Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №179/1788/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/1788/26

провадження № 3/179/367/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року с-ще Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області (Дніпропетровський рибоохоронний патруль) про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення –

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДП № 006807 від 19.03.2026, вбачається, що 19.03.2026 о 06:30 год. на водоймі Козачий лиман Самарівського району Дніпропетровської області с. Гупалівка було виявлено ОСОБА_1 , який здійснював лов водних біоресурсів з човна забороненим знаряддям лову а саме: сітка жилкова 35 мм, вічко L-70м Н-1,8 м – 1 шт., сітка жилкова 60 мм, вічко L-70 м, Н-1,8 м. Виловлена риба: карась сріблястий -126 шт., щука – 3 шт., лин – 2 шт., чим спричинив збитки на суму 212 806 грн., чим порушив пп.1 п.1 розділу ІV Правил любительського рибальства. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Частиною 2 ст.268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 85 КУпАП.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлений, клопотання про відкладання розгляду справи не надав, про причини неявки суд не повідомив, вважаю за можливим розглянути справу у його відсутність.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, єдиними уповноваженими суб`єктами на збирання доказів є органи та посадові особи, що відповідно до чинного законодавства мають право на складання протоколу про адміністративне правопорушення. У зв`язку з цим суд, на розгляд якого передаються протоколи про адміністративне правопорушення, складені уповноваженими особами (органами публічної влади чи посадовими особами), не має повноважень щодо самостійного та ініціативного збирання доказів як на підтвердження винуватості, так і на підтвердження невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлення або спростування обставин та фактів вчиненого правопорушення. У противному випадку це призведе до перебирання судом на себе функцій обвинувачення, що суперечить правовій природі та призначенню суду в межах провадження у справах про адміністративне правопорушення.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ІV Правил любительського рибальства затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700, забороняється добування (вилов) водних біоресурсів такими знаряддями лову: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.

Положеннями частини четвертої статті 85 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

Аналіз диспозиції зазначеного нормативного припису дає можливість зробити висновок, що законодавцем встановлено відповідальність саме за грубе порушення правил рибальства.

Разом з тим, законодавцем також чітко визначається перелік діянь, що складають об`єктивну сторону правопорушення та за своїм змістом, шкідливістю прирівнюються до грубого порушення правил рибальства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що лише чітко та вичерпано визначений законодавцем перелік діянь становить об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Будь-які інші порушення правил рибальства, які не охоплюються об`єктивною стороною ч. 4 ст. 85 КУпАП, відповідно не вважаються грубим порушенням правил рибальства, а відповідно не можуть кваліфікуватися за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 85 КУпАП до грубого порушення правил рибальства законодавцем прирівнюються такі діяння: рибальство за допомогою заборонених знарядь лову; рибальство промисловими знаряддями лову особами, які не мають дозволу на рибний промисел; вилов водних живих біоресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд, на основі поданих уповноваженим органом (посадовою особою) доказів, повинен встановити наявність у діях конкретної особи ознак хоча б одного з вищезазначених діянь. При цьому сукупність належних, достовірних та допустимих доказів, наданих органом (посадовою особою), що складали протокол про адміністративне правопорушення, повинна бути в тій мірі достатньою, щоб суд мав об`єктивну можливість відтворити всі обставини та факти, що мали місце в об`єктивній дійсності, а також встановити конкретні факти вчинення особою конкретного діяння, що передбачено ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Судом встановлено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення складені відносно ОСОБА_1 за фактом порушення правил любительського рибальства.

При дослідженні протоколу про адміністративне правопорушення судом встановлено, що ОСОБА_2 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме: вилов водних біоресурсів за допомогою заборонених знарядь лову.

Згідно протоколу і доданих до нього матеріалів вбачається, що рибу випустили у природне середовище.

Проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження загальної ваги зловленої риби та кожної риби окремо (відповідних актів зважування). Жодного фото чи відео доказу, які б підтверджували здійснення вилову вилученої риби у ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.

Натомість, в протоколі про адміністративне правопорушення без будь-яких підтверджуючих доказів інкриміновано ОСОБА_1 вилов риби «карась сріблястий» загальною вагою 15,280 кг. в кількості 126 шт.; лин 3,080 кг в кількості 2 шт.; щука 2,680 кг в кількості 3 шт., із зазначенням, що рибу було випущено в природне середовище.

З даного приводу, суд зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення повинні містити достатню сукупність належних, достовірних та допустимих доказів, на основі яких суд мав би можливість встановити, що конкретна особа у конкретний час та місці здійснювала вилов конкретної риби забороненими знаряддями лову. Це можуть бути показання свідків, фото, відео тощо.

В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про проведення відеозйомки чи фотографування при виявленні та фіксації правопорушення. До протоколу про адміністративне правопорушення не додано будь-яких пояснень очевидців (свідків) правопорушення, понятих, присутніх під час вилучення знарядь лову та водних біоресурсів, відеофайлів відеофіксації чи результатів фотофіксації.

Відповідно ч. 1 розділу III Інструкції із застосування посадовими особами Державного агентства меліорації та рибного господарства України та його територіальних органів технічних приладів, що мають функції фото відеозйомки під час проведення рибоохоронних рейдів (Наказ № 7 від 06.01.2022 Міністерства аграрної політики та продовольства України) передбачено порядок використання технічних приладів, що мають функції фото-і відеозйомки під час проведення рибоохоронного рейду, згідно якого увімкнення портативного відеореєстратора та здійснення безперервної фото - та/або відеозйомки відбувається з моменту початку здійснення заходів із запобігання або виявлення порушення законодавства у галузі рибного господарства до моменту завершення оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення або складання акта виявлення та вилучення майна, власник якого не встановлений, крім випадків, пов`язаних з виникненням у посадових осіб особистої приватної потреби (відвідування вбиральні тощо). У процесі увімкнення портативного відеореєстратора посадова особа переконується в точності встановлених на ньому дати та часу.

Виходячи з вимог цієї Інструкції, відеофіксація є обов`язковою.

Однак, фото- чи відеоматеріалів, в яких було б зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять та працівниками рибоохоронного патруля не надані, чим порушено вимоги Розділу ІІІ вищезазначеної Інструкції.

Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення опис знарядь незаконного добування водних живих ресурсів, плавучих, транспортних засобів, зброї та боєприпасів, спеціальних документів, водних живих ресурсів від 19.03.2026 та розрахунок збитків до протоколу серії ДП № 006807 не підтверджує факт здійснення лову риби таким знаряддям.

Відповідно до долученої до протоколу про адміністративне правопорушення копії постанови начальника СД ВП №1 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області постанови від 12.08.2026, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2026 за № 12026047470000014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.

У постанові слідчого про закриття кримінального провадження від 12.08.2026 зазначено, що було допитано свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які повністю підтвердили покази ОСОБА_1 , щодо знайдення риби та ту обставину, що жодних сіток ОСОБА_1 не мав. Під час досудового розслідування вилучено відео із бодікамер працівників Дніпропетровського рибоохоронного патруля із місця події, під час перегляду якого було встановлено факт виявлення на березі р. Оріль на Козачому Лимані ОСОБА_1 та його сина ОСОБА_5 . При цьому ОСОБА_1 тримав в руці відро із рибою, а в іншій руці – надувний човен, який переносів із сином. Рибальських сіток та інших заборонених знарядь лову на вказаному відео не виявлено.

Склад адміністративного правопорушення це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу.

Крім того, з наявних у матеріалах справи даних не вбачається належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт здійснення ОСОБА_1 вилову риби саме забороненим знаряддям лову, а також причинний зв`язок між його діями та виловом зазначеної у протоколі кількості водних біоресурсів.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Критерій «поза розумним сумнівом» роз`яснено Верховним Судом в постанові від 01 квітня 2020 року в постанові № 750/11509/18.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Крім того, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи докази є недостатніми та такими, що не підтверджують поза розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами не доведена.

У зв`язку з вищевикладеним, суд, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважає за необхідне провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП з підстав недоведеності його вини.

Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, ч. 4 ст. 85, ст.ст. 245, 247 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7та ч.1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя А.О. Чорна