Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №354/657/26 — Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 354/657/26

Провадження № 1-кп/354/132/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026140110002494 від 08 квітня 2026 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський, Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану. Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 солдат ОСОБА_3 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 , 08.11.2025 прийнятий на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №319 від 08.11.2025 солдат ОСОБА_3 призначений на посаду курсанта військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст.9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно п.п. 1, 3 ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно Указу Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року строком на ЗО діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних тля відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_3 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Солдат ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 14.11.2025 близько 22 год 20 хв самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням по 29.03.2026 (моменту виявлення працівниками СКП ВП №1 (м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області у м. Яремче по вул. Свободи), цим самим проводив службовий час на власний розсуд не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України не визнав, вказав, що він є живою душею по образу і подобі Творця у тілі мужа із плоті та крові з власним іменем ОСОБА_5 . Повідомив суду, що він родом із м.Білгород-Дністровський Одеської області, батька звати ОСОБА_6 . Підтвердив, що раніше проходив військову службу в 1994 році, проте стверджує, що після розпаду ОСОБА_7 він не набув громадянство держави Україна, а отже у нього немає обов`язків перед корпорацією Україна, оскільки суверенна держава так і не була створена і її офіційні символи відсутні. Вказав, що він є вільною людиною і ніхто не має права обмежувати його природні права навіть в умовах воєнного стану та приймати за нього рішення, оскільки він не визнає ніяких посередників між собою та Творцем, а його фізична особа не є громадянином корпорації Україна. Він працював у с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області і 08.11.2025 був затриманий та незаконно доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де його утримували тиждень, потім він тиждень перебував у ІНФОРМАЦІЯ_4 і лише після чого був доставлений на полігон в с.Старичі Новояворівського району Львівської області. Стверджує, що повістку про призов по мобілізації він не отримував, ВЛК він в установленому порядку не проходив, ніяких документів не підписував, статус військовослужбовця не прийняв, оскільки після прибуття до військової частини наказ про зарахування йому не зачитали, присягу він не приймав та під відеофіксацію відмовився від проходження військової служби, а тому ніякого відношення до неї не має. Надалі, 14.11.2025 під час оголошення сигналу повітряної тривоги він залишив розташування військової частини і ніхто його не затримував. Із наданою йому характеристикою із військової частини НОМЕР_1 не погоджується, бо ніякого навчання він не проходив, стверджує, що всі документи щодо проходження ним військової служби були сфальсифіковані. Після цього він повернувся у с. Поляниця і 29.03.2026 був затриманий працівниками поліції у м. Яремче. Від подальшого проходження військової служби відмовився із наведених ним мотивів. Підтвердив, що у загальному йому було відомо про кримінальну відповідальність за самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, але вважає, що на нього ці норми не поширюються, так як він не є військовослужбовцем, а у суду відсутні відповідні повноваження для розгляду даного провадження щодо нього.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю належних та допустимих письмових доказів, досліджених у судовому засіданні, а саме:

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.11.2025 №319, згідно якого солдата ОСОБА_3 з 08.11.2025 зараховано до списків особового складу військової частини, призначено на посаду курсанта та постановлено вважати таким, що з 08.11.2025 справи та посаду прийняв та приступив до службових обов`язків за посадою;

- рапортом командира навчального дивізіону реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 від 14.11.2025 за №16254, з якого вбачається, що 14.11.2025 о 22 год. 20 хв. під час проведення перевірки наявності особового складу, після закінчення повітряної тривоги в навчальному дивізіоні реактивної артилерії, було виявлено відсутність військовослужбовця призваного під час мобілізації курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , який самовільного залишив територію військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_5 » військової частини НОМЕР_1 , без зброї. Першочергові пошукові заходи щодо встановлення місцезнаходження солдата ОСОБА_3 результатів не дали. Самовільному залишенню військової частини сприяв неналежний контроль з боку інструктора навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_9 ;

- доповіддю командира військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2025 №9154/46818 командиру військової частини НОМЕР_2 та командиру військової частини НОМЕР_3 за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем призваним під час мобілізації курсантом навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_3 , згідно якої 14.11.2025 о 22 год. 20 хв. під час проведення перевірки наявності особового складу, після закінчення повітряної тривоги в навчальному дивізіоні реактивної артилерії, було виявлено відсутність військовослужбовця призваного під час мобілізації курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , який самовільного залишив територію військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_5 » військової частини НОМЕР_1 , без зброї. Першочергові пошукові заходи щодо встановлення місцезнаходження солдата ОСОБА_3 результатів не дали;

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2025 №4970-АД «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_3 », згідно якого командиру батареї-старшому викладачу навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії наказано в термін до 04.12.2025 провести службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_3 ;

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.11.2025 №325, відповідно до якого солдата ОСОБА_3 , курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії відповідно до наказу командира військової частини (з адміністративної діяльності) «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_3 » від 14.11.2025-№4970-АД вважати таким, що 14.11.2025 самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 , з 14.11.2025 зняти зі всіх видів забезпечення та призупинити виплату грошового забезпечення, з дня самовільного залишення військової частини;

- копією Акта службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_3 від 05.12.2025, з якого вбачається, що службовим розслідуванням встановлено, що згідно рапорту командира навчального дивізіону реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 від 14.11.2025 №16254, та пояснень інструктора навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_9 та командира батареї-старшого викладача навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 встановлено, що 14.11.2025 о 22 год. 20 хв. під час проведення перевірки наявності особового складу навчального дивізіону реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 було виявлено відсутність військовослужбовця призваного під час мобілізації курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , який самовільного залишив територію військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_5 » військової частини НОМЕР_1 , без зброї. Після чого було організовано пошуки військовослужбовця силами особового складу взводу в районі проживання та туалетів, обшук території сусіднього підрозділу військової частини, обшук лісу та території населеного пункту у місці розташування військової частини. Першочергові пошукові заходи щодо встановлення місцезнаходження солдата ОСОБА_3 результатів не дали. За результатами опитування особового складу підрозділу проблем та конфліктів у солдата ОСОБА_3 з командирами (начальниками) та співслужбовцями по військовій службі не було. Під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 за медичною допомогою до медичного пункту військової частини, або посадових осіб військової частини НОМЕР_1 не звертався. Звернень та скарг щодо проблемних питань, пов`язаних із виконанням службових обов`язків, від солдата ОСОБА_3 до самовільного залишення ним військової частини до командування навчального дивізіону реактивної артилерії не надходило. За весь час відсутності на військовій службі, стосовно солдата ОСОБА_3 від закладів охорони здоров`я, правоохоронних органів чи будь-яких інших компетентних органів повідомлень щодо його місця знаходження чи неможливості повернення до військової частини не надходило. Станом на дату завершення службового розслідування, солдат ОСОБА_3 на військову службу не повертався. Таким чином, в результаті проведення службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_3 самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 без поважних причин, що є порушенням військової дисципліни;

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.12.2025 №2827-ОД «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_3 », з якого вбачається, що службове розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2025 №4970-АД «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_3 » визнано завершеним. Факт самовільного залишення військової частини, а саме місця служби, без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану курсантом навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_3 , в період з 14.11.2025 визнано підтвердженим. Солдата ОСОБА_3 позбавлено премії за листопад 2025 року у повному обсязі, документи про самовільне залишення військової частини вказаним військовослужбовцем наказано направити до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, повідомлення про вчинення солдатом ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України на адресу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, західного територіального управління військової служби правопорядку та Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові;

- довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 №231220200640429500005 від 07.11.2025 про персональні дані та документи, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з якої вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , який був виданий 20.05.1996 Білгород-Дністровським МВ УМВС України в Одеській області та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- копією військового квитка серії НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_7 07.11.2025, з якого вбачається, що обвинувачений призовною комісією м. Білгород-Дністровська Одеської області був визнаний придатним до військової служби та призваний на строкову військову службу 06.07.1994. Військову присягу прийняв 17.07.1994 у військовій частині НОМЕР_6 та звільнений в запас 04.05.1996. Медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 04.11.2025 визнаний придатним до військової служби та 07.11.2025 взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 та призваний у Збройні Сили України по мобілізації;

- довідкою військово-лікарської комісії №2025-1104-1140-2069-0 від 04.11.2025, з якої вбачається, що солдат (запасу) ОСОБА_3 , стрілець, за результатами проведеного медичного огляду «ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 » 04.11.2025 на підставі графи ІІ розкладу хвороб визнаний придатним до військової служби;

- копією Акта про відмову від підпису висновку військового квитка, складеним ІНФОРМАЦІЯ_9 07.11.20205 за №23422, яким засвідчено факт відмови обвинуваченого ОСОБА_3 від підпису військового квитка та висновку військово-лікарської комісії з власного бажання;

- копією повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 від 22.12.2025 №20115/4 до ТУ ДБР у м. Львові про виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України в діях військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , з якого вбачається, що курсант навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 08.11.2025. З 22 год. 20 хв. 14.11.2025 солдат ОСОБА_3 відсутній на військовій службі;

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №24 від 23.01.2026, відповідно до якого солдата ОСОБА_3 курсанта начального взводу навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира навчального артилерійського полку, а також відповідно до п.15 розділу № «Порядку виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженим наказом МО України від 07.06.2018 №260 призупинено виплату грошового забезпечення з дня самовільного залишення військової частини;

- довідкою оперуповноваженого СКП ВП №1 (м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 29.03.2026 про встановлення місцезнаходження військовослужбовця, якою підтверджується, що 29.03.2026 працівниками відділення поліції №1 (м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області встановлено військовослужбовця СЗЧ (за списками ВСП) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був виявлений працівниками СКП в м. Яремче по вул. Свободи Надвірнянського району Івано-Франківської області і при перевірці вказаної особи було встановлено факт самовільного залишення ним військової частини НОМЕР_1 14.11.2025. Про даний факт повідомлено працівників ІНФОРМАЦІЯ_10 , які підтвердили факт самовільного залишення військової частини, після чого ОСОБА_3 було доставлено до м. Надвірна та передано працівнику роти охорони ТЦК та СП;

- копією Акту комісії військової частини НОМЕР_7 з прийомки тимчасового прибулого військовослужбовця, який перебуває у самовільному залишенні військової частини від 30.03.2026, яким підтверджується, що військовослужбовець солдат ОСОБА_3 категорично відмовився від поновлення на військовій службі в Збройних Силах України після самовільного залишення військової частини. Після роз`яснення про кримінальну відповідальність та умови поновлення рішення своє не змінив, відповідні документи підписувати відмовився, на питання відповідати відмовився, акт підписувати відмовився;

- рапортом помічника чергового Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області від 14.04.2026, згідно якого 14.04.2026 о 15:54 год. надійшли матеріали по пошті за зверненням командира військової частини НОМЕР_1 з приводу того, що 14.11.2025 виявлено відсутність під час шикування курсанта ОСОБА_3 ;

- відеозаписом, який міститься на DVD-R диску, що поміщений у конверт, опломбований Національною поліцією України, на якому зафіксовано відмову обвинуваченого ОСОБА_3 від продовження проходження військової служби за призовом під час мобілізації у Збройних Силах України після самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 .

Надаючи оцінку дослідженим в судовому засіданні письмовим доказам, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Від допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 сторона обвинувачення у ході судового розгляду відмовилась у зв`язку із неможливістю забезпечити їх явку до суду.

Таким чином, суд повно і всебічно розглянувши кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що фактичні обставини у даному кримінальному провадженні встановлені у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом, та винуватість обвинуваченого у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення є доведеною та кваліфікує його дії за ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст.50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 характеризується негативно, займаній посаді не відповідає, згідно медичної характеристики за час проходження військової служби за медичною допомогою не звертався, на диспансерному обліку не перебував.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України згідно з вимогами ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Суд також враховує підвищену суспільну небезпечність кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень), в тому числі, пов`язаних із самовільним залишенням військовослужбовцями військової частини або місця служби, вчинення яких в умовах воєнного стану негативно впливає на боєготовність та боєздатність підрозділів Збройних Сил України та створює загрозу національній безпеці держави, її територіальній цілісності і суверенітету.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування положень ч.1 ст. 69, ч.1 ст.75 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд не знаходить, оскільки відповідно до вимог закону про кримінальну відповідальність, у разі засудження особи за кримінальне правопорушення, передбачене статтею 407 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, призначення покарання нижчого від найнижчої межі, встановленою санкцією відповідної статті чи призначення іншого, більш м`якого виду основного покарання, не передбаченого санкцією статті, як і прийняття рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням не допускається.

Вказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого, а й таким, що буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами та буде відповідати принципам справедливості, співмірності і індивідуалізації покарання.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Судом також встановлено, що згідно з ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.04.2026 щодо обвинуваченого ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою до 13.06.2026 включно з одночасним визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240,00 гривень.

Надалі, ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 02.06.2026 строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 було продовжено на строк 60 діб до 01.08.2026 із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240,00 гривень.

В подальшому, ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 23.07.2026 строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 було продовжено на строк 60 діб до 19.09.2026 із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240,00 гривень.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14.09.2026 строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 було продовжено на строк 60 діб до 11.11.2026 із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240,00 гривень.

Таким чином, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 з дня постановлення ухвали про застосування щодо нього запобіжного заходу, тобто з 15.04.2026, перебуває під вартою, на підставі ч.5 ст.72 КК України, в строк призначеного покарання за даним вироком обвинуваченому слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 392, 394, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту взяття його під варту, тобто з 15 квітня 2026 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк призначеного покарання строк попереднього ув`язнення з 15 квітня 2026 року до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід застосований щодо ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя: ОСОБА_11