Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №463/8880/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/8880/26

Провадження № 3/463/1654/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року суддя Личаківського районного суду м.Львова Грицко Р.Р., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли від начальника Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді головного бухгалтера у Львівському обласному госпіталі ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 13 вересня 2026 року о 13 год. 00 хв. по вул.Галицька,72 у м.Львові-Винники, керуючи транспортним засобом марки «NASSAN QASHQAI» р.н. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не скористався допомогою сторонніх осіб, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «RENAULT DUSTER» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п.10.9 Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнав частково. Пояснив, що він по вул.Кільцева у м.Львові-Винники, здійснюючи своїм транспортним засобом рух заднім ходом, переконавшись у безпечності, не побачив перешкоду у вигляді іншого транспортного засобу, який був припаркований. Вважає, що в даному випадку порушення допущено двома учасниками дорожнього руху, оскільки водій іншого транспортного засобу почав руху після того як він упевнився у безпечності маневру. Тобто, в даному випадку на його думку дії обох водіїв призвели до ДТП.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Посадовою особою, яка склала зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення у вину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог п.10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі Правила дорожнього руху).

Згідно п.10.9 під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Рухаючись заднім ходом водій має значно гіршу оглядовість через дзеркала заднього виду, а також «мертві зони» у яких можуть знаходитись інші учасники дорожнього руху або перешкоди. Якщо неможливо уникнути руху заднім ходом, то найбільш безпечно звернутись по допомогу до інших осіб, які будуть направляти транспортний засіб знаходячись за його межами.

Заслухавши пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 770499 від 13.09.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений та підписаний уповноваженою особою; схему дорожньо-транспортної пригоди від 13.09.2026 року, письмові пояснення учасників ДТП та інші матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Разом з тим, судом під час розгляду справи не встановлено, а правопорушником не доведено обставин, що водій транспортного засобу марки «RENAULT DUSTER» р.н. НОМЕР_2 , здійснював рух з порушенням ПДР і що саме такі дії були причинно-наслідковим зв`язком порушення ПДР іншим учасником та призвели до ДТП.

З матеріалів представлених суду, об`єктивно вбачається, що автомобіль марки «RENAULT DUSTER» р.н. НОМЕР_2 у момент зіткнення перебував на проїзній частині головної дороги, про цьому ОСОБА_1 здійснював рух заднім ходом з прилеглої території на головну дорогу та мав обов`язок надати перевагу в русі.

При цьому, судом в межах розгляду даної справи не встановлюються обставини можливого порушення водієм транспортного засобу марки «RENAULT DUSTER» р.н. НОМЕР_2 правил проїзду проїзної частини для руху, такі не є предметом розгляду та не можуть досліджуватись без належного оформлення порушення органами Національної поліції, які наділені такими повноваженнями. Органи Національної поліції у разі встановлення вини у вчиненні ДТП обох водіїв не позбавлені права складати відповідні матеріали одразу на обох учасників ДТП. Проте, такі відомості в матеріалах відсутні та сторонами не підтверджені. Суд не може самостійно перебирати на себе функцію збирання доказів та доведення чи спростування вини учасників ДТП.

Судом також не беруться до уваги пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про те, що дорожньо-транспортна пригода фактично відбулась не тільки з його вини, оскільки вказані пояснення останнього спростовуються матеріалами, які узгоджуються із схемою місця ДТП, протоколом про адміністративне правопорушення та підтверджують обставини, що саме водій ОСОБА_1 , під час руху заднім ходом не був уважним, не переконався в безпечності маневру, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, що і стало наслідком ДТП.

Враховуючи особу винного, вважаю, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП), необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.

Разом з тим, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст.40-1, 124, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,0 гривень (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійки) в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) в дохід держави 665,60 гривень судового збору.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Грицко Р.Р.