Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №347/1720/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1720/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 м. Косів

Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Книщук Р.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Правопорушення вчинено за наступних обставин:

04.07.2026р. о 02:00 ОСОБА_1 в с-щі Кути по вул.Лесі Українки керував мотоциклом Кові н.з. бн з ознаками алкогольного сп`ягніння, а саме запах алкоголю з порожнини роту, порушення вимови, поведінка, що не відповідає обстановці.У встановленому законодавством порядку водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, а також у Косівській ЦРЛ. Водій відмовився, чим порушив п.2.5.ПДР.

Правопорушник ОСОБА_1 та його представник адвокат Богданець Ю.М. в судовому засіданні просили провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Також адвокат Богданець Ю.М. подав письмове клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення. В даному клопотанні зокрема зазначено, що ОСОБА_1 категорично стверджує про те, шо адміністративне правопорушення, яке зазначене в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №710227 від 04.07.2026 року, він не вчиняв, тобто жодного пункту Правил дорожнього руху не порушував, оскільки за кермом будь-якого транспортного засобу, в тому числі і мотоцикла марки «Кові 3000», 04 липня 2026 року в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував.

Відсутність достовірних доказів про керування особою, шо притягується до адміністративної відповідальності, транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніннн, виключають можливість притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

У випадку з ОСОБА_1 не має достовірних даних про те, шо він керував транспортним засобом - мотоциклом в стані алкогольного чи наркотичного сн`яніння, оскільки на відеозаписах, які долучені до матеріалів справи, не зрозуміло, яка особа керує мотоциклом, а отже мають місце припущення, то категорично неприпустимо в процесі доведення вини особи. Більше того, відеозапис з «WhatsApp», який долучений до матеріалів справи, не є записом з боді-камери працівників поліції, що вказує на те, шо він скопійований з інших цифрових носіїв. В матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, яким чином цей відеофайл потрапив до матеріалів справи, тобто не мас інформації про джерело даного відео, не мас ні протоколу огляду, ні протоколу вилучення, тощо. Таким чином, даний відеофайл як доказ є неналежним та недопустимим, оскільки в матеріалах справи процесуально він не закріплений і не може братися до уваги.

Також зазначає, що ОСОБА_1 закидається той факт, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення вимови, поведінка, шо не відповідає обстановці. При перегляді відеофайлів, які долучені до матеріалів адміністративної справи, жодної із перерахованих вище ознак не видно. Мова ОСОБА_1 чітка і виразна. На запитання працівників поліції відповідає коротко і но суті. Щодо поведінки, яка не відповідає обстановці, так ця ознака також спростовується відеозаписом, оскільки жодних неадекватних дій з боку ОСОБА_1 не було.

На відеозаписах, які долучені до матеріалів справи, не зафіксовано моменту, що ОСОБА_1 роз`яснено про те, то ведеться відеофіксація їхніх правовідносин. З протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №710227 від та відеозаписів видно, що копія даного протоколу ОСОБА_1 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, не вручена, що є грубим порушенням його процесуальних прав. Так само, ОСОБА_1 не вручено копію акту огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не вказано місце, дата та час складання вказаного документу, що дає підстави для висновку в недопустимості та неналежності даного акту.

Також вказано,що в матеріалах справи є направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичною чи іншого сп`яніння або перебування під виливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.07.2026 року, однак ОСОБА_1 до КНП «Косівська центральна районна лікарня» ніхто не возив. І насамкінець, в матеріалах адміністративної справи міститься рапорт працівника поліції, який не може вважатися належним іа допустимим доказом, оскільки в силу вимог сі.251 КУпАП іакий документ не визначений як доказ вчинення особою адміністративного правопорушення. Крім того, в даному рапорті зазначено, шо «...було вилучено мотоцикл та доставлено до Косівського РВП...». Протоколу чи акту за гримання транспортного засобу до матеріалів справи не долучено.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Положенням ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №716227 від 04.07.2026р. встановлено, що 04.07.2026р. о 02:00 ОСОБА_1 в с-щі Кути по вул.Лесі Українки керував мотоциклом Кові н.з. бн з ознаками алкогольного сп`ягніння, а саме запах алкоголю з порожнини роту, порушення вимови, поведінка, що не відповідає обстановці.У встановленому законодавством порядку водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, а також у Косівській ЦРЛ. Водій відмовився, чим порушив п.2.5.ПДР.

Даний факт також підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до Косівської ЦРЛ від 04.07.2026р., постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2ст.126 КУпАП, рапортом працівника поліції, диском відеозапису.

Перелічені докази у розумінні ст.251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому його доводи та доводи його адвоката не можуть вважатися належними доказами невинуватості у вчиненні даного адміністративного правопорушення та не є підставою для закриття провадження в даній справі.

При накладенні стягнення суд на підставі ст.ст. 23, 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та обставини справи. А також з врахуванням того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 221,283,284 КУпАП та ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати стягнення у вигляді штрафу – 17 000(сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 – 665 (шістсот шістдесят п`ять)гривень 60копійок судового збору, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України ).

Постанова суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Р.М.Книщук