Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №210/3737/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/3737/26

Провадження № 1-кп/210/623/26

23 вересня 2026 року

Металургійний районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції в залі судових засідань кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 62026140130000338 від 14.04.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Горішні Плавні Полтавської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх осіб, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді курсанта 3 навчального взводу 3 навчальної роти батальйону школи індивідуальної підготовки, у військовому званні «солдат», зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, зокрема останній раз:

- 05.01.2026 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;

- 04.06.2026 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі;

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України,

та Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочини при наступних обставинах.

Солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження зобов`язаний доповідати безпосередньому начальникові.

Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, та за відсутності законних підстав 06.03.2026 в умовах воєнного стану без поважних причин самовільно залишив місце тимчасового розташування підрозділу, який розташовувався поблизу м. Володимира, Волинської області, та без відповідних дозволів командирів і начальників, без документального оформлення відпустки чи відрядження, перебував у невстановленому досудовим розслідуванням місці.

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 в період з 06.03.2026 по 25.05.2026 включно, в умовах воєнного стану, незаконно постійно перебував поза межами місця тимчасового розташування підрозділу, який розташовувався поблизу м. Володимира, Волинської області та проводив час на власний розсуд не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та без поважних причин, а саме перебував за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

За час відсутності ОСОБА_4 , обов`язки з військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами території місця служби в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд, поки, 25.05.2026 за місцем мешкання, не був виявлений та затриманий співробітниками ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, чим припинив вчиняти злочин проти встановленого порядку несення військової служби (військовий злочин).

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за ознаками самовільного залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненого в умовах воєнного стану.

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 62026140130000338 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України надійшов до суду з угодою про визнання винуватості.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав укладення угоди, зробив це добровільно. Насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою йому ніхто не надавав. Зі скаргами на сторону обвинувачення під час здійснення провадження він не звертався. Обвинувачений повідомив, що беззастережно визнає свою вину у вчиненому злочині. Розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, що зазначене в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення. І він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Однак, при цьому наполягає на укладенні угоди. Він повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження.

Захисник просила затвердити укладення угоди про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

При проведенні підготовчого судового засідання судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнає свою вину у вчиненому злочині, цілком розуміє: права, передбачені абзацом 1 та 4 п.1 ч. 4 ст.474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання; інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки невиконання угоди, відповідно до ст.476 КПК України.

Вислухавши у судовому засіданні обвинуваченого, прокурора, захисника, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України, самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначені покарання визначеного угодою суд, у відповідності до положень ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадії вчинення, характер і ступеня тяжкості наслідків; дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставиною, відповідно до ст. 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченому є рецидив злочинів.

Відповідно до ст.12 КК України злочин за ч. 5 ст. 407 КК України є тяжким.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання, а саме: за ч. 5 ст. 407 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання за даним вироком та вироком Саксаганського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.06.2026 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі.

Суд, керуючись ст.65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.

Цивільний позов не заявлено.

Витрати на проведення експертиз відсутні.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило та враховуючи те, що ОСОБА_4 на даний час відбуває покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 червня 2026 року, суд не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.

Строк відбування покарання відраховувати з 23 вересня 2026 року.

В строк відбуття покарання на підставі статті 72 КК України слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження – не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 314, 369, 371-374, 475 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Угоду про визнання винуватості від 28 травня 2026 рокуукладену сторонами кримінального провадження, між прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 62026140130000338 у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України - затвердити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання за даним вироком та вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.06.2026 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років 5 (п`яти) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 23 вересня 2026 року.

Зарахувати на підставі ст. 72 КК України у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення з 25 травня 2026 року по 23 вересня 2026 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази відсутні.

Витрати на проведення експертизи відсутні.

Матеріали кримінального провадження № 62026140130000338 від 14.04.2026 року залишити при матеріалах справи № 210/3737/26, пр. № 1-кп/210/623/26.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених частиною другою статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу до Дніпровського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Суддя: ОСОБА_1