Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №587/704/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/704/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Джепи В. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 часток квартири,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Мазурова К. Д. звернулася до суду з позовом, та просить визнати за позивачами право власності по 1/6 часток квартири за кожним, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , припинити право власності ОСОБА_3 на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за 1/3 частку квартири в розмірі 34000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власникми по 1/3 часток квартири за вищевказаною адресою. Іншим співвласникам квартири є ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2006 року не проживав за цією адресою та з 2017 року не зареєстрований. Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем за законом його 1/3 частини житлового будинку є його син ОСОБА_3 . Позивачі намагались здійснити поділ житлового будинку у позасудовому порядку, але жодних відомостей та інформації щодо співвласника житлового будинку позивачам не відомо. Згідно з висновком будівельно-технічного дослідження частка відповідача у спірному майні становить 1/3, частка позивачів – 2/3, тобто частка відповідача є незначною та виділити її в натурі є неможливим з технічної точки зору, спільне користування та володіння майном між сторонами теж є неможливим. Тому позивачі позбавлені можливості в позасудовому порядку вирішити це питання, у зв`язку з чим звертаються до суду.

Ухвалою суду від 04 березня 2026 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07 травня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивачі та їх представник в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час повідомлений належним чином, заяв чи клопотань від нього не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є власниками по 1/3 часток квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 20 грудня 2000 року, виданого Цукровим заводом ім. Кірова згідно з наказом Цукрового заводу ім. Кірова від 19 грудня 2000 року № 96 тадовідкою ДП «БТІ Регіональна агенція технічної інвентаризації» КП «Ініціатива» Миколаївської сільської ради від 10 червня 2025 року станом на 31 грудня 2012 року (а.с. 12-13).

Згідно з довідкою Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області № 113 від 23 січня 2026 року ОСОБА_4 з 2006 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 та з 2017 року не зареєстрований за цією адресою (а.с. 14-15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 46). Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, серед якого 1/3 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем за законом є його син ОСОБА_3 .

З довідки про показники об`єкта нерухомого майна від 12 травня 2025 року вбачається, що житлова площа квартири становить 28,4 кв.м., загальна площа 48,4 кв.м. Житлова площа квартири збільшена на 0,90 кв.м, загальна - на 1,30 кв.м. за рахунок внутрішнього перепланування (демонтаж печей), втручання в огороджувальні та несучі конструкції, що не належить до самочинного будівництва (а.с. 16).

Відповідно до технічного паспорта станом на 12 травня 2025 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 складається з коридору 4,0 кв.м., кухні 7,8 кв.м., коридору 8,2 кв.м., житлової 9,2 кв.м., житлової 19,2 кв.м., всього по квартирі АДРЕСА_2 загальна площа 48,4 кв.м., житлова 28,4 кв.м. (а.с. 26-28).

Ринкова вартість двокімнатної квартири загальною площею 48,4 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 станом на 04 лютого 2026 року становить 102 000,00 грн, що підтверджується звітом про оцінку майна ТОВ «Консалтингове агентство «Святозаров та партнери» (а.с. 17-20).

Згідно з висновком будівельно-технічного дослідження від 29 січня 2026 року реально виділити співвласнику на праві власності 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 , не представляється можливим (а.с.21-25).

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися свою власністю.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб. При цьому на зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За нормами ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

У ст. 355 ЦК України зазначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно зі ст. 365 ЦК України припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників за рішенням суду можливе, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно з висновком будівельно-технічного дослідження частка відповідача у спірному майні становить 1/3, частка позивачів – 2/3, тобто частка відповідача є незначною та виділити її в натурі є неможливим з технічної точки зору, спільне користування та володіння майном між сторонами теж є неможливим.

На виконання частини 2 статті 365 ЦК України позивачами на депозитний рахунок суду внесено суму вартості частки квартири відповідача у розмірі 34000 гривень, що відповідає ринковій вартості частки будинку згідно з довідкою про орієнтовну ринкову вартість майна від 14 травня 2026 року (а.с. 57).

У постанові від 18 грудня 2018 року у справі №908/1754/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що відсутність у статті 365 ЦК України конструкції «за наявності одночасно» свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пп.1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених підпунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном. Ця умова спрямована на запобігання порушення інтересів співвласника та членів його сім`ї. Оскільки мається на увазі недопущення, то суд при розгляді справи повинен перевіряти, чи не будуть порушені інтереси й заподіяна шкода (майнова або немайнова) внаслідок припинення права на частку.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2024 року у справі № 671/1543/21 зазначено, що за умови доведення наявності підстав, передбачених частинами першою та другою статті 365 ЦК України, для припинення права на частку у спільному майні, право відповідача на таку частку підлягає припиненню. З метою уникнення ситуації правової невизначеності, недопущення спору при проведенні державної реєстрації права власності за позивачем судам доцільно задовольняти одночасно з вимогою про припинення права власності на частку у спільному майні й заявлену вимогу про визнання права власності на неї за співвласником, який попередньо вніс на депозитний рахунок вартість спірної частки.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що оскільки суд за чинним законодавством вирішує спори учасників спільної власності щодо розпорядження чи користування майном, то не слід розглядати як неправомірне позбавлення права власності присудження грошової компенсації за частку у спільній власності, якщо її неможливо виділити або поділити майно в натурі чи спільно користуватись ним.

З огляду на неможливість спільного володіння і користування квартирою, відсутністю відповідача за місцем реєстрації довготривалий період, зважаючи що частка відповідача у квартирі хоч і складає 1/3, але є незначною, враховуючи, що спірною квартирою відповідач не користується, тривалий час не цікавиться спірним майном та не утримує його; тягар утримання спірного майна несуть позивачі, докази, які б свідчили, що припинення права власності відповідача на частку у квартирі може завдати істотної шкоди його інтересам, відсутні та враховуючи внесення позивачами на депозитний рахунок суду вартості спірної частки квартири, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 6-13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 317-319, 358,364,365,367 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) право власності по 1/6 часток квартири за кожним, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити право власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 грошову компенсацію за 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі ) гривень 00 копійок.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. Г. Вортоломей