Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №943/1709/26 — Буський районний суд Львівської області

Суд: Буський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №943/1709/26

Суддя: Кос І. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/1709/26

Провадження №3/943/568/2026

24 вересня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ТОВ «БР-БЕЗПЕКА» (80500, м. Буськ, вул. Січових Стрільців, буд. 6; код ЄДРПОУ 45711607), який проживає по АДРЕСА_1 , -

за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

згідно протоколу №013249 від 28.08.2026 року, ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «БР-БЕЗПЕКА» несвоєчасно подав платіжне доручення на перерахування належної до сплати суми податку на додану вартість у розмірі 161 707,00 грн., яка зазначена у поданій податковій декларації з ПДВ за червень 2026 року від 09.07.2026 року №9203338700, термін сплати 30.07.2026, чим порушено п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, чим вчинив адміністративне правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, зазначені у протоколі порушення він визнає та просить суд суворо не карати, врахувавши, що ТОВ «БР-БЕЗПЕКА» здійснено подання однієї декларації з ПДВ із запізненням на 1 день, що має явні ознаки малозначності, а тому просить застосувати положення ст. 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Дане правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №013249 від 28.08.2026 року, копією акту неявки від 28.08.2026 року за №2858/13-01-04-09/45711607, копією акту про неможливість вручення примірника протоколу про адміністративне правопорушення (серії ГУ ЛВ №013249 від 28.08.2026), копією акту про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання із податку на додану вартість від 12.08.2026 року №35901-13-01-04-09/45711607, квитанцією про доставку в Електронний кабінет акту про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість від 12.08.2026 року за №35901/13-01-04-09/45711607, копією повідомлення-виклику від 12.08.2026 року за №36856/6/3-01-04-09-06, копією квитанції про доставку в Електронний кабінет повідомлення-виклику від 12.08.2026 року за №36856/6/3-01-04-09-06.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, оскільки останній вчинив несвоєчасне подання посадовою особою підприємства платіжного доручення на перерахування належних до сплати податків та зборів, зокрема щодо суми податку на додану вартість у розмірі 161 707,00 грн., що визнається та не заперечується ОСОБА_1 , який свою вину в поданій до суду заяві визнає та просить звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись щодо нього усним зауваженням.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Суд вважає, що не підлягає задоволенню клопотання ОСОБА_1 щодо звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, оскільки ним скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, несвоєчасність подання платіжного доручення на перерахування суми податку на додану вартість у розмірі 161 707,00 грн., яку суд вважає значним розміром та без поважних причин такого несвоєчасного подання. Виходячи із наведених обставин, суд вважає, що несвоєчасне подання правопорушником платіжного доручення на перерахування суми податку на додану вартість на значну суму, без поважних причин, покликаючись лише на незначний термін, на думку суду, не може вважатись малозначним.

Крім того, санкція норми ч. 1 ст. 163-2 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу на посадових осіб у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85 грн. - 170 грн., що не становить надмірного тягаря для правопорушника. Відтак, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП за малозначністю вчиненого на підставі ст. 22 КУпАП, слід відмовити.

За таких обставин, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, оскільки він несвоєчасно, без поважних причин, подав платіжне доручення на перерахування належної до сплати суми податку на додану вартість у розмірі 161 707,00 грн.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення суд вважає щире каяття відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП. Натомість обставин, що обтяжують його відповідальність суд не вбачає.

Враховуючи особу винного, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, майновий стан, ступінь його вини, наявність однієї пом`якшуючої обставини та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а тому суд приходить до висновку про доцільність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, тобто в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн. та не становитиме надмірного тягаря для правопорушника.

Крім того, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 27, 22, 40-1, 33, 34, 163-2, 221, 276-280, 283-284, 307, 308 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення на підставі статті 22 КУпАП.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 грн. (вісімдесять п`ять гривень) у дохід держави.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 гривень в користь держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, у разі оскарження - після залишення скарги без задоволення.

Суддя І. Б. Кос

Оригінал: reyestr.court.gov.ua