Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №188/3852/25 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/3852/25

Провадження № 2/188/1580/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа 188/3852/25

Позивач : ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_2

Відповідач:

Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 1995 року Позивач - ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище позивачки), отримала у дар від ОСОБА_4 1/3 частку житлової

квартири

АДРЕСА_1 .

Цей факт підтверджується Договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Жихар Н.П. від 29 грудня 1995 року по реєстру №34.

Право власності на вказану 1/3 частку квартири було зареєстроване за

ОСОБА_3 , у Лисичанському бюро технічної інвентаризації (БТІ) 05 листопада 1995 року, про що свідчить відповідний реєстраційний напис на договорі дарування за №962.

Право власності на 1/3 частку квартири також підтверджується Технічним паспортом на житловий будинок (квартиру) за вказаною адресою, складеним БТІ 20 жовтня 1998 року, де у розділі «Прізвище, ім`я, по батькові власника будинку» ОСОБА_3 , зазначена як власник 1/3 частки.

31 січня 2003 року Позивач уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

У зв`язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації та окупацією м. Лисичанськ, Позивач змушена була покинути своє постійне місце проживання та зареєструвалася як внутрішньо переміщена особа, про що свідчить Довідка № 6117- 5002399438 від 14.12.2022 р.. Фактичним місцем проживання Позивача є АДРЕСА_2 .

Позивач також зазначає, що на час набуття квартири, право власності реєструвалося в БТІ, державних реєстрів речових прав на нерухоме майно на той час не було. Місто Лисичанськ Луганської області, де знаходилось Лисичанське бюро технічної інвентаризації з 2022 року контролюється російською окупаційною адміністрацією та будь який зв`язок у Позивачки відсутній.

Після евакуації, з метою внесення відомостей до Державного реєстру речових прав

на нерухоме майно, в якому відомості щодо зареєстрованого права власності на

нерухоме майно за позивачкою відсутні, Позивачка звернулася до державного

реєстратора Тернопільської міської ради. Рішенням державного реєстратора

Тернопільської міської ради Говорченко Ольги Володимирівни від 29 вересня 2025

року (№ 81063536) Позивачу було відмовлено у проведенні реєстраційних дій з

підстав того, що запит про підтвердження реєстрації права власності на квартиру

неможливо відправити оскільки комунальне підприємство Лисичанське комунальне підприємство «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» не функціонує і відділення поштового зв`язку закрите.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися)бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 19 грудня 2022року №309 місто Лисичанськ окуповане з 03.07.2022 року.

На даний час, з огляду на положення статті 19 Закону України «Про державну

реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності

Позивачки, що виникло на підставі Свідоцтва про право власності на житло, не

зареєстроване в Державному реєстрі прав, бо державна реєстрація речового права на нерухоме майно на той час не проводилася, а зараз її провести неможливо, оскільки на теперішній час її право власності на цю квартиру не визнається органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та Позивачка не може здійснити у державного реєстратора прав на нерухоме майно державну реєстрацію її права власності на квартиру, що позбавляє Позивачку можливості розпорядитись своєю власністю на власний розсуд або отримати компенсацію за пошкоджене чи знищене майно.

У зв`язку з тимчасовою окупацією території Луганської області, жодне бюро

технічної інвентаризації області не відновили своєї діяльності на підконтрольній території України, архівні матеріали залишилися на тимчасово окупованій території, Лисичанська міська рада також не здійснює повноважень, визначених Конституцією та Законами України.

Отже, через обставини, які виникли не з вини Позивачки - окупація м. Лисичанська, , де розташована належна Позивачки квартира, можна зробити висновок про відсутність умов у Позивачки для підтвердження свого права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, в даному випадку йдеться про підтвердження права власності

Позивачки на зазначену квартиру, яка була набута нею на законних підставах, однак потребує захисту у зв`язку із неможливістю підтвердження реєстрації права власності на квартиру .

Просить суд визнати за нею право власності на належне їй нерухоме майно.

В судове засідання сторона позивача надала заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач про розгляд справи належним чином повідомлений, від відповідача не надходило заяв про розгляд справи у їх відсутність, клопотань та відзивів.

Вивчивши позов та матеріали справи суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Копією паспорту позивачки та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи підтверджується, місце проживання позивачки .

.

Відповідно до договору дарування квартири від 29.12.1995 року за реєстраційним №34 засвідченого приватним нотаріусом 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_3 . перейшла у приватну власність позивача.

Технічним паспортом підтверджується, що позивачка є власником 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Розпорядженням начальника Лисичанської міської військової адміністрації від 09.01.2024 № 03 затверджено перелік перейменованих назв топонімів шістнадцяти населених пунктів Лисичанської міської територіальної громади Сіверськодонецького району Луганської області, що містили символіку російської імперської політики, та приведені у відповідність до стандартів української мови.

Цим рішенням вулиця Свердлова була перейменована у вулицю Сосюри.

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій №81063536 від 29.09.2025 року позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що обов`язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 1 січня 2013 року, були покладені Лисичанською міською радою на комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації». Такі справи до 24.02.2022 оцифровані не були, зберігалися у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03 липня 2022 року з міста Лисичанська евакуйовані не були, само підприємство не релоковане, діяльності на підконтрольній Україні території не провадить. Таким чином, на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 1 січня 2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований в місті Лисичанськ Луганської області. У зв`язку з чим провести державну реєстрацію права власності не надається можливим.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).

Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право.

Таким чином суд підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, а рішення спрямоване на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Підтвердження права власності на зруйноване майно необхідно позивачам для отримання матеріального відшкодування від держави.

Указом Президента України . № 64/2022 від 24. лютого 20.22року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно де Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022року № 309. (у редакції станом на час і розгляду справи), територію Лисичанської міської територіальної громади включено до території активних бойових дій та бойові дії на даній території не завершені, а саму територію віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.

Відповідно до ст.349 ЦК право власності на майно припиняється в разі його знищення, але суд при задоволенні позову керується практикою ЄСПЛ та міжнародними нормами.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст..328,392 ЦК, ст.ст. 79-81, 258, 264-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , право власності на 1/3 частку житлової квартири АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Курочкіна