Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №750/7442/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №750/7442/26

Провадження № 2/730/902/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Данько О.В.,

з участю секретаря судового засідання – Граб С.О.

позивачки – ОСОБА_1

відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання трудових відносин,

У С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання трудових відносин, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у березні 2021 року між нею та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 був укладений трудовий договір, вона була прийнята на посаду продавця продовольчих товарів. Вказує, що у червні 2021 року вона була направлена у відпустку у зв`язку з вагітністю та пологам, а в подальшому в відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У період перебування у відпустці, у серпні 2021 року, фізична особа – підприємець ОСОБА_2 припинив свою підприємницьку діяльність, запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності внесений 20.08.2021 за № 2000420060008000432, у зв`язку з чим трудовий договір від 2021 року був фактично припинений. Однак, незважаючи на припинення суб`єктом господарювання своєї діяльності, відповідач не видав наказ про її звільнення. На момент закриття фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 вона знаходилася у декретній відпустці й не було їй надано відповідачем жодної інформації про його закриття. У зв`язку з цим фактично трудові відносини між ними припинені через припинення діяльності роботодавця, однак процедура розірвання трудових відносин не дотримана і вона позбавлена можливості офіційно працевлаштуватися на інше місце роботи, чи стати на облік у центр зайнятості.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та прочила їх задовольнити, припинити трудові відносини з тих підстав, що фізична особа- підприємець фактично припинила свою підприємницьку діяльність. У разі задоволення позову просила, не стягувати судовий збір з відповідача.

Відповідач позовні вимоги визнав, не заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що дійсно на момент припинення ним підприємницької діяльності питання звільнення відповідачки вирішене не було. На теперішній час вирішити це питання у центрі зайнятості не видається за можливе.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 14 серпня 2026 року відкрите спрощене позовне провадження у справі з викликом (повідомленням) сторін, призначене перше судове засідання для розгляду справи по суті, відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позов.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд установив, що ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 11.07.2006. Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 20.08.2021 за №2125040700074 державним реєстратором внесений запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 (а.с. 6, 26-27).

Відповідно до відомостей про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, ОСОБА_1 18.03.2021 було прийнято на роботу (основне місце роботи) продавцем продовольчих товарів, відповідно до наказу №1 від 17.03.2021. (а.с. 7 на звороті)

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 № ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , матір`ю якої є ОСОБА_1 (а.с. 5).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII виключено з Кодексу законів про працю України статтю 24-1, якою передбачалася реєстрація трудового договору, укладеного між підприємцем і найманим працівником у службі зайнятості.(п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення).

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець -фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи роботодавця (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45)

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою» та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, зареєстрованого у Мінюсті України 27 червня 2001 року за № 554/5745, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами - роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами - роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин, у разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою - роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, відповідач припинив свою діяльність як фізична-особа-підприємець, тому, враховуючи особливості правового регулювання зняття з державної реєстрації трудового договору, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного процесу визначеного положеннями ст. 13 ЦПК України, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору, за клопотанням позивачки, слід залишити за нею.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання трудових відносин - задовольнити.

Визнати припиненими з 20 серпня 2021 року трудові відносини між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , які виникли на підставі трудового договору №1 від 17 березня 2021 року на підставі п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, у зв"язку із припиненням діяльності фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.В. Данько