Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №347/933/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Косівський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №347/933/26

Суддя: КРИЛЮК М. І.

Справа № 347/933/26

Провадження № 2/347/1199/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

Головуючої –судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.

з участю представника позивача: Литвиненко А.В.

представника відповідача – адвоката : Лукинюка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄЙС» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 10 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №192220639 у формі електронного документа із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV3X5H7. Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит у сумі 8 500 грн.

Кредитний договір був укладений відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та має юридичну силу письмового договору. При цьому сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема щодо розміру кредиту, строків користування ним та порядку сплати процентів.

На виконання умов кредитного договору первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та перерахував відповідачу кредитні кошти. У подальшому сума кредиту була збільшена, у зв`язку з чим загальний розмір кредитних коштів становив 14 500 грн.

Право вимоги за вказаним кредитним договором неодноразово відступалося на підставі договорів факторингу. Зокрема, 11.01.2022 право вимоги перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс», 20.12.2023 — до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», а 14.07.2025 — до ТОВ «Фінансова компанія «ЄЙС».

На підтвердження переходу права вимоги позивачем подано договори факторингу, реєстри прав вимог, акти приймання-передачі та інші документи, що, на його думку, підтверджують безперервність ланцюга відступлення права вимоги.

Відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, не здійснив своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, у зв`язку з чим станом на день звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 64 667,05 грн, яка складається із: 14 499,23 грн — заборгованість за тілом кредиту; 50 167,82 грн — заборгованість за процентами; штрафні санкції не нараховувалися.

У зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄЙС» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 64 667,05 грн, а також судові витрати.

Представник позивача, Литвиненко А.В., що брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із власних джерел поза межами приміщення суду вимоги позову підтримала з підстав викладених в позовній заяві яку просила задоволити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з`явився.

Представник відповідача адвокат Лукинюк В.В. що брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із власних джерел поза межами приміщення суду вимоги позову заперечив пояснив, що 10 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 192220639 у формі електронного документа із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV3X5H7 за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти в сумі 8 500 грн., яка в подальшому була збільшена до 14 500 грн. на строк 28 днів з відсотковою ставкою 722,7% річних, що становить 1,98% від суми кредиту за кожен день користування ним. 11.01.2022 право вимоги перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс», 20.12.2023 — до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», а 14.07.2025 — до ТОВ «ФК «ЄЙС». За умовами Кредитного договору та первинними документами передбачено, що строк кредиту становить 28 днів. В той же час, з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що строк кредитування 28 днів, проте період нарахування відсотків становить з 10.09.2021 року по 11.01.2022 рік, тобто 124 дні , що суперечить умовам договору. Відповідачем не заперечується факт укладення ним кредитного договору, разом із тим при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами Кредитного договору умовами, якими визначено тіло кредиту, строк кредитування і розмір відсотків, а саме: 14500,00 гривень, 28 днів кредитування, 1,98%денних, що відповідатиме засадам справедливості, добросовісності, розумності. Враховуючи викладене, можливо констатувати, що якщо б Відповідач дійсно допустив порушення інтересів Позивача, а Позивач дотримувався принципу добросовісності, то сума відсотків за користування кредитом розраховувалась наступним чином 14500*1,98%*28=8038,80, відповідно загальна сума заборгованості становила би 14500+8038,80=22538,8. Разом з тим, розрахунок заборгованості, складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Довідка щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 29.12.2023 року містить інформацію про сплату Відповідачем частини боргу, а саме 10.10.2021 - 2 567,00грн. та 06.11.2021 – 6089,23грн., загалом 8656,23грн. Отже, враховуючи часткову сплату заборгованості залишок боргу міг би становити 22538,80-8656,23=13882,57 грн.

Разом із тим просить врахувати той факт , що ТОВ «ФК «ЕЙС» не довело порушення його прав з боку Відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом до останнього про стягнення заборгованості за кредитним договором № 192220639 від 10.09.2021 року, оскільки договір факторингу від 28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений до моменту виникнення у первісного кредитора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, укладеним між ними 10.09.2021 - вимога до боржника ОСОБА_1 не була дійсною і не належала первісному кредитору на момент її відступлення, відповідно не могла бути передана наступним новим кредиторам. У зв`язку із чим просить в позові відмовити.

Вислухавши представниів сторін та дослідивши письмові докази, надані сторонами, перевіривши їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а також оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного:

Із долученої позивачем копії кредитного договору а.с.26-31 вбачається, що 10 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 192220639 у формі електронного документа із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV3X5H7. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредитні кошти в сумі 8 500 грн.

На підтвердження обставин укладення кредитного договору позивачем також долучено копії Правил кредитування, заявки на отримання кредиту, алгоритму дій відповідача, довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі та алгоритму дій первісного кредитора. Як зазначає позивач, вказані документи підтверджують проходження відповідачем процедури оформлення кредиту через офіційний сайт кредитодавця, створення особистого кабінету, внесення персональних даних, проходження верифікації та акцептування умов договору шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням про перерахування коштів, а також довідкою та поясненнями щодо перерахунку коштів. Зі змісту поданих доказів убачається, що в подальшому розмір кредитних коштів був збільшений, у зв`язку із чим загальна сума наданого кредиту становила 14 500 грн.

Крім того, позивач посилається на те, що право вимоги за вказаним кредитним договором неодноразово відступалося іншим особам на підставі договорів факторингу. На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи долучено договори факторингу, витяги з реєстрів прав вимоги та реєстрів боржників, акти приймання-передачі, акти звірки та протоколи узгодження, а також платіжні інструкції щодо фінансування.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Первісний кредитор та ТОВ «Талін плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 168 від 11.01.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «Таліон плюс» до позовної заяви долучено Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанси» укладено Договір факторингу № 30/1023-01 (Договір факторингу 2). ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) згідно Договору факторингу 2 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу 2 до позовної заяви долучено Платіжну інструкцію.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е (Догорів №3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 64 667,05 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 14.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3. Для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» зі сторони Позивача згідно Договору факторингу 3 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 14.07.2025до Договору факторингу 3 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви долучено Платіжну інструкцію.

Посилання представника відповідача на той факт, що стороною позивача не доведено порушення його прав з боку Відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом до останнього про стягнення заборгованості за кредитним договором № 192220639 від 10.09.2021 року, оскільки договір факторингу від 28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений до моменту виникнення у первісного кредитора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором спростовано в судовому засіданні.

Укладання договорів факторингу між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» та між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанси» до виникнення кредитних правовідносин з позичальниками не можуть ставити під сумнів відступлення прав вимоги за такими договорами факторингу новому кредитору, оскільки станом на момент укладення подібних кредитних договорів договори факторингу були чинними. При цьому, право вимоги по Кредитному договору відступлено Первісним кредитором на користь ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «Таліон плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», а в подальшому Позивачу на підставі Реєстрів прав вимоги (Реєстрів Боржників/ Акту прийому-передачі Реєстру Боржників), які оформлені належним чином та саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення Кредитного договору.

За вимогами п. 1.3. Договору факторингу 1, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Розділом 4 Договору факторингу 1 регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Аналогічні умови зазначено і в договорах факторингу, укладених між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс».

Таким чином, Договір факторингу 1 та Договір факторингу 2 є дійсними, відповідно до законодавства містять істотні умови конкретного змісту щодо відступлення прав вимоги до Боржників, що визначаються на момент переходу цих прав в порядку передбаченому договорами факторингу, в тому числі вимог, прав і обов`язків Сторін, які виникнуть після укладання цих договорів. Тобто, Сторонами досягнуто згоди щодо предмета договору факторингу. Отже Сторони погодили, що: - за Договором факторингу 1 Первісний кредитор має право після підписання Договору факторингу 1 (на підставі окремих Реєстрів прав вимоги) передавати (відступати) ТОВ «Таліон плюс» свої Права вимоги до Позичальників, а ТОВ «Таліон плюс» зобов`язаний набувати такі Права вимоги.

За Договором факторингу 2 ТОВ «Таліон плюс» має право після підписання Договору факторингу 2 (на підставі окремих Реєстрів прав вимоги) передавати (відступати) ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» свої Права вимоги до Позичальників, а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» зобов`язаний набувати такі Права вимоги. Таким чином, умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки. Крім того, додатковими угодами до договорів факторингу, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору факторингу передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного Реєстру права вимоги, а не з дати укладення Договору факторингу. Витяги з Реєстрів прав вимоги про передачу права вимоги, додаються до позовної заяви, та є належними доказами щодо ланцюга відступлень права вимоги по Кредитному договору до Позивача.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі". При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до наведених доказів у сукупності, встановлено факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, що а ні самим відповідачем а ні його представником фактично не заперечується, належне документальне підтвердження переходу права вимоги до позивача, а також невиконання відповідачем грошового зобов`язання у повному обсязі, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, оформленою в електронній формі. Частиною п`ятою статті 11 зазначеного Закону передбачено, що умови електронного договору можуть міститися в інших електронних документах шляхом відсилання до них за умови забезпечення вільного доступу до таких документів. Сам по собі спосіб укладення договору не є підставою для визнання його недійсним за умови дотримання сторонами вимог закону щодо його оформлення та акцепту.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний, зокрема, шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Таким чином бзезпірним є факт що кредитний договір № 192220639 від 10.09.2021 був підписаний відповідачем ОСОБА_1 із використанням одноразового ідентифікатора MNV3X5H7, що підтверджується копією кредитного договору та довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора.

З поданих до суду доказів, зокрема заявки на отримання кредиту, довідок та системних даних кредитодавця, встановлено, що відповідач самостійно ініціював оформлення кредиту через офіційний вебсайт первісного кредитора www.moneyveo.ua, пройшов процедуру реєстрації та створив особистий кабінет позичальника. У подальшому через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця ним було сформовано та подано заявку на отримання кредиту, в якій зазначено його персональні дані, зокрема ПІБ, паспортні дані, РНОКПП, номер телефону, електронну адресу, реквізити платіжної картки та адресу проживання.

З наданих матеріалів справи також встановлено, що відповідач пройшов процедуру верифікації та ознайомився з умовами кредитування, включаючи публічну оферту та Правила надання грошових коштів у позику, які відповідно до статей 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією та визначають істотні умови кредитного договору, а також права й обов`язки сторін. Зазначені Правила перебувають у вільному доступі на вебсайті кредитодавця та є невід`ємною частиною укладеного договору.

Із довідки щодо дій позичальника та електронних повідомлень кредитодавця вбачається, що на номер телефону, зазначений у заявці, відповідачу було направлено одноразовий ідентифікатор, який він використав для підписання кредитного договору, чим підтвердив прийняття (акцепт) пропозиції кредитодавця. Таким чином, ініціатива укладення правочину належала саме відповідачу, який висловив своє волевиявлення на отримання кредитних коштів.

Відповідно до положень статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній формі, та вважається таким, що відповідає письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в електронному документі та підписано електронним підписом. За таких обставин кредитний договір № 192220639 від 10.09.2021 є належним чином укладеним електронним правочином.

Як підтверджується платіжним дорученням та довідкою первісного кредитора, після укладення договору останній виконав свої зобов`язання та перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 8 500,00 грн. У подальшому, як вбачається з матеріалів справи та розрахунку заборгованості, сума кредитних коштів була збільшена, у зв`язку з чим загальний розмір кредиту становив 14 500 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що право вимоги за вказаним кредитним договором неодноразово відступалося за договорами факторингу. Відповідно до витягу з Реєстру боржників та акта приймання-передачі, право грошової вимоги до відповідача було відступлено позивачу — ТОВ «ФК «ЄЙС», який набув статусу нового кредитора.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або не визнана судом.

Згідно з розрахунком заборгованості, випискою з особового рахунку та іншими матеріалами справи, відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, погашення заборгованості не здійснював, у зв`язку з чим станом на день звернення позивача до суду розмір заборгованості становить 64 667,05 грн, із яких: 14 499,23 грн — заборгованість за тілом кредиту, 50 167,82 грн — заборгованість за процентами. Штрафні санкції не нараховувалися.

Разом із тим суд вважає заявлений розмір заборгованості відповідача перед позивачем за наведеним вище розрахунком таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного: пунктом 1.1. Кредитного договору №192220639 укладеного 10 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 (а.с.26-31) передбачено, що Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 14500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі… Пунктом 1.7. Кредитного договору передбачено, що Кредитна лінія надається строком на 28 (двадцять вісім) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі – «Дисконтний період»), а саме до 06.12.2021 р. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором. Пунктом 1.9.1. Кредитного договору встановлено, що виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним. Паспорт споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до Договору № 192220639 від 10.09.2021 р. містить інформацію, що сума/ліміт кредиту від 100 до 22000,00грн., строк кредитування від 1 до 30 днів, тип процентної ставки – фіксована. З Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 10.09.2021, складеної Відповідачем вбачається, що сума кредиту становить 8500,00грн., строк кредиту 28 днів. Отже, умовами Кредитного договору та первинними документами передбачено, що строк кредиту становить 28 днів. В той же час, з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що строк кредитування 28 днів, проте період нарахування відсотків становить з 10.09.2021 року по 11.01.2022 рік, тобто 124 дні. Вказана обставина свідчить, що проценти за користування кредитом нараховувались Позивачем або поза строком кредиту, або строк кредиту був пролонгований. Умови пролонгації Кредитний договір не містить!

Таким чином при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами Кредитного договору умовами, якими визначено тіло кредиту, строк кредитування і розмір відсотків, а саме: 14500,00 гривень, 28 днів кредитування, 1,98% денних, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом, що не відповідиме засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складових загального конституційного принципу верховенства права.

Враховуючи наведене до задоволення підлягає сума 14499,23 грн заборгованості по тілу кредиту та заборгованості по відсотках за користування кредитом відповідно до розрахунку (а.с.33-36) станом 10.12.2021 року в сумі 12 498,62 грн.

Щодо судових витрат, відповідно до якого до складу витрат, пов`язаних із розглядом справи, включено витрати на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесення таких витрат до позовної заяви долучено: договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду № 25770937729 від 01.09.2025 до зазначеного договору, акт приймання-передачі наданих послуг, а також документи, що підтверджують повноваження представника, а саме свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та довіреність. Зі змісту вказаних документів убачається, що позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Водночас, відповідно до статей 133, 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу входять до складу судових витрат та підлягають відшкодуванню за умови їх реальності, необхідності та співмірності із складністю справи, обсягом наданих послуг, витраченим адвокатом часом, значенням справи для сторони, а також принципами розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, дана справа є малозначною у розумінні процесуального закону, має типовий характер, пов`язана зі стягненням заборгованості за кредитним договором та не містить складних фактичних чи правових обставин. Спір розглядався у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, а доказова база є стандартною для даної категорії справ і переважно складається з письмових документів (кредитний договір, розрахунок заборгованості, договори факторингу, реєстри прав вимоги, виписка з рахунку).

Оцінюючи подані документи щодо витрат на правничу допомогу, суд враховує, що обсяг фактично виконаних адвокатом робіт у цій справі є обмеженим та здебільшого полягає у підготовці типових процесуальних документів, які не вимагали значного правового аналізу чи формування нової правової позиції. Заявлені витрати не містять належного обґрунтування їх необхідності саме у такому розмірі з урахуванням фактичної складності спору.

З урахуванням принципу пропорційності судових витрат, закріпленого у ЦПК України, а також необхідності забезпечення балансу між інтересами сторін, суд доходить висновку, що заявлена сума 7 000 грн є завищеною та такою, що не відповідає критеріям розумності та співмірності.

Водночас суд бере до уваги факт надання позивачу професійної правничої допомоги та необхідність часткового відшкодування понесених витрат, у зв`язку з чим вважає обґрунтованим та співмірним стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1078,00 грн .

Ураховуючи викладене, а також керуючись статтями 526, 530, 599, 611, 625, 1048–1050, 1054 ЦК України, та статтями 263–265, 268, 268 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄЙС», ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 42986956, заборгованість за кредитним договором № 192220639 від 10.09.2021 у розмірі 26997,85 грн, (двадцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто сім гривень 85 копійок) а також 1078, 00 грн (одну тисячу сімдесять вісім гривень 00 копійок) у відшкодування сплаченого судового збору та 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua