Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №522/5863/21 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5863/21

Провадження № 2/522/2421/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання – Гільтай А. В.,

представника позивачів – адвоката Копаньова О. В.,

представника відповідача Одеської міської ради – Старостіна О. С.,

представника відповідача Обслуговуючого кооперативу «Екодом-2» - адвоката Згоди О. О.,

представника третьої особи – Машталер Т. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Екодом-2», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення права власності на земельну ділянку та припинення права оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Одеської міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Екодом-2», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення права власності на земельну ділянку та припинення права оренди земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що позивачі є власниками квартир та приміщень у будинку АДРЕСА_1 . У травні 2020 року в дворі будинку АДРЕСА_1 з`явився паркан та почалися роботи зі знесення частини будинку АДРЕСА_1 з метою розчищення території для наступного будівництва 6-поверхового нового будинку всередині двору. Вже від цих підготовчих робіт на стінах прилеглих будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 з`явилися тріщини, відбулося обвалення частини стіни.

Під час збирання інформації для оскарження виданих містобудівних умов, мешканцям стало відомо про те, що забудовник ОК «Екодом-2» для свого будівництва вчинив дії по відведенню земельної ділянки, яка розташована під частиною будинку АДРЕСА_1 , та захопив 2/3 внутрішнього двору будинку АДРЕСА_1 . У подальшому між забудовником та Одеською міською радою був підписаний договір оренди цієї земельної ділянки на 20 років.

Мешканці будинку АДРЕСА_1 вважають, що відведення такої земельної ділянки, яка розташована під частиною будинку АДРЕСА_1 і поглинає 2/3 внутрішнього двору будинку АДРЕСА_1 , передання її в оренду ОК «Екодом-2» було незаконним, у зв`язку із тим, що така земельна ділянка входить до складу прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , є спільним майном всіх співвласників будинку АДРЕСА_1 , а чинним законодавством України встановлено, що спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Користуючись тим, що у його власності начебто перебувають окремо розміщені дві самостійні будівлі загальною площею 320,6 кв.м. (164,8 кв.м. + 155,8 кв.м.), ОК «Екодом -2» виготовило проект щодо відведення земельної ділянки площею 0,0634 га, що в перекладі на квадратні метри дорівнює 634 кв.м. і є на 313,4 кв.м. більшим за площу приміщень у власності. Відтак позивачі вважають, що ОК «Екодом-2» захопило 313,4 кв.м. подвір`я будинку АДРЕСА_1 , яке належить всім співвласникам будинку АДРЕСА_1 .

19.09.2018 Одеською міською радою прийнято рішення № 3805-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0634 га, за адресою: АДРЕСА_1 , та надання її в оренду Обслуговуючому кооперативу «Екодом-2».

21.03.2019 між Одеською міською радою (Орендодавець) та ОК «Екодом-2» (Орендар) укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Чужовською Н. Ю., реєстр. № 550, відповідно до умов якого Орендодавець передав на 20 років, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0634 га, кадастровий номер 5110137500:27:013:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування офісних приміщень.

У зв`язку із укладенням та нотаріальним посвідченням договору оренди земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було відкрито 21.03.2019 розділ та внесено відомості про Об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1792480451101, - земельну ділянку, кадастровий номер 5110137500:27:013:0007, площею 0,0634 га; зареєстровано 21.03.2019 запис про право власності на земельну ділянку № 30819939, відповідно до якого власником вказаної ділянки є Територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради; зареєстровано 21.03.2019 запис про інше речове право на земельну ділянку № 30820101, відповідно до якого право оренди зазначеної земельної ділянки належить Обслуговуючому кооперативу «Екодом-2» на підставі договору оренди землі, серія та номер: 550, виданий 21.03.2019, видавник Приватний нотаріус Чужовська Н.Ю. Одеський міський нотаріальний округ.

На думку позивачів, ОК «Екодом-2» не мало права на виділення в натурі частки земельної ділянки, що є спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , адже з поповерхового плану будинку АДРЕСА_1 вбачається, що належні ОК «Екодом-2» нежитлові будівлі є частинами багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , позначені на плані літерами «В», «Г», «Д». З акта від 15.10.2020, складеного комісією у складі начальника дільниці № 4 Кушніренка І. В., майстра ВД № 4 ОСОБА_3 у присутності робітника багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у результаті переобміру встановлено, що площа двору прибудинкової території складає 404, 5 кв. м., площа вулиці прибудинкової території складає 220, 5 кв. м.

Зі схеми прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 також вбачається, що належні ОК «Екодом-2» «нежилі будівлі» є частинами багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Правовстановлюючі документи на «нежилі будівлі» також вказують, що це частини багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Позивачі вважають незаконним, що ОК «Екодом-2» маючи у власності дві начебто окремі будівлі, виготовило проект про відведення однієї земельної ділянки, яка вдвічі більша за загальну площу будівель.

Також вважають, що Одеською міською радою прийнято незаконне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду , адже остання зобов`язана була звернути увагу на те, що земельна ділянка, про відведення якої подано проект, є частиною прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 , також неможливо було виділити одну земельну ділянку між начебто двома окремими не пов`язаними між собою будівлями, а наданий на затвердження проект щодо відведення земельної ділянки грубо порушує Закон України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», Цивільний кодекс України, Земельний кодекс України, а отже не міг бути затвердженим.

Зазначають, що Одеська міська рада та ОК «Екодом-2» незаконно позбавили мешканців будинку АДРЕСА_1 права отримати в постійне користування земельну ділянку, що складає прибудинкову територію будинку АДРЕСА_1 . Мешканці будинку АДРЕСА_1 не надавали згоди Одеській міській раді та/чи ОК «Екодом-2» на використання чи привласнення належного їм майна, не приймали жодних рішень відповідно до приписів Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» щодо надання згоди на відокремлення частки земельної ділянки, що відноситься до спільного майна багатоквартирного будинку, з метою подальшого її відведення та надання в оренду ОК «Екодом-2». За таких обставин Одеська міська рада повинна була відмовити ОК «Екодом-2» у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0634 га, адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного позивачі просять: визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради № 3805-VII від 19 вересня 2018 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0634 га, за адресою: АДРЕСА_1 , та надання її в оренду Обслуговуючому кооперативу «Екодом-2»; визнати недійсним Договір оренди землі, укладений 21 березня 2019 року щодо земельної ділянки площею 0,0634 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Одеською міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Екодом-2», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., реєстр. № 550, та зареєстрований 21.03.2019 приватним нотаріусом ОМНО Чужовською Н. Ю. (номер запису про інше речове право: 30819939); скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0634 га, кадастровий номер 5110137500:27:013:0007, у зв`язку із чим закрити розділ 1792480451101 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, скасувати відомості про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі України, закрити Поземельну книгу на земельну ділянку 5110137500:27:013:0007; у зв`язку із скасуванням державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:27:013:0007, припинити право власності Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на земельну ділянку, та припинити інше речове право - право оренди Обслуговуючого кооперативу «Екодом-2» земельної ділянки.

У відзиві на позовну заяву Одеська міська рада посилалася на необґрунтованість позову. Вважає, що позивачами у позовній заяві не зазначено достатніх правових підстав для визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської № 3805-VII від 19.09.2018. При цьому вказане рішення є правовим актом індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування внаслідок реалізації делегованих повноважень у сфері регулювання земельних правовідносин. Позивачі фактично звертаються з вимогою про скасування рішення Одеської міської ради як особи, яких оскаржуване рішення не стосується. Оскаржуваним у справі рішенням Одеська міська рада вирішила питання стосовно передання земельної ділянки комунальної власності в оренду та правового оформлення договірних відносин. Зазначає, що акти індивідуальної дії породжують права та обов`язки тільки того суб`єкта, якому його адресовано. Беручи до уваги, що предметом оскарження визначено правовий акт індивідуальної дії, який адресований іншій аніж позивач особі та не передбачає виникнення у позивача будь-яких прав та обов`язків, такий акт не може бути ним оскаржений. Одеська міська рада не приймала рішень та не вчиняла будь-яких дій або бездіяльності, які б створювали для позивачів права та обов`язки і породжували для них право на захист, і, відповідно, право на звернення до суду з таким позовом. Отже, прийняте Одеською міською радою рішення є ненормативним, яке після його реалізації вичерпало свою дію фактом його виконання, та відповідно, жодні права, свободи або інтереси позивачів оскаржуване рішення порушувати не може.

Також позовна заява не містить належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відведена оскаржуваним рішенням земельна ділянка є виключно прибудинковою територією. Єдиним документом, що підтверджує державну реєстрацію земельної ділянки з установленими межами та місцем розташування є витяг з Державного земельного кадастру. Проте, як слідує з матеріалів справи, земельна ділянка, на якій знаходиться житловий будинок та прибудинкова територія, про яку позивачі зазначають у позові, ані ОСОБА_1 ані ОСОБА_2 , ані об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (у разі якщо воно було створено) не виділялася, будь-яка землевпорядна документація не розроблялася та, відповідно, жодної реєстрації земельної ділянки та прав на неї в передбаченому законодавством порядку не здійснювалося. Зазначає, що Одеська міська рада як орган місцевого самоврядування, за відсутності оформлення у встановленому законом порядку речових прав на земельну ділянку співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , яка розташована в межах м. Одеси в силу закону. Вказана земельна ділянка завжди відносилась до земель комунальної власності територіальної громади м. Одеси. Таким чином, територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради як органу місцевого самоврядування на виконання передбачених чинним законодавством прав та обов`язків щодо здійснення правомочностей володіння, користування та розпорядження об`єктами комунальної власності, розпорядилась земельною ділянкою, площею 0,0634 га за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняла 19.09.2018 оскаржуване рішення №3805-VII.

Також зазначає, що на момент прийняття Одеською міською радою оскаржуваного рішення, право власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 у зазначених характеристиках, з відповідними правовстановлюючими документами (актом приймання-передачі, довідками, технічними паспортами та ін.) були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому в Одеської міської ради, як в органу місцевого самоврядування, під час розгляду та прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в тому числі в оренду, відсутні повноваження щодо перевірки законності чи незаконності зареєстрованих речових прав на об`єкти нерухомості, розташовані на такій земельній ділянці.

Щодо вимог про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації права власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради та речових прав ОК «Екодом-2» зазначає, що судова практика зміст ч. 3 ст. 215 ЦК України тлумачить таким чином, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Однак позивачі, у розумінні вищевказаного, не є тими особами, в яких наявне порушене право, та які можуть заявляти вимоги про визнання договору недійсним. За відсутності у позивачів виготовленої відповідної містобудівної та землевпорядної документації на прибудинкову земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , з чітким визначенням її площі та конфігурації, у них відсутнє порушене право, що виключає необхідність їх захисту або відновлення. Крім цього, заявлені позивачами позовні вимоги спрямовані на втручання в дискреційні повноваження Одеської міської ради як органу місцевого самоврядування щодо вирішення питань розпорядження землями комунальної власності та на позбавлення Одеської міської ради майна.

Доводи позовної заяви ґрунтуються на помилковому тлумаченні приписів земельного законодавства та, відповідно, безпідставному застосуванні останніх до спірних правовідносин.

У відзиві на позовну заяву Обслуговуючий кооператив «Екодом-2» у задоволенні позову позивачів просить відмовити. Зазначає, що позивачі, обґрунтовуючи позов, наводять обґрунтування наявності цивільного спору тим, що майну, яке перебуває в їхній приватній власності завдано шкоди. Однак при цьому у позові не зазначено про розмір та природу шкоди, завданої майну, що знаходиться у приватній власності позивачів. Більш того, у позовній заяві відсутні будь-які вимоги щодо відшкодування завданої шкоди. Разом з тим, позивачами не зазначено про причинно-наслідковий зв`язок між рішенням Одеської міської ради, укладенням договорів оренди та завданням шкоди їх майну. Отже цей позов стосується оскарження рішення Одеської міської ради № 3805-VII від 19.08.2019 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0634 га, за адресою: АДРЕСА_1 , та надання її в оренду Обслуговуючому кооперативу «Екодом-2», тобто рішення суб`єкту владних повноважень, яке не є похідним у питанні відшкодування шкоди майну, у зв`язку із чим спору про цивільне право у цій справі немає.

Вважає, що ураховуючи обмеження щодо строку оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, встановленого КАС України, цей позов є намаганням позивачів через об`єднання різних позовних вимог, поновити можливість оскарження рішення суб`єктів владних повноважень, що є незаконним та прямо суперечить положенням статті 20 ЦПК України та судовій практиці встановленою постановою ВСУ від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1593цс16, оскільки ці вимоги повинні розглядатися за правилами адміністративного та цивільного судочинства відповідно. Судовою практикою встановлено, що оскарження розпоряджень та рішень щодо питань відведення земельних ділянок відбувається за правилами адміністративного судочинства, а не будь-якого іншого.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 21.12.2021 ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2021 року скасовано, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії із земельною ділянкою, площею 0,0634 га, кадастровий номер 5110137500:27:013:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1792480451101), яка належить на праві власності Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради та перебуває в оренді Обслуговуючого кооперативу «Екодом-2»; заборонено Обслуговуючому кооперативу «Екодом-2» та/чи генеральному підряднику Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група «Еталон Буд» здійснювати будь-які підготовчі та/чи будівельні роботи на земельній ділянці, площею 0,0634 га, кадастровий номер 5110137500:27:013:0007, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1792480451101), яка належить на праві власності Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради та перебуває в оренді Обслуговуючого кооперативу «Екодом-2». У решті заяви відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 01 березня 2023 року касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Екодом-2» задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у частині заборони будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії із земельною ділянкою площею 0,0634 га, кадастровий номер 5110137500:27:013:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1792480451101), яка належить на праві власності територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради та перебуває в оренді ОК «Екодом-2» скасовано і ухвалено у вказаній частині нове рішення про відмову у задоволенні заявленої вимоги. В іншій частині постанову Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року залишено без змін.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 05.02.2024, за клопотанням ОСОБА_1 у справі призначено судову земельно - технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

11.09.2024 на адресу суду надійшов лист директора Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 24-1880 від 06.09.2024, відповідно до якого ухвалу суду від 24.10.2023 залишено без виконання у зв`язку з несплатою рахунку за проведення земельно - технічної експертизи.

У судових засіданнях представники позивачів – адвокати Бабійчук І. В. та Копаньов О. В. позов просили задовольнити.

Представник відповідача Одеської міської ради – Старостін О. С. та представник відповідача Обслуговуючого кооперативу «Екодом-2» - адвокат Згода О. О. у судових засіданнях у задоволенні позову просили відмовити.

Представник третьої особи – Машталер Т. А. у судовому засіданні у задоволенні позову просила відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 , а ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_5 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідно за №251027503 від 02.04.2021 та № 251027717 від 02.04.2021.

Обслуговуючому кооперативу «Екодом-2» на праві власності належить нежитлова будівля, загальною площею 164,8 кв.м. та нежитлова будівля, загальною площею 155,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.04.2021.

19.09.2018 Одеською міською радою прийнято рішення № 3805-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0634 га, за адресою: АДРЕСА_1 , та надання її в оренду Обслуговуючому кооперативу «Екодом-2», яким, зокрема, вирішено:

1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:27:013:0007), площею 0,0634 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови), за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Надати ОК «Екодом-2» земельну ділянку, вказану в пункті 1 цього рішення, в оренду на 20 років, цільове призначення - В.03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, вид використання - для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування офісних приміщень.

3. Затвердити проект договору оренди землі між Одеською міською радою та ОК «Екодом-2».

21.03.2019 між Одеською міською радою, що діє від імені та в інтересах Територіальної громади міста Одеси (Орендодавець) та ОК «Екодом-2», в особі Голови Кооперативу Кірона В. А. (Орендар) укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., зареєстрований в реєстрі за № 550.

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець на підставі Закону України «Про оренду землі» 161-ХІV від 06.10.1998 та рішення Одеської міської ради № 3805-VII від 19.09.2018 надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0634 га, кадастровий номер 5110137500:27:013:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування офісних приміщень.

Відповідно до п. 3.1. Договору договір укладено на 20 років, для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування офісних приміщень.

На виконання ухвали суду від 29.06.2022 від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, на адресу суду надійшли скан-копії документів реєстраційної справи № 1792480451101, щодо об`єкта нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії реєстраційної справи зокрема слідує, що 21.03.2019 представник ОК «Екодом-2» Кірон В. А. звернувся з заявою реєстраційний номер 33241980 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) щодо земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:27:013:0007.

22 березня 2019 року державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю. прийнято рішення № 46090995 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого вирішено провести державну реєстрацію іншого речового права та одночасної державної реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:27:013:0007, за суб`єктом Обслуговуючий кооператив «Екодом 2». Відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 160613871 від 22.03.2019 відкрито розділ та внесено відомості про Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1792480451101, земельна ділянка, кадастровий номер 5110137500:27:013:0007, площею 0,0634 га, форма власності: комунальна, власник Територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради, номер запису про право власності: 30819939.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 160614223 від 22.03.2019 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю. внесено запис про інше речове право на земельну ділянку № 30820101, відповідно до якого зазначено вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер: 550, виданий 21.03.2019, видавник: Приватний нотаріус Чужовська Н. Ю. Одеський міський нотаріальний округ; відомості про суб`єкта іншого речового права: Орендар Обслуговуючий кооператив «Екодом-2».

Cтаття 13 ЦПК України визначає принцип диспозитивності цивільного судочинства та встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначається у статті 16 ЦК України.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи-позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

При цьому, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року в справі № 916/2040/20).

За статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Звертаючись до суду з даним позовом позивачі зазначають, що ОК «Екодом-2» не мало права на виділення в натурі частки земельної ділянки, що є спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , при цьому Одеською міською радою прийнято незаконне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду, адже не перевірено зокрема, що земельна ділянка, про відведення якої подано проект, є частиною прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 , співвласниками якого є позивачі, та відповідачі незаконно позбавили мешканців будинку АДРЕСА_1 права отримати в постійне користування земельну ділянку, що складає прибудинкову територію будинку АДРЕСА_1 .

Водночас позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення їхніх прав.

Посилаючись на те, що відведена земельна ділянка є прибудинковою територією та знаходиться під частиною будинку АДРЕСА_1 і поглинає 2/3 внутрішнього двору будинку, позивачами не надано доказів на підтвердження цих обставин.

Ухвалою суду від 24.10.2023, залишеною без змін судовим рішенням суду апеляційної інстанції, у справі призначалася судова земельно - технічна експертиза, на вирішення якої ставилися питання зокрема щодо визначення конфігурація, промірів та площі земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 з допуском проведення експертом необхідних топографо-геодезичних робіт та вимірювань на місцевості; питання щодо наявності/відсутності порушення меж (або накладання) земельних ділянок.

Однак ухвалу суду від 24.10.2023 залишено без виконання у зв`язку з несплатою позивачем рахунку за проведення земельно - технічної експертизи.

Також позивачами не підтверджено належними та допустимими доказами й твердження, що саме внаслідок підготовчих робіт на стінах прилеглих будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 з`явилися тріщини та відбулося обвалення частини стіни.

Крім того, як слідує з матеріалів справи, позивачі не є стороною договору оренди від 21.03.2019, про визнання якого недійсним вони звернувся до суду з позовом у цій справі.

Водночас ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (пункт 2 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (такий висновок міститься у пункті 53 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16).

Отже, крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 387/515/18.

Водночас у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

При цьому, на переконання суду, позивачами, з урахуванням вищенаведеного, не доведено порушення їхніх прав та законних інтересів оспорюваним договором.

Отже, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Поряд з цим у названих постановах Верховного Суду також відзначено, що у разі з`ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства.

Оскільки відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивачів є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові, доводам, викладеним у позовній заяві, які стосуються суті спору, суд оцінки не надає.

Інші вимоги позовної заяви є похідними, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачами по сплаті судового збору слід залишити за ними.

Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 76, 81, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Екодом-2», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення права власності на земельну ділянку та припинення права оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24.09.2026.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА