Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 22 вересня 2026 р.
Справа: №398/6388/26
Суддя: Москалик В. В.
Справа №: 398/6388/26
провадження №: 3/398/1150/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
"23" вересня 2026 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Москалик В. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працює техніком в ТОВ "Олександрійські електричні мережі", зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 841369 від 13.09.2026 року вбачається, що 13.09.2026 року об 11 год 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме: словесно ображала і погрожувала фізичною розправою, вдарила коліном в пах, тілесні ушкодження при цьому не заподіяно.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, направила на адресу суду заяву, якою просила розгляд справи провести без її участі, зазначила, що вину з підстав зазначених у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності не визнає, оскільки не вчиняла відносно ОСОБА_2 морального та фізичного насильства, навпаки, такі дії відносно неї вчиняв ОСОБА_2 .
Потерпілий в судового засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву, якою просив розгляд справи провести без його участі, наполягав на притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки вона винна в усьому, в чому він її звинувачував.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Адміністративне стягнення за ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу, громадських робіт або адміністративного арешту, мають каральний і стримуючий характер.
Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення.
Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання.
Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.
Отже, відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
У справі «Гурепка проти України» з огляду на свою усталену прецедентну практику, Суд не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції.
Згідно із ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в
Суд відповідно до приписів ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи.
У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за даною нормою закону настає, зокрема, за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Тобто, предметом з`ясування та доказування у цій справі є наявність у діях ОСОБА_1 не тільки об`єктивних та суб`єктивних ознак домашнього насильства (його прояви), а й наслідки.
Однак, зміст протоколу про обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню, обмежені загальними фразами про «словесно ображала і погрожувала фізичною розправою» при тому, що згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за даною (бланкетною) нормою закону настає, зокрема, за вчинення в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
З огляду на викладене, обставини конфлікту, що стався 13.09.2026 об 11:00 год між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є чоловіком і дружиною, працівниками поліції не з`ясовані та у процесуальних документах не відображені, зокрема, в протоколі не зазначено, до яких наслідків призвели висловлювання ОСОБА_1 (чи могла бути чи була заподіяна шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого), що є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, про факт наненсення ОСОБА_1 удару потерпілому в область паху зазначено зі слів потерпілого, жодних доказів вказаного матеріали справи не містять, доводи кожного з учасників конфлікту належним чином не перевірені.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Отже, враховуючи викладене, відповідно до вимог ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КупАП.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя
Олександрійського міськрайонного суду
Кіровоградської області Вікторія Валеріївна Москалик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua