Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 17 вересня 2026 р.
Справа: №160/22708/26
Суддя: Ремез Катерина Ігорівна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 рокуСправа №160/22708/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
29.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення з 01.03.2026 індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (13949,09 грн), у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 відповідно;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (13949,09 грн), у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 р. № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 № 118, пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168, пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 № 185, пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 № 209 та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25.02.2026 № 236, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2026.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не здійснив індексацію пенсії позивача належним чином: замість збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії позивача при її призначенні, на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, встановлені пунктом 1 постанов Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127, від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185, від 25.02.2025 № 209 та від 25.02.2026 № 236 відповідно, відповідач у 2021-2024 роках установлював позивачу щомісячні доплати до пенсії, а з 01.03.2025 та з 01.03.2026 застосував коефіцієнти збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, який для обчислення пенсії позивача не використовувався, чим порушив право позивача на індексацію пенсії в порядку, встановленому частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Ремез К.І.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 31.08.2026 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з положеннями статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), з 09.04.2020.
Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки, у розмірі 7 763,17 грн.
09.06.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити з 01.03.2026 індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення його пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 і у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Як вбачається з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.07.2026 № 79763-58329/К-01/8-0400/26, за результатами перерахунку пенсії з 01.07.2021 позивачу встановлено доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн, з 01.03.2022 - доплату до пенсії відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 у розмірі 135,00 грн, з 01.03.2023 - доплату до пенсії відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 у розмірі 100,00 грн, а з 01.03.2024 - доплату до пенсії відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 у розмірі 100,00 грн. Перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення його пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197 і 1,0796 відповідач не проводив.
Із зазначеного листа також вбачається, що з 01.03.2025 і з 01.03.2026 відповідач провів перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,115 та 1,121 відповідно, однак застосував ці коефіцієнти не до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії позивача, а до показника, обчисленого як середній показник за 2014-2016 роки, а саме до величини 3 764,40 грн, збільшеної на коефіцієнти попередніх років (3 764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 = 8 913,83 грн станом на 01.03.2025 та 3 764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 х 1,121 = 9 992,40 грн станом на 01.03.2026).
Відмовляючи у проведенні перерахунку із застосуванням показника, який враховувався для обчислення пенсії позивача, відповідач у листі зазначив, що пенсію позивачу призначено у 2020 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017, 2018, 2019 роки у розмірі 7 763,17 грн, а тому проведення з 01.03.2021 перерахунку із середньої заробітної плати 5 426,60 грн, з 01.03.2022 - із 6 186,32 грн та з 01.03.2023 - із 7 405,03 грн є недоцільним, оскільки призведе до зменшення розміру пенсії.
Не погодившись із викладеним у листі відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (абзац другий частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV).
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини (абзац четвертий частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV).
Відповідно до пункту 4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).
Згідно з абзацами першим і другим частини 1 статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії.
Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III), у якій визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-III).
Частиною 5 статті 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Отже, враховуючи положення частини 5 статті 2 Закону № 1282-XII та абзацу четвертого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV.
На виконання вимог статті 42 Закону № 1058-IV Кабінет Міністрів України постановою від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124), яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К = ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% / 100%) + 1, де ЗСЦ – показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках); ЗСЗ – показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках). Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням зазначеного показника проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (абзац другий пункту 5 Порядку № 124).
Відповідно до статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де П – розмір пенсії, у гривнях; Зп – заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс – коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
При цьому частиною 2 статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зп – заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс – середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; Ск – сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць; К – страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, розмір пенсії за віком визначається для кожного пенсіонера індивідуально і залежить від набутого ним страхового стажу, отримуваної заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, та, зокрема, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення порядку здійснення індексації пенсій та розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV. При цьому під порядком розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Разом з цим Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, який становить 3 764,40 грн), до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та суперечить акту вищої юридичної сили, Закону № 1058-IV, абзацом першим частини 2 статті 42 якого чітко визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.
Отже, під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку № 124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV, у зв`язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення, у цьому випадку за 2017-2019 роки.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.02.2025 у справі № 280/3620/24. Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 підстав для відступлення від наведеного висновку не встановлено.
З метою забезпечення у 2021-2026 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії:
з 01.03.2021 - у розмірі 1,11 (абзац другий пункту 1 постанови від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»); з 01.03.2022 - у розмірі 1,14 (абзац другий пункту 1 постанови від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»); з 01.03.2023 - у розмірі 1,197 (пункт 1 постанови від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»); з 01.03.2024 - у розмірі 1,0796 (пункт 1 постанови від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»); з 01.03.2025 - у розмірі 1,115 (пункт 1 постанови від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»); з 01.03.2026 - у розмірі 1,121 (пункт 1 постанови від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році»).
Перевіряючи наявність у позивача права на такий перерахунок, суд зазначає, що звернення позивача за призначенням пенсії надійшло 09.04.2020, тобто по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводився перерахунок. Отже, умову пункту 3 Порядку № 124 дотримано, а пенсія позивача підлягала перерахунку в порядку індексації, починаючи з перерахунку, проведеного у 2021 році.
Разом з тим установлення позивачу щомісячних доплат до пенсії (з 01.07.2021 - у розмірі 100,00 грн відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127, з 01.03.2022 - у розмірі 135,00 грн відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, з 01.03.2023 - у розмірі 100,00 грн відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 і з 01.03.2024 - у розмірі 100,00 грн відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185) не є проведенням індексації пенсії у розумінні частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV. Такі доплати за своїм змістом є додатковим заходом соціального захисту і встановлюються саме тим пенсіонерам, пенсії яких не підвищуються згідно з Порядком № 124, тобто вони не замінюють собою передбачений законом механізм індексації та не позбавляють особу права на його застосування. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, визнавши протиправною бездіяльність пенсійного органу, який замість проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197 і 1,0796 установлював особі щомісячні доплати до пенсії.
Довід відповідача про недоцільність перерахунку через зменшення розміру пенсії суд відхиляє.
Відповідач порівнює розмір пенсії позивача з результатами обчислення, отриманими від показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки (5 426,60 грн, 6 186,32 грн, 7 405,03 грн, 7 994,47 грн, 8 913,83 грн та 9 992,40 грн), тобто від величини, яка для обчислення пенсії позивача не використовувалася. Норма абзацу першого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV не передбачає заміни показника, який враховувався для обчислення конкретної пенсії, на іншу величину, а вимагає збільшення саме цього показника. Послідовне збільшення показника у розмірі 7 763,17 грн на коефіцієнти збільшення до зменшення розміру пенсії позивача призвести не може, а тому підстав для застосування пункту 4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV у відповідача не було.
З огляду на викладене, положення пункту 5 Порядку № 124 у частині, що визначає базовою розрахунковою величиною показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 1 жовтня 2017 р. (такий показник становив 3 764,40 грн), як такі, що не узгоджуються з вимогами частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України застосуванню судом не підлягають. Аналогічний правовий підхід щодо незастосування судом нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи були вони визнані нечинними в судовому порядку, викладений Верховним Судом у постановах від 12.03.2019 у справі № 913/204/18 та від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19.
Судом встановлено, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії позивача, становить 7 763,17 грн (за 2017-2019 роки), і саме він підлягав послідовному збільшенню на коефіцієнти 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.
Окремо суд зазначає таке. У позовній заяві розмір показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки зазначено як 13 949,09 грн. Проте ця величина показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні не є: за змістом рішення відповідача про перерахунок пенсії від 27.02.2026 № 047050008675 сума 13 949,09 грн становить заробітну плату (дохід) позивача для обчислення пенсії (Зп) у розумінні частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV станом на 01.03.2026, тобто величину, яка визначається як добуток показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні та відношення суми коефіцієнтів заробітної плати позивача до його страхового стажу, і саме з неї за формулою статті 27 Закону № 1058-IV обчислено розмір пенсії позивача (13 949,09 грн х 0,43833 = 6 114,30 грн). Розмір же показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки, який враховувався для обчислення пенсії позивача при її призначенні, становить 7 763,17 грн і прямо визначений відповідачем у листі від 02.07.2026 № 79763-58329/К-01/8-0400/26. З огляду на це суд у резолютивній частині цього рішення визначає показник, який підлягає збільшенню, у розмірі 7 763,17 грн, тобто в тому розмірі, який фактично враховувався для обчислення пенсії позивача, а не в розмірі, помилково зазначеному в позовній заяві. Такий підхід меж позовних вимог не змінює, оскільки позивач просить збільшити саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, який враховувався для обчислення його пенсії.
Суд звертає увагу, що згідно з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 кожний наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника, а тому коефіцієнти збільшення застосовуються послідовно. Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 11.03.2026 у справі № 440/1969/25 і від 10.06.2026 у справі № 440/7571/25, згідно з якою механізм індексації передбачає саме послідовне (накопичувальне) застосування встановлених коефіцієнтів, оскільки кожний наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередні роки показника, а застосування лише коефіцієнта поточного року призводить до порушення передбаченого законом механізму індексації та фактичного зменшення розміру пенсійної виплати. Та обставина, що позивач просить провести індексацію з 01.03.2026, набору коефіцієнтів збільшення, які підлягають застосуванню, не звужує. Це узгоджується і з пунктом 7 Порядку № 124, згідно з яким збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсій.
За таких обставин дії відповідача щодо непроведення з 01.03.2026 індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 є протиправними, а позовні вимоги - обґрунтованими.
Враховуючи, що позивач просить провести індексацію, перерахунок і виплату пенсії з 01.03.2026, та зважаючи на приписи частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і в межах позовних вимог, порушене право позивача підлягає захисту саме в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідач не надав суду жодного доказу правомірності відмови у проведенні індексації пенсії позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір, розмір якого відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 1 331,20 грн і підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 2, 5, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 241, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення з 01.03.2026 індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (13949,09 грн), у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 відповідно.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (13949,09 грн), у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 р. № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 № 118, пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168, пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 № 185, пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 № 209 та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25.02.2026 № 236, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2026, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез
Оригінал: reyestr.court.gov.ua