Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №403/371/26 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/371/26 провадження № 2/403/508/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Могиленко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі по тексту рішення - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 45690 грн. 15 коп., з яких: заборгованість за кредитом складає 17000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами - 18046 грн. 35 коп., заборгованість по комісії - 2143 грн. 80 коп. та заборгованість за процентами річними, нарахованими на підставі ст.625 ЦК України, в сумі 8500 грн. 00 коп..

Позов обгрунтовується тим, що 17 грудня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс», як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір про відкриття кредитної лінії №1637-7009, за яким кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 3500,00 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 30 днів; знижена процентна ставка - 1,00% в день; стандартна процентна ставка - 1,00% в день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, та 0,74% за кожен день користування кредитом, починаючи з 181 календарного дня дії договору; комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту, а відповідач зобов`язувалась повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. Вказаний кредитний договір був укладений сторонами відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» у формі електронного правочину шляхом його підписання відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А8008, наданого їй позивачем. В подальшому шляхом укладення додаткових угод від 17 грудня 2025 року, 18 грудня 2025 року, 21 грудня 2025 року, 23 грудня 2025 року та 09 січня 2026 року сума наданого відповідач кредиту була збільшена до 17000,00 грн.. На виконання умов кредитного договору з урахуванням цих додаткових угоди ТОВ «Укр Кредит Сервіс» видав відповідачу кредитні кошти шляхом їх перерахування на картковий рахунок, вказаний нею в особистому кабінеті, через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий Дім». Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору №1637-7009 від 17 грудня 2025 року щодо повернення кредитодавцю в повному обсязі кредиту та виконання інших грошових зобов’язань за цим договором, позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь зазначену вище суму заборгованості, а також понесені судові витрати в сумі 2662 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» визнала частково та прохала стягнути з неї лише заборгованість за наданим кредитом в сумі 17000,00 грн., а в іншій частині позову - відмовити. На обгрунтування своїх заперечень зазначила про те, що матеріали справи не містять даних, які б підтверджували належність відповідачу електронного платіжного засобу, реквізити якого зазначені у тексті договору; надана ТОВ «Укр Кредит Фінанс» довідка про зарахування коштів та розрахунок заборгованості є документами, що створені самим позивачем, а тому інформація зазначена в них, за відсутності первинних документів, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач; нарахована сума процентів за користування кредитом - 28689,35 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів та є явно завищеною, перевищує у 2,5 рази суму основного боргу, що суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості; відповідач не має постійного місця проживання, а також повинна забезпечувати потреби своєї дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловік відповідача є учасником бойових дій, що свідчить про скрутне матеріальне становище та наявність у неї фінансових потреб; позивач не має права вимагати дострокового повернення всього тіла кредиту (а.с.91-93).

ІІ. Заяви та клопотання.

Представник позивача згідно клопотання, доданого до позовної заяви, не заперечував проти розгляду справи без його участі та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с.11).

Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за її відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання 23 вересня 2026 року не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року клопотання представника позивача про розгляд позову у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін задоволено в частині розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, як малозначної справи, та одночасно постановлено здійснювати судовий розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.79-80).

Ухвалою від 29 липня 2026 року, з урахуванням повідомлених відповідачем ОСОБА_1 у відзиві обставин, судом витребувані письмові докази від ІНФОРМАЦІЯ_2 та від ІНФОРМАЦІЯ_3 про проходження військової служби чоловіком відповідача - ОСОБА_3 та від Долинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому району Кіровоградської області - відомості про наявність актового запису про розірвання шлюбу ОСОБА_1 (а.с.103-104).

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

17 грудня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір про відкриття кредитної лінії №1637-7009 продукту «MіniKasa» (далі - Договір, кредитний договір), який згідно положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений в електронній формі шляхом його підписання відповідачем за допомогою надісланого кредитодавцем одноразового ідентифікатора А8008 (а.с.14-25).

Укладення сторонами 17 грудня 2025 року кредитного договору в електронному вигляді відповідає умовам пунктів 3.1, 3.3, 3.10 розділу 3 «Порядок укладання договору», якими визначено, що: 1) цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію»; 2) при поданні позичальником інформації, необхідної для отримання ним кредиту, відбувається його реєстрація на веб-сайті кредитодавця, де формується особистий кабінет позичальника, доступ до якого здійснюється після авторизації позичальника шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається кредитодавцем позичальнику в СМС-повідомленні або надається шляхом дзвінку на вказаний нею номер телефону; 3) укладаючи Договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (у тому числі Договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію).

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відкриває для позичальника кредитну лінію шляхом надання їй кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов’язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно з умовами укладеного Договору (пункти 4.1, 4.2, 4.6, 4.8, 4.10, 4.11, 4.14, 4.17, 10.1) сторонами узгоджені: 1) розмір кредиту (сума кредиту) становить 3500,00 грн.; 2) дата надання/видачі кредиту: 17 грудня 2025 року; 3) спосіб перерахування коштів позичальнику: безготівковий переказ грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних нею реквізитів електронного платіжного засобу; 4) базовий період сплати відсотків складає 30 календарних днів; 5) стандартна процентна ставка за кожен день користування кредитом - 1,00% протягом перших 180 календарних днів та пільгова процентна ставка - 0,74% в день, починаючи з 181 календарного дня дії Договору; 6) комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту; 7) строк кредитування (строк, на який надається кредит) - 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; 8) дата повернення (виплати) кредиту 16 грудня 2026 року; 9) денна процентна ставка на дату укладення договору - 0,918%; 10) промо-ставка становить 0,65% за кожен день користування кредитом протягом перших 30 днів першого базового періоду, яка надається кредитодавцем, як заохочення

17 грудня 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на виконання умов кредитного договору №1637-7009 через надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» було здійснено переказ грошових коштів в сумі 3500,00 грн. на картковий рахунок отримувача за № НОМЕР_1 , що відповідає сумі кредиту та номеру платіжного засобу відповідача, зазначеним нею в розділі 13 Договору (а.с.60).

17 грудня 2025 року між сторонами по справі була укладена додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1637-7009, за умовами якої (пункт 2.1) кредитодавець зобов’язується надити позичальнику у кредит додаткові кошти в розмірі 2500,00 грн. строком на 365 днів з дати укладення додаткової угоди (а.с.40-41).

17 грудня 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на виконання умов цієї додаткової угоди через надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» було здійснено переказ грошових коштів в сумі 2500,00 грн. на картковий рахунок отримувача за № НОМЕР_1 , що відповідає сумі кредиту та номеру платіжного засобу відповідача, зазначеним нею в розділі 13 Договору (а.с.60 зворот).

18 грудня 2025 року між сторонами по справі була укладена додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1637-7009, за умовами якої (пункти 2.1, 2.11) кредитодавець зобов’язується надити позичальнику у кредит додаткові кошти в розмірі 600,00 грн. строком на 365 днів з дати укладення додаткової угоди, внаслідок чого строк кредитування становить 366 днів (а.с.44-45).

18 грудня 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на виконання умов цієї додаткової угоди через надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» було здійснено переказ грошових коштів в сумі 600,00 грн. на картковий рахунок отримувача за № НОМЕР_1 , що відповідає сумі кредиту та номеру платіжного засобу відповідача, зазначеним нею в розділі 13 Договору (а.с.61).

21 грудня 2025 року між сторонами по справі була укладена додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1637-7009, за умовами якої (пункти 2.1, 2.11) кредитодавець зобов’язується надити позичальнику у кредит додаткові кошти в розмірі 3100,00 грн. строком на 365 днів з дати укладення додаткової угоди, внаслідок чого строк кредитування становить 369 днів (а.с.48-49).

21 грудня 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на виконання умов цієї додаткової угоди через надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» було здійснено переказ грошових коштів в сумі 3100,00 грн. на картковий рахунок отримувача за № НОМЕР_1 , що відповідає сумі кредиту та номеру платіжного засобу відповідача, зазначеним нею в розділі 13 Договору (а.с.61 зворот).

23 грудня 2025 року між сторонами по справі була укладена додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1637-7009, за умовами якої (пункти 2.1, 2.11) кредитодавець зобов’язується надити позичальнику у кредит додаткові кошти в розмірі 2000,00 грн. строком на 365 днів з дати укладення додаткової угоди, внаслідок чого строк кредитування становить 371 днів (а.с.52-53).

23 грудня 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на виконання умов цієї додаткової угоди через надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» було здійснено переказ грошових коштів в сумі 2000,00 грн. на картковий рахунок отримувача за № НОМЕР_1 , що відповідає сумі кредиту та номеру платіжного засобу відповідача, зазначеним нею в розділі 13 Договору (а.с.62).

09 січня 2026 року між сторонами по справі була укладена додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1637-7009, за умовами якої (пункти 2.1, 2.11) кредитодавець зобов’язується надити позичальнику у кредит додаткові кошти в розмірі 5300,00 грн. строком на 365 днів з дати укладення додаткової угоди, внаслідок чого строк кредитування становить 388 днів (а.с.56-57).

09 січня 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на виконання умов цієї додаткової угоди через надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» було здійснено переказ грошових коштів в сумі 5300,00 грн. на картковий рахунок отримувача за № НОМЕР_1 , що відповідає сумі кредиту та номеру платіжного засобу відповідача, зазначеним нею в розділі 13 Договору (а.с.62 зворот).

Згідно з розрахунком заборгованості відповідача за кредитним договором в період з 17 грудня 2025 року по 04 травня 2026 року загальна сума заборгованості відповідача становить 45690,15 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 17000,00 грн., по відсотках - 18046,35 грн., по комісії - 2143,80, грн. та залишок відсотків за ст.625 ЦК України - 8500,00 грн.. Сума внесених відповідачем 22 грудня 2025 року грошових коштів становить 700,00 грн. (а.с.63-65).

Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення нею 17 грудня 2025 року кредитного договору та в подальшому п’яти додаткових угод до нього, а також отримання від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.

Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом в повному обсязі відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.

Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним учасниками судового процесу, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.

Відповідно до положень ст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії №1637-7009 від 17 грудня 2025 року був підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора А8008, що підтверджує укладення даного договору саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма його істотними умовами.

Додаткові угоди від 17 грудня 2025 року, 18 грудня 2025 року, 21 грудня 2025 року, 23 грудня 2025 року та від 09 січня 2026 року до кредитного договору були підписані відповідачем за допомогою одноразових ідентифікаторів НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 та НОМЕР_6 .

В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт кредитодавця за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання нею одноразових ідентифікаторів у виді смс-повідомлень, укладення кредитного договору та додаткових угод до нього було б технічно неможливим.

Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.

Належних доказів на спростування тверджень позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» щодо здійснення саме відповідачем ОСОБА_1 електронного підпису кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора А8008 та додаткових угод до нього за допомогою одноразових ідентифікаторів НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 та НОМЕР_6 суду надано не було.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Цивільне судочинство України ґрунтується, зокрема, на принципах змагальності сторін та диспозитивності (п.п.4, 5 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч.3 ст.2, ст.ст.12, 81 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст.77, 80 ЦПК України.

Відповідно до п.п.2, 4 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов’язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Отже, у цивільному судочинстві обов’язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання до суду доказів для підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позиції сторін, а також тих обставин, які визначаються нормою права, що регулює спірні правовідносини. Результат змагальності сторін має за мету усунення невизначеності щодо фактів, прав та обов’язків учасників у спірних правовідносинах.

Крім того, з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. зокрема, постанови Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі №607/11746/17, від 25 липня 2024 року у справі №500/6150/14).

За змістом ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зазначено, що ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов’язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов’язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Обов’язковість договору як одного з фундаментів, на якому базується цивільне право, закріплена у ст.629 ЦК України. З укладенням договору та виникненням зобов’язання його сторони набувають обов’язки (а не лише суб’єктивні права), які вони мають виконувати (постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №355/385/17).

Якщо договір позики укладений у письмовій формі, то факт передачі грошових коштів може бути спростований у разі оспорення договору позики (постанова Верховного Суду від 5 жовтня 2022 року у справі №463/9914/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов’язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

З огляду на викладене судом враховується, що доказів оскарження в судовому порядку кредитного договору та додаткових угод до нього з підстав неотримання кредитних коштів, а також доказів на підтвердження не отримання кредиту в загальній сумі 17000,00 грн., відповідачем суду надано не було.

Натомість під час дослідження доказів, наданих позивачем, судом встановлено, що при оформленні договору про відкриття кредитної лінії №1637-7009 від 17 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_1 , як позичальник, зазначила свої персональні дані, зокрема, і номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_7 .

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжний інструмент - персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції; держатель платіжного інструменту - фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту; платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Неналежною платіжною операцією в значенні цього Закону є платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі , а неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної опера ції в готівковій формі. Позивачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на підтвердження перерахування відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів в загальному розмірі 17000,00 грн. на підставі договору про відкриття кредитної лінії №1637-7009 від 17 грудня 2025 року та додаткових угод до нього до позовної заяви були додані довідки ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» про здійснення 17 грудня 2025 року, 18 грудня 2025 року, 21 грудня 2025 року, 23 грудня 2025 року та 09 січня 2026 року платником «Укр Кредит Фінанс» переказу грошових коштів в загальній сумі 17000 грн. 00 коп. на картковий рахунок, номером платіжного інструменту до якого є НОМЕР_1 . Судом встановлено, що дати перерахування коштів та номер картки (електронного платіжного засобу) збігаються із датами укладення кредитного договору 17 грудня 2025 року та додаткових угод до нього, номером особистого електронного платіжного засобу, який був зазначений відповідачем під час укладання договору та додаткових угод до нього, що безпосередньо вказує на те, що кредитодавець ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за умовами укладеного між сторонами кредитного договору надав позичальнику ОСОБА_1 кредит у загальному розмірі 17000,00 грн, а остання отримала вказані грошові кошти. Доказів протилежного, зокрема того, що зазначена сума кредиту на картковий рахунок відповідача не надходила чи грошові кошти за кредитним договором були перераховані на картку (електронний платіжний засіб), яка їй не належить, відповідачем ОСОБА_1 суду надано не було і в матеріалах цивільної справи такі докази те ж відсутні.

Отже, наданими позивачем та дослідженими судом доказами підтверджено факт укладення відповідачем ОСОБА_1 договору про відкриття кредитної лінії №1637-7009 від 17 грудня 2025 року та додаткових угод до нього, а також виконання ТОВ «Укр Кредит Фінанс», кредитодавцем, своїх зобов’язань перед позичальником шляхом переказу грошових коштів в загальній сумі 17000,00 грн..

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, з урахуванням викладеного, включення позивачем до суми заборгованості за кредитом заборгованості по комісії за надання кредиту - 2143 грн. 80 коп., яка згідно з пунктом 4.11 Договору нараховується в розмірі 15,00% від суми виданого кредиту, що становить 2550 грн. 00 коп. (15% від 17000,00 грн.), відповідає положенням ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» та є правомірним, а також враховує внесений відповідачем платіж на погашення заборгованості за комісією у сумі 406 грн. 20 коп. (2550 грн. 00 коп. - 406 грн. 20 коп. = 2143 грн. 80 коп.).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором №1637-7009 від 17 грудня 2025 року, вбачається, що сума заборгованості за наданим кредитом (основний борг) складає 17000,00 грн., заборгованість за відсотками - 18046,35 грн. Сума сплачених відповідачем грошових коштів на погашення заборгованості за відсотками становить 293,80 грн..

Наведений позивачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунок заборгованості ОСОБА_1 в цій частині відповідає умовам кредитного договору щодо розміру та строку сплати відповідачем передбачених ним платежів, в тому числі:

1) нарахування процентів за період з 17 грудня 2025 року по 15 січня 2026 року за промо-ставкою 0,65%, що з урахуванням збільшення суми наданого відповідачу кредиту згідно з додатковими угодами складає: 17 грудня 2025 року - 39,00 грн. (0,65% від 6000,00 грн. (3500,00 грн. (тіло кредиту) + докредитування 2500,00 грн. за додатковою угодою), з 18 грудня по 20 грудня 2025 року - 128,70 грн. (42,90 грн. х 3 дні, де 42,90 грн. - це 0,65% від 6600,00 грн. (6000,00 грн. + 600,00 грн. (докредитування за додатковою угодою)), з 21 грудня по 22 грудня 2025 року - 126,10 грн. (2 дні х 63,05 грн., де 63,05 грн. - це 0,65% від 9700,00 грн. (докредитування за додатковою угодою 3100,00 грн.), 23 грудня 2025 року по 08 січня 2026 року - 1292,85 грн. (17 днів х 76,05 грн., де 76,05 грн. - це 0,65% від 11700,00 грн. (докредитування за додатковою угодою 2000,00 грн.), з 09 січня 2026 року по 15 січня 2026 року - 773,50 грн. (7 днів х 110,50 грн., де 110,50 грн. - це 0,65% від 17000,00 грн. з урахування докредитування за додатковою угодою в сумі 5300,00 грн.);

2) нарахування процентів з 16 січня 2026 року в межах перших 180-ти календарних днів, за денною процентною ставкою 1,00% в день, що становить 170,00 грн. (1,00% від 17000,00 грн.), на загальну суму 15980,00 грн. (94 днів х 170,00 грн.);

3) сума нарахованих процентів становить 18340,15 грн. (39,00 грн. + 128,70 грн. + 126,10 грн. + 1292,85 грн. + 773,50 грн. + 15980,00 грн.);

4) сума процентів, яка підлягає до стягнення, становить 18046,35 грн. (18340,15 грн. - 293,80 грн., де 293,80 грн. - це сума коштів, внесених відповідачем на погашення заборгованості за процентами).

При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі ОСОБА_1 не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання нею зобов’язань за кредитним договором та додатковими угодами до нього, в тому числі не спростовано наданого позивачем розрахунку заборгованості та її розміру в частині нарахованих процентів за користування кредитом та комісією.

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності договору про відкриття кредитної лінії №1637-7009 від 17 грудня 2025 року та додаткових угод до нього від 17 грудня 2025 року, 18 грудня 2025 року, 21 грудня 2025 року, від 23 грудня 2025 року та від 09 січня 2026 року, укладених між нею та ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Зазначені вище договір та додаткові угоди до нього з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавалися судом недійсними.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Судом враховується, що у даній справі відповідач здійснила часткове виконання умов договору шляхом внесення грошової суми на погашення заборгованості за кредитом (22 грудня 2025 року - 700,00 грн.); кредитний договір та додаткові угоди до нього у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювались та не визнавались недійсними; дії позивача, як фінансової установи, щодо виконання кредитного договору не оскаржені; власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий; клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості та тілом кредиту, процентами та комісією.

Суд відхиляє наведені відповідачем у поданому до суду відзиві на позов доводи про те, що сума відсотків - 28689,35 грн. є явно завищеною, не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, є неспівмірною із сумою кредиту як така, що у 2,5 рази перевищує тіло кредиту, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч.1 ст.14 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до акті цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідачем ОСОБА_1 не спростовано факту добровільного укладення нею кредитного договору та додаткових угод до нього, які є предметом судового розгляду, та які містять умови щодо сплати процентів за користування кредитом, як і не доведено належними та допустимими доказами обставини неотримання нею грошових коштів у визначеним цими договором та додатковими угодами до нього розмірах від кредитодавця ТОВ «Укр Кредит Фінанс». За відсутності доказів протилежного, судом враховується, що відповідач належно і у доступній формі ознайомилась з усіма умовами договору, повністю і однаково з кредитором їх розуміла, вважала їх справедливими, адекватними, розумними і жодних заперечень не мала. Діючи покроково та надаючи свої персональні дані, генеруючи ідентифікаційний підпис, врешті решт відповідач отримала кредит та не відмовилася від отриманого кредиту протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання грошових коштів за кредитним договором та кожною із п’яти додаткових угод до нього. Обставин, які б суперечили волевиявленню відповідача ОСОБА_1 , як позичальника, при укладанні кредитного договору та додаткових угод до нього в електронній формі, а також про наявність у діях кредитодавця ТОВ «Укр Кредит Фінанс» умислу, спрямованого на введення відповідача в оману судом не встановлено.

Узгоджений сторонами в кредитному договорі розмір процентів в день - 0,65% (промо-ставка) та 1,00% від суми кредиту відповідає вимогам ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки 1% щодо договорів, укладених після набрання чинності 24 грудня 2023 року Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ від 22 листопада 2023 року.

Наведені відповідачем ОСОБА_1 у відзиві на позов посилання на визначений ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розмір відсотків - 28689,35 грн. є помилковим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки заявленою позивачем вимогою про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом є сума 18046,35 грн., а не будь-який інший розмір процентів, в тому числі і зазначений відповідачем.

Враховуючи, що нарахування процентів за кредитним договором здійснювалось в межах погодженого сторонами строку кредитування та саме за користування відповідачем наданими їй кредитними коштами, а не як, міра відповідальності за їх неповернення, викладене відповідачем ОСОБА_1 у відзиві твердження про явну неспівмірність її відповідальності, виходячи з розміру тіла кредиту та нарахованих відсотків, не береться судом до уваги, як безпідставне.

Також суд не вбачає підстав для застосування під час розгляду справи до спірних правовідносин сторін положень п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів за користування кредитом військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на весь час призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, оскільки, як вбачається із інформації, наданої ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17 серпня 2026 року за вих.№1/4610, чоловік відповідача по справі - ОСОБА_3 був звільнений з військової служби 02 травня 2025 року, тобто на дату укладення відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору - 17 грудня 2025 року її чоловік вже не був військовослужбовцем, а тому підстави для звільнення її від сплати нарахованих за кредитним договором процентів відсутні (а.с.99, 130).

Інші доводи відповідача ОСОБА_1 не спростовують висновків суду щодо неналежного виконання нею договірних зобов’язань та наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості згідно з проведеним судом розрахунком.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії №1637-7009 від 17 грудня 2025 року (з урахуванням п`яти додаткових угод від 17 грудня 2025 року, 18 грудня 2025 року, 21 грудня 2025 року, 23 грудня 2025 року та 09 січня 2026 року) щодо повернення суми кредиту та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування кредитом та комісії) у розмірах та строки, передбачені цим договором, та приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за: тілом кредиту в сумі 17000 грн. 00 коп., процентами за користування кредитом в сумі 18046 грн. 35 коп. та комісією в сумі 2143 грн. 80 коп., а всього в загальному розмірі 37190 грн. 15 коп..

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 процентів на підставі ст.625 ЦК України в розмірі 8500 грн. 00 коп. суд приходить до наступного висновку.

На обгрунтування підстав стягнення з відповідача процентів, нарахованих згідно зі ст.525 ЦК України, представник позивача посилався на положення Закону України «Про споживче кредитування», за яким з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набув чинності 24 грудня 2023 року, за договорами, укладеними з 23 січня 2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов’язання, якщо умовами договору передбачена сплата таких платежів.

Судом встановлено, що пунктом 8.2 кредитного договору передбачено нарахування процентів річних на суму заборгованості за кожен день прострочення в сумі, що не перевищує 2 відсотки від неповернутої позичальником суми кредиту.

Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку заборгованості за кредитним договором, позивачем нараховувались відсотки за ст.625 ЦК України, починаючи з 16 січня 2026 року по 09 лютого 2026 року в розмірі 2% від суми неповернутого кредиту, що становить 340,00 грн. в день, на загальну суму 8500,00 грн. (а.с.63).

Разом з тим, відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.

Воєнний стан був введений в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, неодноразово був продовжений і діє на даний час.

Зазначена обставина є загальновідомою та не потребує доказування (ч.3 ст.82 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч.2 ст.4 ЦК України).

Отже, ч.2 ст.4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23, від 12 лютого 2025 року №758/5318/23), згідно яких тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, враховуючи дату укладення сторонами по справі договору кредитної лінії №1637-7009 - 17 грудня 2025 року та додаткових угод до нього - 17 грудня 2025 року, 18 грудня 2025 року, 21 грудня 2025 року, 23 грудня 2025 року та 09 січня 2026 року, тобто під час дії в Україні воєнного стану, відповідач ОСОБА_1 звільняється від сплати процентів, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України, тобто від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором, а нараховані позикодавцем проценти за таке прострочення на підставі ст.625 ЦК України підлягають списанню кредитодавцем.

Отже, правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі ст.625 ЦК України в сумі 8500 грн. 00 коп., як складової частини заборгованості за кредитним договором, відсутні, а тому позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в цій частині задоволенню не підлягає.

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до суду з позовом майнового характеру в електронній формі, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. з урахуванням пониження ставки судового збору на коефіцієнт 0,8 (а.с.1).

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кошти по сплаті судового збору в розмірі 2167 грн. 10 коп. (2662 грн. 40 коп. (100%) - 495 грн. 30 коп. (18,603572%), при цьому 18,603572% = 8500 грн. 00 коп. (сума процентів, нарахованих згідно зі ст.625 ЦК України, у стягненні якої судом відмовлено), що були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Інші судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1637-7009 від 17 грудня 2025 року в загальному розмірі 37190 грн. 15 коп (тридцять сім тисяч сто дев`яносто гривень п`ятнадцять копійок).

В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2167 грн. 10 коп. (дві тисячі сто шістдесят сім гривень десять копійок).

Повне ім`я та найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.№26, офіс 407 м.Київ, поштовий індекс 01133, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.Ю.Атаманова