Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №749/1140/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/1140/26

Номер провадження 2-а/749/20/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року місто Сновськ

Сновський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді: Кравчук М. В.

за участю секретарів: Павленко В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сновськ справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

22.08.2026 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 82/02 від 14.08.2026 р. за ч. 1 ст. 52 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 850, 00 грн за забруднення земель золою від спалювання деревини в с. Тур`я Корюківського району Чернігівської області.

Позивач вважає постанову незаконною та необґрунтованою з тих підстав, що:

- в порушення вимог п. 3.5, п. 3.9 Інструкції № 264 з моменту складення протоколу адміністративна справа не була сформована, титульний лист з описом відсутній, у протоколі № 003398 у графі щодо відбору проб на місці правопорушення міститься запис «не відбиралися»,

- відповідачем не надано доказів вчинення саме позивачем правопорушення, що додатково спростовується такими фактами: 1) трактор не належить ТОВ «Сівер-Теплозбут» та не перебуває на балансі, 2) відсутні будь-які накази чи розпорядження позивача щодо вивантаження сміття,

- Інструкція № 264 обмежує строк розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення одним місяцем після закриття кримінального провадження.

З огляду на вказане, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Справу передано головуючому судді 26.08.2026 р.

Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 31.08.2026 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 08.09.2026 р.

03.09.2026 р. від відповідача надійшов відзив, зареєстрований за вх. № 4741, у якому Державна екологічна інспекція у Чернігівській області просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі, вважаючи оскаржувану постанову № 82/02 від 14.08.2026 р. про притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 52 КУпАП повністю законною та обґрунтованою.

Заперечення відповідача мотивовано тим, що 07.07.2026 р. від органу поліції надійшла постанова про закриття кримінального провадження, датована 26.06.2026 р., разом із копіями матеріалів на 79-ти аркушах для притягнення директора ТОВ «Сівер-Теплозбут» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Матеріалами огляду земельної ділянки по вул. Перемоги, 44а в с. Тур`я та висновками судових експертиз Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України України зафіксовано факт забруднення та псування земель відходами (золою від спалювання деревини) та нафтопродуктами, що призвело до перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин та завдало шкоди довкіллю. На підставі цих доказів 14.08.2026 р. інспектором було складено протокол № 003398 та в подальшому винесено оскаржувану постанову.

Відповідач вказує, що зразки ґрунту відбиралися в межах кримінального провадження № 12024270370000162.

Відповідач також наголошує, що адміністративне стягнення було накладено в межах передбаченого ч. 7 ст. 38 КУпАП тримісячного строку з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

04.09.2026 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, зареєстрована за вх. № 4762, у якій ОСОБА_1 , не заперечуючи наявність золи на земельній ділянці, наполягає на недоведеності складу правопорушення в частині його суб`єкта.

Крім того, на думку позивача, експертизою не було встановлено небезпеку для довкілля.

Позивач звертає увагу суду на зазначення місцем порушення: «поруч» із земельною ділянкою з кадастровим номером 7425888800:06:000:2352, що, на думку позивача, спростовує твердження про причетність останнього до місця події, яке йому не належить.

Додатково позивач звертає увагу суду на ту обставину, що Закон України «Про відходи» № 187/98-ВР, на який здійснено посилання у оскаржуваній постанові, втратив чинність 09.07.2023 р.

Також позивач зауважує, що у оскаржуваній постанові не здійснено посилання на конкретні частини статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 56 Закону України «Про охорону земель», статті 211 ЗК України.

Позивач зауважує, що посилання у оскаржуваній постанові на ст. 125 ЗК України не дає можливості встановити, яку саме значиму юридичну дію або бездіяльність було вчинено, позаяк вказана норма не встановлює заборон, а лише регламентує виникнення права власності з моменту державної реєстрації цього права.

Позивач зазначає, що оскаржуваною постановою його притягнуто до відповідальності як фізичну особу, в той час як ч. 1 ст. 52 КУпАП розмежовує суб`єктів відповідальності та розмір адміністративних стягнень.

Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 08.09.2026 р., постановленою без оформлення окремим документом, клопотання відповідача задоволено, судове засідання відкладено до 24.09.2026 р.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідач у відзиві заявив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

За положеннями ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості щодо правопорушення за ч. 1 ст. 239 КК України внесено до ЄРДР 26.08.2024 р. (а. с. 44).

З копії постанови про закриття кримінального провадження від 26.06.2026 р. вбачається, що у провадженні слідчого відділення поліції № 2 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2024 р. за № 12024270370000162 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

У вказаній постанові зазначено, що обов`язковими елементами складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 239 КК України, є наявність причинно-наслідкового зв`язку між виявленим забрудненням чи псуванням земель і створенням небезпеки при цьому. За результатами проведеного досудового розслідування достатніх, належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність спричинення небезпеки для життя, здоров`я людей чи довкілля, не здобуто. Разом з тим, у ході досудового розслідування встановлено факт забруднення земельної ділянки. У діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП, розгляд якого відповідно до вимог чинного законодавства віднесено до компетенції Державної екологічної інспекції України (а. с. 40 - 43).

Згідно висновку експерта № СЕ-19-25/45908-ФХД від 25.11.2025 р., у наданій на дослідження речовині виявлено забруднюючі речовини згідно з Нормативами гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліком таких речовин, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 р. № 1325, а саме: бор, ванадій, марганець, миш`як, селен, кадмій, барій, свинець, сульфати та нітрати, їх кількісний вміст наведений у таблицях 1 та 2 висновку експерта, вміст нафтопродуктів (неполярних органічних сполук) становить 104,3 мг/кг (а. с. 66 - 69).

Згідно висновку експерта № СЕ-19-25/45906-ФХД від 24.11.2025 р., у наданій на дослідження речовині виявлено забруднюючі речовини згідно з Нормативами гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліком таких речовин, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 р. № 1325, а саме: бор, ванадій, марганець, миш`як, селен, кадмій, барій, свинець, сульфати та нітрати, їх кількісний вміст наведений у таблицях 1 та 2 висновку експерта, вміст нафтопродуктів (неполярних органічних сполук) становить 279,6 мг/кг (а. с. 61 - 65).

Згідно висновку експерта № CE-19/125-26/3084-ФХЕД від 18.05.2026 р., на земельній ділянці, що знаходиться по вул. Перемоги, у межах села Тур`я Корюківського району Чернігівської області та яка розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 7425888800:06:000:2352, відбулося забруднення земель внаслідок перевищення фактичного вмісту (концентрації) органічних речовин, що екстрагуються петролейним ефіром, та щільного залишку водної витяжки відносно їх фонових значень. Запитання: «Чи створило забруднення ґрунту, що виникло внаслідок незаконної діяльності з виготовлення деревного вугілля ретортним способом, на земельній ділянці, що знаходиться по вул. Перемоги у межах с. Тур`я Корюківського району Чернігівської області та розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 7425888800:06:000:2352, небезпеку для довкілля?» - вирішити неможливо у зв`язку з недостатністю у розпорядженні судового експерта необхідних вихідних даних. Розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу (державі) внаслідок забруднення земельної ділянки, що знаходиться по вул. Перемоги, у межах села Тур`я Корюківського району Чернігівської області та яка розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 7425888800:06:000:2352, станом на 12.12.2024 р. становить 733 (сімсот тридцять три) гривні 70 копійок. У даному випадку недотримані вимоги статей 96, 167 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III, статті 13 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. № 1264-XII, статей 40, 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. № 1264-XII, статті 35 Закону України «Про охорону земель» від 19.06.2003 р. № 962-IV (а. с. 71 - 79).

З копії протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 30.05.2026 р. вбачається, що під час здійснення прибирання території за вищевказаною адресою проводилися роботи зі збору побутового сміття, а також залишків та відходів, що утворилися в процесі господарської діяльності, пов?язаної з виробництвом деревного вугілля. Вказані відходи були завантажені до транспортного засобу - трактора з причепом - з метою подальшого вивезення до спеціально відведеного місця утилізації. Однак під час транспортування стався технічний вихід з ладу вказаного транспортного засобу, внаслідок чого подальше перевезення тимчасово стало неможливим. У зв?язку з необхідністю проведення ремонтних робіт було прийнято рішення тимчасово вивантажити зібрані відходи у місці вимушеної зупинки транспортного засобу виключно на період усунення технічної несправності. Після проведення ремонту транспортного засобу зазначені відходи були без зволікання повторно завантажені до причепа та вивезені до спеціально визначеного для цього місця. Згодом йому стало відомо, що в період тимчасового перебування вказаних відходів на місці вимушеної зупинки працівниками ВП № 2 (м. Сновськ) було проведено відбір зразків ґрунту. При цьому умислу на забруднення земельної ділянки, незаконне розміщення відходів чи порушення вимог природоохоронного законодавства з його боку не було, а вказана ситуація виникла виключно у зв?язку з технічною несправністю транспортного засобу та мала тимчасовий, вимушений характер (а. с. 80 - 81).

Як вбачається з оскаржуваної постанови № 82/02 від 14.08.2026 р., ОСОБА_1 , який працює на посаді директора ТОВ «Сівер-Теплозбут», вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 42 Закону України «Про відходи», ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 56 Закону України «Про охорону земель», ст. 211 Земельного кодексу України, тим, що допустив псування та забруднення земель по вул. Перемоги, 44а в с. Тур`я Корюківського району Чернігівської області: здійснено несанкціоноване розміщення відходів, а саме золи від спалювання деревини, на земельну ділянку, яка розташована поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 7425888800:06:000:2352, що призвело до псування та забруднення земель (а. с. 5 - 6).

Таким чином, громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 52 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850, 00 грн.

Згідно з копією інформаційної довідки ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» № 368 від 04.10.2024 р., згідно з архівними даними матеріалів інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомості по вул. Перемоги, 44-А, с. Тур`я Корюківського району Чернігівської області, станом на 31.12.2012 р. комунальним підприємством «Чернігівське МБТІ» ЧОР зареєстровано право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Факти наявності у ТОВ «Сівер-Теплозбут» дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, перебування у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 7425888800:06:000:2352, перебування ОСОБА_1 на час події на посаді директора ТОВ «Сівер-Теплозбут», виявлення під час огляду місця події несанкціонованого насипу відходів, шлаків на ділянці розміром 20х20 метрів біля металевих бочок для випалювання вугілля та деревини, непричетності ОСОБА_2 до події визнаються судом встановленими без дослідження доказів на підставі ч. 1 ст. 78 КАС України як такі, що визнаються учасниками справи.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 52 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у:

а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;

б) порушенні норм екологічної безпеки;

в) порушенні вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля, у тому числі поданні завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи висновку з оцінки впливу на довкілля;

г) неврахуванні у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля та невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля;

е) порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об`єктів;

є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;

ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів;

з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів;

і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;

ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам;

й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, небезпечних хімічних речовин, радіоактивних речовин та відходів;

к) невиконанні вимог охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;

л) відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення;

м) приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров`я;

н) порушенні природоохоронних вимог під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами;

о) порушенні вимог законодавства України при здійсненні стратегічної екологічної оцінки;

с) порушенні вимог законодавства про інтегрований довкіллєвий дозвіл.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Посадові особи та спеціалісти, винні в порушенні вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, згідно з рішеннями їх органів управління позбавляються премій за основними результатами господарської діяльності повністю або частково.

Порядок позбавлення премій визначається законодавством України.

Згідно ст. 56 Закону України «Про охорону земель» від 19.06.2003 р. № 962-IV юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

За положеннями частин 1, 2, 3 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;

б) самовільне зайняття земельних ділянок;

в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель;

ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов`язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

е) знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення;

є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

ж) непроведення рекультивації порушених земель;

з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

и) порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту;

і) відхилення від затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою;

ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;

й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.5 Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.07.2004 р. № 264 (далі - Інструкція), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення. У разі закриття кримінального провадження, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження (стаття 38 КУпАП).

Згідно п. 3.9 Інструкції усі матеріали на кожного правопорушника формуються в окремі справи про адміністративне правопорушення. Справа на правопорушника оформляється з моменту складання протоколу. У справі накопичуються усі матеріали, які стосуються правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, протоколи лабораторно-аналітичних досліджень, висновки експертиз, повідомлення про попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи у разі відсутності відповідної відмітки у протоколі про адміністративне правопорушення, засвідченої її підписом, письмові пояснення, повідомлення, копії постанови про накладення адміністративного стягнення, листування з порушником, з органами державної виконавчої служби, суду, внутрішніх справ, документи, які підтверджують сплату штрафу порушником, у разі наявності майнової шкоди - документи про відшкодування шкоди, а також інші документи та матеріали, які мають відношення до згаданої справи.

У справі оформлюється титульний лист, на зворотному боці якого подається опис документів та матеріалів, що є у справі (додаток 5).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Встановивши фактичні обставини справи та оцінивши досліджені письмові докази в їх сукупності, суд звертає увагу на таке.

Щодо доводів позивача про те, що експертизою не було встановлено небезпеку для довкілля, суд зауважує, що у даній справі цей факт підтверджено органом досудового розслідування та ознака небезпеки для довкіллля не є об`єктивною стороною складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 52 КУпАП, а тому ця обставина не входить до предмета доказування у даній справі та на результат вирішення справи не впливає.

Щодо доводів позивача про те, що оскаржуваною постановою його притягнуто до відповідальності як фізичну особу, суд звертає увагу, що, дійсно, у постанові зазначено: «визнати гр. (гр-ку) ОСОБА_1 винним», однак таке формальне зазначення не нівелює того факту, що у постанові зазначено посаду позивача та на останнього накладено стягнення, розмір якого відповідає суб`єкту правопорушення - посадовій особі, з огляду на що суд не вважає порушеними права, свободи та інтереси позивача вказаним формулюванням, оскільки зміст оскаржуваної постанови дозволяє достеменно встановити суб`єкта правопорушення за посадою.

Щодо доводів позивача про те, що в порушення вимог п. 3.5, п. 3.9 Інструкції № 264 з моменту складення протоколу адміністративна справа не була сформована, титульний лист з описом відсутній, суд зауважує, що самі по собі недоліки оформлення та формування матеріалів справи, за відсутності доказів того, що вони призвели до неповного чи необ`єктивного з`ясування обставин правопорушення, вплинули на достовірність зібраних доказів, позбавили особу можливості реалізувати надані їй процесуальні права або іншим чином істотно вплинули на правильність висновку про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, не можуть бути достатньою підставою для визнання постанови протиправною та її скасування.

У цьому контексті суд враховує правовий підхід Верховного Суду, викладений у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 826/10888/18, відповідно до якого не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність. Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Щодо доводів позивача про те, що у протоколі № 003398 у графі щодо відбору проб на місці правопорушення міститься запис «не відбиралися», суд звертає увагу, що проби ґрунту вилучалися під час огляду місця події 12.12.2024 р., що відображено у відповідному протоколі (а. с. 55, зворот - 57), та не могли бути відібрані через півтора року під час розгляду справи про адміністративне правопорушення після закриття кримінального провадження. Обставина ініціювання відбору зразків в межах кримінального провадження жодним жином не впливає на допустимість, достатність, достовірність та належність доказів у вигляді висновків експертів в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів позивача про неналежність останньому земельної ділянки, на якій розміщувалися відходи, суд констатує, що останнім не заперечувалось здійснення ним діяльності з випалювання деревного вугілля та виявлення відходів у безпосередній близкості до місця випалювання. З огляду на це, суд критично ставиться до доводів позивача щодо факту неналежності йому земельної ділянки як підстави для задоволення позову, оскільки речове право на земельну ділянку не впливає на наявність/відсутність складу правопорушення.

З аналогічних підстав суд відхиляє доводи позивача щодо неналежності ввіреному йому підприємству транспортного засобу (трактора).

Зокрема, суд зауважує, що правове значення для вирішення питання про наявність складу адміністративного правопорушення має не належність на праві власності транспортного засобу, за допомогою якого здійснювалося переміщення відходів, а встановлення обставин використання цього транспортного засобу у відповідній господарській діяльності та зв`язку дій конкретної особи з переміщенням і розміщенням відходів. Тому сам факт того, що трактор не перебував у власності чи на балансі ТОВ «Сівер-Теплозбут», не спростовує обставин правопорушення, якщо його фактичне використання для перевезення відповідних відходів підтверджується іншими доказами.

При цьому, судом з протоколу допиту свідка ОСОБА_1 , що був проведений 30.05.2026 р., вбачається, що під час здійснення прибирання території за вищевказаною адресою проводилися роботи зі збору побутового сміття, а також залишків та відходів, що утворилися в процесі господарської діяльності, пов?язаної з виробництвом деревного вугілля. Вказані відходи були завантажені до транспортного засобу - трактора з причепом - з метою подальшого вивезення до спеціально відведеного місця утилізації. Однак під час транспортування стався технічний вихід з ладу вказаного транспортного засобу, внаслідок чого подальше перевезення тимчасово стало неможливим. У зв?язку з необхідністю проведення ремонтних робіт було прийнято рішення тимчасово вивантажити зібрані відходи у місці вимушеної зупинки транспортного засобу виключно на період усунення технічної несправності. Після проведення ремонту транспортного засобу зазначені відходи були без зволікання повторно завантажені до причепа та вивезені до спеціально визначеного для цього місця (а. с. 80 - 81).

У протоколі № 003398 від 14.08.2026 р. в графі: «Пояснення порушника та його зауваження до змісту протоколу чи мотиви відмови від його підписання» зазначено: «Пояснення письмове додаю від 14.08.2026 р. на одному аркуші. Винним себе не визнаю в даній справі» (а. с. 31).

У письмових поясненнях до протоколу позивачем зазначено, що останній винним в скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 52 КУпАП себе не визнає, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення (а. с. 33).

Попри описані матеріали досудового розслідування суд висловлює позицію про неможливість використання допиту позивача в якості свідка на користь визнання своєї вини, інакше це суперечитиме положенням ст. 63 Конституції України.

Вказане лише засвідчує для суду зміну версій події позивачем.

З огляду на це, суд констатує, що у даній справі єдиним опосередкованим доказом причетності позивача до вчинення правопорушення є розміщення відходів у безпосередній близкості до місця провадження господарської діяльності товариством.

Прямі докази винуватості позивача в матеріалах справи відсутні, сам позивач таку причетність заперечує станом на дату винесення оскаржуваної постанови.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем не доведено причетність ТОВ «Сівер-Теплозбут» до події правопорушення, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вказана судом підстава є самостійною та безумовною для задоволення позовних вимог, а тому решта доводів позивача судом не досліджується.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю у зв`язку з недоведеністю суб`єктом владних повноважень складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

За положеннями ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення.

Керуючись ст. ст. 77, 139, 229, 246, 271, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 82/02 від 14 серпня 2026 року про накладення адміністративного стягнення.

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його підписання до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя М. В. Кравчук