Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №445/1796/25 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1796/25

Провадження № 1-кп/445/165/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочів Львівської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025140000000420 від 23.03.2025, про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця селища Залізці Зборівського району Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

встановив:

23 березня 2025 року, приблизно о 11 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Ford S-Max», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним на автодорозі «Львів-Тернопіль», на 57 км + 130 м, у м. Золочів Золочівського району Львівської області, в напрямку до м. Львова, грубо порушив вимоги Розділу 1 п. 1.5; Розділу 2 п. 2.3 підпункт б), підпункт д); Розділу 12 п. 12.1, п. 12.3, Розділу 13 п.13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він керуючи транспортним засобом проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не обрав безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, як наслідок, поставив себе у таке становище, при якому не мав можливості уникнути зіткнення із попутним транспортним засобом, і як наслідок вивернув кермо праворуч та здійснив виїзд за межі проїзної частини дороги із подальшим зіткненням із нерухомим автомобілем «Seat Leon», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , після чого здійснив наїзд на пішохода - поліцейського ОСОБА_4 , який перебував на узбіччі поряд із передньою частиною вищевказаного автомобіля «Seat Leon» та виконував свої службові (функціональні) обов?язки.

В результаті порушення ОСОБА_5 Правил дорожнього руху відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму з переломом кісток основи черепа (потиличної та скроневої), крововиливом в речовину головного мозку в ділянці лівої лобної частки та скопиченням крові під твердою оболонкою головного мозку, закритий перелом стегнової кістки, які в своїй сукупності відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся.

Захисник обвинуваченого просив призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки та на підставі ст.75 КК України звільнити останнього від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік без позбавлення права керування транспортними засобами.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні вказав, що будь-яких претензій до обвинуваченого немає.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав можливим обмежитися лише допитом обвинуваченого та з`ясуванням даних про його особу. При цьому судом обвинуваченому було роз`яснено, що в цьому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано вірно за ч.2 ст.286 КК України, оскільки такий, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, порушив Правила дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації діяння учасниками судового провадження не оспорюється.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме вчинення неумисного тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках у психо-, наркологічному диспансерах не перебуває, позитивно характеризується за місцем праці, має на утриманні двох малолітніх дітей, обставини, які пом`якшують покарання, а саме щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також думку потерпілого, який претензій до обвинуваченого немає.

З огляду на викладене та враховуючи позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбуття основного покарання з випробуванням, без застосовування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, позицію потерпілого, відсутність у потерпілого претензій матеріального характеру до обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.286 КК України, та із застосуванням принципу гуманізації відповідальності з врахуванням засад, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів, з покладенням обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Санкцією частини другої статті 286 КК України, окрім основного покарання, передбачено також додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

При вирішенні питання щодо призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує характер та обсяг допущених порушень Правил дорожнього руху, їх наслідки, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, його щире каяття та визнання вини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, позицію потерпілого, який немає претензій до обвинуваченого, тому суд приходить до висновку про недоцільність застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов в межах кримінального провадження не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Арешт на майно накладений в межах даного кримінального провадження слід скасувати.

Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування, в розмірі 43056,60 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд , -

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Згідно з ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 43056,60 грн. (сорок три тисячі п`ятдесят шість грн. 60 коп.) витрат на залучення експертів.

Скасувати арешт на майно, а саме: на автомобіль марки «Seat Leon», р.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24.03.2025.

Скасувати арешт на майно, а саме: на автомобіль марки «Ford S-Max», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24.03.2025.

Речові докази, а саме:

- автомобіль марки «Seat Leon», р.н. НОМЕР_2 - залишити ОСОБА_8 ;

- автомобіль марки «Ford S-Max», р.н. НОМЕР_1 - залишити ОСОБА_5 ;

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст. 376 КПК України, копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1