Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №347/1797/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1797/26

Провадження № 2/347/1264/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої –судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовано тим, що 13.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5380629 на суму 25 000,00 грн.

З метою отримання кредитних коштів Відповідач здійснила перехід на офіційний веб-сайт Кредитодавця, де ознайомилася з правилами надання коштів у кредит, розміщеними у відкритому доступі за посиланням https://credit7.ua. Відповідач самостійно ознайомилася з умовами кредитування та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявила бажання отримати кредитні кошти. Для цього вона пройшла процедуру реєстрації на веб-сайті Кредитодавця, здійснила ідентифікацію та верифікацію своєї особи шляхом надання персональних ідентифікаційних даних.

У подальшому, відповідно до положень Правил, Відповідач самостійно визначила бажані умови кредитування, зокрема суму та строк кредиту, після чого продовжила процедуру реєстрації на веб-сайті Кредитодавця.

На першому етапі реєстрації Відповідач шляхом проставлення відповідної відмітки підтвердила свою згоду на обробку персональних даних, зазначила особисті засоби зв`язку та створила пароль для доступу до Особистого кабінету.

Датою укладення Кредитного договору є дата одержання Первісним кредитором електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти). Дата та час отримання такого повідомлення зафіксовані в Кредитному договорі в розділі «Реквізити та підписи сторін».

Відповідач приєдналася до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 45448, що, відповідно до вимог чинного законодавства, визнається належним способом підтвердження її волевиявлення на укладення правочину.

У свою чергу, Первісний кредитор також підписав Кредитний договір шляхом накладення аналога власноручного підпису та відтиску печатки уповноваженої особи, що було погоджено сторонами під час укладення договору.

Таким чином, наявність підписів сторін на Кредитному договорі, на думку Позивача, свідчить про їхнє усвідомлене волевиявлення та прийняття умов договору, а також підтверджує факт повідомлення Кредитодавцем Відповідача про умови надання кредиту у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Отже, Позивач зазначає, що факт укладення Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем підтверджений належними документами, що, на його думку, свідчить про чинність договору та прийняття його умов обома сторонами.

На виконання умов Кредитного договору 13.03.2025 Первісний кредитор ініціював переказ грошових коштів шляхом їх безготівкового зарахування через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» на платіжну картку № 5363-54XX-XXXX-6279, яка, як зазначає Позивач, належить Відповідачу.

У подальшому Відповідач збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредитних коштів становила 35 000,00 грн.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що, за твердженням Позивача, підтверджується повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» з відповідною відміткою.

25.03.2026 між Первісним кредитором та Позивачем було укладено Договір факторингу № 25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА, відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 25.03.2026 до Договору факторингу 1 та Акта прийому-передачі Реєстру Боржників від 25.03.2026 до Позивача, за його твердженням, перейшло право вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Оскільки Реєстр Боржників № Б/Н від 25.03.2026 містить інформацію щодо значної кількості позичальників, зокрема персональні дані інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета спору, до позовної заяви було долучено Витяг з Реєстру Боржників, який містить виключно дані щодо Відповідача. Інші відомості приховано за допомогою технічних засобів з метою недопущення неправомірного поширення персональних даних інших осіб.

Позивач зазначає, що ним не здійснювалося жодних нарахувань за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу в рахунок погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до умов Кредитного договору Відповідач зобов`язалася своєчасно повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку та строки, визначені договором.

Однак, як зазначає Позивач, Відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання та не повернула надані їй кредитні кошти у строки, передбачені Кредитним договором.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх договірних зобов`язань Позивач визначив загальну суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 113 250,38 грн, яка, за розрахунком Позивача, складається з: 34 974,63 грн – заборгованість за тілом кредиту; 60 775,75 грн – заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом; 17 500,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Зазначена сума, як вказує Позивач, підтверджується випискою з особового рахунку за період з 29.01.2026 по 01.06.2026.

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 95 750,38 грн.

З огляду на викладене представник Позивача просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 5380629 від 13.03.2025 у розмірі 95 750,38 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, водночас у позовній заяві містилося клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак у засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, письмових клопотань та відзиву на позов не подала.

За таких обставин суд, керуючись положеннями статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку, що відповідач була належним чином повідомлена про розгляд справи, у зв`язку з чим наявні правові підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до вимог статті 281 Цивільного процесуального кодексу України, 24 вересня 2026 року Косівським районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, подані позивачем, та оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд установив такі обставини.

Як встановлено судом, 13.03.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5380629, за умовами якого Відповідачу було надано кредитні кошти.

Факт укладення Кредитного договору підтверджується копією Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5380629 від 13.03.2025 (Додаток № 3) до позовної заяви.

Із Паспорту споживчого кредиту, копію якого долучено до матеріалів справи (а.с.12-15), вбачається погодження сторонами основних умов кредитування, зокрема розміру кредиту, строку кредитування, процентної ставки та інших платежів, пов`язаних із отриманням і користуванням кредитними коштами.

Відповідно до Правил надання грошових коштів у позику, копія (Додаток №4), укладення договору передбачалося в електронній формі із проходженням позичальником відповідної процедури реєстрації, ідентифікації та підтвердження свого волевиявлення.

Зі змісту Кредитного договору (Додаток №3) вбачається, що Відповідач приєдналася до його умов шляхом використання одноразового ідентифікатора 45448. Водночас саме по собі зазначення такого ідентифікатора у договорі підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами щодо фактичного проходження процедури укладення електронного правочину.

Як зазначено у Правилах надання грошових коштів у позику (Додаток № 4), на етапі реєстрації особа повинна була надати необхідні персональні дані, погодитися на їх обробку, зазначити засоби зв`язку та створити обліковий запис для доступу до особистого кабінету.

На підтвердження фактичного перерахування кредитних коштів Позивачем подано копію повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК» з відповідною відміткою про перерахування грошових коштів — Додаток № 5. Зазначений документ Позивач використовує як доказ виконання Первісним кредитором свого обов`язку щодо надання кредиту.

Разом із тим із Додатку № 5 вбачається інформація про здійснення відповідної платіжної операції, однак питання щодо належності зазначеного платіжного інструменту саме Відповідачу та фактичного отримання нею коштів підлягає оцінці з урахуванням інших наявних у справі доказів.

Позивач також посилається на те, що в подальшому розмір кредиту було збільшено до 35 000,00 грн. На підтвердження розміру заборгованості ним долучено копію розрахунку заборгованості, підготовленого Кредитодавцем (Додаток № 12) та копію виписки з особового рахунку Боржника (Додаток № 13).

Додаток № 12 містить розрахунок заявленої Позивачем заборгованості, тоді як у Додатку № 13 відображено відомості про рух коштів за особовим рахунком Боржника за відповідний період.

Щодо переходу права вимоги, то 25.03.2026 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА, копію якого Позивач долучив до позовної заяви як Додаток № 7.

Належність вимоги саме до ОСОБА_1 до переліку вимог, які, за твердженням Позивача, були відступлені за Договором факторингу, підтверджується Позивачем витягом із Реєстру Боржників від 25.03.2026, що міститься у Додатку № 8.

Водночас Акт прийому-передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу, долучений як Додаток № 9, містить відомості про передачу відповідного Реєстру від Первісного кредитора Позивачу.

На виконання фінансових умов Договору факторингу Позивач посилається на платіжну інструкцію щодо сплати фінансування за Реєстром Боржників (Додаток № 10). Зазначений документ подано як доказ здійснення Позивачем фінансування за відступлені права вимоги.

Отже, на підтвердження набуття права вимоги до Відповідача Позивач посилається на сукупність документів, а саме: Договір факторингу (Додаток № 7), витяг із Реєстру Боржників (Додаток № 8), Акт прийому-передачі Реєстру Боржників (Додаток № 9) та платіжну інструкцію (Додаток № 10).

Щодо заявленого розміру заборгованості, то відповідно до розрахунку заборгованості, підготовленого Кредитодавцем та долученого як Додаток № 12, Позивач визначає її у розмірі 113 250,38 грн, з яких: 34 974,63 грн — заборгованість за тілом кредиту; 60 775,75 грн — заборгованість за процентами; 17 500,00 грн — штрафні санкції.

Разом із тим із прохальної частини позовної заяви вбачається, що Позивач просить стягнути лише 95 750,38 грн, тобто суму, яка на 17 500,00 грн є меншою за загальний розмір заборгованості, наведений у розрахунку. Таким чином, між наведеним Позивачем розрахунком та заявленим до стягнення розміром вимог наявна різниця у 17 500,00 грн, яка відповідає сумі заявлених штрафних санкцій.

Відомості щодо стану розрахунків між сторонами також містяться у виписці з особового рахунку Боржника (Додаток № 13), яку Позивач подає на підтвердження наявності непогашеної заборгованості.

Оцінивши наведені докази у їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача та наявності у відповідача простроченої заборгованості знайшов своє підтвердження належними та допустимими доказами. Водночас, враховуючи межі заявлених позовних вимог та надану судом правову оцінку спірним правовідносинам, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочини можуть вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі, а їх зміст може бути зафіксований в електронних документах, листуванні або інших засобах електронного зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його підписано сторонами, у тому числі із застосуванням електронного підпису чи одноразового ідентифікатора у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтями 627, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, а договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Водночас Законом України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору шляхом оферти та акцепту, а його підписання у встановленому законом порядку прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може бути підписаний, зокрема, шляхом використання одноразового ідентифікатора, який є належним способом підтвердження волевиявлення сторони.

Як установлено судом, 13 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5380629 в електронній формі.

Укладення Кредитного договору здійснювалося шляхом приєднання Відповідача до його умов та використання одноразового ідентифікатора 45448, введення якого підтвердило її волевиявлення на укладення правочину. Дата та час укладення договору зазначені у його розділі «Реквізити та підписи сторін».

На підтвердження факту укладення Кредитного договору та погодження його умов судом досліджено сам Кредитний договір, Правила надання грошових коштів у позику та Паспорт споживчого кредиту.

На виконання умов Кредитного договору Первісним кредитором було здійснено перерахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» про перерахування грошових коштів.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що в подальшому сума кредиту була збільшена та становила 35 000,00 грн.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Правовідносини факторингу врегульовані, зокрема, положеннями статті 1077 ЦК України, відповідно до якої за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Судом установлено, що 25 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА.

Відповідно до умов зазначеного договору Первісний кредитор відступив Позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких визначений у Реєстрі Боржників.

Перехід права грошової вимоги до ОСОБА_1 підтверджується Витягом з Реєстру Боржників Б/Н від 25.03.2026 та Актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 25.03.2026, відповідно до яких до Позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором № 5380629 від 13.03.2025.

Факт здійснення Позивачем фінансування Первісного кредитора за Договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією щодо сплати фінансування за Реєстром Боржників.

Таким чином, судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 5380629 від 13.03.2025.

Відповідно до статей 526, 530, 610, 611, 625, 1054 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і у встановлений договором строк. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у порядку та строки, встановлені договором.

Судом установлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконала своїх зобов`язань за Кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості, підготовленим Кредитодавцем, та випискою з особового рахунку Боржника (а.с.20-31).

Згідно з наданим розрахунком загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 113 250,38 грн, з яких 34 974,63 грн – заборгованість за тілом кредиту, 60 775,75 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом та 17 500,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями.

Разом із тим Позивач у межах цього позову вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 17 500,00 грн не заявляє та просить стягнути лише заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитом у загальному розмірі 95 750,38 грн.

Таким чином, заявлена до стягнення сума 95 750,38 грн складається з 34 974,63 грн заборгованості за тілом кредиту та 60 775,75 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за Кредитним договором, погашення заборгованості або спростування наданого Позивачем розрахунку суду не надала.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що факт укладення Кредитного договору, надання кредитних коштів, переходу права грошової вимоги до Позивача та наявності у Відповідача заборгованості за кредитним зобов`язанням знайшов своє підтвердження належними та допустимими доказами.

За таких обставин вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 5380629 від 13.03.2025 у розмірі 95 750,38 грн підлягають задоволенню.

Щодо вимоги Позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн колегія суддів зазначає таке.

Представник позивача заявив до стягнення 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесення зазначених витрат Позивачем подано Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, Додаткову угоду № 25771558872 від 25.05.2026 до зазначеного договору та Акт прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, обсягом і характером виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг і характер фактично виконаної представником Позивача роботи, кількість та зміст підготовлених процесуальних документів, а також критерії розумності та співмірності судових витрат.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн не відповідає критеріям співмірності, визначеним частиною четвертою статті 137 ЦПК України, а тому підлягає зменшенню.

Враховуючи характер спору, його складність, обсяг фактично наданих адвокатом послуг та виконаної роботи, суд доходить висновку про необхідність зменшення заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача також підлягає стягненню судовий збір, сплачений при зверненні до суду, у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 205, 207, 512, 514, 526, 530, 610, 611, 625, 627, 638, 1048–1055, 1077 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 76–81, 89, 133, 137, 141, 263–265, 280–282 ЦПК України, суд –

В и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 5380629 від 13.03.2025 у розмірі 95 750,38 грн (дев`яносто п`ять тисяч сімсот п`ятдесят гривень 38 копійок), а також судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк