Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №686/16765/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/16765/26

Провадження № 2/686/9278/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді – Стефанишина С.Л.,

за участю секретаря судового засідання – Мороза А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В червні 2026 року ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулося до суду із позовом до відповідачки про стягнення заборгованості в розмірі 11201,98 грн., в обґрунтування якого вказано, що 25.08.2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2025618840 за умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 27389,00 грн. із застосуванням фіксованої процентної ставки 0,01%. Дата остаточного повернення кредиту: 25.08.2021 року. Порядок повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитними коштами було визначено відповідно до підписаного останнім анкети-заяви, кредитного договору з графіком платежів та Паспорта споживчого кредиту. Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував своєчасно не погашав кредит та нараховані за його користування відсотки, у зв`язку із чим станом на 24.03.2023 року її заборгованість склала 11201,98 гривень, яка складається із: 4230,35 гривень заборгованість за тілом кредиту, 0,93 грн. заборгованість за відсотками та 6970,70 гривень заборгованість за комісією.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №265. Відповідно до умов даного Договору Позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між Банком та боржниками в розмірі Портфеля Заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників (Додаток №1 до Договору), зокрема за Заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2025618840 від 25.08.2019 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1

08.12.2025 року позивач надіслав відповідачу досудову вимогу про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов`язань. Однак, відповідач письмову вимогу банку не задовольнив, заборгованість не погашена.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №2025618840 від 25.08.2019 року в сумі 11201,98 гривень та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 26.06.2026 року відкрито провадження та справу призначено у спрощеному провадженні до судового розгляду.

03.07.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнає факт укладення кредитного договору, однак заперечує правильність нарахування заборгованості та стягнення щомісячної комісії.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у змісті позовної заяви вказав про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.08.2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2025618840, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 27389,00 грн., зі строком кредитування 24 місяці, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0,01% річних, яка діє протягом пільгового періоду до 55 днів, та 5% річних після закінчення пільгового періоду, та зобов`язався щомісячно погашати кредит згідно погодженого графіку.

Таким чином, 25.08.2019 року Відповідач звернувся до Банку із вимогою відкриття рахунку із кредитною лінією, тим самим підписавши Заяву-анкету про надання банківських послуг та безумовно прийняв пропозицію Банку та погодився із тим, що Договір разом із Правилами, Тарифами, Публічним договором є невід`ємною його частиною та погоджується з ними та зобов`язується належно та неухильно їх виконувати.

Згідно з Додатком №1 до Договору про надання споживчого кредиту від 25.08.2019 року сторонами узгоджено сплату щомісячної комісії у загальному розмірі 10250,04 грн. та визначено реальну річну процентну ставку – 38,38 %.

Шляхом підписання кредитного договору (п.4 Договору) позичальник заявляє, гарантує та підтверджує, що: 1) Банк надав в письмовій формі та в повному обсязі інформацію передбачену законодавством, що захищає права споживачів; 2) перед укладанням Кредитного договору Позичальника ознайомлено з інформацією, визначеною Паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання Кредиту із порівнянням різних пропозицій Банку з метою обґрунтованого рішення щодо укладання Кредитного договору; 3) Позичальник отримав кредит на сприятливих для нього умовах; Банк надав Позичальнику підписаний зі сторони Банку оригінальний примірник Кредитного договору зі всіма невід`ємними частинами та всіма додатками до Кредитного Договору; 4) з Правилами кредитування, зокрема, з положеннями щодо відповідальності Позичалькника, та Тарифами Банку які є невід`ємною частиною Кредитного договору, що розміщені на офіційному сайті Банку, ознайомлений та згодний, а також зобов`язується їх належно та неухильно виконувати; примірник Правил кредитування та Тарифів Банку отримав; 5) Послуги Банку пов`язані із видачею кредиту отримав у повному обсязі. Зауважень щодо якості та обсягу послуг, у тому числі послуг, наданих Банком та оплати комісійної винагороди за видачу Кредиту відсутні.

Шляхом підписання Кредитного договору Позичальник приєднався до Договору про порядок підписання правочинів, який розміщений на офіційному сайті банку https://www.otpbank.com.ua, зміст якого йому повністю зрозумілий та з яким він повністю погоджується.

Відповідачем також було підписано паспорт споживчого кредиту до Договору, з якого вбачається інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача.

АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наступними доказами: анкетою-заявою позичальника про надання банківських послуг, паспортом споживчого кредиту, розрахунком заборгованості за кредитним договором та випискою по рахунку.

АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за кредитним договором №2025618840 від 25.08.2019 року (продукт POS) перерахував кредитні кошти на рахунок Продавця, що підтверджується даними специфікації до кредитного договору та видаткової накладної на суму 26 999 грн.

У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання за ним не виконав, у зв`язку з чим станом на 24.03.2023 року заборгованість відповідача становить 11201,98 гривень, яка складається із: 4230,35 гривень заборгованість за тілом кредиту, 0,93 грн. заборгованість за відсотками та 6970,70 гривень заборгованість за комісією.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №265.

Відповідно до умов даного Договору Позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між Банком та боржниками в розмірі Портфеля Заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників (Додаток №1 до Договору), зокрема за Заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2025618840 від 25.08.2019 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1

08.12.2025 року позивач надіслав відповідачу досудову вимогу про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов`язань, яка не була виконана відповідачем.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В частинах першій, другій статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Однак відповідач, не виконуючи належним чином зобов`язання за Договором не дотрималася зазначених вимог, що призвело до виникнення заборгованості за кредитом. Надані позивачем докази та розрахунок заборгованості не був спростований відповідачем в ході судового розгляду.

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що між позивачем і відповідачем в належній формі був укладений кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит на придбання товару та можливість користуватись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, таким чином сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору кредиту.

Відповідач частково виконував взяті на себе зобов`язання, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору, зазначений договір недійсним не визнано, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню позичальника, було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчать підписи сторін договору.

При цьому, на підставі договору факторингу №24/03/23 укладеного з первісним кредитором 24.03.2023, позивач набув права вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором №2025618840 від 25.08.2019.

Відтак, наявність заборгованості відповідача перед позивачем за тілом кредиту та процентами за користування кредитом, доведено позивачем належними та достатніми доказами.

Щодо посилання відповідача на наявність пільг щодо сплати процентів за користування кредитом як військовослужбовця згідно з довідкою в/ч НОМЕР_1 від 20.04.2026 року №667, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Зі змісту наданої відповідачем довідки встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у АДРЕСА_1 з 31.12.2021 року по теперішній час.

Разом з тим, суду не надано доказів, що відповідач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, як того вимагають норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Тому, у суду відсутні підстави для звільнення останнього від сплати нарахованих відсотків.

Водночас, щодо стягнення заборгованості за комісією суд зазначає таке.

Умовами Договору №2025618840 визначено сплату комісійної винагороди за управління кредитом, що розраховується за ставкою 0%, та 390 грн. на сплату додаткових послуг Банку.

У графіку платежів визначено обов`язок сплати позичальником додаткових послуг банку згідно з тарифами у розмірі 821,67 грн. щомісяця за період з 25.09.2020 по 25.08.2021.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Однак умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Також у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У даній справі позивач не надав доказів того, які саме додаткові чи супутні послуги надавалися відповідачу в межах зазначеної комісії за управління кредитом, у чому полягав їх зміст та які саме дії кредитодавця охоплювалися такою платою. Окрім того, положення кредитного договору безпосередньо не містять обов`язку сплати комісії за управління кредитом.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача комісії в розмірі 6970,70 грн. суперечать положенням ст. 12, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є неправомірними та задоволенню не підлягають.

Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.01.2024 у справі 727/5461/23, від 09.10.2024 у справі 582/202/22.

З урахуванням викладеного, враховуючи сплачену відповідачем суму у розмірі 2889,34 грн., яка була зарахована на погашення неправомірно нарахованої комісії, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» заборгованості за кредитним договором №2025618840 від 25.08.2019 у сумі 1341,94 грн. тіла кредиту (4230,35 грн. + 0,93 грн. – 2889,34 грн.).

Щодо стягення судових витрат суд зазначає наступне.

Так, положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правової допомоги №02/01-26 від 02.01.2026 року, Додатку №1 до Договору від 02.01.2026 року та Акт про надання правової допомоги від 21.05.2026 року на суму 5000 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 11,98% (1341,94:11201,98х100) від розміру задоволених судом позовних вимог, а тому судовий збір становить 318,96 грн. (2662,40х11,98%/100) та витрати на професійну правничу допомогу 599 грн. (5000х11,98/100).

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 258, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9) заборгованість за Кредитним договором №2025618840 від 25.08.2019 року у загальному розмірі 1341,94 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 599 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в загальному порядку протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 22.09.2026 року.

Суддя Сергій Стефанишин