Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №352/1951/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1951/26

Провадження № 2/352/1641/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі судді Гриньків Д.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

05.08.2026 року представник позивача адвокат Лютан З.Й. звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що згідно рішення Галицького районного суду від 26.02.2015 року на підставі виконавчого листа з відповідача стягуються аліменти на утримання трьох дітей в розмірі по 500 грн на місяць. З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів розмір витрат на утримання дітей значно зріс. Вважає суму аліментів, що стягуються, на даний час недостатньою. Відповідач добровільно допомоги не надає, не бере участі у додаткових витратах. Просить стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки з усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просив справу розглянути у відсутності позивача.

Відповідачу суд направляв копію ухвали про відкриття провадження у справі, разом із позовною заявою з додатками, датою вручення яких є 19.08.2026 року. Правом на подання відзиву не скористався.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 10.08.2026 року відкрито провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками яких є відповідач ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 06.09.2016 року Тисменицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, про що зроблено актовий запис №41 (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народився ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 06.02.2014 року Лисецькою селищною радою Тисменицького району Івано-Франківської області, про що зроблено актовий запис №5 (а.с.7).

13 березня 2015 року Галицьким районним судом Івано-Франківської області на виконання рішення цього ж суду від 26.02.2015 року у справі №341/183/15-ц видано виконавчий лист №341/183/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання чотирьох дітей в розмірі по 500 грн щомісячно, на кожну дитину, починаючи з 01.11.2014 року до досягнення дітьми повноліття (а.с.3).

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Сімейним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1,2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього Кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1ст. 183 СК України).

Частиною 5 ст. 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі) здійснюється за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, та змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Так, стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом враховано те, що на утримання двох синів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 сторін, які проживають разом із матір`ю на підставі рішення суду стягуються аліменти в розмірі по 500 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. З моменту ухвалення рішення суду, а саме з лютого 2015 року, відбулося зростання рівня інфляції та відповідно збільшення цін на комунальні послуги, одяг, продукти харчування, ліки, тощо.

З врахуванням встановлених обставин, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку в розмірі 1/3 буде відповідати інтересам дітей, їх рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, визначення вказаного позивачем способу стягнення аліментів призведе до рівності прав дітей на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Відтак слід змінити спосіб присуджених аліментів та стягувати в подальшому з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі однієї третьої частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з часу набрання рішенням законної сили, що в свою чергу відповідає конкретним обставинам справи. Такий розмір аліментів буде відповідати закону, і не порушує прав і законних інтересів неповнолітніх дітей та відповідача.

А тому позов підлягає до задоволення.

VІІ. Судові витрати.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 1331 грн 20 коп з відповідача в дохід держави.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст.180,181,182,184,191 Сімейного кодексу України, ст.1,2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст.4,5,12,13,81,82,263-265,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області у справі №341/183/15-ц від 26.02.2015 року та стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів у зміненому способі розпочати з дня набрання рішенням законної сили.

Припинити стягнення аліментів, визначених рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26.02.2015 року у справі №341/183/15-ц, з дня набрання даним рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у дохід державного бюджету в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Рішення складене в повному обсязі 23.09.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.