Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №496/4510/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4510/26

Провадження № 3/496/1731/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі головуючого – судді Портної О.П., за участю: секретаря – Сурженка В.С., розглянувши в залі суду міста Біляївка в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділення поліції №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

26.05.2026 року о 07:35 год с. Усатове, дорога Київ - Одеса 464 км, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом "BMW" д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю із порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, також від продуття алкотестеру Драгер на місці зупинки відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

30.06.2026 року на адресу суду від адвоката Мороз А.А. яка діє в інтересах ОСОБА_1 (відповідно до ордеру) надійшли клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання.

При підготовці матеріалів справи для ознайомлення, було встановлено, що на диску доданому до матеріалів справи, відсутні будь які файли, що позбавило суд можливості забезпечити ознайомлення захисника з відеоматеріалами справи.

Біляївським районним судом Одеської області було витребувано у ВП № 2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області відеозапис стосовно адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , яке мало місце 26.05.2026 року, оскільки даний відеозапис стосується факту вчинення адміністративного правопорушення.

21.07.2026 року на адресу суду від адвоката Мороз А.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Заяву було задоволено.

17.08.2026 року на адресу суду від адвоката Мороз А.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Заяву було задоволено.

24.08.2026 року Біляївським районним судом Одеської області повторно було направлено лист до ОРУП №2 ГУНП в Одеській області щодо витребування відеозапису 1113098706/243 стосовно адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 .

27.08.2026 року на адресу суду з ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області надійшов лист № 312340-2026 від 27.08.2026 з копією відеозапису події, яка мала місце 26.05.2026 року за адресою Одеська область, с. Усатове, дорога Київ – Одеса 464 км, відносно ОСОБА_1 .

15.09.2026 року на адресу суду від адвоката Мороз А.А. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заяву було задоволено.

18.09.2026 року на адресу суду від адвоката Мороз А.А. надійшло клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення у якому адвокат зазначає, що ОСОБА_1 не погоджується з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, не перебував у стані алкогольного сп`яніння, не відмовлявся від проходження огляду в встановленому порядку та не мав жодних ознак алкогольного сп`яніння. Зазначає про: відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом; відсутність підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння; відсутність належних і допустимих доказів належного направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я; відсутність акту огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння; щодо не роз`яснення ОСОБА_1 прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП; щодо поведінки ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками патрульної поліції; щодо не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом; щодо характеристики особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Зазначає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутності належних та допустимих доказів його вини та за наявності допущених працівниками поліції порушень встановленої процедури матиме для нього істотні наслідки, пов`язані як з виконанням службових обов`язків за посадою старшого механіка – водія, так і із забезпеченням повсякденних потреб членів його сім`ї, які перебувають на його утриманні. Просить суд визнати невинуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження по справі про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Крім того 18.09.2026 року надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції захисник Мороз А.А. зазначила, що ОСОБА_1 провину не визнає, просить врахувати його службову характеристику та просить суд закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу правопорушення в діях її довірителя.

Суд, заслухавши захисника, дослідивши наявні у справі про адміністративне правопорушення матеріали, надавши їм належну і всебічну правову оцінку, як окремо кожного доказу, так і у сукупності, дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру, особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Такий огляд за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), згідно якої огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п. 9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 своїми діями скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 675721 від 26.05.2026 року, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, із зазначенням у ньому усіх необхідних відомостей, передбачених цією статтею, який підписаний ОСОБА_1 без будь яких зауважень та заперечень; електронним рапортом ЄО № 5294 від 26.05.2026 у фабулі якого зазначено, що 26.05.2026 о 07:40 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 26.05.2026 о 07:35 за адресою: Одеський район, с-ще Усатове, вулиця Блокпост 17, Заявник Нац.гвардія. Потрібна СОГ. Виявили водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував автомобілем БМВ д.н.з. НОМЕР_3 у стані алкогольного сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.05.2026 року у якому зазначено, ознаки сп`яніння; довідкою виданою інспектором САП ОРУП №2 ГУНП в Одеській області А. Стариченко, в якій зазначено, що згідно обліків НПУ бази ІТС ІПНП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 26.05.2025 по 26.05.2026, за ознаками ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався. Згідно бази даних ІПНП «Цунамі» «Посвідчення водія», на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія видавалося; диском з відеозаписом, на якому зафіксовано, як інспектор поліції підійшов до транспортного засобу та, посилаючись на ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», повідомив водія про здійснення відеофіксації, після чого запропонував останньому представитись та пред`явити документи. На вказану вимогу водій ОСОБА_1 без будь-яких заперечень пред`явив посвідчення водія в електронній формі через мобільний застосунок «Дія» та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. У ході подальшого спілкування інспектор поліції запитав у ОСОБА_1 : «де ваш передній номерний знак», на що водій відповів: «хороший вопрос, якщо я б утром побачив, що його немає, я б його поставив». На запитання інспектора поліції про те, чи був зупинений працівниками Національної гвардії України, ОСОБА_1 відповів «так». Інспектор заявив про наявність запаху алкоголю, на що ОСОБА_1 зробив подих в бік інспектора, після чого інспектор запитав: «що вживали», водій відповів: «пиво». На пропозицію інспектора поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Крім того на запитання інспектора «де ви мешкаєте» ОСОБА_1 зазначив, що їде на роботу. Надалі інспектор поліції повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП за відмову від проходження медичного огляду, а також винесено постанову за керування транспортним засобом без номерного знаку. Крім того, на відеозаписі чітко зафіксовано, як інспектор констатував, що транспортний засіб припаркований без порушень Правил дорожнього руху, та оголосив ОСОБА_1 про його відсторонення від керування транспортним засобом строком на три години.

Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння відмовився від проходження огляду в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо твердження захисту відсутності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд зауважує, що на долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано як під час розмови з інспектором поліції, ОСОБА_1 підтвердив зупинку його транспортного засобу працівниками Національної гвардії України. Протягом спілкування з інспектором ОСОБА_1 жодного разу не заперечив, що керував автомобілем "BMW" д.н.з. НОМЕР_2 та не зазначив, що ним керувала інша особа.

Версія захисника Мороз А.А. щодо відсутності в матеріалах справи доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, є неспроможною, оскільки факт керування транспортним засобом підтверджується відеозаписом, на якому зафіксовано, що останній не заперечує факту керування ним автомобілем та відмовляється від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Така поведінка розцінюється судом як позиція захисту, спрямована на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за скоєне правопорушення.

Сам по собі факт перебування транспортного засобу у нерухомому стані на момент безпосереднього спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 не свідчить про те, що останній до цього не здійснював керування ним.

Щодо твердження захисту щодо ознак сп`яніння та процедури огляду, суд зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено конкретні виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук.

Вказані ознаки відповідають передбаченим Інструкцією №1452/735 ознакам алкогольного сп`яніння, до яких віднесено запах алкоголю з порожнини рота та виражене тремтіння пальців рук.

Отже, у інспекторів поліції були передбачені законом підстави вважати, що водій може перебувати у стані алкогольного сп`яніння, та запропонувати йому пройти відповідний огляд.

Протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень щодо викладених у ньому обставин, а також без зазначення заперечень стосовно наявності ознак сп`яніння, порядку пропозиції пройти огляд чи факту відмови від нього. Крім того, ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив роз`яснення йому процесуальних прав та обов`язків.

Щодо відсутності належних і допустимих доказів належного направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан сп`яніння проводиться в присутності двох свідків в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, працівниками поліції було застосовано технічні засоби відеозапису, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо останнього.

Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів та отримана працівниками поліції від нього у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції.

Крім того, з аналізу норм Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції убачається, що скерування особи до медичного закладу з метою проведення огляду на стан сп`яніння оформляється поліцейським направленням за встановленою формою. При цьому Інструкцією не передбачено, що таке направлення виписується та вручається особі, яка відмовляється від огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, тому доводи захисника про не вручення інспектором поліції, ОСОБА_1 письмового направлення на огляд на увагу не заслуговують, оскільки таке направлення надається поліцейським: 1) працівнику закладу охорони здоров`я, який безпосередньо проводить медичний огляд водія чи особи, яка керує транспортним засобом; 2) коли водій чи особа, яка керує транспортним засобом, бажає пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я. Тобто, коли водій чи особа, яка керує транспортним засобом, відмовляється від проходження огляду на стан сп`янінням, то відповідне направлення не видається.

Отже, враховуючи, що огляд водія на визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі не проводився у зв`язку з його відмовою, не вручення останньому письмового направлення на медичний огляд не є обставиною, що вказує на відсутність в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Щодо доводів захисника про відсутність акту огляду ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Законом не передбачено проведення окремого огляду для виявлення ознак сп`яніння, такі ознаки встановлюються під час спілкування водія із поліцейськими та констатуються за внутрішнім переконанням поліцейського. Отже, спростування або підтвердження перебування водія в стані сп`яніння, відбувається не через оспорювання наявності ознак, а за рахунок проведення відповідного огляду у встановленому законом порядку, що і було запропоновано ОСОБА_1 , який відмовився від огляду, що унеможливлювало складання відповідного акту огляду.

Суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, а тому доводи захисника є необґрунтованими.

Крім того, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Доводи захисника щодо не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, суд вважає також безпідставним, оскільки такі спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом.

Отже викладені доводи не спростовують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наявності інших доказів, які в своїй сукупності підтверджують обставини, які викладені в протоколі, підстав вважати вказані докази неналежними у суду відсутні.

Суд наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Підстав для закриття провадження у справі не встановлено.

Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та вважає за необхідне притягнути його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, з метою запобігання вчинення нових правопорушень, слід накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 130, 221, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 24.09.2026 року.

Суддя О.П. Портна