Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №345/2633/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2633/26

Провадження № 2/345/2176/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

з участю секретаря Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Калуський відділ ДРАЦС у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України про визнання батьківства, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що вона, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Поморяни Золочівського району Львівської області. З 2007 року вона проживала у цивільному шлюбі ОСОБА_3 в місті Одеса і там разом працювали. У них народилося двоє дітей: старша дочка ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_3 (Свідоцтво про народження від 27.05.2020 року, актовий запис № 2520, видане Одеським міським відділом ДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

При реєстрації народження доньки ОСОБА_6 запис про батька був зроблений з слів матері, тобто відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Причиною того, що при народженні ОСОБА_6 не було заяви від ОСОБА_2 про запис його батьком, є те, що у нього викрали всі документи і не можна було підтвердити його особу. Тому батько дочки ОСОБА_6 записаний з слів позивачки.

У 2022 році через повномасштабне вторгнення рф в Україну їх сім`я переїхала з міста Одеси у село Сівка-Войнилівська Калуського району Івано-Франківської області, де позивачка з дітьми проживає по сьогоднішній день. З відповідачем вони проживали разом до його мобілізації в ЗСУ. У 2025 році ОСОБА_2 був мобілізований до ЗСУ.

24.06.2025 року матері відповідача, ОСОБА_7 , прийшло сповіщення № 2068/3016 про те, що її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стрілець-снайпер 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 4 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ Збройних Сил України зник безвісти 23.06.2025 року під час бойових дій поблизу н.п. Диліївка Краматорського району Донецької області.

ОСОБА_2 , безвісти зниклий, завжди визнавав себе батьком доньки ОСОБА_6 , оскільки від дня її народження до мобілізації в ЗСУ проживали разом однією сім`єю. Відповідач ставився до ОСОБА_6 як до дочки. Донька відповідача називає батьком. Всі роки сторони разом проживали по одній адресі.

Оскільки відповідач пропав безвісти, то неможливо вирішити дане питання в позасудовому порядку (подати заяву про реєстрацію його як батька до органу державної реєстрації актів цивільного стану), через що позивачка змушена звернутися до суду з позовом про визнання батьківства.

Той факт, що ОСОБА_5 є дочкою ОСОБА_2 підтверджується молекулярно-генетичним дослідженням №13189228 від 21.08.2025 року. У 2025 році було проведено молекулярно-генетичне дослідження з відібранням зразків мами ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , та дочки ОСОБА_5 на предмет родинної спорідненості та встановлено, що родинна спорідненість 2-го ступеня не виключена (у передбачуваних бабусі і внучки). Виходячи з результатів дослідження імовірність родинної спорідненості 2-го ступеня становить 88.84037%. Крім того, батьківство відповідача можуть підтвердити свідки.

Визнання батьківства потрібне для оформлення пенсії у зв`язку з втратою годувальника або інших соціальних виплат.

У зв`язку з цим, позивачка просить суд визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_5 ; зобов`язати Калуський відділ ДРАЦС у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , а саме актовий запис № 635239 від 27.05.2020 року.

Ухвалою суду від 05.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 08.06.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Міністерство оборони України.

16.06.2026 судом отримано від представник третьої особи Міністерства оборони України письмові пояснення по справі, в яких просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку з наступним. Позивачкою не наведено належного обґрунтування, чому з моменту народження дитини у 2020 році і до моменту зникнення безвісти ОСОБА_2 у 2025 році не було подано спільної заяви про визнання батьківства або нотаріально засвідченої заяви в установленому законом порядку, якщо, як стверджує позивачка, відповідач упродовж тривалого часу визнавав себе батьком дитини. Наведені обставини самі по собі не спростовують можливості судового встановлення батьківства, однак потребують критичної оцінки, оскільки свідчать про відсутність офіційного волевиявлення відповідача щодо визнання батьківства за життя та до виникнення обставин, пов`язаних із його зникненням безвісти. Для встановлення батьківства мають значення фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення спільного господарства, спільне виховання чи утримання дитини, а також докази визнання особою батьківства. Разом з тим сама по собі наявність фотоматеріалів, побутових обставин, спільного проживання, тверджень про спільне ведення господарства, свідчень родичів або сусідів не є безумовною та достатньою підставою для встановлення походження дитини від конкретної особи без перевірки таких доказів у сукупності з іншими належними і допустимими доказами.

За змістом позовної заяви та доданих матеріалів, позивачка посилається на результат молекулярно-генетичного дослідження медичної лабораторії «Ескулаб», яким досліджувалося ймовірне родинне споріднення між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , яку позивачка зазначає як матір ОСОБА_2 . Такий документ не є прямим дослідженням споріднення між дитиною та ймовірним батьком, а стосується ймовірного споріднення другого ступеня через родича по батьківській лінії. Міністерство оборони України звертає увагу, що сам по собі високий відсотковий показник, зазначений у лабораторному результаті, не звільняє суд від обов`язку перевірити процесуальну природу такого документа, порядок відбору біологічних зразків, ідентифікацію осіб, у яких вони відбиралися, ланцюг збереження і передачі зразків, методику дослідження, кваліфікацію осіб, які проводили дослідження, а також те, чи може такий документ вважатися саме висновком експерта у розумінні ЦПК України. З поданих матеріалів не вбачається, що результат молекулярно-генетичного дослідження, виконаний приватною медичною лабораторією, був проведений на підставі ухвали суду як судова експертиза. Також із наданого документа має бути перевірено, чи містить він пряму вказівку на те, що його підготовлено саме для подання до суду, а особи, які його склали, обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до статті 384 Кримінального кодексу України. Сам факт проведення дослідження приватною лабораторією не є автоматичною підставою для відхилення такого доказу. Проте за відсутності ознак висновку судового експерта, відомостей про обізнаність експерта щодо кримінальної відповідальності, підтвердження статусу та кваліфікації осіб, які виконували дослідження, а також належного опису процедури відбору біологічних зразків та методики дослідження, такий документ не може бути беззастережно покладений в основу судового рішення як вирішальний доказ батьківства.

Щодо показань свідків, на яких посилається позивачка, Міністерство оборони України зазначає, що такі показання можуть бути враховані лише після їх безпосереднього дослідження судом у судовому засіданні. На цей час, на думку Міністерства оборони України, подані матеріали не містять належної сукупності доказів, яка б беззаперечно підтверджувала походження ОСОБА_5 саме від ОСОБА_2 .

Представник Міністерства оборони України просить суд врахувати дані письмові пояснення при ухваленні судового рішення.

02.07.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження по даній справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.

У судовому засіданні 18.08.2026 позивачка та її представник позов підтримали та просили задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Зазначили, що з 2007 року ОСОБА_1 проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 . Після того, як у них народилася старша дочка, вони троє поїхали в Одесу, де разом жили і працювали. Там у них народилася друга дочка ОСОБА_6 . Оскільки в той час ОСОБА_2 загубив паспорт, то відомості про батька дитини були зазначені зі слів матері відповідно до ст.135 СК України. Після початку війни сім`я повернулася до с.Сівка-Калуська, де спільно проживали. В 2025 році ОСОБА_2 був мобілізований, а пізніше зник безвісти. Згодом, 23.09.2026 представником позивача подано суду заяву про закінчення розгляду справи у відсутності сторони позивачки. Позов підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не прибув, згідно сповіщення № 2068/3016 він зник безвісти 23.06.2025 року.

У судові засідання представник третьої особи Калуського відділу ДРАЦС у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не прибула, проте 04.06.2026 подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Заперечень щодо задоволення заяви немає.

У судові засідання представник третьої особи Міністерства оборони України не прибув, проте у письмових поясненнях від 16.06.2026 просив про розгляд справи у його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, показання свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Поморяни Золочівського району Львівської області (а.с.9).

Як вбачається із свідоцтва про народження від 27.05.2020 року серія НОМЕР_2 , а також із актового запис про народження № 2520 від 27.05.2020 року, виданого Одеським міським відділом ДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), - ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_5 . Її матір`ю зазначена ОСОБА_1 , батьком зазначений ОСОБА_8 . Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с.14, 21).

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10, 11).

У ОСОБА_1 також є дочка ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьком записаний ОСОБА_2 (а.с.22).

Як вбачається з Акту про фактичне місце проживання, складеного Войнилівською селищною радою за № 39 від 16.04.2026 року, за адресою: АДРЕСА_2 фактично проживають:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрована - АДРЕСА_1 );

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрований – АДРЕСА_2 );

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована – АДРЕСА_2 );

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрована - АДРЕСА_1 ) (а.с.20).

З свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вбачається, що його матір`ю є ОСОБА_9 (а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_7 мама ОСОБА_2 , вийшла заміж і змінила прізвище ОСОБА_10 на ОСОБА_11 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу від 07.05.1989 року, актовий запис № 6, місце реєстрації виконком Сівка-Войнилівської сільської ради народних депутатів (а.с.28).

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 був мобілізований до ЗСУ.

Його матері ОСОБА_7 24.06.2025 року прийшло сповіщення № 2068/3016 про те, що її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стрілець- снайпер 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 4 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ Збройних Сил України зник безвісти 23.06.2025 року під час бойових дій поблизу н.п. Диліївка Краматорського району Донецької області (а.с.12)

Згідно молекулярно-генетичного дослідження 13189228 від 21ю08.2025, вфдповідно до якого було відібрано зразки мами ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на предмет родинної спорідненості та встановлено, що родинна спорідненість 2-го ступеня не виключена (у передбачуваних бабусі і внучки). Виходячи з результатів дослідження 13189228 від 21.08.2025 рок уімовірність родинної спорідненості 2-го ступеня становить 88.84037%. (а.с.15-16, 63-64).

Крім того, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка є матір`ю відповідача ОСОБА_2 , пояснила, що її син довгий час проживав разом з ОСОБА_1 . У них є старша донька, яка записана на нього - вона народилася в Івано-Франківській області в с. Сівка-Войнилівська. Пізніше ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 та старшою донькою поїхали в Одесу і там працювали і спільно проживали, ОСОБА_7 до них приїжджала. В 2020 році в них народилася донька ОСОБА_6 . В цей час ОСОБА_12 був загубив паспорт, тому ОСОБА_6 не записана на його прізвище. Щоб зробити новий паспорт, треба було приїхати додому, а ОСОБА_2 не хотів. Через деякий час (після початку війни) вони всі четверо ( ОСОБА_2 з ОСОБА_1 та дітьми) приїхали сюди і стали жити разом в с. Сівка-Калуська. ОСОБА_7 казала сину, щоб той переписав ОСОБА_6 на своє прізвище, бо в двох дітей різні прізвища, однак він постійно відкладав це питання, а потім його мобілізували. Також ОСОБА_7 зазначила, що ОСОБА_6 зверталася до ОСОБА_12 як до батька, ОСОБА_12 визнавав її своєю дитиною. Також ОСОБА_7 з власної ініціативи було проведено молекулярно-генетичне дослідження родинної спорідненості між нею і ОСОБА_6 – це було зроблено для того, щоб записати ОСОБА_12 батьком дитини.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , яка є рідною сестрою ОСОБА_2 , пояснила, що її брат довгий час проживав разом з ОСОБА_1 , у них є двоє дітей. Старша донька записана на нього, а молодшу він на себе не записав, бо в час її народження він загубив паспорт. Також ОСОБА_13 зазначила, що ОСОБА_6 вважає ОСОБА_12 батьком, ОСОБА_12 визнавав її своєю дитиною.

При цьому слід зазначити, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (ч. 1 ст .126 Сімейного кодексу України).

В ст.128 Сімейного кодексу України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 134 СК на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3встановлено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою, котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2025 року у справі № 201/1017/25 вказав, що якщо особа вважається зниклою безвісти, але немає відомостей про її смерть чи рішення суду про визнання її померлою, встановлення батьківства такої особи здійснюється шляхом подання позову про визнання батьківства в порядку позовного провадження.

Особа, яка зникла безвісти – це фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місце перебування на момент подання заявником заяви про її розшук.

Особа, яка зникла безвісти за особливих обставин - це особа, яка зникла безвісти у зв`язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначається Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та іншими законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому вказаним Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

Статтею 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначено, що розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, припиняється не пізніше ніж через три дні з дня встановлення місця перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи з повідомленням про це її близьких родичів та членів сім`ї, а також заявника, якщо заявник не є близьким родичем та членом сім`ї. Про припинення розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідкладно робиться відмітка в Реєстрі.

Статтею 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначено, що набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою батьківства.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин - проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Спір про визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто захід, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

Відповідно до змісту ч. 1, ч. 2 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Згідно з вимогами ч.1 ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.

Суд, дослідивши всі докази по справі в сукупності, вважає доведеною ту обставину, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказана обставина також підтверджується відповідним результатом молекулярно-генетичного дослідження 13189228 від 21.08.2025 року з відібранням зразків мами ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та дочки ОСОБА_5 на предмет родинної спорідненості, яким встановлено, що родинна спорідненість 2-го ступеня не виключена (у передбачуваних бабусі і внучки). Виходячи з результатів дослідження імовірність родинної спорідненості 2-го ступеня становить 88.84037%.

Щодо твердження представника Міністерства оборони України щодо неналежності у якості доказу результату молекулярно-генетичного дослідження 13189228 від 21.08.2025 року, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки доказів на спростування наведених в них обставин учасниками справи не надано. Обґрунтувань, які саме положення чинного законодавства порушено при проведенні експертизи, не наведено.

Крім того, факт батьківства ОСОБА_2 над ОСОБА_5 підтверджується і іншими доказами – показаннями свідків, фактом спільного проживання, наявністю у сторін іншої спільної дитини, зазначенням у свідоцтві про народження дитини імені та по батькові відповідача « ОСОБА_14 ».

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 в частині визнання ОСОБА_2 батьком ОСОБА_5 - підлягає задоволенню.

Суд також вважає за необхідне внести зміни в актовий запис про народження дитини ОСОБА_5 а саме актовий запис № 2520 від 27.05.2020 року, складений Одеським міським відділом ДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 .

Що стосується вимоги про зобов`язання Калуського відділу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження дитини, то суд вважає таку вимогу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Аналізуючи положення чинного законодавства, суд зазначає, що Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, врегульовано порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Так, згідно з підпунктом 2.16.7 пункту 2.16 розділу ІІ Правил № 96/5 на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Відповідно до пункту 2.16 Правил № 96/5 зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Отже, рішення суду про внесення конкретних змін в актовий запис є самостійною підставою для здійснення уповноваженими особами органів реєстрації цивільного стану внесення змін до відповідного актового запису. Рішення суду, яким внесено зміни до актового запису, підлягає безумовному виконанню відділом реєстрації актів цивільного стану в частині внесення таких змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 247, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 (громадянина України; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; уродженця м. Калуша Івано-Франківської області; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) батьком ОСОБА_5 (громадянки України; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; уродженки м. Одеса, Одеської області, свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , видане Одеським міським відділом ДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 2520 від 27.05.2020 року; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 ).

Внести зміни в актовий запис про народження дитини ОСОБА_5 (громадянки України; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; уродженки м. Одеса, Одеської області; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 ), а саме актовий запис № 2520 від 27.05.2020 року, складений Одеським міським відділом ДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 (громадянина України; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; уродженця м. Калуша Івано-Франківської області; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ).

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Головуючий: