Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №398/5752/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5752/26

провадження №: 1-кп/398/519/26

ВИРОК

Іменем України

"24" вересня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121180000127 від 11.06. 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Олександрії Кіровоградської області, українка, громадянка України, має на утриманні чотирьох малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима

у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

31.05.2026 року близько 17 години 40 хвилин ОСОБА_4 перебувала за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вулиця Миру, 79 біля магазину "Маркетопт", де в цей час також перебувала ОСОБА_5 . Під час перебування біля магазину "Маркетопт" у ОСОБА_4 на ґрунті особистих неприязних відносин раптово виник протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . При цьому, діючи умисно, реалізуючи свої умисні протиправні дії, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з мотивів особистої неприязні, ОСОБА_4 , з метою спричинення особі тілесних ушкоджень, здійснила один акцентований удар правою рукою, стислою в кулак, в область лівої сторони обличчя та 2-4 удари правою рукою, стислою в кулак, в область лівого передпліччя ОСОБА_5 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку експерта №124 від 17.06.2026 року, у ОСОБА_5 наявні тілесні ушкодження у вигляді: гематом в ділянці лівої щоки та середньої третини лівого передпліччя по долонній поверхні; забою обличчя та лівого передпліччя.

Отже, ОСОБА_4 вчинила кримінальний проступок, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, передбачене частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, визнала. Пояснила, що її дитина навчається разом з дитиною потерпілої ОСОБА_5 в школі. Перебуваючи 31.05.2026 близько 17.40 год біля магазина «Маркетопт», вона зустрілась з потерпілою, у них виник словесний конфлікт. Після чого потерпіла сіла в свій автомобіль, припаркований біля магазину, а вона пішла за нею з метою продовжити розмову. ОСОБА_5 з автомобіля не вийшла, та обвинувачена нанесла їй один удар кулаком в обличчя та намагалась її витягнути з автомобіля за руку, хапаючи та наносячи удари по руці. Вказала, що вона повністю визнає свою вину та приносить вибачення потерпілій.

Потерпіла ОСОБА_5 , допитана в судовому засіданні, зазначила, що 31.05.2026 біля 17.40 вона перебувала біля будівлі магазину «Маркетопт», де зустріла ОСОБА_4 , яку знає як матір однокласника своєї дитини. У них з ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, після якого вона пішла і сіла в свій автомобіль, який знаходився на парковці поруч з магазином. В цей момент до неї підійшла обвинувачена ОСОБА_4 та нанесла один удар кулаком в обличчя та кілька ударів правою рукою в область лівого передпліччя.

На підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, стороною обвинувачення надані наступні докази, які були оголошені, досліджені та перевірені судом на предмет їх належності, допустимості та достовірності в судовому засіданні:

- протокол огляду місця події від 31.05.2026 з фототаблицею, слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, проведено огляд місця події - ділянки, яка розташована за адресою Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Миру, 79 поблизу магазину «Маркетопт»;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.06.2026 за участю потерпілої ОСОБА_5 , яка за фотознімками впізнала обвинувачену ОСОБА_4 , та вказала, що остання є особою, яка завдала їй тілесні ушкодження біля магазину «Маркетопт» 31.05.2026;

- протоколом огляду речей від 11.06.2026 - медичної картки хворого ОСОБА_5 з копіями медичної картки;

- висновком експерта № 124 від 17.06.2026 за результатами судово-медичної експертизи по медичним документам на ім`я ОСОБА_5 , відповідно до якого у ОСОБА_5 мались тілесні ушкодження у вигляді гематом: в ділянці лівої щоки та середньої третини лівого передпліччя по долонній поверхні; забою обличчя та лівого передпліччя. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупого (-их) предмету (-ів), та як в сукупності, так і окремо відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.06.2026 (з фото таблицею та відеозаписом) за участі потерпілої ОСОБА_5 , в ході якого вона розказала та показала обставини завдання їй тілесних ушкоджень;

- висновком експерта №, 125/124 від 17.06.2026 за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_5 , відповідно до якого у ОСОБА_5 мались тілесні ушкодження у вигляді гематом: в ділянці лівої щоки та середньої третини лівого передпліччя по долонній поверхні; забою обличчя та лівого передпліччя. Тілесні ушкодження могли утворитись за умов, на які вказала потерпіла ОСОБА_5 в протоколі проведення слідчого експерименту за її участі від 15.06.2026. Механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої ОСОБА_5 при проведенні судово-медичної експертизи не суперечить механізму утворення, на який вона вказала в протоколі проведення слідчого експерименту від 15.06.2026 за її участі;

- протоколом огляду предметів від 12.06.2026, а саме оптичного диску з відеофайлом з камер спостереження (з фототаблицею). Вказаний відеофайл досліджено в судовому засіданні.

Всі перелічені вище докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Таким чином, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд прийшов до висновку що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення – кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України доведена і суд кваліфікує дії останньої, як вчинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є проступком (ч.1 ст. 125 КК України).

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує наступні обставини.

Суд не погоджується із позицією щодо наявності щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставин, що пом`якшують покарання, виходячи з наступного.

Щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює скоєне, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання (Постанова ВС у справі № 643/13256/17).

Факт визнання ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом`якшує покарання. Адже розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення проступку, ще й дійсне, відверте, а не уявне, визнання своєї провини у вчиненому, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.

Про щирість каяття особи свідчить і поведінка після вчинення кримінального проступку.

Судом встановлено, що після вчинення проступку, з 31.05.2026 обвинуваченою не здійснено жодних дій, які б свідчили про жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію. З пропозицією відшкодування витрачених на лікування коштів обвинувачена до потерпілої не зверталась, станом її здоров`я не цікавилась. Більше того, поведінка обвинуваченої в судовому засіданні під час розгляду даного кримінального провадження свідчить про протилежне: так, обвинувачена продовжувала агресивно висловлюватись на адресу потерпілої, дозволяла собі коментарі, які містять образливі вирази. Хоча обвинуваченою і принесені вибачення потерпілій, однак обвинувачена попросила вибачення у потерпілої в судовому засіданні вперше, її тон розмови та супутня поведінка суперечила змісту вибачень, отже, такі вибачення вважати щирими суд не може.

Під час останнього слова обвинувачена також звернулась до потерпілої з проханням її вибачити, однак формальне вибачення перед потерпілою суд як щире каяття не визнає.

Отже, факт щирого каяття обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку не знайшов своє підтвердження під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Визнання засудженим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом`якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину (Постанова ВС у справі № 263/15605/17).

Суду не надано доказів того, що, окрім визнання обвинуваченою своєї вини, вона надавала добровільну допомогу слідству будь-яким іншим чином, тому суд констатує, що в даному випадку факт активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення відсутній.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

В якості даних, що характеризують особу обвинуваченої, суд враховує, що ОСОБА_4 на спеціальному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не перебуває на обліку Олександрійського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області, раніше не судима, самостійно утримує трьох малолітніх та одну неповнолітню дитину, не працює, оскільки здійснює догляд за дитиною до трьох років, не є особою з інвалідністю, добровільно перерахувала на підтримку Збройних сил України грошові кошти в сумі 1000,00 грн.

Частина перша статті 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу, громадських або виправних робіт.

Призначаючи покарання у вигляді штрафу, громадських або виправних робіт, суд згідно із ст. 53, 56, 57 КК України, повинен враховувати і майновий стан винного. Враховуються і вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням особи обвинуваченої ОСОБА_4 , суд призначає їй покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу, що сприятиме досягненню мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправленню обвинуваченої та запобіганню вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування положень ст.69, 69-1 КК України суд не знаходить, враховуючи, що всю сукупність встановлених обставин судом було аргументовано наведено для призначення мінімального розміру покарання для виховання обвинуваченої.

Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн 00 коп.

Речовий доказ - медичну картку амбулаторного хворого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повернути до Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в 30-денний строк з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6