Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №522/17586/23 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17586/23

Провадження № 2/522/2460/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.

за участі секретаря судового засідання – Гільтай А. В.,

представника позивача – адвоката Главацького Ю. А.,

представника відповідача - адвоката Землякова О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» про визнання договору іпотеки припиненим, скасування запису про обтяження, скасування іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Укрдебт Плюс» про визнання договору іпотеки припиненим, скасування запису про обтяження, скасування іпотеки.

Позов мотивований тим, що 26.03.2008 між Акціонерним комерційним інвестиційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11314538000, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 46 000 доларів США, зі сплатою процентів у розмірі 13,90 % та строком повернення до 26.03.2015.

Згідно з положеннями пункту 2.1. договору з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника банком приймається, зокрема, застава нерухомості, а саме: квартира, що складається з 2-х кімнат, загальною площею 39,3 кв.м., житловою 30,4 кв.м., що знаходиться адресою: АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_1 . На виконання зазначених умов договору 26.03.2008 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., реєстровий номер 1346, у зв`язку з чим до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено відповідний запис про обтяження: реєстраційний номер обтяження 6874975.

08.12.2011 між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у ОСОБА_2 станом на 26.06.2013, згідно з розрахунками позивача, утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 53 212,94 дол. США. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2014 у справі № 522/30589/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24.03.2015, відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність та усунення перешкод у здійсненні права власності. У вказаному рішенні суд роз`яснив позивачу право на пред`явлення позову на загальних підставах стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до інформації, розміщеної на сайті Судова влада України та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, цивільні справи, де відповідачем виступав/виступає ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та/або звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні, а також відсутні будь-які судові рішення, окрім як у справі № 522/30589/13-ц.

ПАТ «Дельта банк», звертаючись до суду у 2013 році визначив, що станом на 26.06.2013, через неналежне виконання умов кредитного договору у ОСОБА_2 утворилась заборгованість у розмірі 53 212,94 дол. США. Отже, можна вважати, що саме з цієї дати - 26.06.2013 кредитор дізнався про порушення кредитного зобов`язання, а відповідно 25.06.2016, ураховуючи строки позовної давності, є останнім днем звернення до суду із вимогами до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11314538000 від 26.03.2008.

При цьому станом на 25.06.2016 ані АКІБ «УкрСиббанк», ані ПАТ «Дельта Банк» не звертались до суду із вимогами до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11314538000 від 26.03.2008.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

У подальшому право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11314538000 від 26 березня 2008 року та договором іпотеки від 26 березня 2008 року були відступлені на користь ТОВ «Укрдебт Плюс» на підставі Договору про відступлення прав вимоги від 13 травня 2020 року, в зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав були внесені відомості про ТОВ «Укрдебт Плюс»як іпотекодержателя за договором іпотеки від 26 березня 2008 року (номер запису про іпотеку: 5601020).

Позивач зазначила, що станом на 13 травня 2020 року ПАТ «Дельта Банк» передало ТОВ «Укрдебт Плюс»недійсну вимогу за Договором про надання споживчого кредиту № 11314538000 від 26 березня 2008 року. При цьому ТОВ «Укрдебт Плюс», як правонаступник, не зверталося до суду в рамках справи № 522/30589/13-ц про заміну сторони, як і не зверталося з позовом, зокрема до позивача, а також до спадкоємців позичальника, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач стверджує, що у ОСОБА_2 відсутні спадкоємці, а відтак відсутні особи, які набули статусу іпотекодавця.

Посилаючись на положення ст. 1281 ЦК України позивач вважає, що ТОВ «Укрдебт Плюс» позбавлене права вимоги до спадкоємців ОСОБА_2 з 13 травня 2020 року, а отже усі зобов`язання, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту №11314538000 від 26 березня 2008 року належить вважати припиненими з цих підстав. Оскільки ТОВ «Укрдебт Плюс» втратило право вимоги до спадкоємців щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, то й укладений в його забезпечення договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., реєстровий номер 1346, також має бути припинений.

На підставі наведеного просить визнати припиненим договір іпотеки, укладений 26 березня 2008 року між Акціонерним комерційним інвестиційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., реєстровий номер 1346; скасувати запис про обтяження № 5601021 (спеціальний розділ), дата, час державної реєстрації: 26.03.2008 17:20:55: Державний реєстратор: приватний нотаріус Ковальчук С. П., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; Документи, подані для державної реєстрації: Договір іпотеки, серія та номер: 1346, виданий 26.03.2008. видавник: ПН ОМНО Савченко С. В.; договір купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер: 2049,2950, виданий 08.12.2011, видавник: Приватний нотаріус КМНО Шевченко Д. Г.; Вид обтяження: заборона на нерухоме майно Відомості про суб`єктів обтяження: Особа, майно /права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 . адреса: АДРЕСА_1 : Обтяжувач: ПАТ «Дельта Банк», код ЄДРПОУ: 34047020; Відомості про реєстрацію до 01.01.2013р.: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 6874975, 26.03.2008 17:20:55, реєстратор: Одеський міський нотаріальний округ: тип об`єкта: квартира: адреса: АДРЕСА_1 ; скасувати іпотеку, реєстраційний № 5601020 (спеціальний розділ); дата, час державної реєстрації: 17.11.2009 17:06:23; Державний реєстратор: приватний нотаріус Ковальчук Сергій Павлович, Київський міський нотаріальний округ, м.Київ; Відомості про суб`єктів: Боржник: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ; Майновий поручитель: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; Іпотекодержатель: ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», код ЄДРГІОУ: 43212924, країна реєстрації: Україна; Відомості про реєстрацію до 01.01.2013р.: Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер іпотеки: 9255756, 17.11.2009 17:06:23, реєстратор: Одеський міський нотаріальний округ; Тип об`єкта: квартира: АДРЕСА_1 .

У відзиві на позовну заяву ТОВ «Укрдебт Плюс» у задоволенні позову просило відмовити, вважає заявлені вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що на дату відступлення права вимоги від ПАТ «Дельта банк» заборгованість позичальника ОСОБА_2 за Договором про надання споживчого кредиту №11314538000 від 26.03.2008 станом на 13.05.2020 становила 3 024 695,86 грн. На даний час указана заборгованість не погашена.

При цьому Законом України «Про іпотеку» не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов`язанням. Таким чином, якщо інше не передбачене договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки сам по собі не припиняє основного зобов`язання за кредитним договором, а тому не може вважатися підставою для припинення іпотеки відповідно до абзацу другого частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку». Отже, доводи позивача про припинення зобов`язання у зв`язку з нібито пропуском кредитором строку позовної давності вважає помилковими.

Також зазначає, що доводи позивача про відсутність спадкоємців після смерті позичальника ОСОБА_2 ґрунтуються виключно на її припущеннях, а відтак висновки, що у зв`язку з відсутністю спадкоємців припинилися зобов`язання, що виникли з кредитного договору, є необґрунтованими та безпідставними.

ТОВ «Укрдебт Плюс» як кредитору стало відомо про смерть ОСОБА_2 в липні 2021 року. Після цього ТОВ «Укрдебт Плюс» одразу звернулося до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса з претензією до спадкоємців ОСОБА_2 . Наразі нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса відкрито спадкову справу за №322Б/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Спадкова справа заведена на підставі претензії кредитора ТОВ «Укрдебт Плюс», яка надійшла до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса 14 липня 2021 року.

Вважає, що ОСОБА_1 діє недобросовісно, має на меті уникнути виконання своїх зобов`язань, оскільки вона, як матір померлого боржника, не повідомила вчасно кредитора про смерть позичальника, а вичікувала певний час з метою пред`явити даний позов про припинення іпотеки. Також як позичальник ОСОБА_2 так і його матір ОСОБА_1 були зареєстровані за однією адресою - АДРЕСА_1 , при цьому ОСОБА_1 не відмовлялася від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а отже вважається такою, що прийняла спадщину. Відтак вважає доводи позивача про припинення зобов`язань, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту та договору іпотеки, у зв`язку з відсутністю спадкоємців після смерті ОСОБА_2 безпідставними.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 січня 2024 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів. Витребувано у Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 січня 2024 року за клопотанням ТОВ «Укрдебт Плюс» про витребувано у Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради інформацію про осіб, які були станом на 25 серпня 2019 року зареєстровані за однією адресою з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Главацький Ю. А. позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Земляков О. А. у судовому засіданні проти позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

26 березня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11314538000.

Відповідно до умов указаного кредитного договору Банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в сумі 46 000,00 дол. США, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати та повернути Банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит в повному обсязі в строк до 26.03.2015 або достроково зі сплатою 13,90% річних за користування кредитом.

Згідно з положеннями пункту 2.1. Договору з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника банком приймається, зокрема, застава нерухомості, а саме: квартира, що складається з 2-х кімнат, загальною площею 39,3 кв.м., житловою 30,4 кв.м., що знаходиться адресою: АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_1 .

На виконання зазначених умов договору 26.03.2008 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., реєстровий номер 1346 та до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено відповідний запис про обтяження: реєстраційний номер обтяження 6874975.

На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 АКІБ «УкрСиббанк» змінив назву на ПАТ «УкрСиббанк», яке є правонаступником усіх прав та обов`язків АКІБ «УкрСиббанк», а на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 право вимоги останнім передано ПАТ «Дельта банк».

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2014 у справі № 522/30589/13-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24.03.2015, відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність та усунення перешкод у здійсненні права власності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 26 серпня 2019 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Як слідує з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на квартиру АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , зареєстроване обтяження, іпотекодержатель ТОВ «Укрдебт Плюс».

На виконання ухвали суду від 09.01.2024 від Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса надійшли копії матеріалів спадкової справи №322Б/2021, заведеної 14.07.2021 до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі спадкової справи слідує, що 14.07.2021 до Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса надійшла вимога (претензія) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» від 05.07.2021 № 2422655 до спадкоємців боржника ОСОБА_2 .

Листом Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса від 14.07.2021 № 720/02-14 на адресу ТОВ «Укрдебт Плюс» повідомлено про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи №322Б/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за претензією ТОВ «Укрдебт Плюс». Після померлого спадкодавця ніхто із спадкоємців заяву про прийняття спадщини не подав і нікому із спадкоємців свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Відповідно до листа Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса від 14.06.2023 № 470/02-14, адресованого ТОВ «Укрдебт Плюс», Приморською державною нотаріальною конторою у місті Одеса відкрито спадкову справу за №322Б/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Спадкова справа заведена згідно претензії кредитора ТОВ «Укрдебт Плюс», яка надійшла до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса 14 липня 2021 року. Із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Відповідно до листа Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради № 743/01-09 від 20.05.2024, що надійшов на адресу суду на виконання ухвали суду від 09.01.2024, станом на 25 серпня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання таких осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на те, що кредитор пропустив строк позовної давності для звернення з вимогами до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, після смерті ОСОБА_2 відсутні спадкоємці, а отже зобов`язання, що виникли з кредитного договору припинилися, а також кредитор не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину у строки, встановлені ч. ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У справі № 522/30589/13-ц встановлено, що у ОСОБА_2 наявна заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11314538000 від 26.03.2008, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , станом на 26.06.2013 у загальному розмірі 53 212, 94 доларів США.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Сплив позовної давності як підставу для припинення зобов`язання норми глави 50 «Припинення зобов`язання» ЦК України не передбачають.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правилами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України.

Згідно з статтею 267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

У зобов`язальних відносинах суб`єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов`язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов`язку. Так само боржник зі спливом позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов`язку.

Однак за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності само по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України).

У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними і прийняти рішення про задоволення позову (частина п`ята статті 267 ЦК України). Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов`язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша статті 267 ЦК України), установлюючи для особи, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Отже, ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо.

Таким чином, за загальним правилом ЦК України зі спливом позовної давності зобов`язання не припиняється.

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання (частина перша статті 7 Закону України «Про іпотеку»).

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням (стаття 11 Закону України «Про іпотеку»).

Отже, законодавець диференціює правовий статус іпотекодавця залежно від його участі в основному зобов`язанні: у разі коли іпотекодавець є стороною (зобов`язаною особою) за основним правовідношенням, він набуває статусу боржника; якщо ж іпотекодавець передає нерухоме майно в іпотеку для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем, він виступає як майновий поручитель.

Підстави для припинення зобов`язання визначені у статтях 598-609 ЦК України.

За змістом статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в Закону України «Про іпотеку». Зміст цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Так, згідно з указаною нормою іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання (абзац другий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»). Натомість Законом України «Про іпотеку» не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов`язанням.

Таким чином, якщо інше не передбачене договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором само по собі не припиняє основного зобов`язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку».

Така правова позиція викладено в постанові Верховного Суду у постанові від 16 вересня 2025 року у справі № 504/2560/19.

Вказана правова позиція є сталою та незмінною протягом тривалого часу та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-786цс17, від 05 липня 2017 року у справі № 6-1840цс16, у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 537/6072/16 (провадження № 61-35327св18), від 21 листопада 2018 року (провадження № 61-37670св18), від 28 січня 2019 року у справі № 639/7920/16 (провадження № 61-33814св18), від 09 квітня 2019 року у справі № 910/3359/18, від 28 жовтня 2019 року у справі № 626/1799/17 (провадження № 61-2382св19), від 01 липня 2020 року у справі № 727/11061/18 (провадження № 61-9980св19), від 29 червня 2022 року у справі № 664/1667/20, від 04 жовтня 2023 року у справі № 331/6035/21 (провадження № 61-6203св23) від 18 грудня 2024 року у справі № 712/9022/21 (провадження № 61-9448св24).

Щодо доводів позивача, що після смерті ОСОБА_2 відсутні спадкоємці, а тому зобов`язання, що виникли з кредитного договору припинилися, а кредитор не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину у строки, встановлені ч. ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України, суд зазначає таке.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

У статтях 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Як слідує з матеріалів справи, від ТОВ «Укрдебт Плюс» 14.07.2021 до Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса надійшла вимога (претензія) до спадкоємців боржника ОСОБА_2 . У вимозі (претензії) до спадкоємців боржника ТОВ «Укрдебт Плюс» вказувало, що про смерть позичальника ОСОБА_2 дізналося у червні 2021 року.

На підставі указаної претензії відповідача 14.07.2021 нотаріусом заведено спадкову справу №322Б/2021 до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому позивачем не спростовано, що ТОВ «Укрдебт Плюс» дізналося про смерть позичальника раніше.

Зі змісту листа Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради № 743/01-09 від 20.05.2024 слідує, що станом на 25 серпня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 значилося зареєстрованим місце проживання зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка, як стверджує відповідач, є матір`ю померлого ОСОБА_2 , що не заперечувалося позивачем.

Отже, в силу положень ч. 3 ст. 1269 ЦК України позивач є такою, що прийняла спадщину, оскільки протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявила про відмову від неї.

Відтак, зобов`язання за кредитним договором від 26.03.2008 не припинилися у зв`язку зі смертю боржника, оскільки не є такими, що нерозривно пов`язані з його особою, а отже, входять до складу спадщини, а також існує спадкоємець, який вважаються таким, що прийняв спадщину, при цьому відсутність свідоцтва про право на спадщину не свідчить про припинення зобов`язання.

Відповідно, смерть ОСОБА_2 не припинила ані основного зобов`язання, ані забезпечувального - іпотеки, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» припиняється виключно у випадках, прямо передбачених законом.

Наведене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27 травня 2026 року у справі № 761/3887/25.

За таких обставин, правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.

Судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України слід залишити за нею.

Керуючись ст. 2-13, 76-83, 141, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» про визнання договору іпотеки припиненим, скасування запису про обтяження, скасування іпотеки - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», код ЄДРПОУ: 43212924, адреса: м. Київ, вул. Степана Бандери, 28А.

Повне судове рішення складено 24.09.2026.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА