити себе, наявність якого під час розгляду справи не була підтверджена сукупністю доданих до протоколу матеріалів, суд приходить до висновку про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки зазначене в протоколі формулювання щодо вчинення ним домашнього насильства психічного характеру стосовно гр-нки ОСОБА_2 , як жінки, з якою він спільно проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не було доведено достатніми та належними в своїй сукупності доказами, а тому не може свідчити про вчинення стосовно гр-нки ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного характеру в розумінні вимог ч.1 ст.173-2 КУпАП та п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», виходячи із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі.

Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.7, ч.1 ст.173-2, ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або направити особі, щодо якої її винесено.

Суддя С.Ю.Атаманова