Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №505/3628/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №505/3628/25

Суддя: Ващук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 505/3628/25

№ 3/505/227/2026

23 вересня 2026 року м. Подільськ

суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Ващук О.В., з участю секретарів судового засідання Федорцової І.С., Піскунова Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Подільськ справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

встановила:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №579168 від 28 вересня 2025 року, ОСОБА_1 28 вересня 2025 року о 00 год. 54 хв. за адресою вул. Соборна, 74, м.Подільськ, Одеської області керував транспортним засобом марки Chery Amulet державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився за допомогою приладу Alkotest 6820 «Драгер», результат тесту 1,63 % проміле. ОСОБА_1 такими діями порушив підпункт «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 11 грудня 2025 року адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП направлено до Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на доопрацювання.

Справа неодноразово призначалася до розгляду на: 24.02.2026 року, 03.04.2026 року, 25.05.2026 року, 03.07.2026 року, 20.07.2026 року, 17.08.2026 року, 24.08.2026 року, 10.09.2026 року, 15.09.2026 року, 18.09.2026 року, 21.09.2026 року, 23.09.2026 року.

Судове засідання, призначене на 24 лютого 2026 року було відкладено за клопотанням адвоката Осокіна С.Ю., який просив суд надати йому можливість ознайомитися з матеріалами даної справи.

В судовому засіданні 03.04.2026 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину не визнав. Адвокат Осокін С.Ю. зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення складено у відсутності його підзахисного, який вперше його побачив в офісі, також зазначив, що на його думку є недопустимими доказами акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому в загальному зазначено ознаки алкогольного сп`яніння як «алкогольне сп`яніння» та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому не зазначено повна назва медичного закладу.

Після дослідження письмових матеріалів справи адвокат Осокін С.Ю. заявив клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні, у зв`язку із його зайнятістю і іншій справі, яка розглядається у Київському районному суді м. Одеси.

В судове засідання 25 травня 2026 року адвокат Осокін С.Ю. не з`явився, у зв`язку з його зайнятістю в іншій справі, яка розглядається у Київському районному суді м. Одеси.

Судове засідання 03.07.2026 року не відбулося у зв`язку з надходження до суду заяви адвоката Осокіна С.Ю. про відкладення судового засідання через його хворобу, окрім того адвокат зазначив, що докази поважності причин його неявки надасть після одужання. В матеріалах справи такі докази відсутні.

В судовому засідання, яке відбулося 20.07.2026 року судом було частково задоволено клопотання адвоката Осокіна С.Ю. та витребувано з Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області відомості про технічний засіб на який здійснювалась відеофіксація події, яка мала місце 28 вересня 2025 року, зокрема, відомості про назву технічного пристрою, заводський та реєстраційний його номер, а також відеозапис події, у зв`язку з чим оголошено перерву.

В судовому засідання, яке відбулося 17.08.2026 року судом було частково задоволено клопотання адвоката Осокіна С.Ю. та витребувано з Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області документ (сертифікат відповідності), на підставі якого працівники поліції мають право використовувати пристрій для корпоративного зв`язку XiaomiMi A2 lite s/n -19058/28UU04528, інвентарний номер – 1113025322 для відео фіксації подій, зокрема, події, яка мала місце 28 вересня 2025 року,відповідно на який було здійснено запис відео під назвою WhatsAppVideo, дата 26.12.2025, у зв`язку з чим оголошено перерву.

В судове засідання 24.08.2026 року адвокат Осокін С.Ю. не з`явився, у зв`язку з його зайнятістю в іншій справі, яка розглядається в Одеському апеляційному суді. Оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заперечував проти розгляду справи за відсутності його захисника, розгляд справи було відкладено.

Судові засідання 10.09.2026 року та 15.09.2026 року не відбулися у зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному та у зв`язку із зайнятістю у розгляді кримінального провадження.

В судовому засіданні, яке відбулося 18.09.2026 року адвокат Осокін С.Ю. зазначив, що оскільки на запит суду працівниками поліції не було надано сертифікату на пристрій (телефон), тому відео файл, який здійснено на вказаний телефон не може бути визнаний допустимим доказом по справі. Окрім того, адвокат Осокін С.Ю. заявив, що він обмежений в часі через термінову необхідність його участі у проведенні слідчих дій у Ананьївському районі, тому просив оголосити перерву в судовому засіданні.

В судовому засіданні 21.09.2026 року судом відмовлено в задоволенні клопотанні адвоката Осокіна С.Ю. про повторне витребування з Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області документ засвідчені копії документів з інформацією про інвентарний та номенклатурний номери мобільного телефону, а також сертифікат відповідності даного приладу. Окрім того, після дослідження в судовому засіданні відеозапису події, яка мала місце 28.08.2025 року та надання ним усних пояснень та доводів щодо досліджених судом доказів, адвокат Осокін С.Ю. заявив клопотання про оголошення чергової перерви для надання йому можливості підготувати письмово свої обґрунтування, в задоволені якого судом було відмовлено, після чого адвокат Осокін С.Ю. заявив відвід судді.

Постановою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 22 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви адвоката Осокіна С.Ю. про відвід судді.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у сукупності із попередньою процесуальною поведінкою сторони захисту, дії якої фактично були спрямовані на затягування судового розгляду задля закінчення строків накладення адміністративного стягнення та уникнення ОСОБА_1 відповідальності.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально, використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29 травня 2008 року «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21грудня 2006 року «Мороз та інші проти України`та інші).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 серпня 2018 року (справа № 11-237сап18) звертає увагу на те, що право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч.1 ст.268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням зазначеного, на переконання суду усі вищенаведені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 та його захисник Осокін С.Ю., будучи обізнаними про перебування даної справи про адміністративні правопорушення на розгляді у Подільському міськрайонному суді Одеської області, яка неодноразово призначалась до розгляду та відкладалась, зокрема за клопотаннями захисника Осокіна С.Ю., а призначення судового засідання після розгляду заяви про відвід судді, про що учасники були повідомлені, зокрема через Електронний суд, а особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомлено додатково шляхом надіслання смс повідомлення у додаток Viber в судове засідання не з`явилися.

Водночас судом враховується також факт, що в попередніх судових засіданнях особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Осокін С.Ю. надавали суду свої пояснення по суті справи.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не є обов`язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та його захисника Осокіна С.Д., на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Заслухавши учасників, дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тобто, з вказаних норм вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до підпункту «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні особою транспортним засобом у стані сп`яніння, передачі керування особі, яка знаходиться в такому стані або у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння визначений Кодексом України про адміністративні правопорушення, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджений Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 р. (в подальшому - Порядок № 1103).

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння визначається ст.266 КУпАП.

Відповідно до положень ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з п.7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Відтак, нормами чинного законодавства України визначено дві підстави направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я, якими є: відмова особи від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу; висловлення водієм незгоди з результатами огляду, проведеного на місці зупинки автомобіля.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 579168 від 28 вересня 2025 року; даними роздруківки з технічного приладу Drager Alkotest-6820, з якої видно, що особою, яку 28 вересня 2025 року тестують - ОСОБА_1 , результат тесту – 1,63 проміле; даними акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 вересня 2026 року, з якого вбачається що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксована не в автоматичному режимі від 28.09.2025 року, постановленої стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП (керування ТЗ особою, яка не мала при собі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів); наявними в матеріалах справи відеозаписами, в яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, зокрема: факт керування останнім транспортним засобом у вказані в протоколі час та місці, а також поведінка на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , який не заперечував факт керування автомобілем, повідомивши, що «він їхав по сигарети», «я нічого не порушив», «Ви мене зупинили», «я їхав потихенько»; проходження за згодою ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та зафіксовано результат огляду – 1,63 проміле, погодження його з результатом огляду; повідомлення ОСОБА_1 працівниками поліції те, що стосовно нього буде складено протокол та постанова; роз`яснено йому права; запропоновано ОСОБА_1 поїхати до медичного закладу для проходження огляду, на що останній відмовився, також ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень та підписання протоколу.

Щодо тверджень сторони захисту стосовно наявності розбіжностей у даті збереженого відеофайлу під назвою - WhatsAppVideo, яка відмінна від дати складення адміністративного протоколу, то судом встановлено, що назва зазначеному відео є фактично датою збереження вказаного відео на диск.

Окрім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується також наявними в матеріалах справи копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 28.09.2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП, яку останнім оскаржено не були, оскільки відомості про протилежне стороною захисту суду повідомлено не було.

Стосовно тверджень захисника, що відсутність конкретно зазначених ознак сп?яніння в акті огляду, що ставить під сумнів законність підстав для проведення огляду та допустимість його результатів як доказ у справі, суд зазначає наступне.

Згідно пунктом 2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп`яніння.

Водночас ознаками алкогольного сп`яніння, згідно Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Враховуючи зазначене, оскільки виявлення відповідних ознак відноситься до виключної суб`єктивної компетенції працівника поліції, а спростування таких ознак є правом особи на проходження відповідного огляду, що і було зроблено ОСОБА_1 результат огляду якого склав 1,63 %.

Об`єктивних даних зафіксованих на відеозаписі достатньо для підтвердження факту вказаних в протоколі обставин, а усі заперечення правопорушника та його захисника розцінюю як спробу уникнення від адміністративної відповідності.

Таким чином, враховуючи, що у справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог статті 33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

На підставі викладеного, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних із керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526 Банк отримувача: Казначейство України Номер рахунку (ІВАN): UA848999980313080149000015001; призначення платежу: штраф (ПДД).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, слід негайно подати (надіслати) до суду.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.В. Ващук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua