Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №936/667/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 936/667/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.,

суддів – Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними в матеріалах справи доказами, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 17 березня 2026 року, ухвалене головуючим суддею Павлюк С.С., в справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості

встановив:

У травні 2025 року АТ «ПУМБ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 09.07.2018 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1001073946601, шляхом підписання відповідачкою заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на підставі якого відповідачці було видано кредит в сумі 24.348,00 гривень.

Відповідачка не виконує свої зобов`язання і станом на 04.02.2025 у неї перед банком виникла заборгованість в сумі 44 959,46 гривень, яка складається з: 24 345,69 гривень - сума заборгованості за кредитом; 15,44 гривень - сума заборгованості за відсотками, 20 598,44 гривень - заборгованість за комісією.

Відповідачка продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ «Перший Український Міжнародний Банк».

Враховуючи вищенаведене, позивач просив суд стягнути із відповідачки суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 44 959,46 гривень та 2.422,40 гривень понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 17 березня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором №2001265199601 від 15.03.2019 в розмірі 44 959,46 гривень, з яких: 24 345,69 гривень - сума заборгованості за кредитом; 15,44 гривень - сума заборгованості за відсотками, 20 598,44 гривень - заборгованість за комісією.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та просить скасувати таке, посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення.

Вказує, що в матеріалах справи відсутня квитанція банку про перерахування їй кредитних коштів. Позивачем не надано в суді детальної виписки з її карткового рахунку про рух коштів з якої можна встановити отримання нею кредитних коштів.

Вважає, що сума заборгованості за комісією, яка становить більше половини наданої суми кредиту є неправомірною. Просить звернути увагу, що матеріали справи не містять детального розрахунку нарахування комісії та за що саме така комісія була нарахована.

В матеріалах справи наявне посилання на укладення між нею та банком договору страхування №10010739466, якого вона не підписувала та не ознайомлювалась з таким.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 09.07.2018 відповідач ОСОБА_1 надала свої персональні дані та іншу інформацію, підписала власноручним підписом Заяву №1001073946601 на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб (а.с.10). Підписуючи дану заяву відповідачка погодилась, що підписанням цієї Заяви беззастережно приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб(ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ», в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані мені в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджуюся з тим, що можу обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування, а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї Заяви підтверджує свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених нижче умовах. Тобто, при укладанні договору надання банківських послуг сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, як договір приєднання.

Пунктом 2.2.5 Частини 2 Публічної пропозиції АТ «Перший Український Міжнародний Банк» передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.

Відповідно до п. 5.1.4. Частини 5 Публічної пропозиції АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.

Позивач надав суду текст Паспорту споживчого кредиту – Кредит на загальні цілі GP Standard ТЕСТДРАЙВ V Express (6-24) без довідки, який підписаний ОСОБА_1 особисто

Згідно умов укладеного між сторонами споживчого кредиту з пільговим періодом (з послугою страхування) сума наданого кредиту становить 24 348 гривень, яка складається з: 18 000 гривень – сума кредиту на загальні споживчі цілі; 6 048 гривень – для оплати Договору страхування; 300 грн. – для оплати Разової комісії.

Строк кредитування – 24 місяці (2 роки).

Розмір процентної ставки – 0,01% річних.

Розмір комісії за обслуговування кредиту з 09.01.2019 – 4,70% від суми кредиту, що складає 1 144,36 гривень.

З графіка платежів вбачається, що місячний платіж становить 1 872,97 гривень.

Крім цього, відповідачка погодилась з умовами старування життя наданого ПАТ «УАСК «АСКА-ЖИТТЯ» та підписала заяву на приєднання до Договору страхування №10010739466.

Разом з оформленням кредитних правовідносин відповідачці було пере випущено пластикову кредитну картку.

З платіжної інструкції №TR.29580127.58521.8810 від 09.07.2018 вбачається, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 24 348,00 гривень шляхом проведення банківського переказу згідно укладеного між сторонами Договору №1001073946601 від 09.07.2018.

До матеріалів справи долучено також Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного обслуговування фізичних осіб у редакції від 06.04.2018, з яким відповідачка ознайомилась на сайті банку та підтвердила таке ознайомлення шляхом підписання Заяви №1001073946601.

АТ «ПУМБ» направляв на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості (а.с.19-22), однак така вимога залишилась без реагування зі сторони відповідачки.

Перевіряючи законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст.638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст.633, 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати, зокрема, надання послуг кожному, хто до неї звернеться (зокрема, банківське обслуговування); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги; договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За замістом ст. 526, 1048, 1054, 1055 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним; за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України), відповідно до якої позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У своїх доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на відсутність в матеріалах справи належних доказів, які підтверджують факт видачі їй кредитних коштів, а також детальної виписки з її карткового рахунку про рух коштів з якої можна встановити отримання нею кредитних коштів.

Однак, з такими доводами апеляційної скарги колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

До матеріалів справи банком у суді першої інстанції долучено платіжну інструкцію №TR.29580127.58521.8810 від 09.07.2018 з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 24 348,00 гривень шляхом проведення банківського переказу згідно укладеного між сторонами Договору №1001073946601 від 09.07.2018.

Крім цього, згідно долученої до матеріалів справи виписки по рахунку № НОМЕР_1 (IBAN: НОМЕР_2 ) на картковий рахунок ОСОБА_1 надійшли кредитні кошти 09.07.2018 у загальній сумі 24 348,00 гривень (18 000 гривень – сума кредиту на загальні споживчі цілі; 6 048 гривень – для оплати Договору страхування; 300 грн. – для оплати Разової комісії).

Таким чином, факт перерахування банком на картковий рахунок кредитних коштів у загальній сумі 24 348,00 гривень підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №TR.29580127.58521.8810 від 09.07.2018 та випискою по рахунку № НОМЕР_1 (IBAN: НОМЕР_2 ).

Тому, доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Щодо доводів ОСОБА_1 , які стосуються не укладення з банком договору страхування, то такі також не знайшли свого підтвердження.

09.07.2018 ОСОБА_1 надала свої персональні дані та іншу інформацію, підписала власноручним підписом Заяву №1001073946601 на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб (а.с.10). Відповідачка погодилась, що підписанням цієї Заяви беззастережно приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб(ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ», в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані мені в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджуюється з тим, що можу обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування, а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї Заяви підтверджує свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених нижче умовах.

Страхова сума – 100 000 гривень.

Страховий тариф – 3,40%.

Страхова премія – 6 048 гривень.

Найменування страховика – ПрАТ «Украйїнська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ».

Дане страхування покриває наступні страхові випадки – смерть в результаті захворювання або нещасного випадку, інвалідність І групи внаслідок нещасного випадку.

Таким чином, відповідачка разом з укладенням споживчого кредиту також погодилась на укладення договору страхування, а тому доводи апеляційної скарги щодо не підписання договору страхування не знайшли своє підтвердження.

Щодо комісії нарахованої банком.

ОСОБА_1 у своїх доводах апеляційної скарги вказує на незаконність нарахованої банком комісії та відсутність детального розрахунку послуг згідно нарахованої помісячно комісії.

З такими доводами апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі №209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі №640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі №343/557/15-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №496/3134/19 від 13 липня 2022 року (п.31.33,32.2-32.8 постанови) викладено правовий висновок про те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 (провадження №61-4202сво22), постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі №755/11636/21 (провадження №61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі №168/349/20 (провадження №61-2223св21), від 16 листопада 2022 року у справі №755/9486/21 (провадження №61-5581св22).

Пунктом 6 заяви №1010922127 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено з 09.01.2019 розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості – 4,7%.

З аналізу змісту зазначеного пункту вбачається, що супутні послуги з обслуговування кредитної заборгованості полягають у виконанні функцій банком, які пов`язані із необхідними операціями (діями) щодо кредиту, тому плата за такі послуги суперечить принципам споживчого кредитування.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

Оскільки позичальнику встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення кредитного договору, укладеного 09.07.2018 між учасниками справи щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1 144,36 гривень є нікчемними, а тому нарахована АТ «ПУМБ» комісія у розмірі 20 598,33 гривень не підлягає стягненню з відповідачки на користь банку.

Таким чином, кредитна заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» становить 24 361,13 гривень, з яких: 24 345,69 гривень – сума заборгованості за кредитом та 15,44 гривень – сума заборгованості за відсотками.

У зв`язку з вищезазначеним, доводи апеляційної скарги, які стосуються незаконності нарахованої банком комісії знайшли своє обґрунтоване підтвердження, а тому подана ОСОБА_1 апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 17 березня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню відповідно до задоволених вимог. Судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги на 54,18% (24 361,13 : 44 959,46 х 100), а тому стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» підлягає судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 312,45 гривень (2 422,40 х 54,18%). Апеляційним судом задоволено вимоги апеляційної скарги на 45,82% (100 -54,18), а тому з АТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 664,91 гривень (3 633,60 х 45,82%).

Враховуючи вищенаведене та керуючись нормами статей 12, 81, 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 17 березня 2026 року, скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», код ЄДРПОУ: 14282829 заборгованість за кредитним договором №2001265199601 від 15.03.2019 у розмірі 24 361,13 гривень, з яких: 24 345,69 гривень – сума заборгованості за кредитом та 15,44 гривень – сума заборгованості за відсотками, а також сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 312,45 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», код ЄДРПОУ: 14282829 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 сплачений відповідачкою судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 664,91 гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач:

Судді: