Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №126/1584/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

Справа № 126/1584/26

Провадження № 3/126/686/2026

"23" вересня 2026 р. м. Бершадь

Суддя Бершадського районного суду

Вінницької області

Губко В. І.

розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався ,

за ч.4 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 703707 від 26.06.2026, 26.06.2026 о 18 год 05 хв. на автодорозі 0-02-02-03 (східний об`їзд міста Бершадь) ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ-DAEWO д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування строком на один рік Покровським районним судом Дніпропетровської області.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.4 ст. 126 КУпАП

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що постановою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14.02.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130, ч.2 ст. 126 КУпАП та позбавлено права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Оскільки на момент вчинення інкримінованого правопорушення строк дії адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування сплив, ОСОБА_1 юридично не вважається особою, яка позбавлена такого права.

Разом з тим, неповнолітній ОСОБА_1 посвідчення водія відповідної категорії не отримував, а отже, керував транспортним засобом, не маючи на це законного права.

За таких обставин, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, проте наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП — керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

З урахуванням того, що перекваліфікація дій особи не погіршує її становище, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 4 ст. 126 КУпАП на ч. 2 ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 у присутності законного представника - батька ОСОБА_2 , вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП визнав.

Крім того, його вина у вчиненні вищевказаного правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 703707 від 26.06.2026; диском з відеозаписом.

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Судом встановлено, що на момент вчинення правопорушення ОСОБА_2 є неповнолітнім.

Згідно з ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, 130, 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Таким чином, вказана норма закріплює право суду, а ніяк не обов`язок застосувати до неповнолітнього заходи впливу передбачені ст. 24-1 КУпАП.

Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу, окрім іншого, є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

ОСОБА_1 перебуває саме у тому віці, коли у особи формується повага до закону, уявлення про відповідальність та невідворотність покарання за скоєні вчинки.

При цьому, ОСОБА_1 не вперше керував транспортним засобом не маючи посвідчення водія, що свідчить про формування викривленого уявлення про законність та безвідповідального ставлення до небезпеки, що може бути спричинена його діями.

За таких обставин, суд вважає, що жоден із заходів, передбачених ст.24-1 КУпАП, не буде дієвим запобіжником від вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень у подальшому, а навпаки укріпить у неповнолітньої особи переконання у власній безкарності.

Таким чином, підстав для застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу, з огляду на характер вчиненого правопорушення, не вбачається, тому він підлягає відповідальності на загальних підставах.

З огляду на положення ст. 33 КУпАП, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не досліджуються.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, який притягується до адміністративної відповідальності, матеріальне становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і прийшов до переконання, що необхідним та достатнім стягненням для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння даною особою нових адміністративних правопорушень буде накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч.2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 126 ч. 5, 33-35, 40-1, 268, 283-285 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави (Отримувач коштів ГУК у Вінницькій обл./ Він. обл./21081300, Код ЄДРПОУ 37979858, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA418999980313080149000002001, Код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Суддя В. І. Губко