Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №160/23022/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 рокуСправа №160/23022/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВЕРЕЙТ СТАРТ» про стягнення податкового боргу,-

УСТАНОВИВ:

31.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВЕРЕЙТ СТАРТ» про стягнення податкового боргу, в якій позивач просить суд:

- стягнути податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВЕРЕЙТ СТАРТ» (ЄРДПОУ 42802130) до бюджету у розмірі 81 997, 16 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем як платником податків, який перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, обліковується незаявлений до суду податковий борг у сумі 81 997,16 грн, що виник унаслідок несплати у встановлені строки сум грошових зобов`язань, самостійно визначених відповідачем у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств та нарахованих контролюючим органом за результатами камеральних перевірок, а також непогашеної пені. У зв`язку з наявністю податкового боргу відповідачу сформовано та надіслано податкову вимогу, проте борг не погашено, що і стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні); розгляд справи призначено за наявними у справі матеріалами з 01.09.2026.

Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

З матеріалів справи видно, що відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження за допомогою підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа: документ доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ ІНЖИНІРІНГ» (ЄДРПОУ 42802130) 04.08.2026.

Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї справи, однак своїм правом на подання відзиву не скористався. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано, доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем, не надано.

За таких обставин суд, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши надані суб`єктом владних повноважень докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕВЕРЕЙТ СТАРТ» (код ЄДРПОУ 42802130) зареєстроване як юридична особа 06.02.2019 (номер запису 12031020000030203) та з 06.02.2019 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.

З 31.07.2025 змінено найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ ІНЖИНІРІНГ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕВЕРЕЙТ СТАРТ», а місцезнаходження - з вул. 8 Березня, буд. 23-А, смт Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області на вул. Купріянця Олега, буд. 123Б, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Відомостей про перебування відповідача в процесі припинення або про порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство матеріали справи не містять.

За даними інтегрованих карток платника податків, сформованих 29.07.2026, та загального розрахунку податкового боргу станом на 29.07.2026 за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 81 997,16 грн, а саме:

1. Заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 39 568,25 грн, згідно:

- податкового повідомлення-рішення (форма «Н») № 00110230408 від 17.05.2023 у розмірі 7 754,52 грн (штрафні санкції);

- податкового повідомлення-рішення (форма «Н») № 00110230408 від 17.05.2023 у розмірі 20 833,34 грн (штрафні санкції);

- податкового повідомлення-рішення (форма «Н») № 00110230408 від 17.05.2023 у розмірі 9 430,29 грн (штрафні санкції);

- податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0127670408 від 31.05.2023 у розмірі 1 374,35 грн (штрафні санкції);

- податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0127690408 від 31.05.2023 у розмірі 112,40 грн (штрафні санкції);

- податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0040560408 від 26.01.2024 у розмірі 6,60 грн (штрафні санкції);

- пені, нарахованої відповідно до положень статті 129 Податкового кодексу України, у загальному розмірі 56,75 грн;

2. Заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 42 428,91 грн, згідно:

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств № 9308544123 від 24.02.2023 у розмірі 38 250,67 грн (основний платіж);

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств № 9383818305 від 20.02.2024 у розмірі 3 052,00 грн (основний платіж);

- податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0104220408 від 06.03.2024 у розмірі 1 124,30 грн (штрафні санкції);

- пені, нарахованої відповідно до положень статті 129 Податкового кодексу України, у загальному розмірі 1,41 грн;

- податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0302820411 від 30.05.2025 у розмірі 0,53 грн (штрафні санкції).

Як вбачається з інтегрованих карток платника податків, заявлені до стягнення суми враховують часткове погашення відповідачем податкового боргу: 06.02.2025 сплачено 189,00 грн у рахунок погашення штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням (форма «Н») № 00110230408 від 17.05.2023, а 13.03.2025 - 5,33 грн у рахунок погашення заборгованості за податковою декларацією № 9308544123 від 24.02.2023.

У зв`язку з наявністю у відповідача податкового боргу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 10.05.2023 № 0009724-1306-0436 про наявність у відповідача станом на 09.05.2023 податкового боргу у сумі 38 256,00 грн, у якій платника попереджено про поширення на його майно права податкової застави, вимагалося сплатити суму податкового боргу та повідомлено про можливі заходи стягнення.

Податкову вимогу надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № ПВ-0009724-306-0436 за його місцезнаходженням, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, прийнятим відділенням поштового зв`язку 12.05.2023. На повідомленні про вручення міститься підпис особи, яка отримала податкову вимогу.

Податковий борг відповідачем не погашено, докази його сплати в матеріалах справи відсутні. Інформація щодо оскарження податкової вимоги та наведених вище податкових повідомлень-рішень у контролюючому органі чи в судовому порядку в матеріалах справи відсутня; станом на дату ухвалення цього рішення докази скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги суду не надані.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

За приписами пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язковими умовами, наявність яких у сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, є: наявність у платника податків податкового боргу; узгодженість сум грошових зобов`язань, з яких такий борг виник; формування та надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги в порядку, визначеному статтями 42, 59 Податкового кодексу України; сплив тридцяти календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги; непогашення податкового боргу станом на день звернення до суду.

Саме ці обставини входять до предмета доказування у цій справі. Аналогічний підхід застосовано Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 09 березня 2026 року у справі № 160/29324/25, у якій зазначено, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, встановлення факту її сплати в добровільному порядку або відсутності такого факту, а також перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України.

Застосовуючи наведене до обставин цієї справи, суд зазначає таке.

Частина грошових зобов`язань, з яких виник податковий борг відповідача, а саме зобов`язання з податку на прибуток підприємств за податковими деклараціями № 9308544123 від 24.02.2023 та № 9383818305 від 20.02.2024, самостійно обчислена та задекларована самим платником податків, а тому в силу пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України вважається узгодженою з моменту подання відповідних декларацій і додаткового узгодження не потребує. Прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень у такому випадку законом не передбачено, що прямо випливає з пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України.

Решта грошових зобов`язань визначена контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, які надіслані відповідачу рекомендованими поштовими відправленнями за його місцезнаходженням, що підтверджується списками згрупованих поштових відправлень і повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи. Доказів оскарження цих податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку, а так само доказів їх скасування чи відкликання матеріали справи не містять, а відтак визначені ними суми грошових зобов`язань є узгодженими.

Унаслідок несплати відповідачем зазначених зобов`язань у строки, встановлені Податковим кодексом України, вони набули статусу податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Загальна сума податкового боргу відповідача перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відтак передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України підстав для незастосування заходів, спрямованих на погашення (стягнення) податкового боргу, не встановлено.

Податкову вимогу форми «Ю» від 10.05.2023 № 0009724-1306-0436 сформовано після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання, визначеного відповідачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємств № 9308544123 від 24.02.2023, що відповідає пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, та надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його місцезнаходженням, що відповідає вимогам пункту 42.2 статті 42 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 08 лютого 2024 року у справі № 600/5156/21-а зазначив, що визначене пунктом 42.2 статті 42 та абзацом першим пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України правило щодо надсилання контролюючим органом податкового повідомлення-рішення на податкову адресу платника податків, яка міститься в даних облікової картки, покликане спонукати платника належним чином дотримуватися виконання процедури внесення змін до даних облікової картки.

Суд наголошує, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі № 140/12235/21.

Відповідачем не спростовано доводи контролюючого органу стосовно надіслання податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень у порядку, встановленому законом.

Тридцятиденний строк, установлений пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, з дня надіслання відповідачу податкової вимоги на день звернення позивача до суду сплив.

Сума податкового боргу, зазначена в податковій вимозі (38 256,00 грн станом на 09.05.2023), є меншою за суму, заявлену до стягнення у цій справі (81 997,16 грн станом на 29.07.2026), оскільки після формування податкової вимоги контролюючим органом нараховано відповідачу грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями, а сам відповідач подав податкову декларацію з податку на прибуток підприємств № 9383818305 від 20.02.2024, визначені в якій грошові зобов`язання у встановлені строки також не сплатив.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України збільшення суми податкового боргу платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, не покладає на контролюючий орган обов`язку формувати та надсилати податкову вимогу повторно; погашенню в такому разі підлягає вся сума податкового боргу, що існує на день погашення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі № 640/25601/20, у якій зазначено, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту його повного погашення за всіма видами податків і зборів; при цьому грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків, проте у разі зміни суми податкового боргу нормами Податкового кодексу України не передбачено обов`язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу.

Даними інтегрованих карток платника податків підтверджено, що з моменту формування податкової вимоги і до звернення позивача до суду податковий борг відповідача існував безперервно та в повному обсязі не погашався: здійснені відповідачем 06.02.2025 та 13.03.2025 платежі мали частковий характер і сум податкового боргу до нуля не зменшили.

Суд перевірив також дотримання позивачем строку, установленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, за яким податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Податковий борг відповідача, з якого сформовано податкову вимогу, виник 13.03.2023, тобто в період, коли перебіг строків, визначених Податковим кодексом України, був зупинений на підставі пункту 102.9 статті 102 цього Кодексу, чинного до 01 серпня 2023 року (виключений на підставі Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX). У цей самий період виникли й інші складові податкового боргу, нараховані за податковими повідомленнями-рішеннями від 17.05.2023 та від 31.05.2023, тоді як решта складових боргу виникла у 2024-2025 роках.

Періоди, протягом яких перебіг строків, визначених податковим законодавством, зупинявся, наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі № 320/15639/23, у якій, зокрема, відхилено доводи про те, що зупинення, передбачене пунктом 102.9 статті 102 Податкового кодексу України, не поширюється на строк давності стягнення податкового боргу, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу. Подібного підходу дотримується і Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 25 червня 2026 року у справі № 160/9155/25.

Позовну заяву надіслано до суду через підсистему «Електронний суд» 30.07.2026 та зареєстровано в суді 31.07.2026. За частиною десятою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява здана на пошту чи передана іншими відповідними засобами зв`язку, а тому днем звернення до суду є 30.07.2026, тобто в межах установленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України строку за кожною зі складових податкового боргу.

Водночас суд зазначає, що питання правомірності визначення сум грошових зобов`язань, які утворили податковий борг, у тому числі правильності нарахування пені, не охоплюється предметом цього позову, оскільки податкові повідомлення-рішення, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, а також податкова вимога не є предметом дослідження у цій справі. У межах цього спору перевірці підлягають обставини щодо наявності податкового боргу, за стягненням якого звернувся контролюючий орган. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 600/5156/21-а.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу у сумі 81 997,16 грн, узгодженість грошових зобов`язань, з яких він виник, формування та надіслання відповідачу податкової вимоги, безперервність існування податкового боргу з моменту формування податкової вимоги до звернення позивача до суду, а також дотримання позивачем строків, установлених пунктом 95.2 статті 95 і пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України. Доказів погашення податкового боргу, а так само доказів оскарження чи скасування податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень матеріали справи не містять, відповідачем такі докази не надані, розмір заявленої до стягнення суми відповідачем не спростований.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем у справі не понесені, а отже не підлягають стягненню з відповідача.

Від сплати судового збору позивача звільнено на підставі пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВЕРЕЙТ СТАРТ» (50019, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Купріянця Олега, буд. 123Б, код ЄДРПОУ 42802130) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВЕРЕЙТ СТАРТ» (ЄРДПОУ 42802130) до бюджету у розмірі 81 997, 16 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез