Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Розбій
Дата: 23 вересня 2026 р.
Справа: №398/7728/25
Суддя: Подоляк Я. М.
Справа №: 398/7728/25
провадження №: 1-кп/398/288/26
ВИРОК
Іменем України
"24" вересня 2026 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Олександрія кримінальне провадження №12025121060001525 від 10 вересня 2025 року стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, офіційно непрацюючого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , має встановлену ІІІ групу інвалідності по зору, визнаний таким, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
10.09.2025 року близько 12 години 52 хвилин (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) у ОСОБА_4 , який перебував за адресою місця свого проживання, а саме, АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, а саме потерпілої ОСОБА_6 , яка тривалий час надавала їм медичні послуги, якістю яких обвинувачений був не задоволений. ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, зателефонував ОСОБА_6 , та попрохав останню прибути до місця свого проживання, посилаючись на те, що його співмешканці ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стало зле. ОСОБА_6 погодилась, та того ж дня близько 12:59 години прибула за адресою: АДРЕСА_1 , де її зустрів ОСОБА_4 . У той час, коли ОСОБА_6 зайшла до приміщення квартири для надання медичної допомоги ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя особи, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи, що його злочинні дії несуть відкритий характер для потерпілої, бажаючи досягти свого злочинного наміру, обравши знаряддям вчинення злочину кухонну виделку, яку заздалегідь взяв на кухні, тримаючи її в правій руці, зустрів потерпілу та застосовуючи силу рук, схопивши останню за одяг, затягнув її до квартири та зачинив вхідні двері за нею. ОСОБА_4 вимагаючи у ОСОБА_6 віддати грошові кошти, які вона має при собі, наніс їй один удар в область правого плеча спереду, після чого, тримаючи потерпілу за одяг біля себе, підніс виделку гострими кінцями до її шиї спереду, та висловив в її бік погрози фізичною розправою, у разі, якщо остання не наддасть йому грошові кошти.
Так як, у потерпілої ОСОБА_6 не було при собі грошових коштів, побоюючись за своє життя та здоров`я, прийнявши погрози ОСОБА_4 та його наміри за реальні, відала останньому свій мобільний телефон марки «Samsung», що знаходився в прозорому чохлі, під яким мався відрізок аркушу паперу з надписом «Я тебе люблю», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартість якого, згідно висновку експерта №СЕ-19/112- 25/13083-ТВ від 22.09.2025 року, становить 4 951 гривні 67 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 заволодів вказаним майном, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 4 951 гривні 67 копійок.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину не визнав, пояснив, що він не забирав у потерпілої телефон та не підносив до її шиї виделку. Так, він дійсно тривалий час користувався послугами потерпілої, яка ставила йому крапельниці під час алкогольної інтоксикації. Згодом він зрозумів, що лікарські засоби, які вводила потерпіла, не давали результату, а його самопочуття, навпаки, погіршувалося. У зв`язку з цим він почав підозрювати потерпілу в неналежному наданні відповідних послуг. Вона приходила вже з підготовленими/набраними ліками, отже перевірити, що вона їм вводить в крапельницю, було неможливо. Його неодноразові прохання набирати крапельницю у них вдома, і в їх присутності, ігнорувала, пояснюючи, відсутністю на це часу. Коли цього дня потерпіла прийшла, щоб знову поставити крапельницю, тільки вже його співмешканці, він був на кухні та обідав, і тому у його руці дійсно була виделка. Після чого він поклав виделку, витер руки і вийшов до неї. Перше питання, яке він їй поставив: «Ліки принесли? Вона сказала так, все готово». Тоді він сказав: «Що, знову «наколочено?!»». Після чого він обурився, і потерпіла сама запропонувала йому спуститись до машини, де вона поверне йому гроші. Він відмовився, проте в нього вже не залишилось жодних сумнівів, що вона їх дурить. Після цього, він дійсно схопив її за блузку і «труснув», при цьому нецензурно виражався на її адресу. Вона почала махати руками, від чого в неї випав телефон, і він її відпустив. Вона вибігла. Всі події відбувались в коридорі, а не в кімнаті де спала його співмешканка, як це стверджує потерпіла. Через 10 хвилин, він взяв її телефон, який був не заблокований. У телефонній книжці знайшов телефон племінниці, зателефонував, та сказав, щоб ОСОБА_6 забрала свій телефон, який забула. Проте остання щось незрозуміле відповіла і відключилась. Телефон у нього опинився випадково, бо випав у потерпілої, особисто він нічого від неї не вимагав. Жодного скрутного становища не мав і не має. Телефон потерпілої йому не потрібен. Він хотів повернути телефон, ще до того, як до нього вперше прийшли працівники поліції, що підтверджується його дзвінком на телефонний номер, який збережений у телефоні потерпілої, як «племінниця». Коли поліція прийшла вперше, вони не відкрили двері, бо розгубились. А о 17:05 год працівники поліція вже вибили в його квартирі двері. До цієї події він тиждень вживав алкоголь. Саме в той день він випив три чарки. Причин відбирати телефон у потерпілої у нього не було, бо грошей у них було достатньо. Він по пів року працював, де його забезпечували безкоштовним житлом і їжею. Пенсії йому вистачало на повсякденні витрати, а всю заробітну плату він відкладав. Моральну шкоду визнає частково, в розмірі 20 000 грн.
Захисники обвинуваченого у судовому засіданні підтримали позицію свого підзахисного та зазначили, що обвинувачений категорично не погоджується з пред`явленим йому обвинувачення, вину не визнає, належними та допустимими доказами його вина не підтверджується. Жодного скрутного матеріального стану обвинувачений не мав і не має. Обвинувачений працює, отримує пенсію, має стабільний законний дохід.
Допитана в судовому засіданні 19.01.2026 року потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що особистих стосунків з обвинуваченим та його співмешканкою ОСОБА_7 не має, проте протягом шести років поспіль надає їм медичну допомогу у вигляді крапельниць для зняття алкогольної інтоксикації. Має 21 рік стажу в наркології і 3 роки в хірургії. Обвинувачений крапався по два рази на рік, оскільки, як їй відомо, він зі своєю співмешканкою працюють вахтовим методом по пів року, а потім, коли приїздять додому «йдуть в запій», і щоб вийти з цього стану просять її ставити крапельниці. 10.09.2025 року їй зателефонував ОСОБА_4 та попросив прийти до нього додому, щоб поставити крапельницю його співмешканці ОСОБА_7 , оскільки остання себе погано почувала після надмірного вживання алкоголю. Зазвичай їй дзвонила мати ОСОБА_4 , або його тітка, і саме мама розраховувалась за наданні послуги, а в цей день їй зателефонував сам ОСОБА_4 , що її здивувало. У період з 05.09.2025 до 08.09.2025 року вона ставила крапельниці по два рази на день саме ОСОБА_4 . Оскільки жодних проблем не було, то вона і цього разу погодилась, та відповіла ОСОБА_4 , що буде десь через 20-30 хвилин. Коли приїхала до будинку, де проживають ОСОБА_4 з співмешканкою, зайшла у під`їзд, піднялась на п`ятий поверх та підійшла до квартири ОСОБА_4 . Двері у квартиру були привідчинені, вона вирішила, що її вже чекають. Як тільки вона відчинила більше двері, то виявилось, що ОСОБА_4 вже її там очікував. Він лівою рукою схопив її за блузку та затягнув до квартири, при цьому, у правій руці у ОСОБА_4 була виделка. Потім ОСОБА_4 затяг її до кімнати, де спала його співмешканка ОСОБА_7 , яка лежала на ліжку, у положенні на боці, обличчям до балкону, і ніяк не реагувала на них. Вона була в стані сп`яніння. ОСОБА_4 повернув її, потерпілу, спиною до балкону, продовжуючи однією рукою тримати за блузку, сильно натягуючи її, а виделкою спочатку махав перед обличчям, а потім приставив до її шиї. Вона стала просити ОСОБА_4 відпустити її, та запитувала, що він від неї хоче, адже вона приїхала на його прохання. ОСОБА_4 сказав, щоб вона віддала йому гроші, оскільки її крапельниці недієві. Вона відповіла йому, що причиною цьому є їхнє зловживання алкоголем, а вона лише приїхала щоб допомогти. Після цього, ОСОБА_4 став поводити себе ще агресивніше, сказав, що вб`є її, та щоб віддавала гроші. Вона сказала, що грошей у неї немає, а у сумці лише медичні препарати і телефон, та запропонувала йому забрати телефон. На що ОСОБА_4 трохи подумав, а потім сказав: «О, телефон це тоже добре, це тоже гроші», і вона віддала ОСОБА_4 телефон. Після чого він її відпустив та пхнув до дверей. Вона швидко вийшла з під`їзду, де в машині її чекав чоловік, та попросила останнього викликати поліцію. Вона дуже злякалась за своє життя, бо має трьох дітей. Після цих подій до сих пір перебуває на заспокійливих. У неї загострився псоріаз. Просить наказати по закону. Поведінка у обвинуваченого завжди була різною. Було таке, що він поводив себе агресивно. Одного разу вона приїхала, була також присутня мати обвинуваченого, проте вона не з могла поставити йому крапельницю, бо він поводився занадто агресивно. Прийшлось визивати швидку, зв`язувати, і доставляти в лікарню. Коли б вона не приїжджала крапати, його співмешканка завжди була побита. Правоохоронні органи приїхали хвилин за 20, проте ОСОБА_4 не відчиняв. Потім приїхали МЧС та підсилення. Працівники поліції потрапили до квартири, аж о 7 вечора, бо він не відчиняв двері. На шиї залишились надколи і синці.
Допитана в судовому засіданні 19.01.2026, 27.01.2026 року свідок ОСОБА_7 пояснила, що з ОСОБА_4 вона проживає близько 9 років у цивільному шлюбі. Вони разом тривалий час, приблизно з 2018 року, працюють на Яготинському молокозаводі та мають достатній рівень доходу. ОСОБА_4 окрім заробітної плати отримував два вида пенсії: по втраті годувальника і по інвалідності. У них завжди були кошти. Додому приїздили щоб відпочити, бо працювали по пів року без вихідних. Коли приїжджали додому випивали. При цьому, ОСОБА_4 ніколи нічого протизаконного не вчиняв. Цього разу вони приїхали додому 02.09.2025 року. Випивати вона почала десь з 04.09.2025 року, щодня, аж до 10.09.2025 року. Їм 15.09.2025 потрібно було вже бути на роботі, тому вона розуміла, що потрібно «відходити». Зазвичай, за 5 днів до від`їзду на роботу вони припиняли вживати алкоголь. Мати ОСОБА_4 знаходиться в Німеччині. ОСОБА_6 на прохання матері ОСОБА_4 часто надавала йому медичну допомогу у виді крапельниць для зняття алкогольної інтоксикації, і платила потерпілій за цю послугу саме мати. Вона, тобто свідок, завжди була противником цих крапельниць, і особисто послугами ОСОБА_12 не користувалась. 10.09.2025 року ОСОБА_12 запросив ОСОБА_4 , щоб вона саме її прокапала, бо їй декілька днів було погано. Вона лежала на ліжку у кімнаті та чула, як у коридорі ОСОБА_4 розмовляв з потерпілою, але особисто її не бачила, до неї у кімнату остання не заходила. Вона з кімнати бачила лише ОСОБА_4 . Виделки у нього в раках вона не бачила. Вони стояли на невеликій відстані один від одного. ОСОБА_4 розмовляв з потерпілою спочатку спокійно, а потім на підвищених тонах. Вона не спала в цей час і того дня не пила, чула як ОСОБА_4 сказав потерпілій, що має сумніви щодо ліків, які остання вводить їм через крапельницю, оскільки вони їм не допомагають. Щоб ОСОБА_4 вимагав від потерпілої гроші вона не чула, при цьому чула, як сама потерпіла пропонувала ОСОБА_4 спуститися до машина, де вона віддасть йому гроші, але останній відмовився. Потім вона чула якийсь шорох, а також, як щось впало на підлогу. Все це відбулось дуже швидко, близько 7 хвилин. Коли потерпіла пішла, то вона, свідок, побачила як ОСОБА_4 поклав телефон. Він сказав, що це телефон потерпілої, який остання, чи то загубила, чи він у неї випав. Також сказав, що можливо потерпіла повернеться за телефоном. Потім їм почало доходити, що телефон їм не потрібен, і тому ОСОБА_4 знайшов у телефоні потерпілої контакти її племінниці та подзвонив їй, щоб віддати телефон. ОСОБА_4 не мав наміру заволодіти телефоном потерпілої, у них обох є телефони, і він їм просто не потрібен. Крім того, вони мають достатній дохід, заробітна плата у неї близько 20 000,00 грн, а у нього ще більше, тому у них не було скрутного матеріального становища. З ліжка вона встала вже коли прийшла поліція, це було десь через годину після того як потерпіла пішла від них. Потерпіла хотіла просто гроші, тому оговорює її цивільного чоловіка. Коли вперше пришла поліція, тоді вона вперше встала з ліжка, проте поліції вона не відкрила. ОСОБА_12 прийшла до них в обід, з 12 год до 13 год. Вперше поліція прийшла через годинну, як потерпіла залишила її квартиру.
Допитана в судовому засіданні 02.03.2026 року свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона являється матір`ю ОСОБА_4 . Її син має епілепсію, є інвалідом з дитинства, і коли він тривалий час вживає алкогольні напої, його стан здоров`я загострюється. Алкоголь провокує приступи епілепсії, у зв`язку з чим доводилось класти його до лікарні, де йому ставили крапельниці з препаратом, який було приписано сину лікарем. Після цього препарату сину ставало значно легше. Після тривалого безперервного вживання алкоголю він втрачає сон, піднімається тиск, виникає роздратованість і панічний страх. ОСОБА_7 вживає алкогольні напої, але рідше, п`є по 2-3 дні. Десь наприкінці 2022 року вона знайшла оголошення про надання медичних послуг, в тому числі і щодо ставлення крапельниць при алкогольній інтоксикації, зателефонувала за вказаним в оголошенні номером телефону, це виявилась потерпіла, та попросила останню ставити крапельниці її сину. При цьому, наголосила потерпілій на назву препарату, з яким потрібно ставити крапельниці сину. Цей препарат видається тільки за призначенням лікаря. Потерпіла погодилась. На той час, вона, свідок, виїхала до Німеччини, де проживає до цього часу, у зв`язку з чим не було кому возити сина до лікарні, тому послуги потерпілої були потрібні. Вартість послуг потерпілої оплачувала вона. При цьому, у неї збережені в телефоні і її переписка з потерпілою, і копії квитанцій про перекази останній коштів за надані послуги. Вона вважала, що потерпіла ставить сину крапельниці саме з тим препаратом, який був призначений останньому лікарем, але син їй почав скаржитись, що після крапельниць, які йому робить потерпіла, йому краще не стає. Саме з цього приводу між сином і потерпілою виник конфлікт. Інших причин для конфліктів у сина з потерпілою не було. Забирати у потерпілої телефон з метою його продажу та отримання коштів не було необхідності, оскільки син та його співмешканка працюють, мають досить високий дохід, син також отримує пенсію, тобто потреби у коштах просто не існувало. Навпаки, саме тоді син зі співмешканкою приїхали у відпусту, отримавши заробітну плату, тому мали значну суму коштів. Збирались придбати меблі для квартири, а напередодні самостійно в квартирі зробили ремонт. Цього разу також вона домовлялась з потерпілою про крапельниці для сина, оплатила вартість послуг. Згодом вона почала телефонувати синові щоб дізнатись про його самопочуття, але його телефон було відключено, тоді вона почала писати потерпілій, та також не відповідала. Після цього, вона подзвонила своєму іншому сину, який проживає неподалік, і він пішов за місце проживання ОСОБА_4 , де з`ясував, що ОСОБА_4 забрали працівники поліції.
Допитаний в судовому засіданні 02.03.2026 року свідок ОСОБА_16 пояснив, що він є чоловіком потерпілої ОСОБА_6 . Його дружина, яка є медичним працівником, та неодноразово надавала обвинуваченому медичні послуги з приводу алкогольної інтоксикації. Він особисто з обвинуваченим не знайомий, але неодноразово возив дружину до будинку, де проживає останній. Цього разу він також її привіз, дружина пішла у під`їзд, де знаходиться квартира обвинуваченого, а він залишився чекати її у машині біля під`їзду. Хвилин через 15 дружина вибігла з під`їзду, вона була сильно налякана. Перше що вона сказала: «Мене чуть не вбили». На запитання, що трапилось, дружина пояснила, що коли зайшла до квартири обвинуваченого, то останній схопив її за блузку і приставив їй до горла, як сказала дружина, «заточену» виделку та вимагав від неї кошти. Дружина говорила йому, що у цей час у квартирі також була співмешканка обвинуваченого. Раніше таких дій з боку обвинуваченого не було. Дружина розповідала, що коли обвинувачений вимагав у неї кошти, то вона сказала йому, що коштів у неї немає, а лише є телефон, при цьому, показавши телефон обвинуваченому. Після цього, обвинувачений вихопив у дружини телефон, а вона якимось чином змогла вирватись та втекти. Він, свідок, хотів сам піти до квартири обвинуваченого, але дружина його зупинила, тоді він викликав поліцію. При цьому, коли дружина вибігла з під`їзду, то він помітив червоні сліди на її зап`ясті та дуже яскравого кольору почервоніння на шиї. Працівники поліція приїхали хвилин через 5-10. Вони стукали у двері квартири обвинуваченого, але ніхто не відчиняв. Згодом приїхав ще один екіпаж поліції, який також намагався достукатись до обвинуваченого, але двері так ніхто і не відчинив. Лише близько 17 год поліції вдалось увійти до квартири обвинуваченого шляхом вибиття дверей з залученням МЧС, до цього працівники поліції чекали біля під`їзду будинку.
Після вказаних подій дружина стала дуже знервована, погано спить, часто прокидається посеред ночі. Крім того, у не загострився перебіг псоріазу, ним покрилось майже все її тіло.
Також під час судового розгляду досліджено письмові докази, зміст, яких розкрито нижче:
- три витяги з реєстру досудових розслідувань №12025121060001525 від 10 вересня 2025 року (т.1 а.с.138-140);
- рапорт №26637 від 10.09.2025 року відповідно до якого 10.09.2025 року о 13:00 год. зі служби 102 надійшло повідомлення проте, що 10.09.2025 року о 12:59 за адресою: АДРЕСА_2 , накинулись з виделкою, не поранили, сказали давай гроші, жінка злякалась віддала телефон Самсунг в чохлі блискучого кольору. ОСОБА_4 інвалід дитинства у психлікарні. Заявник: ОСОБА_6 (т.2 а.с.75);
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_6 від 10.09.2025 року, яка повідомила, що цього дня близько 12год 50хв ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив на неї напад з застосуванням предмету, схожого на виделку, та погрожуючи їй вбивством заволодів належним їй телефоном марки «Samsung», який знаходився в чохлі з написом «Я тебе люблю» та в якому була СІМ-картка з номером НОМЕР_3 (т.1, а.с.147);
- протокол проведення слідчого експерименту, проведеного за участі потерпілої ОСОБА_6 11.09.2025 року в період часу з 12год 32хв до 12год 48хв за адресою: АДРЕСА_3 , біля третього під`їзду та у квартирі АДРЕСА_4 , де остання пояснила та продемонстрував на місці обставини вчинення ОСОБА_4 нападу на неї з застосуванням виделки, та заволодіння останнім її мобільним телефоном(т.1, а.с.т.1, а.с.150-154);
- протокол огляду відеокамери, перегляду відеозапису та перенесення його на цифровий носій. DVD-диск з відеофайлами, на яких записаний слідчий експеримент за участі ОСОБА_6 (т.1 а.с.155-156);
- протокол пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 02.12.2025 року, проведеного за участі потерпілої ОСОБА_6 , під час якого остання на фото №2 впізнала виделку, якою ОСОБА_4 погрожував їй під час нападу (т.1, а.с.157-160);
- протокол обшуку, проведеного 10.09.2025 року в період часу з 17год 05хв до 17год 52хв у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено: у кімнаті №1 - на поверхні ліжка мобільний телефон марки «Samsung», що знаходився в прозорому чохлі, під яким мався відрізок аркушу паперу з надписом «Я тебе люблю», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який поміщено до паперового конверту та опломбований пломбою НПУ NPP-0405125, та зліва від входу на тумбі - виделку кухонну, яку поміщено до паперового конверту та опломбовано пломбою НПУ NPP-0405124; у кухонній кімнаті - біля рукомийника на стільці - предмет, зовні схожий на виделку, яку поміщено до паперового конверту та опломбовано пломбою НПУ NPP-0405123. Ілюстративна таблиця до протоколу обшуку (т.1, а.с.166-177);
- диск з записами, зробленими з використанням нагрудного відеореєстратора під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , від 10.09.2025 року(т.1, а.с.180);
- постанова слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 10.09.2025 року про визнання речовими доказами мобільного телефону марки «Samsung», що знаходиться в прозорому чохлі, під яким мається відрізок аркушу паперу з надписом «Я тебе люблю», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який поміщений до паперового конверту та опломбований пломбою НПУ NPP-0405125; виделки кухонної з кімнати №1, яка поміщена до паперового конверту та опломбована пломбою НПУ NPP-0405124; виделки кухонної з кухні, яка поміщена до паперового конверту та опломбована пломбою НПУ NPP-0405123 (т.1, а.с.192-193);
- постанова слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 10.09.2025 року про визнання речовим доказом мобільного телефону марки «Самсунг» моделі «Galexy А24» ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 із чохлом, який було вилучено у обвинуваченого ОСОБА_4 під час його фактичного затримання та упаковано до спецпакету НПУ PSP 1338157 (т.1, а.с.208-209);
- висновок експерта №155 від 22.09.2025 року, згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи у ОСОБА_6 виявлені ушкодження: в правій підключичній ділянці багровий переривистий синець, йде поперечно грудній клітці, розміром 6,5х2см. По передньо-зовнішній поверхні в/3 правого плеча 3 синця, багрові, округлої форми, розташовані ланцюгом, розміром 1,2х1см, 1,1х0,9см, 1,3х0,8см. В 3 міжпальцьовому проміжку правої кисті подібний синець, 0,5х0,4см. Характер та колір синців дозволяють зробити висновок, що виявлені тілесні ушкодження могли виникнути при обставинах та в терміни, вказаних в постанові. Дані ушкодження утворилися від ударно-тертєвої дії та тиснення тупих предметів, про що свідчить характер ушкоджень, та могли виникнути внаслідок нанесення ударів руками, ногами та любими твердими предметами. Наявність округлих синців на правому плечі та їх розташування в вигляді синців небезпечними для життя не є, не потребують довгострокового лікування та для їх загоєння потрібно не більш 6 діб, по цій ознаці кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Наявність ушкоджень на різних поверхнях тіла, виключає їх виникнення при падінні з вертикального положення тіла на площину (т.1, а.с.212) ;
- висновок експерта №СЕ-19/112-25/13083-ТВ від 22.09.2025 року, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung» Galaxy A24 6/128Gb Dark Red DSN SM-A245F» (в редакції ініціатора «Samsung» Galaxy A24») разом з прозорим чохлом, який був викрадений за адресою: АДРЕСА_1 , станом цін на 10.09.2025 року, складає 4 951,67грн. Ілюстративна таблиця (т.1, а.с.217-223);
- висновок судово-психіатричної експертизи №470 відповідно до якого підозрюваний ОСОБА_4 під час інкримінованого йому діяння, виявляв і в даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю (згідно МКХ-10, F-10), міг у той період усвідомлювати свої дії та керувати ними. Вказані психічні розлади не досягають ступені душевного захворювання і недоумкуватості. Підозрюваний ОСОБА_4 , в даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю (згідно МКХ-10, F-10), що не позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. Не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру і підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України (т.1 а.с.227-229).
- виписки про рух коштів по банківських рахунках відкритих в АТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_4 .
Також, дослідженням в судовому засіданні речового доказу - мобільний телефон марки «Samsung», що знаходиться в прозорому чохлі, під яким мається відрізок аркушу паперу з надписом «Я тебе люблю», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який поміщений до паперового конверту та опломбований пломбою НПУ NPP-0405125 - та належить потерпілій ОСОБА_6 , було встановлено, що 10.09.2025 року о 16:42 було зроблено вихідний дзвінок абоненту «Лєра племінниця».
Зазначені вище докази суд визнає належними, допустимими, достовірними, так як вони отримані у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку.
Невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, суд розцінює як бажання уникнути передбаченого законом покарання, оскільки його винність підтверджується дослідженими судом матеріалами кримінального провадження та показами потерпілої та свідків, наданих в судовому засіданні.
Показання обвинуваченого в частині обставин вчинення кримінального правопорушення не в повній мірі відповідають сукупності досліджених судом доказів.
Зокрема, твердження обвинуваченого про те, що виделку він залишив на кухні та до шиї потерпілої не приставляв, спростовується результатами проведеного 10.09.2025 року обшуку у квартирі обвинуваченого. Згідно якого у кімнаті № 1 (вітальня/спальня), зліва від входу, на тумбі було виявлено та вилучено кухонну виделку, яку поміщено до паперового конверта та опломбовано пломбою НПУ NPP-0405123, та ілюстративною таблицею до нього.
Місце виявлення вказаного предмета узгоджується з показаннями потерпілої щодо обставин її перебування саме в цій кімнаті та безпосереднього застосування обвинуваченим виделки. Потерпіла послідовно пояснила, що після того, як вона відкрила двері квартири, обвинувачений схопив її за блузку та затягнув усередину, при цьому в правій руці тримав виделку. Надалі він затягнув її до кімнати, де спала його співмешканка, продовжуючи утримувати її за блузку, а виделкою спочатку махав перед її обличчям, а потім приставив до шиї.
Таким чином, твердження обвинуваченого про те, що події відбувалися виключно в коридорі, а виделку він залишив на кухні одразу як потерпіла зайшла до квартири, спростовується як об`єктивними даними, зафіксованими у протоколі обшуку, так і показаннями потерпілої, які в цій частині узгоджуються між собою.
Не знайшли підтвердження і заперечення обвинуваченого щодо спричинення потерпілій тілесних ушкоджень та погроз застосування ним фізичного насильства. Так, відповідно до висновку експерта № 155 від 22.09.2025 року у потерпілої виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців у правій підключичній ділянці, на передньо-зовнішній поверхні верхньої третини правого плеча та у третьому міжпальцевому проміжку правої кисті. За висновком експерта, характер та колір зазначених ушкоджень дають підстави вважати, що вони могли виникнути 10.09.2025 року за обставин, зазначених у постанові про призначення експертизи. Ушкодження утворилися внаслідок ударно-тертєвої дії та тиснення тупими предметами й могли виникнути, зокрема, внаслідок дії рук, ніг або інших твердих предметів. При цьому експерт зазначив, що розташування ушкоджень на різних поверхнях тіла виключає їх виникнення внаслідок падіння з вертикального положення тіла на площину.
Зазначені об`єктивні дані узгоджуються з показаннями потерпілої про те, що обвинувачений поводився агресивно, силою утримував її за блузку, натягував її, приставляв до шиї гострими кінцями кухонну виделку, унаслідок чого вона зазнала фізичного впливу.
Версія обвинуваченого про те, що потерпіла самостійно упустила телефон, є неспроможною та спростовується сукупністю досліджених судом доказів.
Так, із послідовних та узгоджених показань потерпілої вбачається, що телефон вона не упускала, а передала його обвинуваченому на його вимогу після того, як останній почав вимагати від неї гроші, погрожував убивством та продовжував застосовувати до неї фізичне насильство. Потерпіла пояснила, що повідомила обвинуваченому про відсутність у неї грошей та про те, що в її сумці знаходяться медичні препарати і телефон, після чого запропонувала йому забрати телефон. У відповідь обвинувачений зазначив: «О, телефон це тоже добре, це тоже гроші», після чого потерпіла передала йому свій телефон.
Зазначені показання потерпілої є конкретними, послідовними та узгоджуються з установленою судом послідовністю подій. Вони прямо вказують на те, що заволодіння телефоном відбулося не випадково та не внаслідок його падіння, а як результат цілеспрямованих, агресивних дій обвинуваченого, спрямованих на отримання майна потерпілої.
Отже, сукупність наведених доказів свідчить про те, що дії обвинуваченого не обмежувалися конфліктом чи застосуванням фізичної сили, а були спрямовані на заволодіння майном потерпілої та супроводжувалися погрозою застосування насильства. При цьому погроза вбивством та демонстрація виделки, яку обвинувачений приставляв до шиї потерпілої, в контексті його агресивної поведінки, фізичного утримування потерпілої, та вимоги передати гроші, сприймалися останньою як такі, що становлять небезпеку для життя чи здоров`я.
Твердження обвинуваченого про те, що після того, як потерпіла залишила його квартиру, він мав намір повернути їй телефон та приблизно через десять хвилин зателефонував із належного їй мобільного телефону на номер «племінниця», не знаходить свого підтвердження та спростовується дослідженими судом доказами.
Так, під час дослідження в судовому засіданні речового доказу - мобільного телефону потерпілої марки «Samsung» - встановлено, що з нього 10.09.2025 року о 16:42 здійснено вихідний дзвінок абоненту, збереженому в телефоні як «Лєра племінниця».
Згідно з рапортом № 26637 від 10.09.2025 року, 10.09.2025 року о 13:00 до служби «102» надійшло повідомлення про те, що 10.09.2025 року о 12:59 за адресою: Олександрійський район, м. Олександрія, проспект Соборний, буд. 7, 5 поверх, накинулись з виделкою, не поранили, сказали давай гроші, жінка злякалась віддала телефон Самсунг в чохлі блискучого кольору. Сергій інвалід дитинства у психлікарні. Заявник: ОСОБА_6 .
У цьому ж рапорті зазначено, що патруль поліції прибув за вказаною адресою о 13:11:40 год. (т. 2, а. с. 75).
Таким чином, твердження обвинуваченого про його намір добровільно повернути телефон потерпілій після її виходу з квартири, ще до приїзду працівників поліції, не узгоджується з установленою судом хронологією подій. Зокрема, вже о 13:00 було зафіксовано повідомлення до служби «102» про напад на потерпілу та заволодіння її телефоном, патруль поліції прибув за вказаною адресою о 13:11:40 год., тоді як вихідний дзвінок із її телефону на номер «Лєра племінниця», на який посилається обвинувачений, зафіксований лише о 16:42.
Відтак суд не приймає твердження обвинуваченого про те, що він мав намір повернути телефон потерпілій ще до прибуття працівників поліції, оскільки воно суперечить сукупності досліджених доказів та встановленій судом хронології подій. За таких обставин суд критично оцінює зазначену версію обвинуваченого.
Твердження сторони захисту проте, що ОСОБА_4 протягом чотирьох годин не виходив з квартири, та не вчиняв жодних дій з метою розпорядитися майном потерпілої, що фактично підтверджує відсутність у обвинуваченого корисливого мотиву, також спростовується дослідженими доказами, а саме що працівники поліції, на виклик потерпілої, прибули на місце вчинення злочину приблизно за 10 хвилин, і в подальшому патрулювали біля квартири обвинуваченого, аж до моменту проведення примусового проникнення до квартири обвинуваченого (штурм) поліцейськими, що фактично виключало можливість обвинуваченого залишити квартиру. Вказане підтверджується рапортом № 26637 від 10.09.2025 року, показами потерпілої ОСОБА_6 , показами свідка ОСОБА_16 ..
До показів свідка ОСОБА_7 , яка є цивільною дружиною обвинуваченого та, відповідно, перебуває з ним у близьких особистих стосунках, суд ставиться критично, оскільки така обставина об`єктивно може впливати на її зацікавленість у результаті кримінального провадження. Окрім того, із власних показів свідка вбачається, що в період із 04.09.2025 року по 10.09.2025 року вона щодня вживала алкогольні напої, а протягом цього дня, тобто 10.09.2025 почувалась погано, вона то спала, то прокидалася. За таких обставин виникають об`єктивні сумніви у її здатності протягом усього зазначеного періоду належним чином сприймати події та повноцінно і послідовно відтворювати їх.
Клопотання прокурора про визнання недопустимими доказами показань свідка ОСОБА_14 з мотивів їх невідкриття стороною захисту в порядку ст. 290 КПК України суд вважає необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень ч.6 ст. 290 КПК України сторона захисту за запитом прокурора зобов`язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
При цьому обов`язок сторони захисту щодо відкриття матеріалів за правилами зазначеної статті не може тлумачитися як такий, що поширюється на показання свідка, які були надані безпосередньо під час судового розгляду.
Верховний суд у своїх рішеннях зазначав, що у положеннях ч. 6 ст. 290 КПК України щодо відкриття стороною захисту матеріалів, відомості з яких він має намір використати як доказ у суді, не йдеться про показання свідка, оскільки на відміну від сторони обвинувачення сторона захисту не може проводити допит і отримувати показання, а може лише отримувати пояснення, які відповідно до положень ч. 8 ст. 95 КПК України не є джерелом доказів, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Тому на сторону захисту законом не покладено обов`язку відкривати доказ, який вона в принципі не може мати у своєму розпорядженні, адже показання свідка, викликаного судом за клопотанням сторони захисту, з`являються як доказ лише під час самого допиту цього свідка в судовому засіданні і, таким чином, не можуть бути відкриті до цього моменту (постанова від 07 червня 2022 року у справі № 462/1710/16-к, постанова від 11 грудня 2023 року у справі № 462/3797/21).
У цьому кримінальному провадженні свідок ОСОБА_14 була допитана безпосередньо судом під час судового розгляду, її показання сприймалися судом безпосередньо, а сторонам кримінального провадження була забезпечена можливість поставити свідку запитання, висловити свою позицію щодо наданих ним показань та надати їм відповідну оцінку.
За таких обставин відсутні передбачені законом підстави вважати, що невідкриття стороною захисту прокурору показань свідка ОСОБА_14 до початку судового розгляду саме по собі тягне недопустимість таких показань як доказу.
Разом з цим покази вказаного свідка не спростовують і не підтверджують обставини вчинення злочину, а лише слугують даними, які характеризують спосіб життя обвинуваченого.
Таким чином, беручи до уваги усі проаналізовані судом докази та встановивши обставини вчиненого злочину, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив напад на потерпілу, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров`я, вчинений в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України.
Згідно із ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, та обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 являється особою з інвалідністю ІІІ групи (посвідчення серія НОМЕР_6 ), раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак судимості зняті та погашені; на обліку Олександрійського відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області не перебуває; звертався за допомогою до КНП «ОПЛ КОР»: 22.12.1995 року - органічне ураження центральної нервової системи, гіперкінетичний синдром, 04.11.2003 року - патохарактерологічний розвиток особистості; 06.06.2016 року - судомний синдром внаслідок вживання алкоголю; відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №470 ОСОБА_4 під час інкримінованого йому діяння, виявляв і в даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю (згідно МКХ-10, F-10), міг у той період усвідомлювати свої дії та керувати ними. Вказані психічні розлади не досягають ступені душевного захворювання і недоумкуватості. Обвинувачений ОСОБА_4 , в даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю (згідно МКХ-10, F-10), що не позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. Не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру і підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України; з 2015 року знаходиться на обліку в лікаря-нарколога з приводу: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності; за місцем проживання нарікань від сусідів на нього не надходило.
Враховуючи позицію прокурора та потерпілого щодо необхідної міри покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, який згідно класифікації за ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, особливості й обставини його вчинення та наслідки, що настали, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі, та не знаходить підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України.
Для забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченому покарання, яке слід відбувати в місцях позбавлення волі, та з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, пов`язаних з виконанням вироку, суд вважає за необхідне залишити обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до часу вступу вироку в законну силу.
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
З огляду на наведене, у строк покарання обвинуваченого необхідно зарахувати попереднє ув`язнення у період із 10.09.2025 року, з дати його фактичного затримання, до набрання вироком законної сили з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України.
Представником потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_17 заявлено цивільний позов, згідно з яким просить стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої матеріальну шкоду в сумі 4 951,67 грн, яка становить вартість телефону, який обвинувачений, погрожуючи фізичною розправою, забрав у потерпілої, та який до цього часу не повернутий останній, та моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентоване ст. 129 КПК України.
Як встановлено ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Судовим розглядом встановлено, що належній потерпілій мобільний телефону марки «Samsung», що знаходиться в прозорому чохлі, під яким мається відрізок аркушу паперу з надписом «Я тебе люблю», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який поміщений до паперового конверту та опломбований пломбою НПУ NPP-0405125, постановою слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 10.09.2025 року визнано речовим доказом, та передано на зберігання до кімнати речових доказів Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області.
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.09.2025 року (справа №398/5912/25, провадження 1-кс/398/1310/25) на мобільний телефон марки Samsung в прозорому чохлі, що належать ОСОБА_6 , та був вилучений 10.09.2025 року в ході проведення обшуку приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладено арешт, шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Таким чином, з урахуванням того, що зазначений мобільний телефон є речовим доказом та перебуває у сторони обвинувачення, суд приходить до висновку, що після вирішення питання про його долю у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України, телефон підлягає поверненню його власнику (законному володільцю). За таких обставин підстави для додаткового стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої вартості цього телефону, як майнової шкоди, відсутні.
Крім матеріальних збитків, внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 спричинено також і моральну шкоду, оскільки остання з вини обвинуваченого зазнала психологічних та фізичних страждань. Потерпіла після пережитого погано спить, загострились хронічні захворювання.
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2, ч.3, ч.5 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її безпідставного збагачення (постанова КЦС ВС від 23.06.2022 у справі №607/4341/20).
Враховуючи вищевикладене, суд бере до уваги конкретні позовні вимоги позивача (потерпілого) та не має будь-яких сумнівів у тому, що внаслідок вчинення відносно неї злочину потерпіла дійсно зазнала моральної шкоди, понесла емоційний шок під час нападу та страх за своє життя та здоров`я, а тому з урахуванням принципів розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір заподіяної їй моральної шкоди у сумі 20 000,00 грн.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України
Процесуальні витрати за проведення експертиз під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд вирішує питання про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією майна, яке є його власністю.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дати набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення, який відраховувати з дати його фактичного затримання у даному кримінальному провадженні, тобто з 10.09.2025 року, і по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за однин день позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.09.2025 року (справа №398/5912/25, провадження 1-кс/398/1309/25) та (справа №398/5912/25, провадження 1-кс/398/1310/25) скасувати після набрання вироком законної сили.
Цивільний позов ОСОБА_6 , задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 моральну шкоду в сумі 20 000,00 грн.
У іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/112-25/13083-ТВ від 22.09.2025 в сумі 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20копійок.
Речові докази, після набрання вироком законної сили:
- мобільний телефон марки «Samsung», що знаходився в прозорому чохлі, під яким мався відрізок аркушу паперу з надписом «Я тебе люблю», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , повернути за належністю потерпілій ОСОБА_6 ;
- дві виделки кухонні, які було вилучено під час обшуку з квартири обвинуваченого ОСОБА_4 , знищити;
- мобільний телефон марки «Самсунг» моделі «Galexy А24» ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 із чохлом, повернути за належністю ОСОБА_4 .
Вирок суду може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua