Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №344/7024/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7024/26

Провадження № 2/344/4842/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Дудорова Ольга Олегівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Івано-Франківський відділ Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Тисменицької державної нотаріальної контори про зняття арешту з нерухомого майна

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Дудорова Ольга Олегівна звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Івано-Франківський відділ Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Тисменицької державної нотаріальної контори про зняття арешту з нерухомого майна.

Позов мотивує тим, що у провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебувала справа №2-4130 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення коштів, спричинених дорожньо-транспортною пригодою.

У ході розгляду справи Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області було винесено ухвалу від 26 серпня 1998 року про накладення арешту на все майно, належне на праві власності ОСОБА_7 та на належні йому транспортні засоби.

Дана ухвала 27.08.1998 року направлена до Тисменицької державної нотаріальної контори.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 червня 2000 року позов ОСОБА_5 задоволено частково та вирішено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 у відшкодування збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 02 серпня 1998 року 17 345,00 матеріальної шкоди, 3 000 грн. моральної шкоди, 869,11 грн. втраченого заробітку, 404 грн. судових витрат, а у користь держави 182,14 держмита по справі.

Після сплати відповідачем позивачу вищевказаних сум, передати автомобіль Сітроен ХВ ДН 26737 ІВ 1989 року випуску відповідачу.

ОСОБА_8 повністю відшкодував ОСОБА_5 вищезазначені кошти в добровільному порядку, однак через юридичну необізнаність сторони не склали договір або розписку.

З тих же причин, ОСОБА_1 не звернувся до Тисменицької державної нотаріальної контори з заявою про зняття арешту з майна, накладеного згідно ухвали Івано-Франківського міського суду від 26 серпня 1998 року.

14.02.2008 року Тисменицькою державною нотаріальною конторою було здійснено запис про обтяження майна ОСОБА_1 під реєстраційним номером № 6593122.

01 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо зняття арешту.

Згідно відповіді на запит від 13 жовтня 2025 року № 181541 Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вбачається, що матеріали виконавчого провадження стосовно ОСОБА_1 відсутні.

Також повідомлено, що жоден із відділів, правонаступником яких є зазначений відділ, не накладав арешту, що став підставою для встановлення обмеження № 6593122, зареєстрованого 14.02.2008 року Тисменицькою державної нотаріальної конторою.

Згідно із відповіді Тисменицької державної нотаріальної контори від 24 березня 2026 року № 45/01-16, на ім`я ОСОБА_1 накладено арешт на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду від 29 серпня 1998 року № 3Б-56. При цьому нотаріальною конторою зазначено, що позивачем не подано процесуального документа Івано-Франківського міського суду про скасування (зняття) арешту, накладеного згідно з ухвалою від 21 серпня 1998 року. Саме наявність такого документа є необхідною підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру заборон.

В зв`язку з цим позивач звертається до суду з даним позовом. Обтяження не пов`язано з виконавчим провадженням, яке існує, і в рамках якого позивачка може оскаржувати дії або бездіяльність державного виконавця.

Обтяження, на майно ОСОБА_6 було накладено в межах судового розгляду щодо відшкодування шкоди, спричиненої ДТП і мало на меті забезпечити реальне його виконання.

Зобов`язання перед кредитором ОСОБА_9 було виконано, що підтверджується відсутністю діючого виконавчого провадження. В свою чергу, ОСОБА_8 немає можливості розпорядитись своїм майном, оскільки на нього накладено заборону, як і немає можливості зняти заборону в позасудовому порядку, що підтверджується відповідями уповноважених органів.

Зважаючи на викладене просить суд зняти арешт, накладений 14 лютого 2008 року реєстраційний номер обтяження №6593122 на підставі повідомлення, 3Б-56 Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 1998 року на все майно, що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ). (а.с.1-4).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.21).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.06.2026 року залучено до участі у справі правонаступників відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.32).

29.06.2026 року від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надійшов відзив на позов, просять суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відзив мотивує тим, що 02.08.1998 року мала місце ДТП за участю автомобіля ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , в результаті даного ДТП автомобіль ОСОБА_5 зазнав сильних пошкоджень.

Оскільки винуватцем ДТП був ОСОБА_8 , то у серпні 1998 року ОСОБА_5 звернувся до Івано-Франківського міського суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 26.08.1998 року по даній справі було вирішено накласти арешт на все майно належне на праві приватної власності ОСОБА_1 ; накласти арешт на автотранспортні засоби : ГАЗ - 5312 номерний знак НОМЕР_2 , техпаспорт IBC087085, ГАЗ -5204 номерні знаки НОМЕР_3 , техпаспорт IBCO89877, які належать ОСОБА_1 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20.06.2000 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позовні вимоги задоволено частково, вирішено: стягнути з ОСОБА_1 у користь ОСОБА_5 на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок ДТП, що мала місце 02.08.1998 року 17 345 гривень матеріальної шкоди, 3 000 гривень моральної шкоди, 869 гривень 11 копійок втраченого заробітку, 404 гривень судових витрат по справі, а у користь держави 182 гривні 14 копійок держмита по справі.

ОСОБА_5 звернув до виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 20.06.2000 року у ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції.

03.11.2000 року судовому експерту - автотоварознавцю Романюку Василю Костянтиновичу надійшла постанова Івано-Франківського міського управління юстиції про призначення експерта у виконавчому провадженні для проведення авто товарознавчої експертизи.

Відповідно до акту судової автотоварознавчої експертизи від 03.11.2000 року, станом на 03.11.2000 року залишкова вартість автобуса «ГАЗ 5204» реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 1 651 гривень.

З відповіді Івано-Франківської філії Спеціалізованого державного підприємства «УКРСПЕЦ`ЮСТ» від 29.11.2000 року вбачається, що у відповідності з вимогами чинного законодавства, яке регламентує порядок проведення аукціонів з реалізації арештованого майна, продаж арештованого майна боржника автомобіля «ГАЗ 5204» 1985 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 за стартовою ціною 1899 грн. призначений на 29.11.2000 року не відбувся в зв`язку з відсутністю покупців.

ОСОБА_4 з чоловіком та виконавцем ОСОБА_10 двічі приїздили за адресою реєстрації ОСОБА_1 в с ОСОБА_11 . Одного разу на подвір`ї будинку їх зустріла старша жінка, яка повідомила, що нікого дома немає, а будинок зачинено.

Наступного разу, коли вони з виконавцем приїхали в с. Єзупіль, то у будинку їх зустрів сам боржник.

Зайшовши у приміщення дому з виконавцем вони побачили пусті кімнати, відсутні меблі та інше устаткування. На стінах виднілись цвяхи, що свідчило про наявність коврів на стінах до їх приїзду. В будинку залишилось залізне ліжко, поламаний холодильник та телевізор.

Не було жодних цінних речей, які виконавець зміг би описати і продати на аукціоні з метою повернення боргу. Було очевидно, що боржник готувався до зустрічі з ними і всі свої цінні речі перевіз на інше місце.

З метою погашення боргу їм було передано автомобіль «ГАЗ 5204» 1985 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_3 , який оцінений експертом на суму1 651 гривень та ніхто не зміг продати його на аукціоні з метою погашення боргу. Це все, що вони отримали від Боржника на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 20.06.2000 року.

Забезпечення позову було застосовано з метою виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Дане рішення досі не виконано Боржником, тому відсутні правові підстави для скасування заходів забезпечення позову накладених судом на виконання рішення суду.

З огляду на викладене, вважають, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції, Тисменицька державна нотаріальна контора про зняття арешту з нерухомого майна не підлягають до задоволення і є безпідставними (а.с.52-54).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13.08.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.71).

17.08.2026 року відповідачі подали заяву про визнання позовних вимог, зазначають, що ОСОБА_1 відшкодував збитки завдані ОСОБА_5 на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 20.06.2000 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в повному обсязі. Претензій до ОСОБА_1 не мають, тому не заперечують проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача просила провести розгляд справи без її участі та без участі позивача, задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі просили слухати справу у їх відсутності.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 26.08.1998 року накладено арешт на все майно належне на праві приватної власності ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_2 та належні йому автотранспортні засоби: ГАЗ 5312 00339ІВ, техпаспорт ІВСО87085, ГАЗ – 5204 00492ІВ, техпаспорт ІВСО89877.

Ухвалу для виконання направлено судовому виконавцю Тисменицького районного суду завідуючому Тисменицькою державною нотконторою начальнику Івано-Франківського МРЕО та начальнику ОБТІ (а.с.9).

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20.06.2000 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 у користь ОСОБА_5 у відшкодування збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 02.08.1998 року 17345 грн. - матеріальної шкоди, 3000 грн. - моральної шкоди, 869 грн. 11 коп. втраченого заробітку, 404 грн. судових витрат по справі, а у користь держави 182 грн. 14 коп. - держмита по справі (а.с.11-12).

Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №440835436 від 25.08.2025 року у графі відомості з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містяться відомості про арешт (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 6593122, зареєстровано 14.02.2008 14:33:14 за №6593122 реєстратором: Тисменицька районна державна нотаріальна контора, 77400 Івано-Франківська обл.., Тисменицький р., м. Тисмениця, вул. Галицька, 32. Підстава обтяження: повідомленняЗБ-56, 29.08.1998, Суд міський ІФранківськ, об`єкт обтяження: невизначене майно, власник ОСОБА_1 , додаткові дані: архівний номер:2080308IVFRANKOVSK1301, архівна дата: 26.12.2000, дата виникнення: 29.08.1998, №реєстра: 115107-1413, внутр. №E201853B2DF14336A23, коментар: реєстр Тисм.РДНК (а.с.13-14).

У відповідь на адвокатський запит Івано-Франківським відділом ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області листом №181541 від 13.10.2025 року повідомлено що за відділом не облікується виконавче провадження щодо накладення арешту на невизначене майно ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження №6593122, яке зареєстроване 14.02.2008 року Тисменицькою РДНК.

При перевірці відомостей про обтяження №6593122 встановлено, що підставою його реєстрації стало повідомлення ЗБ-56 29.08.1998, суд міський, Франківськ.

Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ні відділи не накладали арешту, що стало підставою для встановлення обтяження №6593122, яке зареєстроване 14.02.2008 року Тисменицькою РДНК.

Зважаючи на викладене відсутня можливість для надання матеріалів виконавчого провадження, що накладення арешту на невизначене майно ОСОБА_1 реєстраційний номер обтяження №6593122, яке зареєстроване 14.02.2008 року Тисменицькою РДНК (а.с.15).

У відповідь на адвокатський запит Тисменицька ДНК листом №45/01-16 від 24.03.2026 року повідомила, що на ім`я ОСОБА_1 накладено арешт на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду від 29.08.1998 року, ЗБ-56 (а.с.16).

Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільного права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, кожна сторона має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно ст.56 вказаного Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Окрім того, п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Гарантуючи захист права власності, закон надає право власнику вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Відтак, рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення обтяження буде підставою для зняття заборони та внесення відповідного запису про це в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В постановах Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 2-356/12, від 03.11.2021 у справі № 161/14034/20, від 22.12.2021 у справі № 645/6694/15-ц, від 26.01.2022 у справі № 127/1541/14-ц, від 18.10.2023 у справі №127/1547/14-ц, від 09.01.2023 у справі № 2-3600/09, від 07.08.2024 у справі № 14-7238/2009, від 28.08.2024 у справі № 947/36027/21 викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

У рішенні "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003 Європейський Суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою Суду при здійсненні будь-якого втручання має забезпечуватися "справедливий баланс" між необхідністю забезпечення загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основоположних прав відповідної особи. Вимога забезпечення такого балансу знаходить своє відображення у всій структурі статті 1 Першого протоколу.

Для дотримання загального правила, викладеного у першому реченні пункту 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції, таке втручання повинно встановлювати "справедливий баланс" між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту прав окремої особи. Отже, має бути забезпечено належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленими цілями.

Зважаючи на повне виконання позивачем рішення Івано-Франківського міського суду від 20.06.2000 року відсутність будь-яких майнових претензій відповідачів до позивача та визнання відповідачами позову, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду, обравши спосіб захисту шляхом подання позову про зняття арешту з майна, який передбачено ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на даний час відсутні підстави для подальшого перебування майна під арештом.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст. 12 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 39, 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 16, 321 ЦК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Дудорова Ольга Олегівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Івано-Франківський відділ Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Тисменицької державної нотаріальної контори про зняття арешту з нерухомого майна - задоволити.

Зняти арешт, накладений 14.02.2008 року реєстраційний номер обтяження№6593122 на підставі повідомлення, ЗБ-56 Івано-Франківського міського суду від 29.08.1998 року на все майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 24.09.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.