Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №183/4718/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

183/4718/26

2/179/979/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Самарівський ВДРАЦС у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Самарівський ВДРАЦС у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства.

У позовній заяві, зазначивши, що ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Йосипівка Магдалинівського району Дніпропетровської області. Фактичним біологічним батьком позивача є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, що підтверджується копією паспорта.

З моменту народження позивача між ним та відповідачем фактично склалися сталі сімейні відносини, притаманні саме відносинам батька і сина. Відповідач визнавав позивача своїм сином, підтримував з ним постійний зв`язок, спілкувався, цікавився його життям, надавав допомогу та підтримку. З наданих суду доказів вбачається, що між сторонами існує систематичне спілкування, характер якого свідчить про наявність родинних відносин, зокрема обговорення побутових питань, надання допомоги, підтримка, що підтверджується перепискою сторін.

Крім того, відповідач регулярно надавав позивачу матеріальну допомогу, що підтверджується банківськими переказами грошових коштів, зокрема у розмірах 2000 грн, 3000 грн, 5000 грн та іншими платежами , що є прямим підтвердженням виконання ним обов`язків батька.

На даний час відповідач проходить військову службу у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою військової частини , у зв`язку з чим його особиста участь у вирішенні питання через органи державної реєстрації актів цивільного стану є ускладненою.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. З приводу проведення генетичної експертизи вказав, що сторони не мають бажання її проводити, а також це не є обов`язковим.

Відповідач в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

19 червня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач визнає позовні вимоги та просить їх задовольнити.

При розгляді спору суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 Сімейного кодексу України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Причому судово-генетична експертиза має важливе значення в процесі доказування батьківства позивача та спростування батьківства чоловіка, який записаний батьком дитини.

У відповідності до ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:

1) за заявою матері та батька дитини;

3) за рішенням суду.

Згідно наданих до документів та матеріалів, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, що підтверджується довідкою Ф.5 №2456/14703 від 22.02.2026 року. (а.с.9)

У позовній заяві представник позивача заявляє, що наявні відомості про батьківство у паспортних даних ОСОБА_3 , однак до суду надано копії ID-картки, яка посвідчує особу і відомостей щодо наявності дітей немає.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Жодних відомостей про стосунки матері та ОСОБА_3 до суду не надано.

Згідно скрін-шотів переписки, не встановлено, що позивач і відповідач є дійсно батьком та сином, адже із розмови вбачається, що перераховувались кошти і позивач ОСОБА_2 відправляв продукти поштовим зв`язком відповідачеві. Будь-яких інших належних та допустимих доказів до суду не надано.

Якщо ДНК-експертизу провести неможливо (наприклад, через відмову чи фізичну відсутність особи), суд може встановити батьківство на підставі інших доказів — листування, свідчень очевидців, спільного побуту, фото/відео чи інших доказів родинних зв`язків.

Верховний Суд у КЦС неодноразово наголошував, що ДНК-тест має найвищу доказову цінність, але справа розглядається за загальними правилами цивільного процесу з оцінкою всього масиву матеріалів справи.

Позовної давності для оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Частиною 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Пунктом 1.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року за № 96/5 передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктами 2.13, 2.13.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5», встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

В пункті 2.16.7 Правил зазначається, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Зі змісту п. 2.8 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства Юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 року слідує, що внесення змін до актового запису про народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану України після вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька.

Статтею 134 СК України визначено, що на підставі, зокрема рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Враховуючи, що сторонами не доведено факт того, що ОСОБА_3 є біологічним батьком позивача ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 258-260, 263-265 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Самарівський ВДРАЦС у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук